17 липня о 18:00Вебінар: Відеоуроки: як створювати якісний контент для Ютубу

Лекція з економіки на тему "Загальні основи економічної теорії"

Про матеріал
Розглянуто поняття економіки, основні напрямки розвитку економічної теорії, сутність економічних категорій та економічних законів, надана характеристика методам та функціям економічної теорії. Для закріплення матеріалу лекції надані контрольні питання та контрольне тестування.
Перегляд файлу

Тема 1.  Загальні основи економічної теорії

Питання теми:

1. Предмет, методи та функції економічної теорії.

2. Економічні категорії та закони

             3. Основні напрями і школи світової економічної думки.

                           1. Предмет, методи та функції економічної теорії

Матеріальною основою існування і розвитку людської цивілізації виступає економіка (господарська діяльність людини).

Термін “економіка” (від грецьких слів “ойкос” – домогосподарство та “номос” – закон) був введений в науковий оборот давньогрецьким мислителем Ксенофонтом. 2,5 тис. років тому й на багато століть асоціюється з наукою про ведення домашнього господарства. 

Економікаце сукупність суспільного виробництва, розподілу, обміну та споживання благ, а також виробничих відносин, які виникають між людьми у цих процесах.

Економіка створює елементарну і, разом з тим, найголовнішу умову  існування кожної людини – життєві блага (їжу, одяг і т.п.). В процесі економічної діяльності розвивається людська особистість (фізичні і розумові здібності). На основі економічної діяльності формуються всі інші сторони суспільного життя.

Економічна теоріянаука про загальні основи і закономірності економічного розвитку. Вона зародилась ще в стародавньому світі й пройшла складний шлях розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В ХVІІ ст. вона отримала назву “політична економія” і вивчала капіталістичні виробничі відносини. (А. Сміт, Д. Рікардо) 

Одночасно розвивався інший напрям економічної науки. Ряд вчених (Ж.Б. Сей, Дж.Б. Кларк, К.Менгер, А.Курно, А.Маршал та ін.) зосередили свою увагу на вивченні поверхневих форм і методів господарювання, на проблемах регулювання капіталістичної економіки, досліджували поведінку окремих суб’єктів економіки.

Насамперед представники цього напряму звернули увагу на те, що потреби кожної людини і потреби суспільства в цілому безмежні, тоді як економічні ресурси, потрібні для створення матеріальних благ, обмежені. Це – основна суперечність економіки, яка зумовлює головне покликання економічної науки: визначити принципи прийняття раціональних рішень в світі обмежених ресурсів, знайти шляхи найефективнішого використання виробничих ресурсів для задоволення багатоманітних суспільних потреб. Ця частина економічної теорії отримала назву “економікс” (ХІХ ст.), як наука, що вивчає теорію і практику ринкової організації суспільного виробництва.

Згодом економікс поділилась на мікроекономіку, яка досліджує поведінку окремих суб’єктів економіки (споживача, фірми) та макроекономіку, яка вивчає функціонування економіки в цілому.

Предметом економічної теорії  є виробничі відносини, що виникають між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну й споживання матеріальних благ і послуг, або економічні закони розвитку суспільства.

 

          Методи – це шляхи, способи або прийоми пізнання предмета дослідження. 

Діалектичний метод вимагає розглядати економічні явища і процеси в їх загальному взаємозв'язку и взаємозалежності, в стані безперервного розвитку, коли накопичення кількісних змін призводить до зміни якісного стану, джерелом розвитку вважається єдність і боротьба протилежностей. При аналізі економічних явищ застосовується рух від абстрактного до конкретного і вони розглядаються в діалектичній єдності загального, особливого і одиничного.

Метод наукової абстракції має велике значення для поглибленого пізнання дійсності (буття). Заснований на звільненні інформаційного матеріалу від випадкового, неістотного і виокремлення в ньому стійкого, типового. Завдяки цьому методу ми маємо можливість відкрити сутність явищ, переходити від сутності явищ одного рівня до явищ більш високо рівня і формулювати категорії  і закони науки, що виражають сутність саме економічних явищ і процесів.

Наукове пізнання вимагає проведення аналізу економічних процесів і явищ в єдності логічного і історичного. Це означає, що в кожному явищі або процесі можна виділити залишки минулого, основні риси сучасного і зародження майбутнього. При цьому історичний підхід дає можливість зрозуміти, як виникає те чи інше явище або процес і в яких формах вони розвивались і розвиваються в теперішній час. Суспільство на кожному щаблі свого розвитку уявляє собою цілісний організм, в якому всі компоненти знаходяться в логічному взаємозв'язку, тому одночасно з історичним потрібно застосовувати логічний метод. Він допоможе правильно побудувати і використати набуті наукою форми мислення, відтворити в стислому вигляді історичний процес виникнення і ставлення даної системи і зробити об'єктивні наукові висновки.

