Лекція"ОСОБЛИВОСТІ ВТІЛЕННЯ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ"

ОСОБЛИВОСТІ ВТІЛЕННЯ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

Проектування в початковій школі має свою специфіку: слід враховувати вікові та психологічні особливості учнів бо зрозуміло, що бачити, як роблять інші і робити самому – речі абсолютно різні.

Всі етапи проектної діяльності учнів початкових класів повинні ретельно контролюватися вчителями, бо і теоретичних, і практичних знань та вмінь в учнів – молодших школярів ще мало. Проекти для початкової школи у більшості випадків мають бути короткотривалі. Але все ж таки вчителі мають чудову можливість залучити до пошукової, творчої діяльності практично всіх учнів і в першу чергу – дітей з підвищеною навчальною мотивацією.

Участь у роботі над колективними або індивідуальними проектами сприяє формуванню у молодших школярів вміння відбирати і аналізувати інформацію, працювати з енциклопедіями, довідниками, спеціальною літературою, присвяченою різним формам життя і діяльності людини, галузям техніки, науковим відкриттям, використовувати можливості інформаційних технологій.

Учні молодшої школи вчаться проводити спостереження, брати інтерв’ю, систематизувати і узагальнювати отриману інформацію, висувати гіпотези, робити аргументовані висновки.

Результати пошуків широко використовуються у процесі навчальної та позаурочної діяльності, що приносить ще більше задоволення молодшим школярам.

Теми учнівських проектів дуже різноманітні і у початкових класах їх не слід регламентувати, визначати та виділяти більше значимі.

У одних випадках вчитель може підвести дітей до вибору теми, яка пов’язана з навчальним змістом предмету, який вивчається. У інших – теми можуть бути запропоновані самими учнями. А частіше за все тема проекту – колективний вибір вчителя і учнів.

Робота над проектом у початкових класах не повинна бути вимушеною або надто зарегламентованою. Адже результат може бути негативним: і до того перевантажена дитина, яка має багато обов’язків, може цю діяльність зненавидіти, цього не може допускати вчитель.

Але певні вимоги до даної роботи у школі висуваються:

1. Структурування змістовної частини проекту.

2. Прагматична спрямованість проекту на результат, «готовий проект». У кожному конкретному випадку це питання розв’язується індивідуально.

Результатом пошукової роботи може бути:

- випуск збірок, задачників, буклетів тощо;

- наукова доповідь;

- альманах;

- макет;

- відкриття експозицій та інше.

3. Обов’язкове оформлення, презентація результатів, захист проектів.

Метод проектів дозволяє працювати з учнями молодшої школи з різним рівнем підготовленості. Обдаровані учні, які випереджають у своєму розвитку однолітків, можуть з успіхом розробляти довготривалі проекти. Захист проекту – кульмінація всієї дослідницької роботи. Проводиться він за участю всіх співавторів проектів. Запрошуються гості: учні інших класів, батьки, вчителі. У ході захисту проектів учні вчаться чітко і переконливо викладати інформацію, захищати свою точку зору, ставити питання, слухати один одного. Багатьом дітям такі виступи допомагають повірити у свої сили, у себе.

4. Учні повинні працювати добровільно.

5. Особливі вимоги висуваються до керівника. Основною метою вчителя є не передача знань, а організація пошукової діяльності учнів. Вчитель сам повинен володіти методами досліджень, вміти висувати гіпотези, шукати розв’язання проблем, він повинен бути зацікавлений у інтелектуальній діяльності, мати високу культуру мислення, бути терплячим.

Отже метод проектів допомагає маленьким школярам набувати ключових компетентностей, без яких їм не обійтись в житті, незалежно від обраної у майбутньому професії. Велика роль відводиться вчителям. Зростає обсяг їх консультацій та діалогів з учнями. Авторитет учителя базується на вмінні стимулювати ті види розумової активності дітей, у яких вони самі особисто зацікавлені заради успіху у практичній діяльності. У ході роботи над проектом вчителі підказують лише загальний напрямок і головні орієнтири маршруту пошуків. Вони стають ініціаторами цікавих починань, винахідливості і творчої фантазії. Наш досвід роботи над проектами показав, що виступати вчителеві в такій ролі значно важче, ніж «викладати» заздалегідь розфасовані порції знань за підручниками, задачниками та ін..

Завдяки методу проектів, учні:

- набувають навичок пошукової роботи через практичну , самостійну та

колективну роботу з додатковою довідниковою літературою;

- мають можливість розв’язати безліч проблемних ситуацій та набути

навички застосування отриманих знань;

- набувають позитивний досвід групової роботи, бачать значимість діяльності кожного для результату загальної справи;

- отримують позитивний емоційний настрій, можливість розвитку комунікативних навичок, особистісних якостей кожного.

І вчителі, і учні, і батьки отримують велике задоволення від плідної колективної праці та від захоплюючої діяльності тому, що бачать її результат та відчувають його значимість.

Проектний підхід можна застосувати у початкових класах для вивчення будь - якої складної дисципліни. Він дозволяє наблизити навчальний процес до життя, до потреб дітей, навчальний матеріал адаптувати до реальних життєвих ситуацій, а головне – робить навчання молодших школярів цікавим і змістовним, а процес набуття  знань простим і доступним. Отже початкова освіта дає не тільки знання, що знадобляться в майбутньому дорослому житті, а й знання, уміння й навички, що допомагають вже сьогодні дитині розв’язати її нагальні життєві проблеми. А початкова школа – це не місце підготовки майбутніх дорослих, а місце, де дитина живе і вчиться жити в складному навколишньому світі, працювати і спілкуватися з іншими людьми, і в тому числі, здобувати необхідні знання. Вчителі і учні йдуть цим шляхом разом, від проекту до проекту.