Лишайники – біоіндикатори навколишнього середовища.

Проєкт

Тема: Лишайники – біоіндикатори навколишнього середовища.

Актуальність теми.  Актуальність проекту полягає в тому, що він привертає увагу до організмів, які є  біоіндикаторами забруднення атмосферного повітря. Агломерація, ріст міст, розвиток промисловості – все це призводить до того, що в повітря потрапляє велика кількість шкідливих речовин: сірчистий газ, оксиди Карбону, сірководень, амоніак, а також попіл та інші тверді частинки, які діють як парникові гази.

Для вивчення ступеня забруднення повітря екологи використитовують лишайники. Існує навіть особливий напрям індикаційної екології – ліхенологія.

Мета: дослідити лишайники  як біоіндикатори навколишнього середовища.

Методи дослідження: аналіз літератури та інтернет-джерел, дослідно-експериментальна робота, аналіз отриманих результатів.

Учасники проекту: учні 6 класу.

 Завдання:

1. Вивчити зовнішню та внутрішню будорву слані дво- та трьохкомпонентних лишайників.

2. Дізнатись про історію відкриття лишайників.

3. Вивчити взаємовідносини компонентів, що входять до складу лишайників.

4.Ознайомитись із систематикою лишайників.

5. Провести порівняльний аналіз кількості лишайників в різних районах міста.

6. Виявити актуальність проблеми забруднення навколишнього середовища в своєму місті.

       Висновки:

1.Дослідивши шляхом прямого мікроскопіюванння бінокулярним мікроскопом поверхні таломів лишайників та зрізів лишайників, автори побачили унікальну будову цих організмів.

2. Вдалося побачити взаємовідносини фікобіонта та мікобіонта, завдяки яким лишайники можна назвати симбіотрофними організмами.

3. Завдяки  дослідженню літератури та інтернет-джерел було встановлено, що лишайники є довгожителями.

4. Завдяки практичним дослідженням було встановлено, що чим сильніше забруднене повітря на певній території, тим  меншу площу покривають лишайники на корі дерев.

5. На території міста та району зустрічаються накипні, листуваті та кущисті лишайники.

6. При підвищенні забрудненості повітря першими зникають кущисті, потім листуваті лишайники, а останніми накипні.

 7. Всі перераховані унікальні властивості лишайників роблять їх біоіндикаторами навколишнього середовища.

  Таким чином, мета –  дослідження  лишайників  як біоіндикаторів навколишнього середовища  нами була досягнута.

    Практичне значення : Робота може зацікавити  учнів, вчителів біології, природознавства та екології, результати можуть бути використані для екологічного моніторингу стану повітря міста.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ашихміна Т.Я. та ін. Біоіндикація та біотестування - методи пізнання екологічного стану навколишнього середовища. - К: Знання, 2005р. - 450с.

2.Бойко М. Ф., Ходосовцев О. Є. Мохоподібні і лишайники. Навчальний посібник для студентів — Херсон: Айлант, 2001. — 68 с.

3. Зеленко С.Д. Ліхеноіндикаційна оцінка забрудненості повітря м. Чернігова / С.Д. Зеленко // Укр. ботан. журн. – 1999. – 56, № 1. – С. 64-67.

3. Кондратюк С.Я., Мартиненко В.Г. Ліхеноіндикація. – Київ – Кіровоград; ТОВ «Код» - 2006. – 260с.

4. Мукминов М.Н. Методы биоиндикации: учебно-методическое пособие / М.Н. Мукминов, Э.А. Шуралев. – Казань: Казанский университет, 2011. – 48с.

5. Окснер А. М. Флора лишайників України. В 2-х т. — К.: Вид-во АН УРСР, 1956. — 495 с.

6. Притула Л.А. Екологія: Навч.пос. - К: Знання, 2008р. - 272с.

7. Трасс Х.Х. Биоиндикация состояния атмосферной среды городов / Х.Х. Трасс // Экологические аспекты городских систем / Отв. ред. Л.М. Сущеня. – Минск: Навука і техніка, 1984. – С. 96-109.

8. www. Nature - archive. ru/lichive/lichenoinclikatsiya.