Література рідного краю.5 клас. "Незнищенне диво Дмитра Білоуса"

Попівський НВК «ЗОШ І – ІІІ ст. – ДНЗ»

Конотопської районної ради

Сумської області

 

 

 

Урок літератури рідного краю

в 5 класі на тему

«Незнищенне диво калинове Дмитра Білоуса»

 

 

 

 

Підготувала

Банько Антоніна Борисівна,

учитель української мови та літератури

 

 

 

 

 

2019р.

Мета: глибше ознайомити дітей із біографічними відомостями про Дмитра Білоуса, зосередити увагу на творах мовної тематики, їх розмаїттям; розвивати вміння виразно читати поезії; виховувати любов і повагу до рідної мови, бажання збагачувати її, дбати про культуру мовлення.

Тип уроку : урок літератури рідного краю.

Форма уроку: усний журнал .

Матеріальне забезпечення: портрети відомих письменників Сумщини; виставка книг « Літературна Сумщина» ; мультимедійна презентація.

Епіграф

Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня, линеш, рідне слово.

Ти наше диво калинове,

Кохана материнська мово!

                      Д.Білоус

Хід уроку

І. Організаційний момент.

1.Вступне слово вчителя.

Сьогодні ми, діти, проведемо незвичайний, нетрадиційний урок, що нагадуватиме журнал, який складається з окремих розділів, де ви довідуватиметесь про щось нове. Цей урок, сподіваюсь, сподобається  вам, а наскільки він буде цікавим, залежатиме від вас самих, бо я пропоную вам співпрацювати зі мною.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Отже, тема нашого уроку звучить так: «Позакласне читання. Література рідного краю. Незнищенне диво калинове Дмитра Білоуса».

Завдання нашого уроку полягає в тому, щоб глибше ознайомитись із біографічними відомостями про Дмитра Білоуса, особливу увагу зосередити на творах мовної тематики.

І розділ «Літературна Сумщина»

Учитель: Щасливі ви, діти, що зростаєте на славній сумській землі. Славна вона не тільки чесними працьовитими людьми, а ще й іменами багатьох письменників - людьми, які навколишній світ і все, що в ньому відбувається, сприймають по-іншому: не лише зором, а й душею. Побачене вони перепускають через призму серця, а потім передають все те у своїх художніх творах . Таких людей, ви знаєте, у нас, ой як багато!

Я ще раз хочу назвати ці імена, які ввійшли в історію української літератури: Пантелемон Куліш, Павло Грабовський, Леонід Смілянський, Борис Антоненко-Давидович, Дмитро Білоус, Остап Вишня, Яків Щоголів, Олександр Олесь, Анатолій Давидов... Та чи всіх назвеш?

Перед вами виставка книг письменників-земляків. Це суть їхнього життя, це звіт про натхненну роботу на врожайній ниві української літератури. Хто, діти, скаже, навіщо ми вивчаємо творчість письменників-земляків ? Що це нам дає ?

(Відповіді учнів)

Учитель: Важливо охопити все розмаїття літературної Сумщини, але сьогодні ми звертаємося до творчості Дмитра Білоуса. Погляньте на цю хату.

Їй далеко до багатоповерхових будинків, квартир, маєтків, та саме в такій хатці народився письменник у селі Курмани Недригайлівського району.

З юних літ Дмитро Білоус  захоплювався красою та милозвучністю рідної мови. Саме тому й епіграфом нашого уроку послугували рядки з вірша поета «Рідне слово».

(Зачитування учнями епіграфа)

Бесіда за епіграфом:

•                  До кого звертається автор у творі?
•                  З чим порівнює нашу рідну мову автор? Чому?
•                  Що саме переконливо доводить автор у цій строфі?
•                  Я пропоную вам глибше познайомитися з цією цікавою, талановитою і невтомною людиною.

Погляньте, яка багата літературна спадщина Дмитра Білоуса.

Уявімо собі на певний час, що ми прийшли на прес-конференцію, на якій журналісти даватимуть літературознавцям запитання, які найбільше їх цікавлять із біографії Дмитра Білоуса. Наступний, ІІ розділ нашого журналу має назву «Бажана зустріч»

Слово надається журналістам.

Журналіст 1: Розкажіть про дитинство Дмитра Білоуса. Яким воно було? Чим запам’яталось?

Бібліограф. Народився Дмитро Білоус  24 квітня 1920 року в селянській сім’ї, де був десятою дитиною, а всього дітей було одинадцять. Діти звикли ділити між собою радощі й біди. Виростали в атмосфері чуйності і доброти. Їхня мати мала лагідну вдачу. І хоч коли хтось із дітей пустував, вона ніколи не піднімала ні на кого руки, хіба що дубцем погрожувала. Посилає, бувало, когось із хлопців до колодязя та каже: «Принеси, спасибі тобі, сину, відерце води». Оте «спасибі тобі» за ще не зроблену роботу окриляло дітей, працювали тоді вони весело, без примусу. Мова ж мамина назавжди увійшла в душу поета.

Журналіст 2: Коли Дмитро Білоус почав друкуватися?

Бібліограф. Друкувати твори почав у п’ятнадцятирічному віці, тобто у 1935 році. Перша збірка гумористичних і сатиричних творів «Осколочним» вийшла у 1948 році, а згодом – «Добрим людям на здоров’я, ворогам на безголов’я» (1951), «Веселі обличчя» (1953), «Обережно: слово!» (1984) та між цими збірками багато інших.

Журналіст 3: А для дітей він писав? Що саме?

Бібліограф. Звичайно. Більше десяти книг. Серед них «Пташині голоси», «Упертий», «Про чотириногих, рогатих і безрогих», «Лікарня в зоопарку», «Турботливі друзі» та інші.

Журналіст 1: Відомо, що літературна спадщина Дмитра Білоуса багата. А чи був він нагороджений за цей титанічний труд ?

Бібліограф. Так. У 1990 році за збірку «Диво калинове» був удостоєний звання лауреата Державної премії У РСР ім. Т.Г.Шевченка, у 1976 році - премією ім. М.Рильського, орденом Кирила і Мефодія першого ступеня.

 Журналіст 1: У літературу Дмитро Білоус увійшов тільки як поет?

Бібліограф. Ні. Ще й як перекладач. Перекладав він із російської, білоруської, болгарської та інших мов.

Учитель. Дмитра Григоровича довго хвилювала проблема: як зацікавити юних читачів мовною тематикою, який дібрати ключ до них? Автор хотів привернути увагу дітей до краси рідної співучої солов’їної мови. І такі вірші народилися!!! Спочатку вони прозвучали по радіо, а згодом вийшли окремою збіркою «Диво калинове» у 1988 році у видавництві «Веселка». Регулярно в ефірі національного радіо виходила передача «Диво калинове», яку вів Дмитро Білоус.

•     Діти, на вашу думку, яка мета була цієї передачі? Чи потрібні сьогодні подібного змісту передачі?

     Написанню книжки віршів «Диво калинове» допоміг кумедний випадок, який стався з сином одного письменника Тарасиком, котрий поспіхом у щоденнику записав домашнє завдання: «Принести клумачний словник». Не тлумачний, а клумачний!.. Тому поет ненав’язливо й тактовно повів розмову про рідну мову з дітьми. ІІІ розділ нашого усного журналу ми так і назвемо: «Диво калинове – рідна мова».

       Учитель. Із поезією «Клумачний словник» ви вже ознайомилися. Після написання цього твору Дмитро Білоус переконався, що на мовну тематику для дітей треба писати. З’являються вірші: «Із прадавнього коріння», «Дорофей», «Що значить слово «значить»?, «Злитки золоті», «Це ж як вірш!», «На уроці математики» та багато інших.

Пройшов час, і знову звертається письменник до вже змужнілого Тарасика поезією «Тлумачний словник».

(Перед читанням вірша діти отримують завдання)

Завдання випереджувального характеру. Кого із класиків української літератури автор згадує у творі, на кому із сучасників зосереджує увагу?

Діти, самостійно прочитайте поезію «Тлумачний словник» і будьте уважні до змісту твору.

(Діти читають і відповідають на проблемне завдання)

• Чому саме Т.Шевченко, Леся Українка, І.Франко?

(Тому що без цих імен не уявляємо українську літературу, а особливо без Т.Шевченка, бо він – основоположник нової української літературної мови.)

У поезії вам зустрілося незнайоме слово аустенітова сталь. Запишіть значення цього словосполучення: нержавіюча сталь спеціального плавлення.

Учитель: Повернемося знову до тексту поезії.

- Якими епітетами автор називає мову?

- Перечитайте ще раз останню строфу вірша. Як ви її зрозуміли?

- Які ви знаєте словники? Навіщо вони нам? Яку дають користь?

- Для чого служить тлумачний словник?

Учитель: Наша мова, справді, ніжна, дзвінка, мужня, а народ підхопив «злитки золоті» і поніс крізь віки. Щоб слова звучали красиво й чисто, як золото, ви повинні розумно користуватися цим скарбом, а не так, як герой поезії «Що значить слово «значить»? Будьте уважні до змісту поезії.

«Синтез думок»: Ваше завдання: визначити, до чого закликає автор у своєму вірші?

(Виразне читання поезії «Що значить слово «значить»?)

- Що висміює автор у творі? Якщо слухали уважно, то дайте відповідь фразою із тексту. («Лінивство розумове»)

- А які це слова паразитарні? (Ті, які часто і недоречно використовуються).

- Чи є вони у вашому мовленні?

- Що треба робити, щоб позбутися цих негарних мовленнєвих звичок?

Учитель: Мені, діти, приємно, що ви вмієте помічати недоліки у своєму мовленні й своєчасно їх викорінювати. А чи доводилося вам спілкуватися з людьми, які, виїхавши з рідного села в місто, починають ламати свою мову, говорити суржиком? Що ви про таких людей думаєте?

(Діти висловлюють свої думки)

У  Дмитра Білоуса є поезія про таких лжеукраїнців. Вона має промовисту назву – «Коли забув ти рідну мову».

-У яких рядках автор висловив основну думку твору? Читаючи твір, подумайте над запитанням.

(Учні спочатку самостійно читають поезію, а потім ланцюжком по одній строфі).

- Чи можемо ми називати таких людей щирими патріотами?

- Як ви ставитесь до рідної мови? Наскільки добре ви знаєте українську мову, її закони, багатство та простоту?

- Які епітети доберете, щоб висловити свою любов і пошану до рідного слова? Нарешті ми відкриваємо наступний, ІV розділ нашого усного журналу, який має назву «Сторінка-цікавинка».

У деякій мірі - це відпочинок, проте також перевірка на кмітливість і спостережливість, на вміння працювати у групах злагоджено й результативно. Вам необхідно презентувати кросворди, які ви підготували заздалегідь. Центральним словом по вертикалі повинно бути таке, яке стосується теми нашого уроку.

Ваші однокласники підготували всім нам загадки. Як ви думаєте, діти, хто їх склав? Так, Дмитро Білоус - автор не лише чудових цікавих поезій, а й загадок, шарад...

Ми по праву пишаємося творами неперевершених літераторів рідної Сумщини. А чи задумувалися ви коли-небудь, що в нашому селі є талановиті люди, які теж мають свої творчі доробки. Ми відкриваємо наступний, V розділ нашого журналу під назвою «Перлини нашого села».

У першу чергу хотілося б сказати про Данила Кушнаренка, який плідно працював над дослідницькою роботою про перебування Тараса Григоровича Шевченка на Сумщині, відомого в літературі як байкаря, як невтомного трудівника і відданого справі літератури.

Биркун Віктор Володимирович, у минулому вчитель української мови та літератури Попівської середньої школи, автор повісті про часи великої Вітчизняної війни «Добром зігріті».

Чепурна Маргарита Олександрівна, учитель англійської мови, вражає багатством і різноманітністю тем своїх творів; друкувалася в районній періодиці, авторка поетичної збірки «Тепло отчого дому», книги «Шкільна рапсодія», у якій розповіла про історію нашої школи, її працівників.

Перелік талановитих односельців можна було б продовжувати, бо і в нашій школі навчаються діти, які пробують себе в поезії. Можливо, згодом вони виростуть у справжніх поетів. Як знати?

Ще раз повернемося до епіграфа нашого уроку. Як тепер ви розумієте зміст глибоких слів Дмитра Білоуса?

Наш урок добігає завершення. Як бачите, творче джерело Сумщини невичерпне. Нехай у ваших серцях назавжди оселяться красиві й величні поняття про нашу неньку Україну, її народ і мову солов’їну: бережіть навколишній світ і все, що в ньому є! Тоді ми будемо жити вічно! І наша мова також!

Диво калинове – наша рідна мова –

живе, дише. Бо вона – незнищенна!

Підсумок уроку.

Метод «Мікрофон».

- Що вас найбільше зацікавило на уроці?

- Чи збагатились ви чимось новим, важливим сьогодні? Чим саме?

- Що для вас значать уроки літератури рідного краю?

Мотивація оцінок.

Домашнє завдання: Написати твір-мініатюру «Диво калинове – рідна мова».