Проєкт "Історичні пісні - скарбниця народної пам'яті"

Про матеріал
Творча проєктна робота реалізується впродовж трьох уроків. Учасники проєкту поринуть у чарівний світ української пісні, з’ясують причини актуальності, значення історичних пісень у наш час, розвинуть комунікативні вміння й навички.
Перегляд файлу

 

 

Українська література

8 клас

 

Тема. Історичні пісні

 

Модель організації освітнього процесу: проєктне навчання

 

Проєкт «Історичні пісні – скарбниця народної пам’яті»

 

За провідною діяльністю: інформаційний, творчий

За кількістю учасників: груповий

За терміном виконання: короткостроковий (3 уроки)

 

Мета проєкту:  з’ясувати причини актуальності, значення історичних пісень у наш час;

                            розвивати комунікативні вміння й навички;

                            виховувати повагу до історичного минулого рідного народу.

 

Завдання: вивчити історичні умови, за яких створювалися пісні;

навчитися аналізувати історичні пісні, характеризувати образи історичних осіб;               з’ясувати значення історичних пісень для нащадків;

розвивати вміння самостійно працювати з інформацією;

конструктивно обговорювати й вирішувати питання в групах;

представити результати спільної праці;

виховувати толерантність, культуру спілкування.

 

Оформлення результатів: лепбук «Історичні пісні – скарбниця народної пам’яті»

 

з/п

                               Тема уроку

         Етап проєкту

1

Українські історичні пісні. Пісні про звитяжну боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками («Зажурилась Україна», «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»)

Визначення проблеми, планування

 

 

 

Реалізація проєкту

 

 

 

 

2

Українські історичні пісні. Пісні про боротьбу проти соціального та національного гніту «Ой Морозе, Морозенку», «Максим козак Залізняк»

 

3

Історичні пісні про національно-визвольну боротьбу  «Чи не той то Хміль?», «За Сибіром сонце сходить». Образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, створені народною уявою.

 

Підсумок проєкту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 1

 

Тема. Українські історичні пісні. Пісні про звитяжну боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками. («Зажурилась Україна», «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»)

Мета: 

  • навчальна: з’ясувати особливості створення українських історичних пісень, проаналізувати програмові твори, дослідити, як у них зображені події історичного минулого;
  • розвивальна: розвивати вміння виразного читання, висловлювати власні судження про народних героїв; формувати кругозір, світогляд школярів; уміння працювати в групі;
  • виховна: виховувати почуття поваги до національних героїв, прищеплювати учням такі якості, як сміливість, рішучість, сила волі, наполегливість.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Педагогічна технологія: проєктне навчання (визначення проблеми; планування; реалізація проєкту)

Методи та прийоми: «світлофор», «займи позицію»,  «мікрофон», «асоціативний кущ».

Форми роботи: випереджальна робота в групах істориків (представляють презентацію про історичні умови, постаті, зображені в піснях), літературознавців (готують паспорт-характеристику пісень), дизайнерів (роздруковують необхідний ілюстративний матеріал для оформлення сторінки лепбука)

Обладнання: текст творів, учнівські презентації, аудіозаписи пісень, таблиця «Різновиди народних пісень»

Перебіг уроку

 

І. Організаційний момент.

(Звучить мелодія української пісні)

 - Добрий день, дорогі друзі! Рада вас бачити! Який у вас настрій сьогодні?

Вправа «Світлофор»

Сподіваюсь, що  до кінця уроку у всіх будуть зелені картки, а значить, чудовий настрій. І я думаю, ви здогадалися, що покращить його музика та пісня.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

- Пісня супроводжує людину з давніх-давен. О.Довженко, відомий український поет і режисер зауважив, що «пісня – геніальна поетична біографія українського народу». А ви любите народні пісні?

- Дійсно, молоде покоління переважно захоплюється сучасними піснями.

Вправа «Займи позицію». То чи потрібно нам, на вашу думку, вивчати та знати давні пісні?

 

Слово вчителя.

  • Пісня була важлива в сиву давнину й залишається такою донині. У чому ж полягає значення пісні? Спробуймо з цим розібратися.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда.

-  Що таке народна пісня?

 

Робота з таблицею «Різновиди народних пісень» (Додаток 1)

 

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

      Сьогодні ми розпочнемо знайомство з історичними піснями. Упродовж трьох уроків з’ясуємо історію створення, визначимо особливості та доведемо актуальність історичних пісень. Щоб

 

якнайкраще засвоїти матеріал та зрозуміти значення пісні для кожного з нас, пропоную виконати спільний проєкт «Історичні пісні – скарбниця народної пам’яті».

       Для продуктивної роботи ми заздалегідь об’єдналися в три групи, кожен з вас спробує себе в різних ролях:

  • історики – досліджують історичні події та характеризують історичні постаті, зображені в піснях,
  • літературознавці – аналізують тексти пісень,
  • дизайнери – займаються оформленням сторінки лепбука текстовою, ілюстративною інформацією, а також  матеріалами для перевірки знань із теми.

.

ПІБ учнів

1 урок

2 урок

3 урок

1 група

Історики

Дизайнери

Літературознавці

2 група

Літературознавці

Історики

Дизайнери

3 група

Дизайнери

Літературознавці

Історики

 

        Оцінювання груп істориків і літературознавців буде здійснюватися щоуроку за відповідними критеріями. (Додаток 2) Дизайнери мають змогу отримати оцінку за розроблені завдання та активність.     

       Дизайнерську роботу за визначеними параметрами оцінимо під час презентації лепбуків на підсумковому уроці. (Додаток 2)

       Сподіваюсь, що результат нашої спільної діяльності – лепбук «Історичні пісні – скарбниця народної пам’яті» – стане чудовим посібником для ваших молодших друзів.

 

IV. Сприймання та засвоєння учнями навчального матеріалу

Слово вчителя.

     Протягом століть напруженої боротьби за національне і соціальне визволення український народ творив сувору, мужню й водночас ліричну поезію – історичні пісні. Ці перлини народної творчості не втратили й ніколи не втратять свого значення та актуальності в будь-який час.

 

Прослуховування аудіозапису пісні «Зажурилась Україна», виразне читання пісні.

 

Словникова робота

   Ґринджоли – сани

   Ружина – рушниця

   Орда – об’єднання кочових племен під владою одного хана

 

Бесіда.

  • Яке враження справила пісня?
  • Яких страждань зазнала Україна
  • Ким були оборонці рідного краю?
  • Для чого народ склав цю пісню?
  • До чого закликає пісня? (До об’єднання в боротьбі проти загарбників)

 

Слово вчителя. Про які ж історичні події йдеться в пісні розкажуть наші історики, а група дизайнерів може занотовувати важливі відомості на сторінку лепбука.

 

Виступ групи істориків (випереджальне завдання) Розповідь про боротьбу козацтва з турецько-татарськими загарбниками, про становище народу під час іноземної навали.

 

Виступ групи літературознавців (випереджальне завдання)

Паспорт-характеристика історичної пісні «Зажурилась Україна»

Рід літератури: ліро-епос

Жанр: історична пісня

Тема:  показ страждань українського народу від нападів турецько-татарських орд.

Ідея:  заклик до мирного населення єднатися з козацьким військом для захисту рідних земель.

Художні засоби: метафори: «Зажурилась Україна», «слава не пропала».

риторичні оклики: «Дамо тому стиха лиха Та вражому турку!» «Оце ж тобі, вражий турчин, З душею розлука!».

 

Фізкультхвилинка. Кожну букву словосполучення записати частиною тіла: «історичні пісні».

 

Виразне читання пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»

 

Обмін враженнями. Словникова робота.

 

Виступ групи істориків з повідомленням про Івана Сірка (відеопрезентаця) (випереджальне завдання)

 

Виступ групи літературознавців (випереджальне завдання)

Паспорт-характеристика пісні ««Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»

Рід літератури: ліро-епос

Жанр: історична пісня.

Тема: зображення походу козацького війська під керівництвом Сірка до кримського хана.

Ідея: уславлення мужності, винахідливості, рішучості Сірка та його війська.

Художні засоби: риторичний оклик: «Та збирайтеся до хати у гості!».

Метафори: «туман поле покриває», «військо… виграває», «місяць… зі ходжає».

Повтори: «…та ми ж думали…».

Епітет: «битий шлях».

 

«Асоціативний кущ» до образу козака Сірка.                                                         

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Слово вчителя.

     Сьогодні на уроці ми занурилися в далекі часи та проаналізували дві історичні пісні завдяки активній роботі груп істориків та літературознавців. Група дизайнерів упродовж уроку занотувала найважливіше, дбала про естетичність оформлення сторінки лепбука та підготувала вікторину для перевірки знань.

 

Виступ групи дизайнерів

  • Що таке історична пісня?
  • Які історичні часи описані в пісні «Зажурилась Україна»? (Боротьба з турецькими нападниками) 
  • Яка тема пісні «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»?
  • Про які історичні події йдеться у творі «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»?
  • Які риси характеру кошового отамана оспівані в історичній пісні?
  • Хто воював зі зброєю в руках, а хто  кулаками? (Козак, бурлака) 
  • Куди вирушив Іван Сірко зі своїми побратимами? (До хана в гості)
  • Із ким порівнюється запорозьке військо, що вирушає в похід? (З орлами) 

VІ. Підсумки уроку.

Мікрофон.

  • У чому ж актуальність історичних пісень сьогодні? Чому ми маємо їх знати?

VІІ. Оцінювання

Домашнє завдання.

        Групи, обмінявшись ролями, отримують випереджальні завдання: історики готують повідомлення про Станіслава Морозенка, літературознавці аналізують пісню «Ой Морозе, Морозенку», дизайнери готують ілюстративний матеріал для оформлення сторінки лепбука.

 

 

 

Урок № 2

 

Тема. Українські історичні пісні. Пісні про боротьбу проти соціального та національного гніту «Ой Морозе, Морозенку» , «Максим козак Залізняк»

Мета: 

  • навчальна: продовжувати роботу над жанром історичних пісень; навчати аналізувати історичні пісні, спрямовані проти соціального й національного гніту;
  • розвивальна: розвивати вміння вдумливо й виразно читати історичні пісні, характеризувати образи історичних осіб, уміння переказувати текст, працювати в групі;
  • виховна: виховувати повагу до історичного минулого рідного народу, до героїчних подвигів видатних діячів.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Педагогічна технологія: проектне навчання (реалізація проекту)

Методи та прийоми: гра «так чи ні?»,  бесіда, словникова робота, «незакінчене речення».

Форми роботи: випереджальна робота в групах істориків (представляють презентацію про історичні умови, історичні постаті, зображені в піснях), літературознавців (готують аналіз твору), дизайнерів (роздруковують необхідний ілюстративний матеріал для оформлення сторінки лепбука)

Обладнання: текст творів, учнівські презентації, аудіозапис пісні «Ой Морозе, Морозенку», ілюстрації до пісні, зображення видатних запорожців.

 

                                                     Перебіг уроку

 

І. Організаційний момент.

(Звучить мелодія української пісні)

 -   Добрий день, друзі! Сьогодні знову починаємо роботу з піснею, а значить, із гарним настроєм!

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

     Так було й у давні часи. І працювали, і відпочивали, і боронили рідну землю наші предки з піснею. Багато в нашій історії трагічних сторінок. Та як скрутно не було, відважні люди не хотіли коритися ні панам, ні чужоземцям. Захищаючи своїх рідних від поневолення, козаки прославилися своєю мужністю, силою, відвагою. Про це народ зберігає пам’ять і дотепер в історичних піснях.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань

- А  чи знаєте ви історичні пісні? Перевірмо!

Гра «Так чи Ні?» за змістом пісень.

 

ІV. Оголошення теми, мети уроку.

      Продовжуємо роботу над проєктом «Історичні пісні – скарбниця народної памяті».  Сьогодні мова піде про твори, які в народі користуються особливою любов’ю.  Ці пісні дуже поширені в різних місцевостях України.

