Зміст
1. Лекція-візуалізація як нетрадиційний вид лекції
2. Методика організації та проведення лекції-візуалізації
Уміння висловити та донести до слухача свою думку завжди цінувалося. У Стародавній Греції, у Стародавньому Римі оратори влаштовували змагання в ораторії. Але в інформаційному XXI столітті, коли змінилися деякі принципи та методи навчання, виникла потреба у розробці нових алгоритмів навчального процесу, у тому числі лекційних. Це робить процес навчання ефективнішим.
Психолого-педагогічні дослідження встановили, що традиційна лекція - це процес передачі знань у готовому вигляді за основними законами. Така форма навчання призводить до стомлюваності учнів та зниження інтересу до навчання.
Реструктуризація системи освіти висуває нові вимоги до особистості вчителя, а також до методів навчання. У всіх видах навчально-пізнавальної діяльності, особливо на лекціях, виникає нова ситуація взаємодії між учителем та аудиторією.
Швидкий розвиток інформаційних технологій у ХХ столітті вплинув на різні галузі освітньої діяльності, що потребує зміни концепції навчання з наголосом на нову інформаційну культуру. Під час проведення лекції велика увага приділяється використанню мультимедійних освітніх технологій. За словами Л. Кондакової, використання сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі є одним із критеріїв якості навчання. Використання нових форм навчання, використання різних цифрових технологій пов'язані з необхідністю задоволення потреб суспільства.
Лекція традиційно вважається найбільш поширеною педагогічною технологією у вищій школі.
У педагогічному енциклопедичному словнику та Великій Радянській Енциклопедії поняття «лекція» (від латів. lectio – читання) визначається як систематичний, монологічний, послідовний виклад лектором навчального матеріалу, як правило, теоретичного характеру.
Подібне визначення лекції дає С. Вишнякова, зазначаючи, що лекційна технологія передбачає оголошення учням плану, вказівку на особливості конспектування матеріалу лекції, інтонаційне виділення та повторення основних висновків та узагальнень, показ ілюстративного матеріалу, епізодичні обговорення, відповіді на запитання, резюме й аналіз літератури
В основі реалізації лекційної технології має лежати впорядкована, системна інформація, що спонукає учнів до самостійного мислення та допомагає їм усвідомити об'єктивні закономірності.
Реалізація лекційної технології передбачає науковість та інформативність (повідомлення слухачам певної наукової інформації, що розкривається на сучасному рівні); доказовість та аргументованість (наявність достатньої кількості яскравих та переконливих прикладів, фактів, обґрунтувань документів та наукових доказів); активізація мислення слухачів шляхом встановлення проблем: чітка структура, логіка, емоційний виклад матеріалу з урахуванням рівня компетентності слухачів; використання по можливості аудіовізуальних дидактичних засобів.
Залежно від форми організації, у практиці викладацької роботи існують такі типи лекцій:
- за цілями: вступна, узагальнююча; настановна, інформаційна;
- за змістом: оглядова, авторська, репродуктивна;
- за технологічністю: систематизуюча, проблемна.
Лекція, як можливість передачі порівняно великого обсягу інформації у структурованій формі, дозволяє донести учням нові знання, виділити основні моменти теми. Водночас лекція має, на думку більшості дослідників, певні обмеження. Певні автори до недоліків лекції відносять обмежені можливості в активізації процесу сприйняття інформації, використанні зворотних зв'язків, стимулювання мотивації учнів, емоційний вплив на них.
С. Клімов вважає, що результатом лекційних технологій, спрямованих, насамперед, на передачу певної суми знань, виступають описи та навички без можливості їх застосування в умовах, що змінюються.
При цьому перевага лекції полягає в тому, що вона має чітку композицію, компактна, передбачає стрункий та доказовий монологічний виклад. На лекції за порівняно короткий час може бути дано великий за обсягом навчальний матеріал, а завдяки системності його подачі у учнів можна створити цілісне уявлення про явище, що вивчається, або об'єкт.
Лекція вимагає від викладача володіння ораторською майстерністю, суворою логічністю та ясністю суджень. Саме ці особливості лекційного методу забезпечують певну активність слухачів, підтримують їх інтерес до змісту, викликають емоційну реакцію у відповідь, сприяють формуванню знань.
