Лінійка "Одна від Заходу й до Сходу володарка земель і вод"

Про матеріал
Виховання поваги та любові до Батьківщини, людської гідності, рідної мови, формування рис громадянина своєї держави, пробудження інтересу до історії та культурних надбань українського народу.
Перегляд файлу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УПРАВЛІННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

ДЕПАРТАМЕНТУ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

(КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ)

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ  ОСВІТИ У М.КИЄВІ

 

 

КИЇВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ  УЧИЛИЩЕ

ШВЕЙНОГО ТА ПЕРУКАРСЬКОГО МИСТЕЦТВА

 

 

 

Одна від Заходу й до Сходу,

 володарка земель і вод

//виховний захід присвячений

Дню соборності України//

 

 

Описание: Картинки по запросу фото з днем соборності україни

 

Виконала: викладач «Спеціаліст І категорії»

Рудяк-Монькіна Наталія Юріївна

 

Київ 2019

 

 

Одна від Заходу й до Сходу, володарка земель і вод

// виховний захід присвячений Дню соборності України//

Мета: виховання в підростаючого покоління глибокої поваги та любовi до Батькiвщини, нацiональної свiдомостi, людської гiдностi, відродження паросткiв духовностi, формування рис громадянина Української держави; поглиблення знань про iсторичний факт злуки українського народу, його значення; пробудження iнтересу до поглибленого вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу; виховання поваги до рідної мови.

Обладнання: державна символіка, проектор, відеофільми, презентація до проведення заходу, українські костюми, вінки для учнів, свічки, музичний супровід.

Хід свята

//Учень та учениця в українських костюмах  виходять з хлібом –сіллю//

Гостей дорогих ми вітаємо щиро, стрічаємо з честю, любов’ю та миром.

 (Обходять  всіх з хлібом –сіллю)

Учениця
Хліб-сіль на рушнику несу,
Любов несу всесвітню.
Люблю людей я над усе,
Як люблять землю рідну.
Прийміть цей хліб,
Як символ достатку і життя.

Учень
Допоки хліб — допоки світ,
З ним щастя і великі справи.
Подоба в нього від землі,
А суть — од правди.

Учениця
Даруєм хліб на рушнику
На доброту і на взаємність,
І відстані найдальші меншають,
І радісніше жити на віку.

Диктор:

                                        На землі великій є одна країна:

Гарна, неповторна, красна, як калина.

І живуть тут люди добрі, працьовиті.

І скажу, до речі, ще й талановиті.

//Танець з хустками //

З одно боку виходить дівчина Західна Україна і промовляє:

Я – Західна Україна! 
Горджуся й радію, 
Що рідною мовою 
Я володію,
Шевченковим словом 
Умію писати 
Слова мелодійні 
І вірші складати.
З іншого боку кімнати виходить дівчина Східна Україна

Я – Східна Україна! 
Де все мені в радість: 
Ліси і садки. 
Озера й річки,
І гори, й долини, 
Цвіт білосніжний 
У лузі калини. 
В душі моїй солодко 
Грає сопілка, 
Бо я з України, 
Бо я - українка!

До Українок підходить учень

Одна Батьківщина, і двох не буває, 
Місця, де родилися, завжди  є святі. 
Хто рідну оселю свою забуває, 
Той долі не знайде в житті

Обніміться ж ,сестри, мої,

Молю вас, благаю!

І не дайте Чорній Силі

Вас роз’єднати!

До кімнати під неспокійну музику забігає Чорна Сила та її свита.

// Танець Чорної Сили //

Під час танцю Чорної Сили дівчинка промовляє

Я вірю, Вітчизно, ти станеш на ноги,

Махнуть золотистим крилом рушники,

І щастя затьмить всі печалі й тривоги

На вічні роки і прийдешні віки!  (Чорна Сила зникає)

// Учні сідають на свої місця //

Відео «З Україною в серці» https://www.youtube.com/watch?v=ay88MJgXDQQ&t=114s

Ведуча. Ми пишаємося, що  ми – українці, а наша Вітчизна – Україна,  земля, дорога та мила серцю кожного із нас.

Ведучий. Україна –  рідний край, земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, працелюбними, мудрими й талановитими людьми.

Ведуча. Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті, хто живе в Україні, і ті, кого доля закинула на чужину. І де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідне слово.                                                      

Ведуча. Держава, як і родина, має бути дружньою, сильною, здоровою та щасливою.

// Звучить фонова музика.На сцені з 'являється мати-Україна і троє синів //

Диктор. Давно-давно жила жінка і було у неї три сини.

Росли вони чесними, сміливими, дуже любили свою матусю,

Готові були віддати за неї своє життя.

 Син 1. Мамо, піду я межи люди, подивлюся світ.

 Україна. Ну, що ж, сину, іди, та пам'ятай рідну домівку, а на згадку візьми золоту корону, з трьома промінцями. Хай в далекому краї зігріває вона тебе. 

Диктор. Минув час, син став князем і дали йому ім'я Тризуб, а знак, що дала йому мати назвали гербом.

 Син 2. Пустіть, мамо, мене світ подивитися.