 

V. Засвоєння нових знань.

Прослуховування аудіозапису пісні «Ой Морозе, Морозенку»

Словникова робота.                                                                                                                           Поясніть значення слів та словосполучень «Савур-могила», «круча», «єси».

Виступ групи істориків з повідомленням (презентацією) про  Морозенка та історичні події, відтворені в пісні (випереджальне завдання)      

Виразне читання твору.  Бесіда за змістом прочитаного

  • Які враження у вас викликала історична пісня?
  • Доведіть, що твір «Ой Морозе, Морозенку» є історичною піснею.
  • Чому Україна шанує Морозенка?
  • Порівняйте‌ описи українського та татарського війська. Про що це свідчить?
  • Що‌ сталося з Морозенком після того, як він потрапив до полону?

 

Виступ групи літературознавців (випереджальне завдання)

Паспорт-характеристика пісні «Ой Морозе, Морозенку»

Рід літератури: ліро-епос

Жанр: історична пісня.

Тема: оспівування боротьби козаків під керівництвом Морозенка з татарами.

Ідея: возвеличення мудрості, мужності козацького ватажка; засудження жорстокості, підступності татарських поневолювачів.

Композиція. Твір має свого роду обрамлення — починається і закінчується уславленням мужності козацького ватажка Морозенка.

Експозиція: похід козаків на татар під керівництвом Морозенка.

Зав’язка: бій з ворогом.

Кульмінація: полон та катування героя.

Розв’язка: сум матінки-України з приводу смерті свого сина.

 

Слово вчителя. Не менш відомою є пісня «Максим козак Залізняк», яка розповідає нам про боротьбу козаків проти дикого розгулу польської шляхти на території України, проти наруги над вірою і традиціями прадідів.

 

Виразне читання пісні «Максим козак Залізняк»

 

Обмін враженнями. Словникова робота.

 

Виступ групи істориків (випереджальне завдання)

Герой пісні – реальна історична особа. Народився майбутній ватажок гайдамацького повстання Максим Залізняк у Медведівці на Чигиринщині. Разом з іншими запорожцями навесні 1768 року зібрав у Холодному Яру, що неподалік від Чигирина, загін з кількасот гайдамаків і вирушив у похід. Повстання охопило значну територію Правобережної України. Російська імператриця Катерина ІІ боялася поширення гайдамацького руху на Лівобережну Україну, що належала Росії. Остерігаючись поширення гайдамацького руху, Катерина ІІ наказала російському генералу Кречетникову заарештував Максима Залізняка й інших ватажків повстання. Залізняка було засуджено до покарання батогами, потім його таврували й заслали на вічну каторгу в Сибір.

 

Виступ літературознавців (випереджальне завдання)

Паспорт-характеристика пісні «Максим козак Залізняк»

Рід літератури: ліро-епос

Жанр: історична пісня.

Тема: оспівування боротьби козаків під керівництвом Максима Залізняка з панами.

Ідея: уславлення героїчної вдачі людей із народу, зокрема козака Максима Залізняка, віра у неминучу перемогу над ворогом

Художні засоби: повтори: «Та вдарили з семи гармат У середу вранці», «Обступили город Умань» «Лине гомін».

Епітети: «пишна рожа», «гарна слава», «по степу німому».

Метафори: «вдарили з гармат», «лине гомін».

Гіпербола: «Накидали за годину Панів повні шапці».

Риторичні оклики: «Як поїхав на Вкраїну Як пишная рожа!»

Композиція

Експозиція: приїзд М. Залізняка на Вкраїну.

Зав’язка: підготовка козаків до бою з панами.

Кульмінація: перемога над ворогом, уславлення М. Залізняка.

Розв’язка: повернення козаків додому.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу.

Слово вчителя. Сьогодні ми звернулися до опоетизованих народом постатей – Максима Залізняка та Морозенка. Група дизайнерів закінчує оформлення нової сторінки лепбука та готова перевірити засвоєння матеріалу уроку.

 

Виступ дизайнерів.

