Лексичні та граматичні ігри на уроках англійської мови як засіб формування пізнавальних компетенцій молодших школярів»

Лексичні та граматичні ігри на уроках англійської мови як засіб формування пізнавальних компетенцій молодших школярів»

 

 

Зміст

1 Вступ

2.3 Використання ефективних прийомів навчаня на уроках англійської мови у початкових класах

3. Основні принципи використання ігор у початковій школі

.2.Навчання граматики.

2.2. Місце гри на уроках англійської мови

2. Лексико граматичні ігри на уроках англійської мови

2.3. Цілі лексичних та граматичних ігор

 

Вступ

Ігрові методи є одними з найефективніших методів навчання іноземній мові, оскільки їх психолого-педагогічною основою є ігрова діяльність, яка вносить великий внесок до психічного розвитку особи. Використання ігрових методів на уроках іноземної мови в старшій школі відповідає пізнавальним потребам підлітків. У грі активізуються розумові процеси, і зростає мотивація до вивчення іноземної мови.

Оскільки навчання лексики іноземної мови це процес, який охоплює декілька етапів. На першому етапі здійснюється введення нового слова. На наступному етапі учні тренуються в створенні лексичних мовних зв'язків в однотипних мовних ситуаціях. Результатом навчання є уміння учнів створювати динамічні лексичні мовні зв'язки, тобто вільно використовувати нові слова в спілкуванні і в цьому учням дуже допомагають ігрові методи закріплення лексики.

Ігрові форми і прийоми дуже різноманітні і можуть бути використані на кожному етапі роботи з лексикою або граматикою. На перших етапах доречно використовувати типові ігрові вправи, які зроблять процес запам'ятовування матеріалу цікавим заняттям. Ігрові методи дозволяють створювати цілком реальні ситуації спілкування між учасниками гри. Тому ігри особливо актуальні на завершальних етапах роботи з новою лексикою або граматикою, на яких відбувається вживання слів або нового матеріалу в мові в конкретних ігрових ситуаціях.

2.3 Використання ефективних прийомів навчаня на уроках англійської мови у початкових класах             
         А які ж прийоми найбільш придатні для роботи в початкових класах? По-перше, слід згадати, що у дітей цього віку відбувається перехід мислення від доопераційного рівня до рівня конкретних операцій. Розвивається увага, уява, інші аспекти психічної діяльності. І навчання іноземної мови, таким чином, повинне не лише забезпечувати знання з предмету, але й стимулювати загальний інтелектуальний і психологічний розвиток школяра.
        Так, вивчення нового лексичного матеріалу прямо пов’язане з розвитком різних видів пам’яті.             
При цілеспрямованій роботі вчителя змінюються способи запам’ятовування. Більшість першокласників просто повторюють кожне слово, яке потрібно запам’ятовувати. У 3 класі більшість дітей повторюють слова групами. Деякі з них групують слова за загальними ознаками. Окремі учні 4 класу при запам’ятовуванні використовують семантичну обробку матеріалу, використовують логічні висновки для реконструювання подій. Як вчитель може цьому сприяти? Звичайно, запам’ятовування тренують вправи, пов’язані з вивченням нової лексики. Причому найкраще використовувати прийоми, які враховують образність мислення дітей.             
        Чим молодші діти, тим яскравіше виражені в них процеси збудження, їх домінуюча роль над гальмівними. Внаслідок швидкого відволікання уваги на яскраві подразники поведінка дітей є імпульсивною, і це проявляється в тому, що вони не вміють переключатись на інші види діяльності, тобто для них характерна «негнучкість уваги». Учителі мають враховувати, що школярам цього віку важко тривалий час зосереджуватись на одному виді діяльності, їхню увагу може привернути лише незвичний, різкий, сильний подразник. Таким подразником є засоби навчання, які потрібно широко застосовувати, дидактично доцільно і методично виправдано визначивши їм місце на уроці з урахуванням вікових особливостей учнів. «Золотим» правилом для вчителя, який навчає іноземної мови молодших школярів, має стати положення про те, що урок іноземної мови обов’язково повинен оснащуватись наочністю. Адже домінуючим у цьому віці є образне мислення, а тому будь-яке, доцільне з дидактичного та методичного поглядів унаочнення, що супроводжує певну іншомовну лексичну одиницю (слово, словосполучення, зв’язне мікровисловлення тощо), є ефективним засобом впливу на пам’ять і процес усвідомлення значення такої одиниці. Поступово слід зменшувати роль ілюстрацій при вивченні лексики, щоб розвивати абстрактне мислення у дітей.             

 Основні принципи використання ігор в початковій школі

Напевно, нема вчителя, який не використовував би гру у своїй роботі. Однак послідовне використання ігрових завдань вимагає певних навиків. Та певна річ рано чи пізно вони сформуються. Рекомендації в даній роботі можуть лише декілька прискорити цей процес і спростити роботу вчителя. Сам принцип гри в навчанні старший, ніж людство: вже дитинчата тварин опановують необхідними їм в подальшому житті уміннями в грі. Отже, схильність до гри і у людини, мабуть, закладена на рівні інстинкту. Відповідно, перше завдання вчителя -  розбудити в учнях смак до гри, бажання грати. Друге завдання полягає в тому, аби направити гру в потрібне русло: адже гра нас цікавить не сама по собі, а лише постільки, оскільки вона допомагає учням наблизитися до сповна конкретних цілей навчання.

Гра дозволяє створити між вчителем і групою і між членами групи особливі стосунки довіри, як будь-яка інша форма приємної і корисної діяльності, що вимагає взаєморозуміння і взаємодії учасників і передбачає певні контакти між ними.

Гра дозволяє зазвичай навіть важкий для учнів матеріал представити в привабливій для них формі. Гра дає самому вчителю величезне професійне задоволення, оскільки завдяки їй сам процес навчання стає процесом безперервної творчості в повному розумінні цього слова. Гра допомагає учневі по-новому побачити себе і партнера, а також предмет навчання, тому використання гри позитивно впливає і на всі останні аспекти учбового процесу.

 

Навчання грамоти

Вікові особливості дітей та їх досвід у вивченні англійської мови враховуються у навчанні граматики. В початкових класах – у формі казок, де нові граматичні структури подаються у «щасливій родини», де питальне дієслово – дідусь, допоміжне дієслово – бабуся, підмет – це матуся, присудок – тато (або потяг, у якому вагони – це члени речення), тощо. Це допомагає запам’ятати порядок слів у реченні. Родинне коло в цьому віці дуже важливе для школяра. Асоціативно він швидше запам’ятовує правило.             
          Засвоєння багатьох явищ лінгвістики, як правило, не виділяється в окремі елементи навчання. Учні 2-4 класів дізнаються про деякі граматичні й лексичні категорії, коли вживають їх у певних комунікативних потребах у складі мовленнєвих зразків, не вдаючись до їх аналізу. Не вміючи оперувати категоріями, абстрактними поняттями, вони опановують конкретний мовленнєвий матеріал, вдаючись до мисленнєвих операцій на властивому їм рівні.             
          Зазвичай, майже всі граматичні явища, що вивчаються в 2-му класі, і їх певна частина у 3-му і 4-му, мають опановуватися на рівні лексичних одиниць. Учням початкової школи досить складно усвідомити закони формоутворення іншомовних граматичних явищ, оскільки вони ще не мають достатнього відповідного досвіду в рідній мові. Тому вчитель має подбати про те, щоб мовленнєві зразки, які містять певні граматичні форми, заучувались учнями і адекватно використовувались та впізнавались у нових ситуаціях спілкування. Для цього потрібно застосовувати в навчанні такі види діяльності, які були б адекватними рівню розвитку мислення учнів цих класів.             
П р и к л а д и  в п р а в 
Simple tenses 
Дієслово To be 
Hello! I am “to be”! Давайте спробуємо розібратися, де, коли і чому я повинен стояти.             
Let me introduce my friends: 
I always stand after them. How? Wait a little! 
I take a magic wand: one, two, three… 
I AM 
IS TO BE 
ARE
HЕ, SHE, IT 
WE,YOU, THEY

So I turn into AM for I, IS for HE, SHE, IT, ARE for WE, YOU, THEY. 
Let’s do some exercises and remember everything. 
1.Connect the pronouns and verbs and write. 
2.Translate the sentences 
I am a pupil._______________________________________
He is a  student.____________________________________
She is  doctor._____________________________________
We are friends.______________________________________ You are a good child.__________________________________
You are the best  teachers.____________________________
3.Read the table and write as many sentences as you can.

4. Fill in TO BE in Present Simple 
1) – What _____ your name? 
– My name is Bob. 
2) – What _____ their address? 
– Their address _____ Green Street. 
3) – What _____ your mom? 
– She _____ a teacher.

4) _______ Dick at home? 
– He _____ in the pool.5) – What _______ this? 
– This _____ a coat. 
6) Swan _________ a painter. 
She has some nice pictures. 
7) I have many books. 
They _______ in the shelves. 

 

5.Read, translate and act the dialogues

– Where is Bob? 
– He is in the bed. 
– Is he ill? 
– No, he is not.

– Чий це годинник? 
– Це мій. 
– А де твій? 
– На столі.

6.Read the text, write out the sentences with “to be”.

 

1.2 Місце гри на уроках іноземної мови

           Застосовувати гру доцільно тоді, коли учнями засвоєно мінімальний мовний матеріал, що дозволяє проводити гру. Не всі типи ігор виявляється можливим застосовувати із самого початку навчання іноземній мові. Гру також краще застосовувати, коли вчитель знає всіх учнів класу по прізвищу і в обличчя. До використання ігор можна приступати, коли в класі налагоджена дисципліна. З перших уроків вчитель широко застосовує наочність: картки з буквами, знаки транскрипцій, картинки, окремі предмети. Але поступово все це стає буденним, і зацікавленість починає падати. Саме в цей час і потрібно починати застосовувати ігри. Ну і звичайно ж, недоцільно проводити цілі уроки у формі гри. На уроці можна відводити для гри від 3-5 хвилин до 25 хвилин. Як правило, якщо вчитель виділяє багато часу для гри, а тим більше вводить ігрові методи навчання практично на кожному уроці, гра втрачає свою ефективність, та і самим учня це починає набридати.

Ігри, як говорять методики викладання іноземної мови: недоцільно застосовувати на всіх уроках. Інакше до гри звикають і ефективність її знижується, і врешті-решт учні починають порушувати дисципліну, оскільки безперервне застосування ігор приводить до шаблону в роботі вчителя.

Місце гри на уроці залежить, по-перше, від характеру самої гри. Жваві ігри найдоцільніше проводити в кінці уроку, оскільки після них звичайні форми роботи здаються учням нудними. Але краще всього ігри використовувати в середині або в кінці уроку, з тим, щоб зняти напругу. Важливо, щоб робота з іграми приносила позитивні емоції і користь, і крім того, служила дієвим стимулом в ситуації, коли зацікавленість або мотивація дітей до вивчення іноземної мови починає слабшати.

Відповідно до шкільної системи навчання іноземній мові М.Ф.Стронін поділяє ігри на:

1. підготовчі

2. творчі

“Підготовчі” ігри включають граматичні, лексичні, фонетичні і орфографічні ігри. Метою цих ігор є формування вимовних, лексичних і граматичних навиків і тренування вживання мовних явищ на підготовчому, предкоммукатівном етапі оволодіння іноземною мовою.

До “творчих” ігор відносяться аудитивні і мовні ігри. Їх мета - подальший розвиток мовних навиків і умінь.

Також треба мати на увазі, що для проведення гри вчитель повинен добре знати своїх учнів. Важливо також те, з якою ціллю вчитель проводь гру, для того щоб учні трохи відпочили чи для закріплення, повторення матеріалу.

 

 

 

2. Лексико граматичні ігри на уроках англійської мови

 

Про навчальні можливості ігор відомо вже давно. Використовуючи ігри, як засіб навчання в учбовому процесі, багато педагогів відзначали, що вони містять великі потенційні можливості. У грі виявляються інколи приховані здатності дитини, які у звичайних умовах важко помітити.

Гра є особливо організованим заняттям, що вимагає напруги емоційних і розумових сил. У грі необхідно приймати рішення - як вчинити, що сказати, як виграти. Бажання вирішити ці питання загострює розумову діяльність учасникыв гри. Але якщо дитина при цьому говоритиме на іноземній мові, це допоможе їй легше вивчити іноземну мову і можливо навіть більше зацікавить дитину в її вивченні. Діти, проте, над цим не замислюються. Для них гра, перш за все, захоплююче заняття. Цим-то вона і приваблює вчителів, у тому числі і вчителів іноземної мови. У грі всі рівні. Вона посильна навіть слабким учням. Більш того, слабкий по мовній підготовці учень може стати першим в грі: винахідливість і кмітливість тут виявляються деколи важливішими, ніж знання предмету. Відчуття рівності, атмосфера захопленості і радості, відчуття посильності завдань - все це дає можливість дітям подолати сором'язливість, що заважає вільно вживати в розмові слова чужої мови, і корисно позначається на результатах навчання. Непомітно засвоюється мовний матеріал, а разом з цим виникає відчуття задоволення - “виявляється, я вже можу говорити нарівні зі всіма”. Гра на уроці іноземної мови - це ситуативно-варіативна вправа, де створюється можливість для багаторазового повторення мовного зразка в умовах максимально наближених до реального мовного спілкування з властивими йому ознаками: емоційністю, спонтанністю, цілеспрямованість мовного впливу. Тобто, в ході гри у учнів формуються вимовні, лексичні, граматичні навики, учні набувають досвіду мовного спілкування. Ігри на уроках іноземної мови можна і потрібно використовувати також для зняття напруги, монотонності, при відпрацюванні мовного матеріалу, при активізації мовної діяльності. Звичайно ж, при цьому потрібно враховувати, що кожен віковий період характеризується своїм типом провідної діяльності.

Ігри сприяють виконанню важливих методичних завдань:

1. створенню психологічної готовності дітей до мовного спілкування;

2. забезпеченню природної необхідності багатократного повторення ними мовного матеріалу;

3. тренуванню учнів у виборі потрібного мовного варіанту, що є підготовкою до ситуативної спонтанності мови взагалі.

Тому гра повинна не тільки займати важливе місце на уроці іноземної мови, але і бути його стрижнем. Треба прагнути до того, щоб ігровий елемент був присутній на всіх етапах уроку іноземної мови і створював загальну ігрову атмосферу. Наприклад, якщо на уроці потрібно відпрацювати вживання майбутнього часу, то урок можна почати так: “Відгадайте, що ми робитимемо на уроці?” Відповіді учнів: “Ми читатимемо, ми писатимемо. Ви нам прочитаєте нову розповідь”. Тобто на уроці з'ясовується план роботи і тренується майбутній час. Приводи для таких ігрових моментів можна і потрібно знаходити на всіх етапах уроку. Тоді гра, в її закінченому вигляді буде органічно пов'язаною з уроком. І діти можуть навіть не помітити, що вони грають, їм просто буде цікаво. Але справа не в кількості використовуваних ігор на уроці. Відчуття міри важливо дотримувати і тут. Йдеться, скоріше про загальну ігрову атмосферу, що дозволяє вчителеві захопити учнів, емоційно їх настроїти на сприйняття іноземної мови. Головне завдання вчителя - добитися того, щоб у дітей не пропадала зацікавленість до предмету, щоб запропонований учневі матеріал був доступний по складності. Велику допомогу в цьому питанні надають ігри. Їх використання дає гарні результати, підвищує зацікавленість дітей до уроку, дозволяє сконцентрувати їх увагу на головному - сформувати у них вимовні, лексичні, граматичні навики і уміння в процесі природної ситуації спілкування під час гри.

             Гра є особливо важливим елементом уроку іноземної мови в 1 - 4 класах. Гра для молодшого школяра є засобом пізнання дійсності. Виходячи з особливостей психологічного розвитку молодшого школяра (переважання емоційної сфери над інтелектуальною, переважання мимовільного запам'ятовування) не можна не оцінювати потенційних можливостей гри.

На уроці ми маємо справу з особливим видом ігор - навчальними іграми. Вони відрізняються від розважальних тим, що мають другий план або вузько методичну мету. Для учнів навчальна гра залишається розвагою, тренування відсовується на другий план. Для вчителя ж будь-яка учбова гра - це перш за все вправи. Вчитель завжди чітко і точно уявляє собі, яку навчальну мету переслідує та або інша гра. Проте, йому у жодному випадку не слід показувати учням, що його більше цікавить другий план. Він повинен сміятися і радіти разом з учнями, підкреслюючи тим самим, що його хвилює ігровий сенс вправи, а не навчальний. Якщо вчитель розкриє учням другий план, то гра перетвориться на звичайну вправу. В процесі гри формування вимовних, лексичних і граматичних навиків відбувається у захоплюючій для дітей формі. Ігри розвивають спостережливість у дітей, пожвавлюють урок, підвищують зацікавленість до вивчення іноземної мови.

Правильно підібрані ігри проходять з незмінним успіхом не тільки на початковому і середньому, але і на старшому ступені навчання іноземній мові. Проте слід визнати, що чим старше учень, тим менш він схильний до ігор і тим більше прагне до серйозної самостійної роботи.

Отже, на ранніх ступенях розвитку навчання необхідно проводити більше ігор з метою навчання іноземній мові, поступово зменшуючи їх кількість з класу в клас. При підборі ігор для різних ступенів навчання необхідно проводити більше ігор з метою навчання іноземній мові, поступово зменшуючи їх кількість. При підборі ігор для різних ступенів навчання необхідно враховувати вікові особливості учнів. Наприклад, в 5-6 класах дуже рідко, в старших - часто застосовуються ігри на "перевтілення" в перекладачів і гідів. Це пояснюється тим, що подібні ігри вимагають гарного володіння досить великим мовним матеріалом.

 

1.3 Цілі лексичних та граматичних ігор

           Відомо, що тренування вживання граматичних структур в учнів, що вимагає їх багатократного повторення стомлює дітей своєю одноманітністю, а зусилля, що витрачаються, не приносять швидкого задоволення. Ігри допоможуть зробити нудну і одноманітну роботу цікавішою і більш захопливою.

          Граматичні ігри переслідують наступні цілі:

1. навчити учнів вживати мовні зразки, що містять певні граматичні труднощі;

2. створити природну ситуацію для вживання даного мовного зразка;

3. розвинути мовну активність і самостійність учнів.

Так для пояснення граматичних символів можна використовувати прийоми, запропоновані Шоєвою Е. Ю.: «Навчання граматиці також відбувається через гру, оскільки діти ще не знають українською чи російською назви частин мови і членів речення. Тому слово “дієслово” я заміняю словом “дія”, “займенник” - “замість імені” і відпрацьовую їх за допомогою малюнків».

Для пояснення відмінювання дієслова to be Шоева Е.Ю. пропонує розповідати учням казку: “Жив-був король to be і було у нього троє вірних слуг: am, is і are. Самою привілейованою була слуга am, він прислужував лише одному панові I. Is прислужував трьом панам: he, she, it. Are - теж трьом: you, we, they.” Якщо в тому, про що ми говоримо, немає дії, то місце займає слуга короля to be. Після цього доречно провести гру чи “Є дія?” Я говорю українською чи російською ряд пропозицій і прошу хлопнути тоді, коли дії немає».

Перелік ігор, використовуваних на уроках іноземної мови нескінченний і його можна поповнювати постійно. Головне пам'ятати, що гра - лише елемент уроку, і вона повинна служити досягненню мети уроку. Тому необхідно точно знати який саме навик, уміння тренуються в даній грі, що дитина не вміла робити до проведення гри і чому він навчився в процесі гри.

        Більшість ігор засновані на змаганні з обов'язковим підрахунком отриманих очків. Але інтерес до ігор може триматися не тільки на змаганні. Так в грі “Who is He (She)?” дітям подобається зображати тварин. Особливо велика роль ведучого, виконувати яку краще всього вчителеві, він повинен бути душею гри, заражати всіх своїм азартом.

      Лексичні ігри услід за граматичними іграми продовжують будувати фундамент мови, оскільки оволодіння лексичним і граматичним матеріалом створює можливість для переходу до активної мови учнів. Дані ігри переслідують цілі:

1. тренувати учнів у вживанні лексики в ситуаціях, наближених до природної умов;

2. активізувати мовнорозумову діяльність учнів;

3. розвивати мовну реакцію учнів;

4. познайомити учнів із сполучуваністю слів.

                 Оволодіння лексичним матеріалом вимагає від учнів багатократного його повторення, що стомлює своєю одноманітністю, а зусилля, що витрачаються, не приносять швидкого задоволення. Застосування ігрового методу навчання сприяє виконанню важливих завдань у навчанні іншомовній лексиці.

            Центральною ланкою у всій роботі по вивченню лексики іноземної мови є створення міцних і гнучких лексичних мовних зв'язків. Однією з основних умов успішності формування лексичного навику є виконання вправ з обмеженою кількістю труднощів. Дані вправи можуть приймати форму ігрових вправ або ситуацій, які зроблять процес вивчення лексики цікавим заняттям. Крім того, гра дає можливість використовувати новий матеріал в ситуаціях спілкування, наближених до природних, - в будь-якій грі є елемент несподіванки, а значить, мова буде спонтанною.

           Але існує велика кількість ігор, застосування яких на уроці зробить процес засвоєння нової лексики захоплюючим заняттям. Ігри можна використовувати на будь-якому з етапів роботи над лексикою іноземної мови.

          Ряд ігор призначений для тренування окремих частин мови, одиниць, числівників, прикметників, учнів у вживанні. Інші ігри відповідають певним темам. Наприклад, в грі “What can I do for you?” представлена тема “Покупки”, “What colour is my shirt?” - тема “Одяг”.

          Ігри переслідують ціль навчити учнів вживати зразки, які містять певні граматичні труднощі, створити реальну ситуацію для вживання данного мовного зразка, а також розвити активність і самостійність. І головне, треба не забувати, що гра повинна служити досягненню мети уроку. Тому необхідно точно поставити ціль і правильно підібрати гру, яка буде розвивати ті чи інші навики у дітей. Що ж до лексичних ігор, то вони переслідують майже таку ж ціль, а саме тренування лексики в максимально наближеній до реальності ситуації, розвивати мовну реакцію, ознайомлення зі сполучуваністю слів. І для досягнення мети необхідно підбирати ігри з обмеженою кількістю труднощів.

 

Лексичні ігри.

Ігри початкового рівня.

Тема: Числівники

 Мета: закріплення кількісних і порядкових числівників.

Хід гри: утворюються дві команди. Викладач називає порядковий або кількісний числівник. Перша команда повинна назвати попереднє число, друга - подальше, відповідно порядковий або кількісний числівник. За кожну помилку команда отримує штрафне очко. Виграє команда, що отримала меншу кількість штрафних очок.

 

Тема: Заборонений числівник.

 Мета: закріплення кількісних і порядкових числівників.

Хід гри: викладач називає «заборонений» числівник. Учні хором рахують, спочатку називаються кількісні, потім порядкові числівники. «Заборонений» числівник називати не можна. Той, хто помиляється і вимовляє його, приносить своїй команді штрафне очко. Виграє команда, що отримала меншу кількість штрафних очок.

 

Тема: П'ять слів.

 Мета: закріплення лексики по темі або по одному з пройдених уроків.

Хід гри: поки учень з однієї команди рахує до п'яти, представник другої команди повинен назвати п'ять слів по даній темі. Учасник, що не справився із завданням, вибуває з гри.

 

Тема: Озвучування картинки.

 Мета: активізація лексики по вивченій темі, розвиток навиків діалогічної мови.

Хід гри: гравці утворюють пари. Кожній парі даються картинки, до яких додаються картки з відповідними репліками. З їх допомогою необхідно озвучити картинки. Виграє пара, яка першою підготує діалог і правильно його відтворить.

Ігри середнього рівня

Тема: Змійка.

 Мета: гру доцільно проводити для закріплення вивчених слів.

Хід гри: для цієї гри потрібне ігрове поле і гральний кубик. Учнів об'єднують у групи по 3-4 учасники. Учні по черзі кидають кубик і здійснюють ходи по клітинках. Капітан команди записує літери, які випадають учасникам. Коли один учасник дістанеться фінішу, то команди виконують наступне завдання: із зібраних літер складають якомога більше слів. Перемагає команда, яка складе більше слів. Зірочка (*) означає будь-яку літеру, якої не бракує. Зірочкою кожна команда може скористатися лише один раз (див. Додаток 1).

Тема: Кольори.

 Мета: закріплення лексики по пройдених темах.

Хід гри: ставиться завдання назвати предмети одного кольору. Виграє команда, яка зуміє назвати більше предметів, тварин і т.д. одного кольору.

Тема:  Більше слів.

 Мета: активізація лексики по вивчених темах.

Хід гри: утворюються дві команди. Кожна команда повинна назвати якомога більше слів на задану нею букву. Виграє команда, що назвала більшу кількість слів. Гру можна проводити і у письмовій формі. Представники команд записують слова на дошці. В цьому випадку при підбитті підсумків враховується не тільки кількість слів, але і правильність їх написання.

Тема:  Вгадай назву.

 Мета: активізація лексики по вивченій темі.

Хід гри: кожен учень отримує тематичний малюнок. Він повинен розглянути його і розповісти, що на ньому зображене. Той, хто першим вгадає назву малюнка, отримує наступний і виконує те ж завдання. Виграє той, хто вгадає більше назв.

Тема:  Знайди риму.

 Мета: розвиток лексичного навику.

Хід гри: один з гравців, називає будь-яке слово, що прийшло йому в голову, бажано коротке. Другий учасник повинен назвати слово, що римується з першим, третій - додати ще слово в риму і т.д. Той, хто не може назвати слово в риму, отримує мінус. Коли у кого-небудь з гравців набереться три мінуса, він виходить з гри. Виграє той, що залишився останнім. Можна вибирати тільки іменники в називному відмінку однини або будь-які інші слова.

Ігри високого рівня

Тема:  Доміно.

 Мета: закріпити вивчену лексику, навчити дітей складати словосполучення, складені слова.

Хід гри: на уроках англійської мови можна використовувати принципи гри в «доміно», замінивши кісточки картками, а позначки на них - словами або частинами слів. Кількість карток залежить від теми, кількості гравців.

Темами «доміно» можуть бути слова та їх переклади, словотвірні префікси та суфікси, частини мови і т.п. Як зразок, в данній грі тема «Словосполучення та складені слова».

Учні заздалегідь ознайомлюються зі словами, отримують домашнє завдання: з 5-6 словами на вибір скласти словосполученя чи складені слова. На уроці учні отримують картки доміно, на яких написані слова. Першу кісточку кладе той, хто першим складе речення, яке містить обидва слова з картки. Наступний гравець повинен дібрати таку картку, що утворює з попередньою складне слово чи словосполучення. Учні по черзі доскладають по одній картці, утворюючи словосполучення. Хто не може дібрати потрібну картку, пропускає хід. Гра триває допоки всі картки розташуються у правильній послідовності, або коли неможливо дібрати жодної картки, яка може продовжити гру. Перемагає той, хто використав усі картки.

Тема:  Асоціації.

 Мета: активізація вивченої лексики та підбір синонімів до неї.

Хід гри: учням пропонують слова., до яких потрібно дібрати слова-асоціаці, що починаються літерами основного слова.

Інший варіант гри, яку доцільно проводити на початку уроку. Гравець промовляє слово, наступний гравець каже слово, яке асоціюється з попереднім. У грі черзі беруть участь усі учні класу.

Для класів з вищим рівнем підготовки слова можна замінити на речення.

Можна також використати цю гру для закріплення знань з теми «Appearance and Character», узявши за слово-основу імена учнів.

Наприклад: ім'я OSTAP

Optimist

Strong

Tall

Slim

Polite

Тема:  Ідіоми.

 Мета: навчити учнів пояснювати вираз, словосполучення, виражати відношення до певної ситуації.

Хід гри: учитель відповідно до кількості учнів у класі готує картки, на яких німецькою мовою написана ідіома та український відповідник. Учень вибирає картку і зачитує переклад. Потім передає зміст ідіоми малюнком на дошці чи пантомімою, а учні відгадують і наводять приклади речень, де вживається ця ідіома. Потім картки можна розрізати, відокремивши німецький варіант від перекладу. Учні повинні відповідним чином з'єднати частини.

Другий варіант цієї гри: учитель заздалегідь готує 2 списки по 6-8 фразеологізмів у кожному. Учнів об'єднують у дві команди. Кожна команда отримує свій список. Спершу учні повинні намалювати малюнки, що відображають «буквальне» значення ідіом і підписати їх. Потім учні обмінюються малюнками. Таким чином кожна команда матиме усі ідіоми. Учитель зачитує значення ідіом, а учні повинні дібрати до них ідіоми. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал. Ще бал - за український відповідник до фразеологізму або за речення з вдало вжитою ідіомою.

Ігрові методики для роботи на етапі введення нової лексики іноземної мови:

Тема:  Гра-кросворд по темі «Гроші».

Опис: гра у вигляді поля з сітки 14 на 14 кліток, в кожній з яких написана буква алфавіту. Серед букв зашифровані слова по даній темі. Перед початком гри учені разом з вчителем читають і перекладають слова з активного словника. Завдання учнів - самостійно відшукати серед букв дані слова, спираючись на список в низу сторінки.

Мета: ознайомлення учнів з лексикою по темі «Гроші», запам'ятовування графічного образу слова. Учні грають індивідуально або в парах (в даному випадку в гру привноситься азарт).

2) Гра-розрядка (warming-up activity).

Опис: викладач встає на вільне місце і говорить: «I like yoghurt but I don't like cheese.» При цьому він показує рукою направо, кажучи like і наліво, кажучи don't like.Задача учнів - приєднатися до вчителя справа і зліва, запропонувавши свій варіант. Наприклад: I don't like cottage cheese either, but I like margarine.

Дана гра підходить до будь-якої теми. Мета: введення нової лексики, промовляння нових слів в типових ситуаціях, емоційна і фізична розрядка.

3) Гра-вправа «Вставте букву».

Опис: викладач пише на дошці слова з активного словника, пропускає одну або декілька букв. Завдання учнів - вставити пропущені букви.

Мета: повторення графічного образу слова.

Ігрові методики, для роботи на етапі вироблення навику використання лексики під контролем викладача:

1) Гра « Хрестики-нулики ». Опис: викладач малює сітку як для гри в хрестики-нулики і заповнює їх лексичним матеріалом, який хоче обговорити. Завдання учнів - вибрати клітку і пояснити поняття (слово). Якщо гравці всі зробили вірно, вони отримують право поставити хрестик/нуль і продовжують гру. Учні грають в командах або в парах.

Мета: використання нової лексики в мові під контролем викладача.

2) Гра « Змагання ».

Опис: гра складається з двох етапів. Учні грають в парах. На першому етапі учні пишуть максимальну кількість слів по темі. На другому етапі складають діалоги з даними словами.

Мета: використання нової лексики в діалоговій мові.

3) Гра «Групи».

Опис: гра проводиться стоячи, рухаючись. Під керівництвом викладача клас ділиться на дві групи за різними ознаками. Завдання учнів - сказати про переваги знаходження в даній групі.

Мета: міні - монологічний вислів з активною лексикою під контролем викладача.

4) Гра - кросворд «Прикметники для опису людей».

Опис: учні діляться на дві групи - A і B. Викладач пропонує групам бланки з кросвордом по темі, який заповнений тільки на половину. Слова у груп A і B не співпадають, а є продовженням кросворду. Завдання учнів - заповнити кросворд новими словами до кінця, при цьому пояснивши іншій команді значення бракуючих слів.

Мета: використання нової лексики в мові під контролем викладача.

Ігрові методики для самостійного використання що вчаться лексики в ситуації спілкування:

1) Гра - проект « Рецепт блюда».

Опис: учні діляться на групи. Кожна група створює свій «рецепт» і робить його презентацію. «Незалежні експерти по здоровому живленню» оцінюють «рецепти» і висловлюють свою думку. На презентацію відводиться 7 хвилин. Завдання учнів - підготувати монологічний вислів по темі, спонтанно висловити свою думку.

Мета: монологічний вислів з активною лексикою, спонтанний вислів в ситуаціях спілкування.

2) Гра по темі «Здорове харчування».

Опис: малюнок у вигляді ігрового поля із завданнями. Завдання учнів пройти ігрове поле, виконуючи завдання. Кинувши кубик, учасники говорять без зупинки протягом 30 секунд.

Мета: вдосконалення лексичних мовних навиків в ситуаціях усного спілкування.

3) Ролева гра «В супермаркеті».

Опис: викладач заготовлює «товар для продажу» у вигляді карток з написами. Завдання учнів - розіграти діалоги від імені покупця і продавця, використовуючи лексику на картках .

Мета: розвиток лексичних мовних навиків в діалоговому спілкуванні. Форми і прийоми ігрових методів були представлені в даному розділі так, щоб відобразити їх різноманіття. Ігрові методи були підібрані відповідно до етапів вивчення лексики іноземної мови, на кожному з яких можна застосовувати певні ігрові методики.

Граматичні ігри.

Ігри початкового рівня.

1. Опиши свою групу. Мета: гру варто проводити під час вивчення Prasens Indikativ.

Хід гри: учитель об'єднує учнів у групи по 5-6 гравців. Кожен учасник упродовж визначеного часу повинен описати дії, які він виконує щодня, у неділю, лише влітку тощо. У групах учні читають речення вголос, викреслюють ті, що повторюються. Представники груп розповідають про свою групу. Визначаючи групу-переможця, підраховують кількість правильно побудованих речень.

2. Хто виживе. Мета: гру доцільно проводити для закріплення правопису слів.

Хід гри: перед грою вчитель добирає кілька слів, у яких учні зазвичай пропускаються помилок. Учні шикуються в ряд. Учитель промовляє слово. Перший учень промовляє першу літеру (як вона позначається у алфавіті), другий - другу, допоки не буде вимовлено усе слово. Той, хто припускається помилки, вибуває з гри. Учні які залишилися, починають спочатку. Останній учень повинен промовити слово правильно і скласти з ним речення.

3. Луна. Мета: гру доцільно проводити для повторення неправильних дієслів.

Хід гри: учитель промовляє правильні дієслова, а учні, добавляючи закінчення -ed. Якщо вчитель називає неправильне слово, учні повинні промовчати. Той, хто помилково додасть до неправильного дієслова закінчення -ed, вибуває. Перемагає той, хто залишився у грі.

Ігри середнього рівня

1. Лото. Мета: повторення чисел.

Хід уроку: учитель для гри в лото заздалегідь готує чисті картки та картки з числами.Ведучий тягне з коробки чи мішечки картку з англійською мовою називає число. Учасники, які мають картки з такими числами, накривають їх чистими картками. Перемагає той, хто перший закриє будь-які три рядки.

 2. Перевірити автора. Мета: навчити дітей розрізняти частини мови.

Хід уроку: учитель готує заздалегідь невеличке оповідання, пропускаючи слова, що відповідають різним частинам мови для подальшого введення їх в текст. Завдання за потреби можна конкретизувати. Далі учні вводять записані слова в запропонований учителем текст й уголос зачитують результати У більшості випадків отримують доволі кумедний текст.

3. Поєднай час і дію. Мета: потренувати минулий, майбутній та теперішній час, а також як говориться англійською час.

Хід гри: для цієї гри потрібен годинник із циферблатом і малюнок із зображенням сонця та місяця. Учитель об'єднує учнів у 2-3 команди. Учитель демонструє годинник, на якому стрілки показують певний час та один малюнок. Учасник однієї команди каже, котра година і що він робить у цей час. Учитель записує використане у реченні дієслово у формі інфінітива, а команда отримує бал. Учитель змінює час на годиннику і малюнок. Гру продовжує команда-суперниця. Забороняється використовувати слово, записане на дошці. Команда, яка не може скласти речення чи використовує слово, записане на дошці, пропускає хід. Перемагає команда, яка за визначений час отримала більше балів.

Ігри високого рівня

1. Пофантазуй з дієсловами. Мета: розвивати у учнів творче мислення, пам'ять та закріплення вивченої лексики.

Хід гри: на дошці у минулому часі написані дієслова з відомої історії чи казки. Учням за визначений час пропонують скласти невелике оповідання, використовуючи ці дієслова у тому ж порядку, та придумати йому назву. Учні зачитують свої оповідання. Учитель називає правильний варіант, а за його відсутності каже назву оповідання, а учні намагаються його переказати.

Потрібно пам'ятати, що гра міняє взаємини викладача з групою. З одного боку, викладач повинен керувати грою, тобто зберігати своє домінуюче положення в групі. У цьому сенсі його функції схожі на функції режисера або тренера. З іншого боку, він не може керувати грою без тісної взаємодії з групою. Якщо викладач хоче користуватися ігровими завданнями, йому потрібно в першу чергу постаратися зрозуміти, що являє собою кожен учень як особистість, і знайти те, що може викликати його власний інтерес до учнів. Це обов'язкова умова, без якої все інше втрачає сенс.

Якщо викладач не збирається використовувати всі ігрові завдання послідовно, а планує застосовувати їх епізодично, він повинен виробити певну тактику поведінки, яка дозволяла б в потрібний момент перейти до гри. Якщо викладач тримається підкреслено офіційно, то несподіваний перехід до гри бентежитиме учнів, ігрове завдання не дасть позитивного ефекту.

З іншого боку, якщо викладач дуже піддається настроям групи, то ігрове завдання відведе учнів від заняття: вони робитимуть те, що їм цікаво, приємніше, легше, але має мало відношення до завдань учбового процесу. Тому викладачеві слід дотримувати деякі тактичні правила:

- Не бути однозначним в своїй поведінці; робити іноді те, що для учнів несподівано (хоча це може цілком вписуватися в хід заняття з методичної точки зору), наприклад, ставити несподівані питання, висловлювати думки за асоціацією, жартувати (при цьому важливо, щоб жарти не зачіпали нікого з учнів особисто).

- Бути уважним і доброзичливим до учнів. Зокрема, уникати оцінок "Неправільно!". "Погано!", заборонних вказівок "Не можна!" і ніколи не висловлювати (навіть мімікою і жестами) зневаги до їх питань, прохань, міркувань. З цього, звичайно, не витікає, що викладач не повинен підтримувати дисципліну, виправляти помилки і авторитетно управляти учбовим процесом відповідно до своїх функцій, обов'язків і традицій навчання, що склалися. Для підтримки дисципліни можна скористатися формулами: "Даруйте, я відверну вас від вашої розмови"; "Хвилиночку уваги, мені зараз буде потрібно вашу допомогу"; "Те, що ви сказали зараз на своїй рідній мові, напевно, цікаво. Повторите, будь ласка, свою думку німецькою." При виправленні помилок можна сказати: "А, так ви маєте на увазі (хотіли сказати)..." і проговорити правильний варіант фрази, або перепитати "Ви сказали.?" або просто повторити за учнем фразу, але тільки правильно. Якщо вам потрібно, щоб учень повторив правильний варіант, а він відразу після вашого виправлення цього не зробив, перепитаєте ще раз. Викладач не повинен залежати від свого настрою і на те, що все відбувається йому треба реагувати з тактом і гідністю.

- Бути авторитетним і упевненим в своїх методичних вчинках і рішеннях. Все, що робить викладач на занятті, він повинен робити з таким виглядом, неначе інакше і бути не може; при всій доброзичливості він зберігає серйозність; учбова гра для викладача - робота: він спокійно, стримано і серйозно формулює завдання, надає допомогу при їх виконанні, вдумливо аналізує підсумки гри.

Гра починається не тоді, коли учні отримують завдання, а тоді, коли їм стає цікаво грати. Це означає, що в учнів гра викликає приємні емоції і дає їжу їх розуму.

Ігрове завдання може даватися також як відпочинок: "Отже, вправу ми з вами зробили; тепер давайте відпочинемо. Зіграємо в таку гру..." Цей прийом особливо зручний, якщо ігрові завдання використовуються епізодично. Ігрове завдання дається так, як ніби воно і не планувалося викладачем ("Ми говорили про їжу. До речі, а що означає "правильно харчуватися "? Адже звичайне те, що корисно - не дуже смачно, а то, що смачно - не дуже корисно. От як би ви склали меню сніданку, аби було і смачно, і корисно?"). Також ігрове завдання вводиться з прив'язкою до конкретної ситуації, до конкретного учня, але сам перехід до нього несподіваний, наприклад: "Ми з вами зібралися подорожувати, але валізу скласти забули. Давайте швидко упакуємо речі. Отже, що треба покласти у валізу? На збори - одна хвилина" або "Ви говорили, що любите музику. У нас в місті якраз відкрився новий магазин платівок. Так... ось прилавок, пластинки, я буду продавцем. Йдіть сюди, подивіться, який вибір! Викладачу слід постійно підбадьорювати учнів ("Так, так", "Добре".), в кінці гри обов'язково подякувати і похвалити їх ("Чудово. Ви молодці"), а якщо йому треба виправити помилки, то робить це як додавання ("Ви відмінно впоралися. Але лише зверніть увагу: у цій ситуації німець сказав би так"...", або "Мені дуже сподобалося, як ви вирішили своє завдання. Мабуть (Можливо, мені здається), в цьому місці краще було б сказати так..."і тому подібне. У рольових завданнях викладач використовує "престижні" ролі (не треба давати роль інженера, якщо можна дати роль директора заводу) Зміна і різноманітність ролей є самостійним стимулюючим чинником. Тут особливо важливий індивідуальний підхід: у кожної людини є зазвичай бажані ролі, які йому не удалося зіграний, в своєму реальному житті. Практично безвідмовно приймаються зазвичай ролі, пов'язані з творчими професіями (письменник, актор, композитор і т. п.). Якщо викладач знає або передбачає, що якась роль в культурі учнів не вважається престижною, він спочатку програє її сам і таким чином нейтралізує відношення до неї що вчаться. Переможців ігор-змагань краще поздоровити всій групі (наприклад, всі разом, хором виголошують: "Переможцеві, ура!"). Та ще переможців ігор-змагань можна залучати як експертів в інших іграх або при виникненні спірних питань. Гра дозволяє створювати позитивні емоції, але і сама потребує попереднього емоційного настрою учнів. Його можна створювати штучно, наприклад, жартом. Якщо учні в даний момент втомилися, пригнічені, то пропозиція брати участь в грі може викликати у них негативну реакцію. Вчитель повинен бути готовим до негативних ситуацій також. Адже ігрові завдання це не лише користь, задоволення та позитивні емоції, але й деякі непорозуміння, проблеми. Такі як перехід гри до конфліктної ситуації, тобто спір перетворюється на сварку. В таких ситуаціях вчитель повинен все швидко улагодити. Тобто ми повинні пам'ятати, що перш ніж проводити ігрові завдання на уроці, потрібно гру добре продумати, навіть можливо спрогнозувати можливі проблеми та конфліктні ситуації.

 

 

Лксичні граматичні ігри

Ще одним різновидом ігор, які використовую в роботі з учнями, є лексичні ігри. Це один із найулюбленіших видів ігор моїх вихованців.

Наведу приклади деяких із них.

Гра «Цифри». Мета : повторення кількісних числівників.

Хід гри: утворюються дві команди. Справа та зліва на дошці записуються однакова кількість цифр в перемішку. Вчитель називає цифри одну за одною. Представники команд повинні швидко знайти названу цифру на своїй половині дошки. Перемагає команда, яка швидше виконає завдання.

Гра «Числівники». Мета : закріплення кількісних та порядкових числівників.

Хід гри: утворюється дві команди. Вчитель називає порядкові або кількісні числівники. Перша команда повинна назвати попереднє число, друга – наступне (розуміється порядковий або кількісний числівник). За кожну помилку команда отримує штрафний бал. Перемагає команда, яка отримає найменшу кількість штрафних балів.

Гра «П’ять слів». Мета : закріплення лексики з теми або з матеріалу одного з пройдених уроків.

Хід гри: поки учень з однієї команди рахує до п’яти, представник другої команди повинен назвати п’ять слів із запропонованої теми. Учасник, який не впорається з завданням, вибуває з гри.

Гра «Більше слів». Мета : активізація лексики з пройдених тем.

Хід роботи: утворюється дві команди. Кожна команда повинна назвати якомога більше слів на задану їм літеру. Перемагає команда, яка називає більшу кількість слів. Гру можна проводити в письмовій формі. Представники команд записують слова на дошці. У цьому випадку при підбитті підсумків враховується не тільки кількість слів, а також правильність написання слів.

Гра «Озвуч малюнок». Мета : активізація лексики з вивченої теми, розвиток навиків діалогічного мовлення.

Хід гри: учні утворюють пару. Кожній парі видаються малюнки, до яких додаються картки з відповідними репліками. З їх допомогою необхідно озвучити малюнки. Перемагає пара, яка першою підготує діалог і правильно його озвучить.

Важливого значення  у процесі вивчення англійської мови приділяю граматичним іграм.  Ось деякі з них.

Гра в м’яч. Мета : автоматизація вживання форм дієслова в усному мовленні.

Хід гри: представник першої команди придумує речення з вивченим дієсловом. Він кидає м’яч партнеру з другої команди та говорить речення, пропускаючи дієслово. Гравець, який спіймав м’яч, повторює речення, вставляючи правильну форму дієслова, кидає м’яч партнеру з першої команди і називає своє речення, не називаючи дієслова і т.д. За кожну помилку нараховується штрафний бал. Перемагає команда, яка набере найменшу кількість штрафних балів.

Гра «Кубики». Мета : автоматизація вживання конструкції в усному мовленні

Хід гри: для гри виготовляються кубики, на гранях яких наклеєні малюнки з зображенням предметів або тварин. Учні діляться на дві команди. Учасники по черзі виходять до столу, підкидають кубик і називають речення з відпрацьованою конструкцією, відповідні сюжету малюнку на одній з граней кубика. За кожне правильно придумане речення команда отримує один бал. Перемагає команда, яка набрала найбільшу кількість балів.

Гра «Подарунки». Мета : закріплення лексики з теми, автоматизація використання вивчених дієслів в майбутньому часі в усному мовлені.

Хід гри: утворюється дві команди.  На дошці записується два ряди слів:  1) найменування подарунка, 2) список дієслів. Гравці повинні сказати, використовуючи дієслова зі списку, що вони будуть робити з подарунками, які отримані на День народження. Кожен учасник гри придумує по одному реченню. Перемагає команда, яка швидше виконає завдання і складе речення без помилок.