Липень – вершина й серце літа

                                        Липень – вершина й серце літа

       Назва місяця пов’язана з масовим цвітінням лип. Але ця найчарівніша ознака місяця була раніше. Зараз цей процес у природі відбувається чомусь скоріше. А ще місяць липень у сиву давнину називали “косець”- від слова косити, “пасень” – від слова пасти, випасати худобу.Також його прозвали “грозником”, бо п’ятнадцять гроз припадало в середньому на липень. Сусіди-білоруси іменують місяць “ліпень”, поляки – “липець”, а у литовців – “лієпа”.

      Місяць липень – зеніт і серце літа, його екватор, вершина, “маківка літа”. Відоме таке прислів’я:” Танцювала б баба, танцювала, та маківка літа настала”. Місяць сінокосу, стиглого хліба, пора ягід, овочів, молодої картоплі.  

      Наші предки говорили:” Червень на луках починає з косою ходити, а липень по хлібах із серпом бігає”. Тому-то він у народі ще й “сінозарник”, “страдник”. Липень розкидає по полях і галявинах духмяні стіжки сіна та соломи – пам’ятники дзвінкому літу.

       У липні найсприятливіші умови для медозбору. Коли бджоли сидять на стінках вуликів – настане сильна спека. Народна мудрість свідчить, що хоч у липні жарко, але розлучатися з ним жалко – він окраса року.

       Хмари по небу в липні тягнуться смугами – буде дощ. Дощик липневого ранку маленький – далі день буде погожий. Дощ іде при сонці – швидко перестане, а дощ без вітру – на тривалу негоду.

 Липень та дотепні приказки й прислів’я. От що про липень говорять у народі:

• дощ іде не там, де ждуть, а там – де жнуть; не там, де простять, а там – де косять;
• біліє колос – давай жатці голос;
• липневий піт і взимку гріє;
• поки зерно в липні у колоску – не засиджуйся в холодку;
• як в липні ціп загупає, одразу капуста звивається в голівки;
• хто працює в липні – працює на себе;
• на жаб є березень, на курчат – липень;
• як у липні дбаємо, так зимою маємо.

 Пташині прикмети місяця. І за птахами наш спостережливий народ запримітив:

• ворони здіймаються догори – на погоду;
• ворони сильно кричать –  очікуй дощу;
• галки літають зграями – на дощ;
• горобці купаються у пилюці – незабаром задощить;
• дощ іде, а кури не ховаються – сподівайся затяжних опалів;
• горобці перелітають ватагами з місця на місце – перед сильним вітром;
• ластівки літають високо – до ясної погоди;
• голуби заворкували сильно – перед спекотною сонячною погодою.

Беруть за душу чудові поезії, присвячені найтеплішому періоду року – літечку.

    На душі стає так тепло й приємно, що ні в казці сказати, ні пером описати!

       Кмітливий, працьовитий, дотепний і розумний наш український народ!

      Усім  мирного,  гарного  й  теплого літа-літечка, приємного спілкування та  радості,   відпочинку  й задоволення! Нехай гріють  щодня серденько й душу кожного жителя України щедре сонечко, приємні, хороші, новини та звістки!!!