  • День тижня, коли відбулася битва козаків з панами («Максим козак Залізняк»)
  • Що будуть згадувати люди про Морозенка?
  • Кому з твору належать слова: «Дивись тепер, Морозенку, Та на свою Україну!»?
  • Яке рідне місто Залізняка?
  • Порівняйте козацьких ватажків — Залізняка й Морозенка.
  • Розкажіть, де і коли відбулася вирішальна битва? Скільки налічували козаків? («Максим козак Залізняк»).

За історичними відомостями козаків було не сорок тисяч, а двадцять.

  • Який використаний художній засіб? З якою метою його використали? (Гіпербола)
  • Які міста, вказані у пісні, захопили повстанці?

 

VІ. Підсумки уроку.

«Незакінчене речення»

Продовжити речення

  • Це заняття відбувалося в атмосфері …
  • Найбільш значимим для мене сьогодні на уроці було …
  • Якби я був (була) учителем, то я б обов’язково …?

 

VІІ. Оцінювання

Домашнє завдання.

     Групи, обмінявшись ролями, отримують випереджальні завдання: історики готують повідомлення про Устима Кармалюка та Богдана Хмельницького, літературознавці аналізують пісні «Чи не той то Хміль» та «За Сибіром сонце сходить», дизайнери підбирають ілюстративний матеріал для оформлення сторінки лепбука.

 

 

Урок № 3

 

Тема.  Історичні пісні про національно-визвольну боротьбу «Чи не той то Хміль?», «За Сибіром сонце сходить». Образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, створені народною уявою.

Мета: 

  • навчальна: на прикладі програмових історичних пісень розкрити образи народних оборонців рідної землі, визначити провідні мотиви пісень, зробити їх ідейно-художній аналіз, з’ясувати роль цих образів для українців;
  • розвивальна: розвивати логічне мислення школярів, активізувати їх словник; формувати вміння грамотно висловлювати свої думки, почуття, спостереження, робити висновки, працювати в групі;
  • виховна: виховувати гордість за свій рідний край, народ; прищеплювати інтерес до духовної культурної спадщини українців.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Педагогічна технологія: проектне навчання (реалізація проекту, пісумок проекту)

Методи та прийоми: бесіда, словникова робота

Форми роботи: випереджальна робота в групах істориків (представляють презентацію про історичні умови, діяльність історичних постатей, зображених у піснях), літературознавців (готують аналіз пісень), дизайнерів (роздруковують необхідний ілюстративний матеріал для оформлення сторінки лепбука)

Обладнання: текст творів, учнівські презентації, ілюстративний матеріал про Б. Хмельницького, І. Кармалюка, аудіозапис пісень

                                                     Перебіг уроку

 

І. Організаційний момент.

(Звучить мелодія української пісні)

 - Добрий день, любі друзі! Чарівна мелодія, знайома й рідна зустрічає нас. Мені аж теплішає на душі. А які емоції вона викликає у вас? (Назвати одне слово)

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

   Так, радість, захоплення, гордість відчуваємо ми, слухаючи народні пісні. Глибоку вдячність і пошану пробуджують твори про лицарів української землі.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань

  • Яких ватажків-борців за справедливість і захист інтересів народу ви знаєте? Чим ці герої запам’яталися вам?
  • Для чого народ складав пісні про своїх захисників?

       -     Які риси характеру притаманні народним героям?

       -     Про які історичні події згадується у піснях?

 

ІV. Оголошення теми, мети уроку.

       Сьогодні ми закінчуємо роботу над проєктом «Історичні пісні – скарбниця народної пам’яті».  До нашої уваги – перлини народної  творчості, які дослідили наші групи.

 

V. Засвоєння нових знань.

Прослуховування аудіозапису пісні «За Сибіром сонце сходить»

Обмін враженнями. Словникова робота

Виступ групи істориків (випереджальне завдання)

Боротьба народу проти кріпацтва як системи.  Відомості про життя і діяльність І. Кармалюка.

 

 

Виступ літературознавців (випереджальне завдання)

Паспорт-характеристика пісні «За Сибіром сонце сходить»

Рід літератури: ліро-епос

Жанр: історична пісня.

Тема: розповідь про Устима Кармалюка, який після повернення із Сибіру продовжує захищати інтереси простого люду від «владик».

