Термін «лепбук» ( з англійського «lapbook» – книга на колінах ) вперше використала у своїй домашній школі мати та письменниця з Вірджинії Теммі Дабі. Вона узагальнила досвід використання різноманітних міні-книг, автором створення яких була Діна Зайк ще у вісімдесятих роках минулого сторіччя. Таммі Даббі зі свого боку запропонувала вкласти ці міні-книжки в одну оригінально оформлену папку. Автор назвала цю саморобну книгу так, тому що вся робота відображається у «книзі», яка може розташуватись на колінах у дитини. Отже, лепбук – це книга або папка будь-якої форми та з будь-якої теми, з вкладеними у неї оформленими в оригінальний спосіб різноманітними міні-книжками, віконечками, малюнками, іграми. Як і інші цікаві інновації, він був підхоплений матусями, вихователями, вчителями всього світу та досить вдало ними використовується під час навчання у звичайних та домашніх школах.
Мета використання лепбука Побудова навчальної діяльності на основі взаємодії дорослих із дітьми, орієнтованої на інтереси і можливості кожної дитини. Розвиток допитливості, пізнавальної мотивації та навчальної активності. Розвиток уяви, творчої ініціативи, у тому числі мовленнєвої. Можливість вибору дітьми матеріалів, видів роботи, учасників спільної діяльності.
У результаті роботи з лепбуком у дітей розвиваються універсальні вміння, зокрема:вміння планувати майбутню діяльність, домовлятися з однолітками, розподіляти обов'язки, шукати потрібну інформацію, узагальнювати її, систематизувати, самостійно давати пояснення на виникаючі питання, приймати власні рішення, спираючись на свої знання і вміння, використовуючи усне мовлення, висловлювати свої думки і бажання.
Технологія виготовлення Основа лепбука складається з будь-якої картонної папки формату А4 або А3, які робляться з двостулковими, що відкриваються в протилежні сторони «дверцятами». Лепбук можна зробити з цупкого паперу, в який вклеюються кишеньки, книжки-розкладачки, віконця і інші деталі з наочною інформацією по темі лепбука. Обкладинка оформляється по темі, щоб і без напису було видно, що в ній зібрано, обклеюється кольоровим папером і прикрашається на свій розсуд.
Послідовність роботи. КРОК 1. Постановка проблеми. Формулювання теми. На початковому етапі можна поставити проблему, яка дозволить вам вийти на потрібну вам тему. Тема повинна бути цікавою і доступною учням . Тему для папки можна вибрати будь-яку, як і її складність. Це може тема, над вивченням якої ви працюєте один або кілька уроків. Можливо, вона буде знайомою дітям, або зовсім новою, глибоко дослідженою або такою ,що потребує глибшого вивчення.
КРОК 2. Складання плану. Розбийте тему на підтеми, на дрібніші частини інформації. Лепбук – це не просто книжка з картинками. Це навчальний посібник. Тому потрібно продумати,план того, про що ви хочете в цій папці розповісти, щоб повністю розкрити тему. Ця частина роботи є дуже важливою, так як вона цілком виконується педагогом і саме від вибору окремих підтем залежить яку кількість інформації засвоїть учень, наскільки різнобічною та цікавою вона буде для них. Цілком можливо, що розпочавши роботу над лепбуком, в учнів можуть виникнути питання, які буде доцільно вивчити досконаліше, що в свою чергу приведе до створення нових підтем.
КРОК 3. Збір інформації та матеріали: Це можуть бути прислів'я, загадки, малюнки , світлини , визначення,дидактичні ігри по темі, вірші, легенди , відомості про вчених , карти і інша інформація. Підготуйте необхідний матеріал та приступайте до роботи.дидактичні ігри;логічні ігри, лабіринти, кросворди; Для створення лепбука використовуються прості матеріали:1. Цупкий папір, картон для основи.2. Кольоровий папір.3. Ножиці.4. Клей.5. Кольорові олівці, фарби, фломастери, маркери, ручки.6. Скотч звичайний та двосторонній.7. Картинки
КРОК 4. Створення макета. Продумайте основу для лепбука. Вона може бути у вигляді стандартної книжечки з двома розворотами, картонної папки формату А3 або А4 з кількома розворотами, книжки-гармошки, фігурної папки. Форма основи лепбука залежить від обраної теми та творчості педагога. На основі розташовуються різноманітні міні-книжки, кишені тощо.
Продумайте наповнення лепбука. Доберіть до кожної підтеми той тип міні-книги, який найкраще підходить для викладу інформації. Види міні-книг: Багатошарова міні-книга. Виготовляється з паперу різної довжини, складеного та з’єднаного між собою. Можна використовувати папір різних кольорів. Шари можуть складатися вгору або вниз, зліва направо, або навпаки. Багатошарову книгу краще використовувати для пов’язаного між собою списку для викладу інформації.
Книга-вкладка. Використовується для списку подібних речей або прогресії від меншого до більшого. Вона може мати від трьох і більше вкладок. До них можна переходити зверху, по боках або знизу для більшої універсальності. Книга- гармошка. Виготовляється з цілого або склеєних між собою аркушів.Її доцільно використовувати для зображення послідовності, ряду подій тощо.
Книга - квітка. Ця книжка використовується для демонстрації частин цілого, утворення числа, складу тощо. Книга-конверт. Цікава та проста книга. Складається з чотирикутного аркуша паперу, складеного кутами в центрі, таким чином ви отримуєте чотири секції, тому інформація з чотирьох частин найкраще підходить для цієї міні-книги.
Книга з зачиненими дверцятами. Це міні-книжка ідеально підходить для словника, розв’язування прикладів, читання складів. Кількість «дверцят» та їх розмір можливо змінювати відповідно до вашої теми. Вони можуть відкриватись з однієї або обох сторін, зверху або знизу, або навіть в усі сторони . Книга – сірникова коробка. Використовується для словника та пов’язаних з ним понять.
Переваги використання лепбука для педагогів:сприяє організації матеріалу по темі, що вивчається в рамках тематичного планування;сприяє оформленню результатів спільної проектної діяльності і може бути формою представлення підсумків проекту ;сприяє організації індивідуальної та самостійної роботи з учнями.це прекрасний і чудовий спосіб подати всю наявну інформацію в компактній формі.
Отже, лепбук є засобом творчого розвитку та самовираження учня, можливістю створити оригінальний продукт, здійснюючи при цьому певний пошук, дослідження, вдаючись до нових підходів у вирішенні та виконанні завдань. Він допомагає краще зрозуміти, узагальнити, систематизувати та запам'ятати вивчену тему. «Треба мати в голові безліч найрізноманітніших ідей, щоб народити одну хорошу.»