Сценарій свята "Прийом в старшокласники"

Сценарій прийому в старшокласники

Осінній бал

Поетично – музичний вечір присвячений  посвяті учнів  8 класу в старшокласники

Святково прикрашена зала. Звучить ніжна мелодія вальсу.

(Сертифікат, стрічка, факел, музика,квіти мамам у вазі, квіти першій вчительці, кл. керівнику)

Музика. Вальс.  Танцюють 8 – класники.

Ведучий 1. Добрий вечір, шановна громадо!

Ведучий 2. Добрий вечір, пані і панове!

Ведучий 1. Добрий вечір, дорогі друзі!

Ведучий 2. Добрий вечір, леді енд  джентльмени!

Ведучий 1. Дорогі наші гості! Раді бачити вас!

Весь наш дружний,  9 клас, із святом вітає вас!

Ведучий 2.   А свято у нас не просте,  свято у нас подвійне.

По– перше, ми запрошуємо вас на осінній бал, який, надіємось, подарує вам добрий настрій.

Ведучий 1.   По – друге, сьогодні ми прощаємось з дитинством і вступаємо в нову, радісну, барвисту, веселу пору – юності!

Ведучий 2.   Як ми дружимо?  Як живемо?  Подивіться, як ростемо!

То ж сьогодні наш 8 клас, проводить свято і для себе і для вас.

Ведучий 1.   Ну, що ж, всідайтесь  всі зручніше,

І не шуміть, сидіть тихіше!

Ми вечір наш вже починаємо

І наших гостей  ми  вам представляємо:

Ведучий 2.   -  Директор гімназії ...;   -   перша вчителька ...;  -  вчителі, батьки, друзі,  товариші. Вітаємо всіх вас.

Ведучий 1.   Осінь нам дарує радість й спокій,

І чарівних квітів розмаїть

Осінь – це пора прекрасних років

Коли в повну силу треба жить!

Учень 1.    Ми, учні 8 класу гімназії вже змужніли, набралися сили і розуму. І не хочемо залишатися малюками. Ми хочемо,  щоб нас прийняли до старшокласників.  А щоб вас переконати в тому, що ми достойні цього звання, ми продовжуємо наш вечір.

Учень 2. Вже згасло літо і перший багрянець торкнувся листя. Ранками віє прохолодою. Пахне ранньою осінню.  Осінь, уже не щедра на  квіти.

Вишиває осінь на канві зеленій золоті квітки

Квіти оживають і з дерев спадають жовті ягідки.

Бавляться дітками, бавляться батьками, моляться батьки.

Вишиває осінь на канві зеленій золоті квітки

Учень 3. За вікном уже відлітають у вирій останні журавлинні ключі,  в прощальному танку кружляє  багряне листя, облітаючи з дерев. Надворі осінь. Прекрасна, чудова  пора.

Красива осінь вишиває клени

Червоним, жовтим, срібним, золотим.

А листя просить: Виший нас зеленим!

Ми ще побудем, ще не облетим.

А листя просить: - Дай нам твої втіхи!

Сади прекрасні, роси – як вино.

Ворони п’ють надкльовані горіхи.

А що їм чорним? Чорним все одно.

Ведучий 1. Осінь… Золота пора… Скільки приємного, таємничого  цікавого вона несе з собою. Недарма про неї так багато написано віршів, пісень, оповідань. І мабуть немає такого художника, який би не оспівав осінь на полотні.

В  задумі ліс, в німім чеканні

Промайнули гомінливі дні.

Відлетіли солов’ї останні,

Ліс замовкнув і осиротів.

Тільки небо усміхалось чисте,-

Гралось сонце у рудій траві.

Облетіло пожовтіле листя…

Побіднішав ліс у самоті.

Ведучий 2. Догорає короткий осінній день, Схиляє свою жовтогарячу голівку на повитий серпанком обрій,  ніби вкладається спати.

Осінній цвіт осінньої пори –

Червоні квіти, мовби на останок,

Жаркі пелюстки звівши до гори.

Нескорені стоять, як ветерани.

В них відсвіти минулої весни,

Різних вітрів сухий гарячий повів,

Жорстокий досвід тіні давнини.

І спалахи минулої любові.

Музика. 8 - класники  сходять зі сцени.

Піднімається Ведучий 2.  та учень з «портретом класу»

Учень 4. На початку, як годиться,  розкажемо ми   про наш клас.  Наш клас – це  дійсно згуртований колектив. Ми разом навіть склали  «Колективний портрет 8 класу»

Прошу внести портрет!

(Виносять «портрет класу», один читає, другий показує)

Права брова – староста класу;

Ліва брова – замісник старости;

Наші очі – лідери класу, знає кожен їх у нас,

бо,  активністю й прикладом власним,

заохочують  до всього клас!

Вуха  - заступник заступника старости;

Наш ніс не для празника ріс – це наші інформатори класу, вони займаються пошуком новин по всій школі. А рот – це колективний голос класу, він не підводить  нас ні разу!

Весела усмішка на нашому обличчі – завдяки спорту,  який у нас завжди в пошані.

Вкладають знання в наш мозок всі вчителі, адміністраціягімназії, батьки,  бібліотекар, кухарі, технічний персонал, оператори котельні і навіть сторожі  .

Головні штрихи на нашому обличчі наводить наш класний керівник _______________________________

А щоб решту рис вам показати,

треба всі цікаві справи пригадати.

Справ багато є цікавих, робим  їх і ти, і я,

Та без школи і родини не прожити нам і дня.

А починалося наше життя ось так!

Худ номер. Танець. (дитячий)

Ведучий 1. Осінь увійшла в свої права,  повелася спочатку суворо, все чогось хмурилася. Сльозилася, а потім пом’якшала.  Очистилось неба від хмар. Вийшло гуляти золоте сонце.  Воно не гріє по літньому, але  золотить дерева,  вкриваючи кожен листочок таким витонченим мереживом, що навряд чи й художник зміг би намалювати їх на папері.

Закружляв у танку листопад

Дивак неспокійної вдачі.

Поглянув журливо на сад -

І яблуня золотом плаче. 

Постукав у шибку дощем.

Туманом закутав долину

І погляд жагучих очей

На вроду упав тополину.

В кларнети він дув весняні

Під звуки мінорної пісні.

Він айстрі – холодній княжні –

В коханні освідчився пізнім.

Ведучий 2. Ось проміння сонця сягають уже коріння дерев, а згодом сонце починає сідати – настає надвечір’я. Із дерев помаленьку опадає листя, танцюючи в повітрі свій останній осінній танок. І це листя, злітаючи з дерев, перетворюється в нескінченний жовтогарячий дощ.

Осінь припадає до землі

Слухає свою останню тишу.

На відлітнім літовім крилі

Золотом листи у вічність пише.

Рідна доля ходить по стежках

Пам’ятає кожен слід твій теплий…

Осінь тут, як мамина рука,-

Покладає дім посеред степу.

Учень 5.  Та ми росли і до школи пішли.  Які ми були у першому класі, ми не пам’ятаємо. Але,  на нашому святі присутня _____________________________

 Шановна перша вчителько – Вам слово.

Виступ.  Квіти першій вчительці.

Учень 6.  Пролетіли шкільні роки в початковій школі. І пішли ми в 5-й, 6-й, 7-й клас! Пригоди траплялися різні.

Сценка «Амулети» виконують учні 7 класу.

Ведучий 1. Жовкне опадає листя, ідеш по вулиці, а під ногами відчуваєш шепіт кленових, дубових, березових, каштанових листочків. Здається, що кожен з них розповідає  свою коротку історію.

Осінь сонце гріє тихо й лагідно –

Такий прозорий незвичайний день!

На вітті глоду червоніють ягоди

І ронить листя ясно – жовтий клен

Ведучий 2. Осінь – чудова пора. Кажуть  - що восени природа засинає, навіть вмирає. Але ж погляньте,  скільки урочистої краси, життєвої сили у визолочених кронах дерев, якими мудрими вони здаються в час своєї зрілості.

Бродить осінь в лісі синьому, де гриби під соснами.

Там де золото осіннє вкрилось рясно росами.

Вітер грається з вільшанами  золотоволосими,

Сумно – сумно в лісі синьому під німими соснами.

Зводить осінь  мужні плечі, думами збентежені.

Бродить осінь тихим вечором,  голубими межами.

Музика.  Всі учні  піднімаються на сцену.

Учень 6. Якщо говорити між нами, то все починається з мами. Нема нічого світлішого на світі від слова  «мама».  Воно народжується разом з нами, із першого вигуку «мама», із тих миттєвостей, коли ми починаємо розуміти.  Найрідніші, наймиліші, наймудріші, найдорожчі наші мами, подяку складають  Вам ваші діти, які Вас дуже люблять, цінують і поважають.  Ця пісня для Вас, любі мами!

Худ номер.  «Мамине серце»

Учень 7. Спасибі,  матусю, що Ви нас зростили! І щастя і долю дали.

За руки невтомні і серце ласкаве,  Низький вам уклін до землі! (Кланяються!)

Музика. Квіти мамам.

Ведучий 1. Українська осінь напрочуд  мальовнича. Прокинешся – і очам своїм не повіриш. Перед тобою стоять клени, неначе вилиті з червоного золота, срібні берести, бронзові липи й темно – багряна, аж ворона ліщина. Це все осінь! Це вона трудівниця, зробила таку красу.

Багряна осінь красить клени,  у золото вбира поля.

І гарно, ніби наречена,  багрянцем міниться земля.

Президент шкільної республіки.

О, заждіть,  заждіть! Ще не всі випробування.

Дайте будь ласка відповіді на такі питання!  Ми хочемо вас випробувати, чи достойні ви бути

старшокласниками?    

Додаток №1

Молодці! Ви достойно впорались із цим завданням.

Дорогі  восьмикласники!   Сьогодні ви переступите  межу дитинства і потрапляєте у пору юності.

Прошу,  переступити стрічку дитинства!

Школа, в якій проходять найкращі роки життя,  озброїть вас багатством знань, відкриває перед вами широкий, світлий шлях у життя. Будьте прекрасними людьми.   І щоб ви не звернули  із цього шляху, і через усе життя пронесли свої знання, вміння,  винахідливість, дружбу, товариськість, любов і повагу до вчителів, батьків, односельчан. Прийміть  цей палаючий факел знань, ми вручаємо його вам.

(Хлопець і дівчина дев’ятикласники  вручають факел учневі 8 класу.)

Прийнявши факел, ви приймаєте естафету школи.

У вашому житті вагома нині дата,

І це сьогодні вже не заперечний факт.

Сьогодні, в вечір цей чарівний. Вручають вам Сертифікат

Слова надається директору школи. Вручає сертифікат.

Пісня «Дорога»      Музика. Вальс.