Ідея:  возвеличення прагнення народного месника боротися за волю, справедливість; надавати допомогу тим, хто її потребує.

Художні засоби: метафори: «сонце сходить», «прийшла туга до серденька».

Епітети: «славні хлопці», «хороші хлопці», «світ великий і розкішний».

Повтори: «дзвони дзвонять», «нехай…», «світ великий», «при дорозі подорожньою».

Риторичні оклики: «Ви на мене Кармалюка, Всю надію майте!», «Як не має він грошей — Треба йому дати!», «А здорові, хлопці!», «Благослови, отче!», «Світ великий і розумний Та ніде ся діти!», «Нехай мене, Кармалюка, В світі споминають!».

Порівняння: «А мене, Кармалюка, Як звірюку гонять!» Риторичні запитання: «Зібрав собі славних хлопців,— Що ж кому до того?», «Прийшла туга до серденька, Як у світі жити?».

Композиція.

Експозиція: повернення У. Кармалюка із Сибіру.

Зав’язка: продовження народним месником діяльності на благо знедолених.

Кульмінація: неможливість Устима жити з родиною.

Розв’язка: переслідування і засудження героя владою.

Цей твір побудований у формі розповіді самого героя, що надає пісні глибокого ліризму, задушевності.

 

Бесіда за змістом пісні.

- Чи був Кармалюк взірцем для своїх побратимів?

- Як жив месник після повернення із Сибіру?

- Який шлях боротьби з гнобителями обирає захисник народу? Чи допоможе він простому люду влаштувати їх життя?

- Як злочинці розпоряджалися награбованим?

- У яких умовах живе Кармалюк-злочинець? З чим це пов’язано?

- Чи згодні ви, що Кармалюк — розбійник? Відповідь аргументуйте.

- Як пояснює герой свою безгрішність?

- Чому Устим журиться?

- За що будуть «в світі споминати» Кармалюка?

 

Прослуховування аудіозапису пісні «Чи не той то Хміль»

 

Виступ істориків(випереджальне завдання)

Повідомлення про Богдана Хмельницького та битву під Жовтими Водами

Богдан Хмельницький (1595–1657) — прославлений керівник національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст., засновник Української козацької держави, гетьман України 1648–1657 років, організатор українського війська. Жоден гетьман не мав такого високого авторитету, такої популярності й визнання, як Богдан Хмельницький. Маючи великий досвід козацького полководця і дипломата, він очолив відроджену Українську державу. У пісні «Чи не той то хміль» звеличено першу славну перемогу десятитисячного українського війська на чолі з Богданом Хмельницьким, здобуту в бою з дванадцятитисячним польсько-шляхетським військом під Жовтими Водами 6 травня 1648 р. Битва закінчилася цілковитою поразкою польського війська. У багатьох піснях Жовті Води символізують силу, могутність і непереможність військ Богдана Хмельницького.

 

Виразне читання тексту пісні «Чи не той то Хміль»

 

Бесіда за змістом прочитаного

  • Про які події йдеться в пісні?
  • ‌Що таке «Золотий Брід»? Як ви гадаєте, навіщо  згадується  перемога під Жовтими Водами?
  • Як зображено в тексті пісні Богдана Хмельницького? Свої міркування доведіть цитатами.
  • Хто був союзником Богдана Хмельницького в боротьбі з польською шляхтою?

 

Виступ літературознавців (випереджальне завдання)

Паспорт-характеристика пісні «За Сибіром сонце сходить»

Рід літератури: ліро-епос

Жанр: історична пісня.

Тема:  оспівування мужності, героїзму, винахідливості Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, його прагнення здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.

Ідея: уславлення Б. Хмельницького — народного ватажка, талановитого полководця, мудрого державного діяча.

Художні засоби:

метафори: «Хміль в’ється, грає, кисне», «становили хати».

епітети: «Золота Вода», «хороша врода».

гіпербола: «Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду,— Гей, не один лях лежить Головою у воду».

повтори: «Чи не той то хміль?», «Ой, той то Хмельницький», «…вражі ляхи».