 Україна. Візьми, сину, в дорогу жовто-блакитний одяг і своїми ділами прославляй матір. 

Диктор. Одержав син імення - Прапор.

 А там, де був наймолодший син завжди лунала дзвінкоголоса пісня.

 Україна. Подарую, я тобі, сину, соловейків голос.

 Диктор. І одержав син за свій голос і величний спів  ім'я – Гімн.

Син 1. Знак країни головний –

Це тризубець золотий.

Він – як сонце в небі синім,

В ньому слава, в ньому сила,

В нім священне слово «воля»,

Що рятує від недолі.

 

Син 2. Синьо-жовтий прапор України –

Це безхмарне небо, синє-синє,

А під небом золотіє нива,

І народ – і вільний, і щасливий.

 

Син 3. Лине пісня незабутня,

Горда, величава.

В ній – надія на майбутнє,

України слава.

До нових здобутків кличе

Пісня Україну,

А зовуть її велично

Всі Державним Гімном.

// Звучить Державний Гімн України //

Інсценізація «Вінок»

 - Невпинний час страждань, людського болю

Нам відраховує і днини, і хвилини

Вінець терновий, оповивши волю,

Лежав і на чолі, й на серці України.

Культуру, прадідами пещену віками,

Ламав, калічив і кидав у багно,

Розплющив він колючими руками

Ту віру, що народжує добро.

Намірився і дух до рук своїх прибрати,

Страх сіяти і душу засмітить,

Хотів би брата він направити на брата,

І мову батьківську занапастить.

Він міг би довго душі нам косити,

Принижувати і вбивать людину,

Ні, досить цей вінець носити,

Ти долі іншої достойна, Україно!

// Дівчина  викидає терновий вінок //

Ведучий: Шановні друзі, нас сьогодні зібрала історична подія – Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської народної республіки в єдину Україну, яка увійшла до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України.

Ведуча:  Знаменний  Акт Злуки – об’єднання в єдину соборну державу  було проголошено 22 січня 1919 року.

Ведучий. Настав день, за який українці боролись упродовж багатьох століть. Збулося те, за що страждали і гинули, боролися і вболівали, для чого жили і працювали мільйони синів і дочок України – впродовж років, десятиліть, століть...

Ведуча. Справжню єдність народу у боротьбі за незалежність продемонструвала світові Україна 22 січня 1990 року. У розмаїтті жовто-синіх знамен наші сучасники на згадку про проголошення Акту Злуки поєднали живим ланцюгом від Києва до Львова Схід і Захід України.

Ведучий. Соборність – це символ  боротьби за волю, символ порозуміння між людьми, символ надії і віри у майбутнє нашої великої родини, що зветься Україною.

Ведуча. Акт возз’єднання УНР та ЗУНР – історичний факт, який показав безсилля будь-яких спроб роз'єднати український народ, протиставити українців один одному, змусити їх служити чужим для них інтересам. Він став етапом становлення і розвитку української державності.

Ведуча. День Соборності України почали відзначати на державному рівні з 1999 року, коли був підписаний відповідний Указ Президента України.

Відео «Коротко про головне»

https://www.youtube.com/watch?v=OCFjcqvw3OI

Ведуча.  Листопад 2013 – лютий 2014 р. – «революція гідності». Ці події тривожать і не залишають байдужими жодного громадянина країни, і тому кожному з нас необхідно усвідомити за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям «Небесна сотня».

Ведучий. Сьогодні Україна переживає тяжкі часи. Часи, коли наші співвітчизники захищають на Сході свою країну від ворога. І ми вдячні їм за цей патріотичний подвиг.

// Звучить фонова музика. Учень і учениця виходять із запаленими свічками //

Учень:

Людської пам’яті свіча хай запалає,

Коли життя знов силу набирає.

Учениця.

В ім’я народу хай вона палає

За муки, за життя і за могили

Хай вдячна пам’ять наша звеличає.

Ведуча. Вшануймо хвилиною мовчання пам'ять героїв Небесної сотні, борців за свободу людей під час революції гідності, героїв, що полягли у боротьбі, захищаючи суверенітет, незалежність та територіальну цілісність нашої України. Вічна пам'ять героям, Вічна слава!

// Хвилина мовчання//

Ведучий. Ми, молоде покоління незалежної України віримо, що територіальна цілісність нашої держави, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною.

Учениця. Єднайся, рідна Україно!

Єднайся, Північ, Південь, Захід, Схід!

Єднаймось, браття українці!

Поки живий вкраїнський рід!

Ви пам’ятайте, рідні браття –

Що сильні ми лише тоді,

Коли зіллємось воєдино,

Тоді загинуть вороги!

Єднайтесь, Львів, Донецьк і Крим!

Єднайсь, Луганськ, Тернопіль з ним!

Єднайся, рідна Україно!

Бо ми одна сімя, РОДИНА!

Ми ж українці, браття всі!

Ми рідні всі, ми – земляки!

Бо рідна наша Україна –

Єдина наша Батьківщина!

// Лунає пісня «Україна – це ми» //

 

docx
Додано
18 січня 2019
Переглядів
1392
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку