Лепбук "Світовий океан. Суша в океані"

Тема: Світовий океан та його частини. Суша в океані.

Мета:

формування предметних  компетентностей: засвоїти знання про «Світовий океан» та його частини про материки,  острови, півострови;

розвивати первинні практичні навички визначати географічне положення океанів та його складових, визначати глибини морів та океанів за шкалою глибин; удосконалювати картографічні навички роботи з географічним атласом, географічною  та контурною картою, підручником; розвивати навички роботи в парах;

сприяти вихованню усвідомлення важливості охорони водних ресурсів.

формування ключових  компетентностей:

• саморозвитку та самоосвіти – уміння визначати особливості розподілу води між частинами Світового океану;
• інформаційної – готувати повідомлення  з використанням додаткової літератури;
• комунікативної – вміння спілкуватися, знаходити спільну думку.

виховувати в учнів почуття дружньої взаємодопомоги, географічну культуру, розширювати світогляд учнів.

Очікувані результати:

 Учні:

• розкривають ознаки понять «океан», «море», «затока», «протока», «острів»;

• називають та знаходять на карті океани, найбільші моря, затоки, протоки, материки, острови, півострови;

•  вміють користуватися шкалою глибин;

•  визначати географічне положення водних об’єктів;

• складають з допомогою вчителя лепбук.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник «Географія» 6 клас, фізична карта світу, географічний атлас для 6 класу, плакат «Кругообіг води в природі»,  презентація, роздаткові матеріали для лепбука, відеоролик, програма  в додатку Google Play Маркет Quiver - 3D Coloring App.         

Номенклатура:

океани: Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий, Південний;  моря: Чорне, Середземне, Червоне, Балтійське, Баренцове; протоки: Гібралтарська, Магелланова, Дрейка, Берінгова; затоки: Біскайська, Бенгальська, Мексиканська, Гвінейська; острови: Велика Британія, Гренландія, Мадагаскар, Нова Гвінея;  півострови: Скандинавський, Кримський, Аравійський, Індостан, Сомалі, Лабрадор; материки: Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Антарктида та Австралія.

І. Організація класу, емоційне налаштування.

Прийом Усмішка»

Якщо посміхнутися перехожому-він посміхнеться у відповідь.

Якщо посміхнуться небу і сонцю-розійдуться хмари.

Якщо посміхнуться Всесвіту- трапиться щось казкове.

Давайте посміхнемося губами, долонями, очима, серцем.

ІІ. Актуалізація опорних знань і навичок учнів.

Бесіда

На минулому уроці ми почали вивчати нову оболонку Землі. Що це за оболонка? Який відсоток Земної поверхні вона складає?

Прийом «Закінч речення»

Пропоную вам закінчити речення.

Більшу частину гідросфери складає… (солона вода)

На прісну воду припадає лише….( 2,6%)

Прісна вода знаходиться ….. ( в річках, льодовиках, озерах)

Вода на Землі мандрує ….. (кругообігом води)

Прийом «Заповни пропуски»

Підпишіть на картках  частини  кругообігу води на Землі (див. додатки). Один учень на дошці виконує це завдання. Відбувається самоперевірка. Виставляються бали в аркуш.

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

Діти,  на сьогоднішньому уроці ми почнемо розкривати таємниці Світового океану.

Світовий океан безмежний, прекрасний. Хто хоча б один раз побачив його необмежені простори, то ніколи не забуде. Навіть коли були на морі, ви пам’ятаєте враження,  яке  воно на вас  справляло. Зараз є можливість переглянути відеоролик, який показує всю неймовірну красу океану.

Прийом «Милуймося красою»

Перегляд відеоролика «Неймовірна краса океану» на фоні пісні «Море-океан».

https://www.youtube.com/watch?v=klUHmovCh9E (зображення)

https://www.youtube.com/watch?v=ftZb1djOba8  (звук)

Епіграф: «Океан – це постійний рух, любов і вічне життя»

Ж. Верн.

 Тема нашого уроку звучить так «Світовий океан та його частини». Отже  на уроці ми з вами з’ясуємо поняття Світовий океан та його складові частини: моря, затоки, протоки, острови, півострови. Будем визначати  їх за допомогою географічної карти. Поряд з цим ми з вами складемо лепбук, куди ми будем заносити найбільш цінну інформацію. Ми з вами як завжди зробили його заготовку. І в ході уроку шукатимемо відповідь на  проблемне запитання: «Чи заслуговує планета Земля називатися Блакитною планетою?»

IV. Вивчення нового матеріалу.

Протягом вивчення нового матеріалу використовується прийом «Лепбук». Вчитель заздалегідь для нього готує шаблони різних форм та кольорів ( див. додаток до конспекту).

Переходим до першого питання -  Світовий океан.

1. Світовий океан.

• Слово вчителя.

Світовий океан - це безперервний водний простір на поверхні Землі, що оточує материки й острови і має свій особливий сольовий склад. Світовий океан — це основна частина гідросфери. Слово «океан» походить від давньогрецького «оkеаnоs» — безмежне море, велика ріка, що обтікає землю.

Води Світового океану вкриває майже три чверті земної поверхні. У Світовому океані стільки води, що на кожного мешканця нашої планети її припадає близько 300 млн м3. Щоб заповнити западину, яку він займає, всім річкам земної кулі потрібно безперервно текти приблизно 50 тис. років.

Світовий океан цілісний, він ніде не переривається: із будь-якої його точки можна потрапити у будь-яку іншу, не перетинаючи суходолу.

Єдиний Світовий океан поділяють на великі частини – окремі океани.

Бесіда.

• На уроках природознавства ви вже знайомилися з океанами. Скільки на Землі океанів? Назвіть  їх.

Під час розповіді доповідачів та вчителя,  діти вклеюють «квітку  океанів» до лепбука.

1. Тихий океан.

1-й учень. Повідомлення.

Тихий океан  - найбільший з океанів нашої планети. Його площа з морями 179679млн  км2. Він ще й найглибший: середня його глибина 3984м, максимальна – 11022м, виявлена в Маріанському жолобі. Сучасна назва океану пов’язана з навколосвітньою подорожжю Фернана Магеллана. Ф. Магеллан першим з європейців у 1521 р. перетнув Тихий океан від Вогняної Землі до Філіппін, не зустрівши на своєму шляху жодної бурі, жодного шторму. Вражений цим, він дав океану назву – «Тихий океан». Прийнята в Англії назва  стала світовою.

2.  Атлантичний океан.

2-й учень. Повідомлення.

Атлантичний океан – другий за площею океан. Назву океанові дали стародавні греки за ім’ям міфічного Атланта, який буцімто стояв на краю землі і тримав на плечах небесне склепіння.

Геродот також писав про атлантів. Вони жили в Африці за горами Атлас.  У Птоломея північна частина Атлантики називалась Західним океаном, а південна – Атлантичним морем. Середньовічні географи називали відому їм частину Атлантики Північним морем. Гепард Меркатор у ХVІ  ст. запропонував назву Атлантичний океан для його північної частини, а південну частину назвав Ефіопським морем. Сучасну назву остаточно ввів у 1650р. голландський картограф Бернард Вареніус.

Вчитель.

3.  Індійський океан.

Третім за величиною є Індійський океан. Свою назву він одержав  від Індії, береги якої він омиває. З усіх країн, що розташовані на берегах Індійського океану, Індія виділялась своїм казковим багатствоми, і шлях на Схід був шляхом в Індію. Олександр Македонський у 4 ст.. до н. е. називав цей океан Індійською затокою. У Птоломея зустрічається назва Індійське море. На карті 1515р. позначений  «Східний Індійський океан».

4.  Північний Льодовитий океан.

Північний Льодовитий океан є найменшим за площею. Назва океану зумовлена його арктичним положенням. Англійці називають його – «Арктичний океан». Зустрічаються також назви: Північне Полярне море, Північне Льодовикове море та інші. Вперше його визначив як окремий океан у 1650р. голландський географ Вареніус і назвав Гіперборейським. У 1845р. Лондонське географічне товариство перейменувало його на Північний Льодовитий.

5.  Південний океан.

Останніми роками країни, що проводять дослідження в Антарктиці, виділяють п'ятий океан — Південний. Цей океан фігурує в багатьох виданнях,  документах, міжнародних програмах, проектах. Межі  Південного океану на півдні — це береги Антарктиди,  на півночі — зона субарктичного полярного фронту.

Робота з картою.

Покажіть океани від найбільшого до найменшого  і навпаки.

2. Моря.

Прийом «Словничок»

Знайдіть в підручнику визначення поняття «Моря» та запишіть до лепбука.

Моря –  це частина океану, відмінна від нього властивостями, течіями, організмами , що в ньому мешкають. 

 Усі моря мають зв'язок із Світовим оке­аном. Моря відрізняються між собою за мірою від­особленості від океану, тому їх поділяють на типи. Це внутрішні моря і окраїні.

Внутрішні моря – це ті моря, що глибоко вдаються в суходіл і сполучаються з океаном протоками: Чорне, Азовське, Середземне.

Окраїні моря трохи вдаються в суходіл і відокремлені від океану островами, півостровами і нерівностями дна: Аравійське, Баренцове, Берингове, Філіппінське (найбільше море в світі і найглибше).

Учитель. Уявляєте, в Атлантичному океані є море без берегів! Про це море послухаємо повідомлення.

 3-й учень. Повідомлення.

Море без берегів. У Світовому океані є лише одне море без берегів - Саргасове. Це море - справжнє царство одного з різновидів водоростей. Португальські мореплавці з експедиції Христофора Колумба назвали їх «саргасо», оскільки бульбашки повітря на водоростях за своєю формою нагадували сорт винограду з такою назвою. Саргасові водорості не закріплені на дні, а вільно дрейфують у водах Атлантики. Унаслідок зміни впродовж року меж морських течій межі моря також змінюються і площа його становить 6-7 млн км2.

 Робота з картою

А ще, у світовому океані є кольорові моря. Знайдіть їх на карті за підказкою: охопи оком береги Євразії.

Отже кольоровими морями є Чорне, Біле, Жовте, Червоне.

Приклади морів учні записують до лепбука.

3. Затоки.

Прийом «Словничок»

Знайдіть у підручнику визначення «затока» і запишіть до лепбука.

Затока — це частина океану (моря), що глибоко вдається в суходіл.

Робота в парах.

1-ша парта ряду знаходить затоки у Тихому океані,  дру­гога — в Атлантичному океані, а третя — в Індійському океані. 

Вчитель. З-поміж заток є свої рекордсмени: найбільша – Бенгальська (2,2 млн км² ), найтепліша - Перська (середня температура +35 °С), Біскайська — відома своїми штормами.

4. Протоки.

Протока – вузька смуга води, що розділяє ділянки суходолу і сполучає суміжні водні басейни.

4-й учень. Повідомлення.

 Найдовша протока — Мозамбіцька, яка відокремлює острів Мадаґаскар від Африки. Довжина цієї протоки 1760 кілометрів. Найширшою  та найглибшою протокою є протока Дрейка, яка відокремлює Південну Америку від Антарктиди. Її ширина — 1120 км.

А найвужчою протокою є Малий Бельт, яка з’єднує Балтійське та Північне моря. Найменша її ширина лише 0,5 кілометра, довжина протоки близько 130 кілометрів.

Наймілкішою протокою можна вважати Керченську, що з’єднує Чорне море з Азовським. У суднохідній частині мінімальна глибина — лише 5 метрів, а максимальна — 15 метрів. Для великих суден вона недоступна.

Робота з лепбуком.

Занотуйте  протоки  до лепбука.

Перепад глибин в океані позначають на карті за допомогою шкали глибин. Темний синій колір – це найглибші місця, а найсвітліший відтінок – мілководдя.

Учні приклеюють до лепбука «шкалу глибин».

5. Суша  в океані: материки, півострови, острови.

Бесіда

• Які найбільші частини суші? Назвіть та покажіть їх.

Материків шість: Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Антарктида та Австралія.

Пояснення вчителя.

Острови — відносно невеликі ділянки суходолу, з усіх боків оточені водою.  

      За походженням острови бувають материкові, коралові та вулканічні.

Материкові острови (наприклад, Ґренландія, Мадагаскар) є частинами материків, що відокремилися від них в результаті тектонічних рухів земної кори.

Коралові острови створені вапняковими скелетами коралових поліпів. Їх багато в тропічних широтах океану. Найбільша коралова споруда Великий Бар’єрний риф.

Вулканічні острови утворюються внаслідок вивержень вулканів на дні Світового океану. Конуси таких вулканів зазвичай утворюють ланцюжки островів у районах сейсмічних поясів (такі  як Курильські та Гавайські острови).

Учні під час розповіді вчителя заповнюють блоки лепбука.

5-й учень. Повідомлення.

      Гренландія — найбільший острів на земній кулі. Його площа стано­вить 2176 тис. кв. км. Острів розташований на північний схід від Пів­нічної Америки. Острів простягся з півночі на південь більш як на 2500 км. 84% острова вкрито льодом. Коли б цей лід удалося розтопити, то рівень Світо­вого океану підвищився б на 7 м і затопив би усі прибережні низовинні ділянки материків. Щорічно біля берегів Гренландії утворюється близько 10—15 тисяч айсбергів.

     Півострів – ділянка суходолу, сполучена з материком і оточена з трьох боків водою. (Визначення діти знаходять у підручнику §39 с. 160).

Завдання.  Занотувати  до лепбука показані вчителем півострови: Аравійський, Апеннінський, Індостан, Індокитай, Лабрадор, Сомалі, Кримський.

6-й учень. Повідомлення.

Аравійський півострів — найбільший півострів планети, розташований між Червоним і Аравійським морем та Перською затокою; площа близько 3 млн км². Клімат Аравійського півострова дуже сухий і спекотний. Пересічні температури січня від +7° на півночі до +24° на півдні, липня — відповідно +26; +32°; у центральній частині — максимальні температури досягають +50°. Опадів звичайно менше ніж 100 мм на рік, лише в горах Ємену — до 1000 мм.

Пісок тут і правда скрізь. Та навіть на фото з космосу Аравійський півострів характерного пісочного кольору. Звичайно, в цій безлюдній пустелі є і оазиси з розкидистими пальмами. І в цих оазисах — бедуїни, осідлавши верблюдів (саме так називають арабських кочівників).

Увага! Кожен з вас отримав листа від Д. Кука. Ми знаємо, що він здійснив три навколосвітні подорожі. Тож він дарує вам контурну  карту з номенклатурою сьогоднішнього уроку.

Учні вклеюють карту до лепбука.

Відповідь на проблемне запитання: «Чи заслуговує планета Земля називатися Блакитною планетою?»

Для цього ми скористаємось додатком Google Play Маркет Quiver - 3D Coloring App.

Запускаємо програму та наводимо на карту (див. додатки до уроку).

Дійсно, наша планета є блакитною планетою.

У наш час головна задача - зберегти красиву  планету, щоб передати нащадкам.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Гра «Назви та покажи най….»

• Найменший океан
• Найбільший острів
• Найдовшу протоку
• Найбільшу затоку
• Найширшу протоку
• Найбільший півострів
• Найбільше море
•  Найбільшу коралову споруду

VІ. Рефлексія

НА УРОЦІ….

Я дізнався…

Я зрозумів…

Мені сподобалось….

Я навчився….

Мене зацікавило…

Я відчув  труднощі….

Я не вмів, а тепер вмію….

VІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 39.
2. Позначити на контурній карті географічну номенклатуру за темою.
3. Закінчити роботу над лепбуком
4. Зробити самоперевірку за  лепбуком.
 

ДОДАТКИ

Шкала глибин