риторичні запитання: «Що коло тичини в’ється?», «Що по ниві грає?», «Що у пиві кисне?».

Композиція.

Експозиція: розповідь про Б. Хмельницького, порівняння його з хмелем.

Зав’язка: застереження гетьману — перед битвою з ляхами не пити Золотої Води.

Кульмінація: перемога над ворогом.

Розв’язка: «Утікали вражі ляхи…».

 

VІ. Закріплення вивченого матеріалу.

 

Виступ груп дизайнерів: результати проекту.

 

  • Кожна група представляє власноруч оформлену сторінку лепбука «Історичні пісні – скарбниця народної пам’яті» та можливості її використання на уроках з даної теми (ілюстрації, визначення, текст, аналіз пісні, матеріал для перевірки знань);
  • пояснює актуальність історичних пісень на прикладі вивчених;
  • розкриває роль та значення  народних пісень у своєму житті.

 

VІ. Підсумки уроку.

      Друзі! Кожен із вас доклав зусиль, аби проєкт «Історичні пісні – скарбниця народної пам’яті» став успішним. Проєктна робота закінчена, але краса української пісні залишиться з вами назавжди.

     Подвиги відважних героїв, зображені в піснях, виховують у нас мужність, сміливість, стійкість у боротьбі. У щоденному житті пісні полегшують працю людей, звеселяють їх під час відпочинку, підтримують у нещасті. Пісні, що виникли в різні часи, становлять разом поетичну історію народу. Ці народні твори своїм правдивим змістом, поетичною формою, красою мелодії зачарували сьогодні нас і завжди захоплюватимуть людей. Дякую за роботу!

VІІ. Оцінювання роботи над проектом

Домашнє завдання.

Написати есе «Українські лицарі-оборонці», використавши знання, здобуті під час аналізу всіх вивчених історичних пісень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

Критерії оцінювання роботи «істориків»

 

Макси

мальний бал

Критерій

Само-

оцінювання

Оцінка вчителя

3

Повнота відповіді; дотримання регламенту

 

 

3

Чіткість, логічність викладу матеріалу

 

 

2

Використання наочного матеріалу

 

 

2

Культура мовлення

 

 

2

Активність учасника

 

 

 

Критерії оцінювання роботи «літературознавців»

 

Макси

мальний бал

Критерій

Само-

оцінювання

Оцінка вчителя

3

Якість, глибина аналізу творів

 

 

3

Повнота,вичерпність відповідей;

дотримання регламенту

 

 

2

Культура мовлення

 

 

2

Відповіді на запитання

 

 

2

Активність учасника

 

 

 

Критерії оцінювання роботи «дизайнерів» (на  підсумковому уроці)

 

Макси

мальний бал

Критерій

Само-

оцінювання

Оцінка вчителя

3

Уміння вибирати головне; дотримання  регламенту

 

 

3

Грамотність оформлення

 

 

2

Творчий підхід, естетичність, охайність продукту

 

 

2

Уміння ставити питання та відповідати на них: повнота, аргументованість, коректність в дискусії

 

 

2

Активність учасника

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

  1. О. О. Косогова Метод проектів на уроках зарубіжної літератури.  – Х.:  «Ранок», 2008
  2. Урок № 2 УКРАЇНСЬКІ ІСТОРИЧНІ ПІСНІ. ПІСНІ ПРО ЗВИТЯЖНУ БОРОТЬБУ КОЗАКІВ З ТУРЕЦЬКО-ТАТАРСЬКИМИ НАПАДНИКАМИ («ЗАЖУРИЛАСЬ УКРАЇНА», «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко», 8 клас, українська література

https://gorodenok.com/%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA-%E2%84%96-2-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96-%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%96-%D0%BF%D1%96/

  1. Українська література. 8 клас: розробки уроків. – Х.: Видавництво «Ранок», 2019
  2. Українська література. Електронна бібліотека.

http://ukrclassic.com.ua/katalog/teoriya-literaturi/3486-istorichni-pisni-ukrajinska-literatura

docx
Додано
28 жовтня 2020
Переглядів
192
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку