Література рідного краю №3. Дивоцвіт поетичної творчості Олексія Старикова

Література рідного краю №3. Дивоцвіт поетичної творчості Олексія Старикова

Олексій Миколайович Стариков (16 червня 1945, Анніно — 31 травня 2014, Кривий Ріг) — дитячий письменник, член Національної спілки письменників України та Спілки письменників СРСР. З 1951 до 2014 Олексій Стариков жив і працював у місті Кривий Ріг.1967 року закінчив електротехнічний факультет Криворізького гірничорудного інституту.

1975 року після закінчення аспірантури захистив дисертацію «Розробка та дослідження програмної системи автоматичного регулювання режимами роботи головної вентиляторної установки з регульованим приводом в умовах рудників Кривбасу» на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук у Київському політехнічному інституті. Викладав у криворізьких школах і в Криворізькому гірничорудному інституті/технічному університеті, Криворізькому металургійному факультеті Національної металургійної академії України, Криворізькій філії Київського національного економічного університету.

Поетичний талант Олексія Старикова проявився під час навчання в інституті. Літературний дебют відбувся в багатотиражці «Гірничий інженер». 1977 року криворізька міська газета «Червоний гірник» опублікувала його вірші для дітей.1978 року в журналі «Квант» було надруковано вірш «Незвичайна дівчинка» у формі загадки про двоїсту систему числення. Згодом вірш з’явився в  «Енциклопедії для дітей» у розділі «Математика»1981—1989 — очолював Криворізьке міське літературне об'єднання «Рудана»1984 року був прийнятий до лав Національної спілки письменників України й Спілки письменників СРСР2000—2004 — очолював Криворізьке міське об'єднання при літературно-художньому альманахові «Саксагань».

Лауреат літературної премії Криворіжжя. Лауреат Міжнародної літературної премії «Облака» в номінації «За кращу книгу року для дітей» (2008). Лауреат літературної премії імені Дмитра Кедріна в номінації «Література для дітей» (2009). Лауреат міжнародного конкурсу національної літературної премії «Золоте перо Руси» в номінації «Твори для дітей» (2010). Лауреат літературної премії Національної спілки письменників України імені Володимира Короленка за фантастичну повість «Город роботов» у номінації «Література для дітей та юнацтва»(2013). Автор 18 книг для дітей. Співавтор 20 колективних поетичних і прозових збірок, антологій, шкільних підручників і хрестоматій. Писав російською й українською мовами. Був постійним автором дитячих журналів «Костёр», «Искорка», «Пионер», «Мурзилка», «Колобок», «Веселые картинки», «Кукумбер», «Миша», «Наша школа» (Російська Федерація); «Барвінок», «Пионерия», «Пізнайко» (Київ); «Саксагань» (Кривий Ріг), «Радуга» (Київ), «Січеслав» (Дніпропетровськ) та інших. Співавтор аудіокниги «Письменники Дніпропетровщини — шкільним бібліотекам» (2012, Дніпропетровськ).31 травня 2014 року помер. Похований у м. Кривий Ріг.

Вечір. Котилося сонце, наче колобок,По голубому з білими квітами. Ніхто зупинити його не міг,Коли воно ховалося за пагорбами.І довго даль окрашував захід сонця. В багряний колір, тускніша потроху,Відсвічували червоним вікна хат,І сутінки повзли через дорогуІ лезом садового ножа. Сплетіння гілок різав місяць гострий.І зорі висипались з ковшаІ падали в підставлені жмені.