Лікарські рослини та їх застосування

Лікарські рослини та їх застосування: синюха блакитна, шавлія лікарська, собача кропива.

Лікарські рослини. Ліка́рська росли́на — рослина, органи або частини якої є сировиною для отримання засобів, що використо-вуються в народній, медичній або вете-ринарній практиці з лікувальною або профілактичною метою. На сьогодні відомо близько 500 000 видів рос- лин, однак лише невелика частина (приблизно 10 %) з них широко застосовується в медицині. 

Рослини використовують для отримання алкалоїдів, серцевих глікозидів, вітамінів та ін. Найбільше лікарські рослини застосовуються в народній медицині. Низька токсичність більшості лікарських рослин дозволяє використовувати їх у лікуванні хронічних захворювань, для протире- цидивного або реабілітаційного лікування.

Синюха блакитна. Багаторічна трав'яниста рослина. Стебло високе, до 1 м заввишки, самотнє. Листки чергові: нижні — черешкові, верхні — сидячі, непарнопірчасті, які складаються з 17—21 продовгувато-яйцеподібних загострених листочків. Квітки великі, п'ятироздільні, зібрані в китицю. Привабливого блакитного, іноді білястого кольору, хоча трапляються й зовсім білі. Нектарники розміщені з внутрішнього боку в основі пелюсток. Цвіте рослина на другому році життя, з кінця травня по липень. Виділяє багато нектару і пилку. Через гарний колір квітів, тривале цвітіння та лікарські властивості можна вирощувати у квітниках.

Сировина. Для медичного застосування використовують стебла,  квітки й листя (збирають під час цвітіння), а також кореневища з коренями рослини, які викопують або рано навесні або пізно восени. Їх ретельно миють холодною водою, подрібнюють і сушать у теплих просторих приміщеннях, які добре провітрюються. Зберігають у щільній паперовій тарі. Синюха — потужне рослинне заспокійливе. Росте на лісових галявинах, берегах річок, вкритих лісом схилах гір та серед чагарників.

Медичне застосування. Синюха застосовується при захворюваннях верхніх дихальних шляхів як відхаркувальний засіб, а також як заспокійливе при різного роду нервових і психічних захворюваннях. Це найефективніший фітотерапевтичний засіб при безсонні. Корінь цієї рослини викопують у вересні. Протипоказана синюха при підвищеному згортанні крові.

Шавлія лікарська. Це — багатостебловий напівкущ до 80 см заввишки. Стебла галузисті, внизу здерев'янілі, вгорі трав'янисті, чотиригранні. Листки супротивні, черешкові, сірувато-зелені, молоді — білоповстисті. Квітки двгубі, великі, синьо-фіолетові, зібрані несправжніми кільцями, зближеними на верхівці стебла в пухкі колосоподібні суцвіття. Плід складає-ться з чотирьох горішків, які сидять на дні неопадної чашечки. Цвіте в червні.

Використання. Серед народів Середземноморських країн та й у науковій медицині давно відома як цілющий засіб. Не одне століття використовується і в Україні. Листки містять ефірну олію (1—2,5 %), до складу якої входить близько 15 % цинеолу; туйон, пінен та інші терпени. Свіже листя має сильну бактерицидну дію. Застосовують відвар листя як в'яжучий і дезинфікуючий засіб при різних катаральних станах слизових оболонок, переважно у вигляді полоскань. Листя входить до грудних, протипроносних і пом'якшувальних зборів.

Косметологія. Цілющі властивості Salvia L активно використовуються для краси та запобігання старінню. Рослина допоможе позбутися багатьох косметичних проблем: Підвищена жирність шкіри обличчя, схильність до прищів. Відвар шавлії застосовують як тонік, здатний очистити та освіжити шкіру. Темні кола під очима. Позбутися їх допоможе регулярне використання компресів з відваром рослини. Слабке жирне волосся, лупа. Якщо після кожного миття обполіскувати волосся настоєм шавлії, воно стане здоровим і пишним, зникне лупа.

Собача кропива. Собача кропива — рід багаторічних зіллястих рослин з родини глухокропивових. Рід містить 24 види, які поширені у Євразії й на південь до Квінсленду; деякі види інтродуковані до Північної й Південної Америки й Нової Зеландії. Представникам роду характерні пальчасто-лопатевими або розсіченими листками.

Медицина. Містить глюкозид леонурин, алкалоїд леонурокардин, сапоніни, чинбарні речовини, етерову олію. У медицині застосовують квітучі верхівки стебел разом з листками й квітками як засіб для серця при ранніх стадіях гіпертонії, для заспокоєння нервової системи; діє подібно до валер'яни, але міцніше. Допомагає при розладах нічного сну. L. cardiaca, L. japonicus використовують при: серцево-судинних неврозах (діє ефективніше, ніж валер'яна, броміди чи конвалія), міокардитах, міокардіодистрофіях, стенокардіях, недостатності серця з декомпенсацією, гіпертонічні хворобі, склерозі судин мозку, вегетоневрозі, істерії,  неврастенії, іпохондрії, хлорозі, проблем, пов'язаних з менструацією, пологами та менопаузою, особливо нервового походження L. macranthus є кровозміцнюючим засобом і використовується при лікуванні жіночих скарг, особливо післяпологових труднощів. L. sibiricus теж має антибактеріальну, спазмолітичну, в'яжучу, серцеву, очисну, потогінну, сечогінну, снодійну, нервозаспокійливу, шлункову, тонізуючу лікувальні функції. Рослина містить ≈ 0,05% леонурину, який у малих дозах діє як стимулятор дихальної системи, але у великих дозах спричиняє параліч дихання.

Їжа. Свіжі або сушені квіти L. cardiaca можна використовувати як ароматизатор для супів чи в пиві. Для приготування чаю можна використовувати свіжі чи сушені квіти. Молоді пагони, а також корені L. sibiricus можна вживати в їжу приготовленими.

Дякую за увагу!