На сьогоднішній день привертає увагу такий активний метод навчання як лекція-візуалізація, де викладач стає центральною сполучною ланкою між інформаційним потоком і студентами. При цьому лектор повинен вільно володіти сучасними методиками та новими освітніми технологіями. Відмінні риси традиційної лекції та лекцій-візуалізації представлені в таблиці 1.
Таблиця 1 - Відмінні риси традиційної та нетрадиційної лекцій
Традиційна лекція |
Лекція-візуалізація |
|
Інформаційна функція |
||
1. Подання великої кількості матеріалу, систематизація його викладачем |
1. Передача великої кількості матеріалу з подальшою систематизацією його слухачами |
|
2. У системі «викладання – вчення» переважає викладання |
2. У системі «викладання – вчення» переважає вчення |
|
3. Повідомляє знання, які надалі необхідно заучить |
3. Розвиває вміння та навички стосовно практичної діяльності, тобто. готує до професійної діяльності |
|
4. Відсутній зворотний зв'язок зі слухачами (як система та невід'ємна якість) |
4.Постійний зворотний зв'язок, що дає можливість поетапного оцінювання та контролю за повнотою засвоєння навчального матеріалу |
|
5. Обстановка формальна, академічна |
5. Обстановка невимушена, неформальна |
|
6. Відносини до слухачів – формальне |
6. Відносини зі слухачами довірчі, відверті, панує відмінність думок |
|
Виховна функція |
||
1. Виховує інтерес до предмета |
1. Стимулює формування нової мотивації (цікаво, хоче почути відповідь на «своє» питання, хоче знайти відповідь «сам», перевірити «свої» можливості тощо) |
|
2. Пригнічує емоції |
2. Підвищує емоційність слухачів |
|
3. Процес сприйняття - пасивний |
3. Відбувається процес примусової активізації діяльності слухачів протягом усього періоду лекції, запускає процес співробітництва |
|
Розвиваюча функція |
||
1. Розвиває вольові якості, посидючість, дисципліну. |
1.Розвиває творчий потенціал слухачів, міжособистісні стосунки, комунікативні якості |
|
Лекція-візуалізація – це лекція, в якій лекційний матеріал подається за допомогою технічних засобів навчання (аудіо- та/або відеотехніки). Лекція-візуалізація виникла як результат пошуку нових можливостей реалізації принципу наочності. Психолого-педагогічні дослідження показують, що наочність не тільки сприяє успішнішому сприйняттю і запам'ятовування навчального матеріалу, а й дозволяє проникнути глибше у істота пізнаваних явищ. Це відбувається за рахунок роботи обох півкуль мозку, а не однієї лівої, логічної, що звично працює при освоєнні точних наук. Права півкуля, що відповідає за образно-емоційне сприйняття інформації, починає активно працювати саме при візуалізації інформації. Основні переваги візуалізації вказані рисунку 1.
Візуалізована лекція є усною інформацією, яка перетворена у візуальну форму. Відеоряд, будучи сприйнятим та усвідомленим, зможе служити опорою для адекватних думок та практичних дій. Основною метою лекції-візуалізації є формування у студентів професійного мислення через сприйняття усної та письмової інформації, перетвореної у візуальну форму. Цей вид лекції найбільш ефективний на етапі запровадження нового розділу, теми, дисципліни. Читання лекції-візуалізації зводиться до розгорнутого або короткого коментування візуальних матеріалів, що переглядаються.
Рисунок 1 – Переваги візуалізації
Таким чином, візуалізована лекція є систематизованою, методично обробленою усною інформацією, перетвореною на візуальну форму, яка є опорою для формування розумових дій і понять, розуміння студентами етапності їх відпрацювання. Читання такої лекції зводиться до коментування підготовлених візуальних (чи аудіовізуальних) фрагментів.
У завдання викладача входить створення умов для систематизації наявних матеріалів, засвоєння нової інформації, розуміння причинно-наслідкових зв'язків та залежностей, створення та вирішення проблемних ситуацій, демонстрація різних способів візуалізації (натуральні об'єкти, малюнки, схеми, таблиці тощо). Основні кроки підготовки викладача лекції-візуалізації наведено на рисунку 2.
Рисунок 2 - Підготовка викладача до лекції-візуалізації
Спосіб ведення лекції-візуалізації: "читається" як звичайна лекція, що розкриває зміст теми. Її головна особливість полягає в тому, що викладач робить це, спираючись на візуальні матеріали, які можуть бути представлені з використанням будь-яких технічних засобів, насамперед комп'ютерних.
Лекція-візуалізація можлива при дотриманні низки ергономічних вимог: схема розташування об'єктів відповідно до закономірностей зорового ряду (зліва направо та зверху вниз), щільність розташування інформації у кадрах. Текст повинен включати лише ключові висловлювання, формулювання мають бути загальнодоступними, під час візуалізації використовується максимально сім змістових пунктів. Необхідно пам'ятати ознаки тексту, що добре сприймається: використання і великих, і малих літер, стандартних шрифтів, щільне розташування літер, наявність чітких проміжків між словами..
Структура підготовки та проведення лекції:
1. Постановка мети та завдань.
2. Підготовка до проведення лекції: а) підбір матеріалу для перетворення його на візуальну форму; б) розробка конспекту проведення лекції із включенням до нього візуального матеріалу; розробка візуального ряду (слайди, малюнки, фото, схеми, таблиці тощо); в) визначення методів, прийомів та засобів стимулювання творчої та розумової активності студентів; г) добірка наочного матеріалу (мінерали, реактиви, деталі машин тощо) та засобів технічного супроводу.
3. Проведення лекції. Структура лекції близька до традиційної і включає вступну, основну і заключну частини. Особливістю лекції-візуалізації є одночасна активізація у студентів трьох видів пам'яті: слухової, зорової та рухової, що дозволяє їм найефективніше засвоювати матеріал. Конспектування такої лекції передбачає схематичне зображення її змісту. Існує три варіанти конспектування:
• виділення часу під час лекції на перемальовування необхідних наочних зображень;
• конспектування змісту плюс роздатковий матеріал із графіками, схемами, таблицями, підготовлений викладачем;
• роздача наочних зображень в електронному вигляді для всіх студентів для подальшого самостійного вивчення.
Викладач повинен виконати такі демонстраційні матеріали, такі форми наочності, які не лише доповнюють словесну інформацію, а й самі виступають носіями змістовної інформації. Підготовка такої лекції полягає у реконструюванні, перекодуванні змісту лекції або її частини у візуальну форму для пред'явлення студентам через ТСО або вручну (слайди, плівки, планшети, креслення, малюнки, схеми тощо). Читання такої лекції зводиться до зведеного, розгорнутого коментування підготовлених візуальних матеріалів, які повинні:
• забезпечити систематизацію наявних знань;
• забезпечити засвоєння нової інформації;
• забезпечити створення та вирішення проблемних ситуацій;
• демонструвати різні способи візуалізації.
Залежно від навчального матеріалу використовуються різні форми наочності:
У візуалізованій лекції важливі: певна візуальна логіка та ритм подачі матеріалу, його дозування, майстерність та стиль спілкування викладача з аудиторією. Основні труднощі підготовки такої лекції виникають при розробці візуальних засобів та режисурі процесу читання лекції. При цьому необхідно враховувати:
• рівень підготовленості та освіченості аудиторії;
• професійну спрямованість;
• особливості конкретної теми.
До підготовки наочного матеріалу до такої лекції можуть залучатися і студенти, у яких у зв'язку з цим формуватимуться відповідні вміння, розвиватиметься високий рівень активності, виховуватиметься особистісне ставлення до змісту навчання. Подана таким чином інформація має забезпечити систематизацію наявних у студентів знань, створення проблемних ситуацій та можливості їх вирішення; демонструвати різні способи наочності, що є важливим у пізнавальній та професійній діяльності.
Прочитавши лекцію, викладач сам добре бачить та відчуває її сильні та слабкі сторони. Про це він судить насамперед із того, як її прийняла аудиторія та творчий колектив кафедри. Він пам'ятає, які її частини та розділи слухалися з інтересом, у яких місцях увага слабшала, які пояснення були надто деталізовані чи розтягнуті, а де надто схематичні, де не вистачало ілюстрацій чи вони були не зовсім вдалими.
Цей вид лекції найкраще використовувати на етапі запровадження нового розділу, теми, дисципліни. Запропонована проблемна ситуація створює психологічну установку вивчення матеріалу, розвиток навичок наочної інформації у інших видах навчання. Основна складність лекції-візуалізації полягає у виборі та підготовці системи засобів наочності, дидактично обґрунтованій підготовці процесу її читання з урахуванням психофізіологічних особливостей студентів та рівня їх знань. Не всякий матеріал підходить для такої форми лекції, так само як і не будь-яка дисципліна. Проте елементи такої лекції можливі для будь-якого предмета.
Рекомендується всі зауваження відразу ж записати і надалі використовувати під час роботи над новою візуалізованою лекцією. Кожне заняття – це результат педагогічної творчості викладача, який має особисту відповідальність за його ефективність.
Вашій увазі надається план лекції-візуалізації з методики викладання російської мови у вищому навчальнеому закладі, тому подальший текст налається російською мовою.
Предмет: |
Методика преподавания русского языка в вузе |
Тема: |
Теория и методика преподавания русского языка как наука |
Лекция-визуализация |
|
Длительность: |
90 минут |
Уважаемые студенты! В процессе данного занятия Вы должны изучить следующие вопросы:
1. Предмет, цели и задачи курса «Теория и методика обучения русскому языку».
2. Из истории методики русского языка.
3. Связь методики с другими науками.
4. Система обучения русскому языку.
Данное занятие предполагает отработку указанных вопросов, конспектирование их в рабочей тетради, выполнение задания, проверку преподавателем полноты и качества их с выставлением оценки в журнал.
Литература
Разработка визуального ряда (слайды, рисунки, фото, схемы, видео)
1. Предмет, цели и задачи курса «Теория и методика обучения русскому языку».
А) Русский язык как учебный предмет, его значение, задачи
Б) Функции русского
Функциональный подход в методике: изучение языка в процессе коммуникации
Уровни языка |
Единица языка, её свойства |
||
слово (фонетическое слово, лексема, словоформа, синтаксема) |
словосочетание |
предложение |
|
фонетический |
анализ внешней оболочки фонетического слова, его звуковой состав |
анализ звуков в потоке речи |
выделение интонации, ударения |
лексический |
выяснение лексического значения, происхождения и сферы употребления слова (лексемы) |
Более точное обозначение предмета, действия и т. п. |
анализ лексических значений многозначного слова в контексте |
морфологический |
определение грамматических значений словоформ, ее принадлежности к части речи. |
Выяснение сочетательной способности знаменательных частей речи |
выявление текстообразующей роли слов разных частей речи |
синтаксический |
определение синтаксической функции слова (синтаксемы), его роли в построении высказываний |
рассмотрение как структурного элемента предложения |
определение свойств структуры, семантики. Синтаксическая синонимия. |
Антропоцентризм (человеокориентированность) |
||||||||||||
практическое ориентирование |
коммуникативная концепция языка |
компетентностный подход |
||||||||||
эмоциональный фактор |
языковая личность |
речевая компетенция |
лингвистическая компетенция |
|||||||||
школа |
вуз |
|||||||||||
|
||||||||||||
Лекція – це найважливіша форма навчання, що характеризується логічним, послідовним та глибоким викладом навчального матеріалу викладачем. Лекція має тривалу історію, поява її відноситься до середини першого тисячоліття до н. е. та одночасно до кількох регіонів розвитку філософських традицій Європи та Азії. Мірою підвищення рівня доступності інформації лекція частково поступається іншим формам навчання, але залишається найважливішою формою навчання у сучасній вищій школі. Для підвищення ефективності лекції слід знати та використовувати різні методи та стилі читання лекції, використовувати різні види з урахуванням аудиторії, часу та місця проведення заняття. Лекція може тяжіти як до монологічності, так і до діалогічності спілкування зі студентами, залежно від індивідуального стилю лектора та вибраного ним стилю читання. Підготовка лекції є структурованим та систематичним процесом, чітке виконання кроків якого є запорукою успішності проведення лекційного заняття.
Роль лекції сьогодні – забезпечити спілкування людей у неформальній, невимушеній обстановці, де головне – довіра та відвертість, наявність власної позиції та бажання вислухати та зрозуміти позицію іншої людини. Лекція, яка не викликає бажання подумати, з'ясувати, зрозуміти, очевидно, немає права існування. Для обговорення проблемного змісту люди вступають у взаємодію та спілкування, висловлюють свою позицію, точку зору. Світогляду та власна думка можуть розвиватися лише у процесі діалогічного взаємодії через подолання виникаючих протиріч.
1