Література рідного краю

                                       Урок

                        літератури рідного краю

              за збіркою поезій Миколи Іллюченка

                       «Душі моєї чисте джерело»

     Мета: подати школярам відомості про місцевого поета, його творчість, з’ясувати ідейно-тематичну спрямованість віршів майстра художнього слова;

розвивати культуру зв’язного мовлення, уміння висловлювати власну думку;

виховувати любов до природи та повагу до Миколи Іллюченка як поета рідного краю.

      Тип уроку: засвоєння нових знань.

       Обладнання: збірка поезій, портрет автора, мультимедійна дошка.

                                                           Хід уроку

I.  Організаційний момент.

II. Оголошення теми й мети уроку. Слово вчителя.

      Микола Павлович Іллюченко – талановитий поет-лірик. Його ім’я добре знане у селищі Холми і поза його межами. Фактично усі поезії автор присвятив людині та природі. І коли читаєш ці рядки, то відчуваєш, що поетові притаманна глибока любов до рідної землі, України. Він часто вибирався в ліс, на річку, в поле. Враження і лягали в основу творів.

      Про життєве й поетичне кредо Миколи Павловича можна сказати словами його віршів:

                                   Україно, моя Україно!

                                   Ти ранкова прозора роса,

                                   Пісня ти моя  солов’їна,

                                   Ти пекуча й солона сльоза.

                                                                      («Україна»)

                                   Добро посій, як в полі жито,

                                   Добра й дозріють колоски…

                                                                        («Авторитет»)

       Наше завдання – ближче познайомитися з Миколою Іллюченком – людиною й поетом, знайти відповідь на запитання: чи по-сучасному звучить його поезія?

(Клас був поділений на групи, кожна з них отримала окреме завдання. Тож послухаємо виступи учнів).

III. Виступ біографів.

Учні розповідають про життєвий шлях поета.

    Слово вчителя. 

До виступу запрошується архівознавці.

IV. Виступ архівознавців.

Ніна Іллюченко (дружина автора) люб’язно надала нам світлини Миколи Павловича.

 ( Показ слайдів, обговорення їх).

V. Доповідь літературознавців. Поетична спадщина.

1-й учень. Поезії місцевого автора М.П. Іллюченка представлені у збірці «Душі моєї чисте джерело», яка вийшла друком у 2006 році. У книзі переважно невеликі твори: пейзажні, філософські, патріотичні. Ліричний герой – щирий, добрий, безмежно закоханий у рідну землю:

                                                  О, рідне, миле Придесення!

                                                  Мій Сіверянський отчий край!

                                                  Такий звитяжний і пісенний

                                                  Серед калинових заграв.

                                                  З тобою я сміюсь і плачу,

                                                  Ділю всі радощі й жалі.

                                                  Твоє майбутнє – в щасті бачу

                                                  На всій оновленій землі.

                                                                             («Моє Придесення»)

2-й учень. Поет із гордістю згадує свою землю у часи воєнного лихоліття. Холми – край партизанської слави. Не один юнак і молода дівчина віддали своє ще зовсім юне життя за наближення перемоги. Це були члени підпільної організації «За Батьківщину», яка боролася із лютим ворогом:

                                                  Нам той березень ніколи

                                                 Забуть не можна, земляки,

                                                 Коли на розстріл мимо школи

                                                 Вели дівчат і юнаків!

                                                 Вели на страту світлу юність

                                                Моїх нескорених Холмів.

                                                Вели, як правду, що не гнулась,

                                                Як блискавку – передвісницю громів.

                                                                                          («Страчена юність»)

Вірші Миколи Іллюченка на воєнну тематику написані ніби про наше трагічне сьогодення, проблеми, порушені в них, близькі і зрозумілі кожному. Пройшло багато років, а Україна – знову в огні! Та ми свято віримо: наш народ вистоїть і переможе, бо є ким гордитися сучасній молоді:

                                                     А час іде, літа минають,

                                                    Нові зростають покоління.

                                                    То ж хай усі прийдешні знають,

                                                    Яке святе у нас коріння.

                                                                              («Від болю плакали тумани»)

3-й учень. А яка чудова та багата у поета палітра інтимного світу – світу пристрастей і почуттів. Любовна лірика вражає силою і глибино, а душа ліричного героя – трепетна і ніжна:

                                                                  З’явилась ти, як первоцвіт,

                                                                  Із кришталевого туману,

                                                                  Перевернула мені світ,

                                                                 І я сказав: «Моя кохана!»

                                                                Тремтять, як зорі в небесах,

                                                                Вуста малиново-медові,

                                                                З очей чарівна б’є краса,

                                                               І я п’янію від любові.

                                                                                               («Кохана»)

 Поет майстерно створює поетичний образ коханої. Захоплюється її красою. Заради кохання він готовий зробити неможливе – віддати їй цілий світ.

                                                                 Ти була, немов Лілея,

                                                                 В ніжно-білому вбранні,

                                                                Чарівна, казкова фея

                                                                Посміхалася мені.

                                                               Очі сяяли, як зорі,

                                                               Губи маками цвіли,

                                                               Очі сяяли, як зорі,

                                                              В душу падали, жили.

                                                             Я хотів заглянуть в очі,

                                                             З губ зірвати маків цвіт,

                                                            Приголубить стан жіночий

                                                           І віддать тобі весь світ.

                                                                                           («Ти була»)

  Інтимні поезії надзвичайно багаті на художні засоби – епітети: «зоря полум’яна», «ніжна, казкова краса», «слова легкі, прозорі», «кришталевий туман»; метафори: «з очей б’є краса», «очі сяяли», «слова падали в душу»; порівняння: «ти одна, як у небі зоря», «ти була, немов Лілея», « вуста тремтять, як зорі»; гіперболи: « на долонях тобі принесу я кохання свого океан…»

4-й учень. Микола Іллюченко досить чітко підкреслює зв’язок своєї поезії з народною творчістю, в якій він черпає натхнення. До таких творів належить передусім вірш «Калиновий сніг». Калина, за фольклорними джерелами, асоціюється із образом дівчини, її вродою, а інколи – нещасливим коханням:

                                      Червоні грона калинові

                                      Вкрив раптово білий сніг.

                                      В чарівній своїй обнові

                                      Вона вродливіша за всіх.

                                     Ти така, калино, гарна,

                                     Як весняний маків цвіт.

                                    Тільки врода гине марно,

                                     Бо одна ти з юних літ.

                                                              («Калиновий сніг»)

  На зразок народних пісень написані вірші «Запитаю вітра в полі», «Така її доля», «То не вітер дме з долини», «Волошкові спогади».

 5-й учень. Про що б не писав М.П. Іллюченко, але так чи інакше повертався до найулюбленішої теми – глибокої єдності із рідним краєм, місцем, де ти народився і виріс. Красуня Убідь, що біжить із глибини віків, чесні і працьовиті люди-трударі, милі односельці, величне та горде селище Холми, яке височить на видноколі, найдорожчі серцю батьки та рідні люди – ось ті образи, які заполонили творчу уяву автора. Вони не зникнуть із його поетичних рядків. 16 березня 2008 року перестало битися серце славетного земляка, але пам’ять про нього назавжди залишиться в наших серцях.

VI. Робота в зошитах. Дослідження художньої палітри лірики.

Гра «Хто більше?» Виписати художні засоби: епітети, метафори, риторичні оклики.

VII. Рубрика «Вірші для душі». Виступ артистів-декламаторів. Читання поезій.

VIII. Підсумок уроку. Гра «Відгадай». За малюнками-ілюстраціями відгадати вірш Миколи Іллюченка.

IX. Читання учнями самостійно скадених віршів.

X. Домашнє завдання: скласти усний твір на тему: «Все починається з малого: з зернини – хліб, з промінчика – зоря» ( за творчістю М.П. Іллюченка).