Лінгвістичні казки на уроках навчання грамоти. Казка про апостроф.

                                                                                            АПОСТРОФ

        У великому місті   всі букви мали відзначати  день народження Алфавіту. До себе вони запросили особливого гостя СВЯТО .  Всі веселилися та раділи. Аж раптом Кома вийшла наперед і сказала, що їй надокучило  стояти на нижній лінії рядка, і вона хоче , щоб її більше  поважали . Тому  вона  бажає стати на верхній лінії рядка. Всі букви обурилися такій нахабності. Адже кожна буква, кожний знак  в Алфавіті знали своє місце. Та Кома наполягала на своєму. Всі букви відвернулися від неї, і вирішили з нею не мати справи. Та деяким буквам було жаль Кому, і вони вирішили надати їй ще одну нову роль. Букви «Бе» «Пе» «Ве» «еМ» «еР» «еФ» та «Я» «Ю» «Є» «Ї» дозволили їй ставати  між собою в словах і дали їй назву АПОСТРОФ. Дуже зраділа  вона своєму новому імені.  І з  цього часу  у неї було дві ролі. То вона  стояла внизу, і відділяла слова, словосполучення. А бувало , ставала зверху , і тоді ці слова читалися особливо – роз’єднано, та писалися разом.

       Та святкування було зіпсовано. Почесному готю СВЯТУ дуже  не сподобались витівки  Коми-Апострофа,   і вирішило воно , що ніколи не пустить  Апостоф у своє слово і в спорідненні  слова.

     З тих пір у слові СВЯТО апостроф ніколи не пишеться.