Лінгвістична гра «Ох, не однаково мені,…як ми говоримо»

«Ох, не однаково мені, …як ми говоримо»

Сценарій лінгвістичної гри

Мета гри: розвивати комунікативні здібності учнів, поширювати та закріплювати знання учнями мовного етикету, збагачувати словниковий запас учнів, виховувати ввічливість, повагу до співрозмовника.

ВЕДУЧИЙ: Добрий день, шановне товариство! Сьогодні ми проводимо лінгвістичну гру «Ох, не однаково мені, як ми говоримо». Про нашу мову відгукуються як про мову дуже мелодійну, поетичну, яскраву. Так, у 1934 році у Парижі на Всесвітньому конкурсі краси мов українській мові на фонетичну розкіш, лексичне та фразеологічне багатство, синтаксичну гнучкість, величезні словотворчі властивості присудили ІІІ місце (І-французькій, ІІ-перській).

     Замислимося над такими фактами і прислухаємося до свого мовлення. Чи гідне воно таких відзнак і епітетів, чи, може, потребує вдосконалення, збагачення, очищення від суржику. Дехто каже «Чи не однаково, як я говорю. Головне, щоб мене розуміли». Не однаково. З того, як розмовляє та чи інша людина, можна зробити висновок про її освітній та культурний рівень. Що культурнішою є людина, то розвиненішою є її мова, багатшим лексичний запас. І навпаки, скалічена мова отуплює людину, робить примітивним її мислення.

     Сподіваюся, що роз’в'язати деякі мовно-культурні проблеми вам допоможе наша сьогоднішня гра. Участь у ний беруть…(представляє команди), а оцінює їх компетентне журі, до якого входять…(представляє членів журі).

КОНКУРС №1.

«Будьмо ввічливими одне до одного».

ВЕДУЧИЙ: З культурою мови пов’язують, насамперед, уміння правильно говорити і писати, добирати мовно-виражальні засоби відповідно до мети й обставин спілкування. Культура мови- це й мовний етикет, тобто найуживаніші слова, звороти, з якими люди звертаються один до одного, виявляючи свою ввічливість, повагу, пошану тощо. Нам багато разів на день доводиться вітатися, просити вибачення, дякувати, запрошувати, бажати. Робити це потрібно чемно, ввічливо і доречно до ситуації. Зараз ми з’ясуємо, наскільки обізнані з мовним етикетом наші гравці.

     Неспроста кажуть: «Заговори, щоб я тебе побачив». Як ви вітаєтесь – так вас і сприймають. Привітання є найчастіше вживаним етикетним виразом, за допомогою якого встановлюється контакт між людьми, визначаються їхні стосунки.

     Послухаємо, хто з гравців знає більше формул вітання, вітається вишуканіше й доброзичливіше. (Гравці команд по черзі вітаються. Ведучий може попросити прокоментувати особливо оригінальні чи обмежені у вжитку вітання).

 Приклади вітань:  Доброго ранку, добрий день, добрий вечір!Добридень, добривечір! Доброго здоров’я! Вітаю Вас! Привіт! Здорові будьте! Мої щирі вітання! Здрастуйте! Здрастуйте Вам у хату! Бажаю Вам доброго дня! Моє шанування! З неділею будьте здорові! Радий Вас бачити! Як ся маєте? З Миколаєм (Різдвом, Великоднем…) будьте багаті! Богпоміч! Слава Ісусу!

ВЕДУЧИЙ: Молодці, знаєте багато форм вітання. Отже, вітайтеся, вітайтеся завжди привітно, незалежно від настрою, вітайтеся завжди першими, вітайтеся з незнайомими людьми, якщо бачите їх часто, вітайтеся з викладачами, які у вас уже не викладають. І намагайтеся завжди дібрати найтепліше, найдоречніше вітання.

Наступне завдання – ввічливо, за допомогою мовних кліше висловити згоду. Зараз гравці кожної команди будуть по черзі чемно погоджуватися з тим, що я скажу. Отож, я гадаю, що:

     Вам пощастило, що ви навчаєтесь у цій школі.

    Вивчаючи іноземні мови, потрібно постійно вдосконалювати знання рідної мови.

А ви як вважаєте?

     Так! Безперечно! Безумовно! Безсумнівно! Погоджуюся! Згоден! Радо! Я не заперечую! Домовилися! Ви маєте рацію! Певна річ! Саме так! Авжеж! Чудово! Добре! Гаразд! Охоче зроблю!

Тепер пропоную гравцям ввічливо і коректно висловити відмову, незгоду. Пам’ятайте, що відмова мусить бути не лише правильною, а й чемною, необразливою для співрозмовника. Отож, я припускаю, що:

     Навіщо вчитися, ви і так все знаєте.

     Хай викладачі першими вітаються.

А ви як вважаєте?

Ні! На жаль, не зможу! Мене це не влаштовує! Я не згоден! У жодному випадку! Це не можливо! Ви не маєте рації! Ви помиляєтеся! Шкода, але мушу відмовитися! Про це не може бути мови! Дякую, але я не можу! Я іншої думки! Нічого подібного! Не поділяю Вашої думки!

Дякую, ви мене цілком переконали, що мої припущення були хибними. Тепер пропоную подякувати один одному за те, що погодилися взяти участь у грі.

     Спасибі! Велике спасибі! Дякую! Щиро дякую (сердечно, гарно)! Дуже вдячний! Я Вам зобов’язаний! Дякую від щирого серця! Це дуже люб’язно з Вашого боку! Не знаю, як Вам і дякувати! Ви зробили мені велику послугу! Мені дуже приємно! Я у великому боргу перед Вами! Як же мені віддячити?!

     А тепер вибачтесь за те, що будете гідними суперниками і не плануєте здаватися.

     Вибачте, будь ласка! Пробачте, будь ласка! Перепрошую! Даруйте, будь ласка! Мені шкода! Прийміть мої вибачення! Не ображайтесь, будь ласка! Не гнівайтесь!

ВЕДУЧИЙ: Думаю, наші гравці зарекомендували себе як чемні, шляхетні  люди. Прошу журі оцінити їхні відповіді.

КОНКУРС № 2

«Поклич мене, поклич…»

ВЕДУЧИЙ: Спілкуючись, ми неминуче вдаємося до звертання. Змалку нас вчать, як звертатися до мами, тата, дідуся, бабусі. Отже, другий конкурс має на меті виявити, чи вмієте ви звертатися, чи вмієте відшукати те єдине слово, яким можна відімкнути серце людини, завоювати її прихильність.

(Гравці тягнуть картки і добирають звертання до осіб, зазначених у картках).

Довідка:

До матері-мамо, матусю, рідна матусю,матусенько, мамцю, мамонько, люба моя мамонько, мамусю, мамуню, мамунечко, мамусечко, нене, рідна нене, рідна ненько…

До батька - батьку, батечку, тату, татку, таточку, татусю, татуню…

До бабусі - бабусю, бабусенько, бабуню, бабусечко, бабунцю…

До незнайомої людини – пане, шановний, добродію, громадянине, товаришу, чоловіче добрий, юначе, хлопче…

До викладача – шановний 9вельмишановний) Іване Олександровичу, пане професоре, пане Іване, пані викладачко…

До коханого – любий, коханий, дорогий, єдиний, милий, любчику, голубе, голубчику, серденько, зайчику, котику…

До коханої – люба, кохана, дорога, єдина, мила, любонько, голубонько, пташечко, щебетушечко, ластівочко, квіточко, зірочко, крихітко, ясочко…

До Наталі – Наталю, Наталіє, Наталко, Наталонько, Натальцю, Наталочко, Натусю…

До Андрія – Андрію, Андрійку, Андрійцю, Андрусю…

КОНКУРС №3

«Домашнє завдання»

ВЕДУЧИЙ : Гравці мусили завчасно знайти на стінах та на стендах цього навчального закладу якомога більше мовних помилок. Кожна команда уклала своєрідний чорний список таких помилок. Поки ці «домашні завдання» перевіряє журі, ми послухаємо, що ж пишуть байдужі до свого мовлення люди (члени команд по черзі називають знайдені помилки).

ВЕДУЧИЙ : Дякуємо всім гравцям за успішно проведену надзвичайно корисну операцію щодо очищення стін рідної школи від прикрих виявів мовного нігілізму, байдужості до слова і просто незнання правил.

ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДЕЙ ЖУРІ, ПІДСУМКИ ГРИ.

ВЕДУЧИЙ : Сердечно вітаємо переможців. Сьогодні всі учасники гри продемонстрували і глибокі знання, і зацікавлення проблемами культури української мови, були активними, чемними, шанобливими. Будьте такими постійно.