Лінійка до Дня пам'яті Героїв Крут

Лінійка, присвячена вшануванню пам*яті героїв Крут

- Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня– ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ.

 - Цвіту нашого народу, його славним синам і дочкам, що в розквіті своїх духовних і фізичних сил віддали молодість і життя – ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ.

 - Тим, кого в умовах більшовицької тиранії ми повинні були забути і викреслити зі своєї пам’яті і з  історії, героям, що впали в страшному бою під Крутами – ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ.

- Багатовікова історія українського народу -  це  насамперед літопис життя і смерті народу-великомученика, на долі якого було досить лиха...

- Голодні роки, наслідки епідемій, спустошливі війни, чужоземні навали.

- І знов, у котрий це вже раз,

Зійшлися ми в одній родині,

Щоб пом'януть той славний час,

Коли в офіру батьківщині

Себе принесли кращі з нас.

- Нема любові понад ту,

 що окропила кров'ю Крути,

І ту гарячу кров святу

Повік Вкраїні не забути.

- У пам’яті деяких народів зберігається історія про 300 героїв, що загинули, захищаючи свою землю від нападників. У давніх греків це були 300 спартанців при Фермопілах, у грузинів – 300 арагвійців на підступах до Тбілісі, а в українців – 300 козаків під Берестечком та 300 юнаків під Крутами.

- 29 січня 1918 року назва невеликої станції, що розташована на Чернігівщині уздовш лінії Бахмач – Київ, ознаменувала відлік нового духовного злету нації, який уже протягом майже століття є націонольним символом для десятків поколінь борців за свободу та незалежність.

- Вже 25 січня 1918 року на засіданні Української Центральної Ради було прийнято IV Універсал, який проголошував незалежність Української Народної Республіки.

- Проте більшовицька влада не хотіла так просто віддавати свого „молодшого брата”, Україну.

- Після захоплення Харкова та Полтави більшовики спрямували своє п’ятитисячне військо під проводом Муравйова на Київ.

- Що ближче було до Києва, то жорстокішою була боротьба. Зупинити ці сили було нікому.

- Саме тому на станцію Крути, яка була воротами до Києва, прибув нашвидкуруч зібраний загін юнаків під командуванням сотника Омельченка. Загін скла­дався із гімназистів 6, 7, 8 класів.

- Саме вони і спробували пере­пинити шлях радянським військам.        

- Запис до лав юних захисників Центральної ради від­бувався добровільно. 15 січня 1918 року на зборах другої Української Ради імені Кирило-Мефодіївського братства студент гімназії Микола Тригуб зачарував гімназистів своєю патріотичністю: «Вступайте до студентського куреня! Закликаю лише тих, хто вірить в Україну і готовий за неї померти. Зберемось і вирушимо на фронт. Ось і все». 

 - Студенти підходили до столу, записувалися до сту­дентського куреня січових стрільців. 28 січня поїзд вирушив зі стан­ції Київ і наступного дня прибув на станцію Крути. Їх було приблиз­но 300 чоловік.

-  Курінь одразу ж був розгорнений у лаву проти більшо­вицьких сил. Сміливо йшли юнаки на січ. У глибокому снігу, при морозі -15 С°, у своїх гімназистських шинелях залягли вони в сніг.

- Більшовики не зупинялися,  вони відчували свою перевагу, бо їх було до 6-ти тисяч бійців...що для них ця жменька безвусих юнаків. 

                                           

рівночасно гордістю України.

 

Пісня «Бій під Крутами»

 

- Послухай, як шумлять жита,

Де стільки літ буяли січі

І смерть дивилася у вічі ,

І воля марилась свята.

- Послухай стогін і збуди

Порив душі, надії квіти ;

Чиї сини, чиї ми діти? 

Спитай і сам себе суди.

 - Земля кипіла навкруги

 Вмирало юне покоління…

-         Послухай, стогне як коріння ,

Котре зрубали вороги.

-         Послухай вікові пісні

І власну вимости дорогу,

-         І присягни собі і Богу,

Що не відступиш в боротьбі.

-         Поїзди, проходячи повз цю маленьку станцію, стишують хід, а в день, коли сталася трагедія, тривожно сигналять...

-         Немов будять приспану й присипану порохом забуття за часів СРСР нашу пам’ять про тих, хто поклав голову в цих полях, захищаючи незалежність молодої Української держави. Передчасно зів’ялий цвіт, юні романтики...

 

-         День помирав, як недобитий лебідь,

         Ніч перейняла невимовний біль.

          Здригнулись зорі в сполотнілім небі

         І тихо подали в криваву заметіль.

-         Стогнали Крути і молився вітер,

 Цілуючи скривавлені сліди:

Вас мало, діти, вас так мало, діти,

Супроти п’яної московської орди.

-         В пекучий сніг… Навзнак. Не на коліна.

 Заплакав місяць в зоряну блакить.

Всі – як один… Кріпися Україно,

Хоч їхня смерть вовік не відболить.

 

-         Існувало багато версій, чому сталися трагічні події під Крутами.

-         У загибелі студентів звинувачували керівництво українських збройних сил, яке кинуло їх напризволяще перед загрозою сильного і небезпечного ворога.

-          Останні розвідки доводять, що командування армії УНР розуміло стратегічну важливість оборони бахмацького напряму. Туди передбачалося відправити частину Гайдамацього кошу Слобідської України на чолі з Симоном Петлюрою, але ці плани зазнали краху через січневі події у Києві.

-         Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну.

-         Вже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві.

-         Тіла 27 вояків-студентів було перевезено до Києва, де відбулася громадська жалоба і поховання.

-         На Аскольдовій могилі

Поховали їх –

 Тридцять мучнів-українців,

Славних молодих...

-         На Аскольдовій могилі

Український цвіт! –

-         По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

-         На кого посміла знятись

Зрадницька рука?

Квітне сонце, – грає вітер

І Дніпро-ріка...

-         На кого завзявся воїн?

Боже, покарай!

Понад все вони любили

Свій коханий край.

-         Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих.

На Аскольдовій Могилі

Поховали їх.

-         Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі.

- Вони – студенти, курсанти, школярі – виявилися у своєму патріотизмові вище за класові інтереси і, коли постала потреба, без вагань віддали молоде життя в ім'я волі свого народу.

-  В масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім невеличка. Вона не є зразком військового мистецтва. Просто це – символ нескореного духу нашої нації.

-  Нехай пам'ять про наших героїв, що загинули під Крутами, буде вічною.

-  Народе мій, для всіх завжди відкритий,

 Не вір, що воля з'явиться сама,

 Не дай себе підступно обдурити,

Мовляв, дороги іншої нема.

- Не вір невтомним брехунам пихатим.

На жаль, такі синочки в тебе є,

 Що все на світі ладні обібрати,

Купити, перезрадити, продати,

Священну волю навіть розіп'яти,

Покривдить рідну матір, осміяти,

 щоб тільки крісло втримати своє.

-         Народе мій, великий, український,

 Як буде в тебе воленька свята,

То буде й коровай, і мед по вінця,

Не зразу, та на вічнії літа.

-         Крути ввійшли в історію України як символ національної честі. Ті, хто загинув у битві під Кругами назавжди залишаться в нашій пам'яті. Вони полягли, щоб ми сьогодні жили у вільній і незалежній Українській державі.

-         Заспіваймо разом гімн  нашої держави…..заспіваймо разом….як  колись…за нього, за його право жити стояли в скривавленому снігу юні патріоти…… юні твої сини, Україно…

Спільне виконання Гімну