Презентація "Одноклітинні гриби - дріжджі"

Одноклітинні гриби - дріжджі

ДРІЖДЖОВІ ГРИБИ — велика група мікроскопічних грибів, у яких міцелій спрощений і легко розпадається на окремі клітини (клас Аскоміцети). Хлібні дріжджіВідомо близько 500 видів

Вже в ХХ столітті до нашої ери людина зуміла «приручити» дріжджі, навіть не знаючи про їх існування. Дріжджі працювали на людину, проводячи різні підбадьорливі напої, що містять етиловий спирт. Напій, що нагадує сучасне пиво («буза»), був відомий вже в Давньому Єгипті. Там же виник спосіб приготування хліба з кислого дріжджового тіста. Це стало ясно після того, як у розкопках храму і гробниць фараона Ехнатона і його дружини - легендарної Нефертіті, що жили в другій половині XIV століття до нашої ери, археологи натрапили на скупчення форм для випічки хліба та глечиків для пивоваріння. Історія вивчення дріжджів

Історія вивчення дріжджів. Слово «дріжджі» має спільний корінь зі словом «дрижати», яким описується спінювання рідини, що часто супроводжує бродіння, здійснюване дріжджами. У 1680 році голландський натураліст Антоні ван Левенгук вперше побачив дріжджі в оптичний мікроскоп, проте через відсутність руху не розпізнав у них живі організми. І лише 1857 року французький мікробіолог Луї Пастер у праці «Mémoire sur la fermentation alcoholique» довів, що спиртове бродіння — не просто хімічна реакція, як вважалося раніше, а біологічний процес, що проводиться дріжджами. У 1881 році Еміль Хрістіан Хансен виділив чисту культуру дріжджів, а 1883 року вперше використав її для отримання пива замість нестабільних заквасок.

Середовище життя: рідке або дуже висока вологість (через відсутність розвиненого міцелію, дріжджі не можуть поглинати воду в одному місці і транспортувати її в інше). У природних умовах дріжджі живуть на поверхні плодів і листків, нектарі квіток тощо, місцях багатих на цукри,проте вони поширені також у ґрунті (особливо в підстилці і органогенних горизонтах) і природних водах. Дріжджі (роди Candida, Pichia, Ambrosiozyma) постійно наявні в кишечнику і ходах ксилофагів (комах, що харчуються деревиною), багаті дріжджові співтовариства розвиваються на листі, ураженому попелицею. Представники роду Lypomyces є типовими мешканцями ґрунту. Найбільш відомі представники: цукрові, або пекарські, дріжджі; пивні дріжджі (існують тільки в культурі вирощування), винні дріжджі (зустрічаються в природі на різних соковитих плодах).

Форми клітин дріжджів1 – яйцеподібні (а, б – клітини в спокої); 2 – еліпсоподібні; 3 – паличкоподібні; 4 – кулясті; 5 – витягнуті; 6 – лимоноподібні; 7 – дріжджі під час поділу (а – копуляція клітин, б – клітини зі спорами)

Будова клітини дріжджового гриба. Клітина дріжджів має характерну для грибів будову — це еукаріотичні клітини, вкриті клітинною оболонкою і позбавлені хлоропластів. Переважають одноядерні клітини, у клітинній оболонці відсутній хітин.  

Розмноження дріжджів. Безестатеве. Вегетативне (брунькування, поділ клітини). На дорослій клітині з'являється випин (брунька), який рос­те і перетворюється на нову клітину, згодом вона відокремлюється від материнської клітини. Відео брунькування

Розмноження дріжджів. Деякі види дріжджів розмножуються подібно до бактерій простим ділен­ням. Поділ відбувається шляхом утворення однієї або декількох поперечних перегородок.1 – процес поділу; 2 – процес спороутворення. За статевого розмноження в результаті мейотичного поділу диплоїдного ядра дріжджів утворюються гаплоїдні спори — аскоспори (ендогенні) та споридії (екзогенні).

Ріст та розвиток. За сприятливих умов (підвищена температура, достатня кількість цукрів та кисню) дріжджі ростуть та діляться дуже швидко. 

Дихання (аеробне)За наявності кисню дихають, роз­кладаючи цукри на вуглекислий газ і воду. Кисень. Вуглекислий газ. Вода

Бродіння (анаеробне)За  відсутності кисню отримують енергію за допомогою бродіння, розкладаючи цукри на вуглекислий газ і спирт. Вуглекислий газ. Спирт

Симбіози між дріжджами та бактеріями. Субстанції «чайний гриб» з оцтовокислою бактерією, «рисовий гриб» з молочнокислою бактерією та «молочний гриб» з молочнокислою бактерією виготовляють у Китаї. У субстанції «чайний гриб» дріжджі у підсолодженому відварі чаю зброджують цукор до спирту, а оцтовокислі бактерії окислюють спирт до органічних кислот і виділяють за межі клітин тонкі ниточки чистої целюлози.

ЗНАЧЕННЯ ДРІЖДІВ ДЛЯ ЛЮДИНИ. Позитивне значення. Використовуються в харчовій промисловості (в хлібопеченні, пивоварінні, виробництві спирту). Препарати із сухих пивних дріжджів можна придбати в аптеках (пивні дріжджі багаті на вітаміни). Певні види дріжджів людина використовує для виготовлення харчових добавок, багатих на білки. Дріжджові добавки з кормових дріжджів використовують сільському господарстві як білковий корм для худоби. Деякі види дріжджів застосовують для очищення забруднених нафтою водойм. Певні культури дріжджів використовують для отримання сучасного недорогого біологічного палива. Застосовують у медицині для лікування фурункульозу, авітамінозів тощо. Вирощують на мікробіологічних підприємствах для отримання органічних кислот та біологічно активних речовин, кормових добавок для тварин. Отримують напій з цінними лікувальними та профілактичними властивостями за допомогою субстанції під назвою «чайний гриб»,  «рисовий гриб», «молочний гриб».

ЗНАЧЕННЯ ДРІЖДІВ ДЛЯ ЛЮДИНИНегативне значення. Дріжджі  здатні викликати грибні захворювання людини — мікози. Дріжджі роду Кандида (живуть в кишечнику) в разі масового розмноження можуть спричинити захворювання у людей з послабленою імунною систем.

Домашнє завдання1. Параграф 16