Станція “Географічна”Лишайники поширені скрізь. Вони трапляються на голих скелях, деревах, у воді, на залізі, склі, шкірі та інших субстратах. Багато їх у тропіках, але найбільше — у помірних і холодних областях суходолу. Разом з мохом лишайники утворюють покрив на болотах у тундрі. Отже, ми можемо зробити висновок, що лишайники поширені скрізь від крайніх північних і південних холодних районів нашої планети до екватора.
Станція “Біологічна”Тіло лишайника — слань складається з гриба та водорості, що живуть у симбіозі як цілий організм. Воно утворене переплетеними нитками грибниці, між якими розташовані одноклітинні зелені водорості. Нитки гриба лишайника поглинають воду і розчинені в ній мінеральні речовини, а в клітинах зелених водоростей утворюються органічні речовини. Водорость, що входить до організма лишайника, відокремлена від гриба, як правило, може існувати самостійно. Гриб окремо від водорості жити не може.
Кущисті лишайники. У смерековому лісі темному зі старих гілок до самої землі спускаються кошлаті сиві бороди лишайника-бороданя. У сухих соснових борах утворюється суцільний килим із гіллястих рожевих, сірих і білих лишайників. Вони хрумтять під ногами в суху погоду. Це кущисті лишайники. Відомий під назвою «оленячий мох» кущистий лишайник ягель широко поширений у тундрі.
Станція “Дослідницька”лишайники — основний корм оленів ("оленячий мох" — ягель);деякі види лишайників використовуються в їжу людиною: аспіцелія їстівна, умбілікарія їстівна;ще древні греки, чотири тисячі років тому, застосовували лишайники як лікарські препарати. Сьогодні з них виготовляють антибіотики, оскільки лишайникові кислоти мають бактерицидні властивості;у парфумерній промисловості використовуються для виготовлення парфумів;у хімічній промисловості з лишайників одержують лакмус (індикатор - речовина, що змінює свій колір у присутності кислот та лугів), а також фарби, барвники, спирт.
Станція “Екологічна”Лишайники- індикатори чистоти повітря. Лишайники дуже невибагливі. Всією поверхнею тіла вони вбирають вологу дощів, роси і туманів. Лишайники першими поселяються в найбезплідних місцях (на голих скелях, каменях, у пустелях, на дахах, на поверхні скла). Лишайники повільно руйнують гірські породи особливими кислотами. Після відмирання, вони утворюють ґрунт, на якому можуть жити інші рослини. Ростуть лишайники дуже повільно. Наприклад, ягель за рік виростає всього на 1-3 мм. Тривалість життя лишайників до 50-100 років. У спеку лишайники настільки висихають, що здаються зовсім млявими і легко кришаться. Але після дощу вони оживають знову.
Біологічний диктант. Виберіть правильні твердження Наука, що вивчає лишайники, називається ліхенологією. Найбільше видів лишайників є у великому промисловому місті. У лишайнику гриб отримує від водорості органічні речовини. Тіло лишайника називається сланню. Лишайники прикріплюються до субстрату за допомогою коренів. У лишайнику водорість за допомогою гриба отримує воду й мінеральні солі. У лишайників переважає нестатевий спосіб розмноження. Основним джерелом живлення північних оленів є ксанторія. Лишайники переважають у рослинності тундри. Деякі лишайники дуже чутливі до забруднення повітря.