Використовування в економічній науці методів аналізу і синтезу передбачає розчленування цілого на складові частки з послідуючим поєднанням окремих частин в одне ціле. При цьому застосовується метод індукції, який полягає в побудові умовиводів, що йдуть від особливого до загального, і дедукції — рух від загального до особливого з послідовним підйомом на більш високий рівень пізнання.

Системний підхід дає можливість дослідити всю сукупність зв'язків між блоками, ланцюгами і структурними елементами складної системи, якою є виробництво і вся економіка в цілому. При цьому застосовується економіко-математичне моделювання, імітаційне моделювання, економічний експеримент та ін.).

                       Функції економічної теорії:

  • пізнавальна – полягає у розкритті сутності економічних законів і категорій та форм їх прояву;
  • світоглядна – полягає у тому, що економічна теорія покликана формувати новий тип економічного мислення, адекватний новим умовам господарювання світогляд  майбутнього фахівця;
  • практична – полягає у всебічному обґрунтуванні найбільш ефективних та прогресивних форм економічної діяльності; економічна теорія – основа наукової економічної політики держави.

 

2. Економічні категорії та закони.

В процесі пізнання економічної дійсності формуються наукові поняття (категорії) та економічні закони.

Економічна категоріянайбільш загальне логічне поняття, що відображає сутнісні сторони економічних явищ (наприклад, ціна, гроші, прибуток). Економічні категорії істинні, оскільки існують ті відносини, відображенням яких вони є.

Економічний законнайбільш стійкі внутрішні причинно-наслідкові зв'язки, які постійно повторюються, між різними процесами і явищами.

Види економічних законів: загальні, особливі й специфічні.

Економічні закони - внутрішні, істотні, стійкі, повторювані причинно-наслідкові зв'язки і залежності економічних відносин людей. Об'єктивний характер економічних законів зумовлений такими обставинами:

1) виробництво життєвих благ здійснюється на основі і з використанням предметів, законів, сил природи існуючих незалежно від волі і свідомості людей;

2) матеріальною основою життєдіяльності людей є їх безперервний обмін з природою; вони не можуть припинити споживання, як найважливіший компонент цього обміну, а тому не можуть на свій розсуд припинити виробництво, не можуть довільно маніпулювати обсягами і видами виробництва.

Економічні закони виступають як пануюча тенденція соціально-економічного розвитку суспільства. Вони проявляються не в кожному окремому явище або процес, а у всій їх сукупності на досить довгих відрізках часу; вони не є демонічними повелителями, що перетворюють людей в покірних слуг, вони визначають загальну логіку економічного розвитку. Люди не безсилі перед цими економічними законами, не позбавлені своїх інтересів і активної ініціативності в їх реалізації. Закони незалежні від волі і свідомості людей, але не від їх діяльності. Пізнаючи економічні закони та здійснюючи свою діяльність у їх руслі, люди добиваються високих результатів у своїй діяльності; що йде ж врозріз з ними діяльність приносить труднощі.

 

             3. Основні напрями і школи світової економічної думки.         

Першою школою економічної теорії  став меркантилізм (15-17 ст.ст.).

( від італ. „мерканте” – купець). В 1615 році  А. Монкретьен публікує «Трактат про політичну економію», де дає нову назву економічній науці – „політична економія”.  Політична економія – це наука, яка покликана вивчати закони суспільного господарства. Меркантилісти     багатство суспільства ототожнювали із золотом, а джерелом багатства вважали торгівлю (сферу обміну). Вони сприяли первинному накопиченню капіталу.

 Фізіократи (Ф. Кенэ, А. Тюрго) джерело зростання багатства бачили в землеробстві, а чистий доход розглядали як дарунок природи.  

Прихильники класичної політичної економії (ранні класики: У. Петти і П. Буагильбер) бачили джерело багатства в сфері матеріального виробництва.

Прихильники неокласичної політичної економії вводять нову назву економічної теорії - «Економікс» або «Економіка». В 1890 р. виходять «Принципи економіки» А. Маршала, де предметом аналізу є теорія формування ціни. Механізм ціноутворення розглядалося як співвідношення попиту та пропозицій, тобто результат взаємодії покупців і продавців на ринку. Таким чином,  ураховуються психологічні оцінки людей. Формується новий розділ політичної економії - мікроекономіка, яка аналізує поведінку окремих економічних суб'єктів.

Кейнсіанство. В  1936 р. Дж. М. Кейнс закладає основи макроекономіки,   що вивчає економічні процеси в країні в цілому (у рамках національної економіки), обґрунтовує необхідність втручання держави в економіку шляхом кредитно-грошової й бюджетної політики. 

Представники інституціонального напрямку для пояснення економічних процесів використовують поняття «інститут», яким позначаються корпорації, профспілки, гроші й інші економічні, юридичні, психологічні поняття і явища, розробляють теорію постіндустріального суспільства.

 

                

                                                       Основні економічні поняття

Економіка. Економікс. Мікроекономіка. Макроекономіка.   Меркантилізм. Фізіократи. Класична політична економія. Неокласичні ідеї, кейнсіанство, монетаризм. Економічні відносини. Економічна категорія. Економічний закон. Індукція. Дедукція. Наукова абстракція. Функції економічної тео­рії. 

 

Контрольні питання:

1.Назвіть основні етапи розвитку економічної теорії. 
2. Які є основні напрямки розвитку  економічної  теорії? 
3. Для чого необхідно вивчати економічну теорію? 
4. Які ви знаєте методи пізнання економічних процесів? Охарактеризуйте основні види їх.

5. Які функції виконує економічна теорія?

6. Для чого необхідно вивчати економіну теорію? 
7. Поясніть, які існують зв'язки між економічними категоріями. 
 

Тести для самоконтролю:

1. Яке з визначень  найбільш  точно визначає предмет економічної теорії?

а) вивчення виробничих відносин, пов'язаних з  виробництвом, обміном, розподілом і  споживанням  матеріальних благ;

б) вивчення економічних законів і форм їх прояву;

в) вивчення принципів формування економічної політики;

г) вивчення виробничих відносин в умовах  обмеженості ресурсів.

2. Яка з шкіл вважала джерелом багатства торгівлю?

а) класицизм; 

б) меркантилізм;  

в) марксизм; 

г) монетаризм.

3. Хто є представником неокласичної школи  економічної науки?

а) Адам Сміт;   

б) Дж. Мейнард Кейнс;

в) Альфред Маршалл;  

г) Антуан де Монкретьєн.

4. Яка з шкіл уперше стала вивчати сферу виробництва?

а) Неокласична. 

б) Класична. 

в) Марксизм. 

5. Хто є представником меркантилізму?

а) Карл Маркс;   

б) Альфред Маршалл;

в) Антуан де Монкретьен;  

г) Арістотель.

 

 

6. Яка з шкіл вивчала процес встановлення рівноваги між попитом і пропозицією на окремо взятих ринках?

а) класична;    

б) кейнсианство;

в) неокласична;    

г) меркантилізм.

7. Яке з приведених положень правильно розкриває  суть економічної категорії?

а)  економічна  категорія - це  об'єктивно  існуюче    виробниче відношення;

б)  стійкі зв'язки, що постійно повторюються між  економічними явищами;

в)  форма мислення, теоретичне відображення реально  існуючих виробничих відносин.

8. Економічне вчення, що відстоює концепцію  необхідності державного  втручання  в  економічне життя, - це:

а) класична політекономія; 

б) неоклассика; 

в) кейнсіанство; 

г) лібералізм.

9. Визначити в наведеному списку абстрактні поняття:

а) потреба, ціна товару 19 грн.,

б) студент Петров,

в) заробітна плата,

г) навчальний посібник з економіки

10. Якою школою були зроблені перші дослідження у науці економічної теорії

а) марксизм;

б) меркантилізм;

в) кейнсіанство;

г) класична політекономія.

11. Який прямий результат пізнавальної функції економічної теорії:

а) визначення економічних законів, принципів і моделей

б) збір даний про господарське життя суспільства

в) виробітка шляху економічної політики

г) усі відповіді вірні

12. Термін „економіка” означає:

а) наука про соціально-економічні відносини

б) наука про діяльність ринку

в) наука про ведення домашнього господарства

г) усі відповіді вірні

  13. Який напрям розвитку економічної теорії був засновником основ макроекономіки

а) марксизм;

б) меркантилізм;

в) кейнсіанство;

г) класична політекономія.

   14. Поведінку окремих суб’єктів економіки досліджує:

   а) соціологія

   б) психологія

   в) мікроекономіка

   г) макроекономіка

15. Слово „мерканте” в перекладі означає:

а) ринок

б) товар

в) купець

г) споживач

16. У перекладі із старогрецького термін "економія" означає:

а) OIKOS- будинок, nomos - суспільство;

б) OIKOS- домогосподарство, nomos - будинок;

в) OIKOS- домогосподарство, nomos - закон.

г)  OIKOS- суспільство, nomos -  господарство;

 


 

 

     

docx
Додано
16 грудня 2019
Переглядів
331
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку