ЄВГЕН ГУЦАЛО «ЛОСЬ». ВІЧНЕ ПРОТИСТОЯННЯ ДОБРА І ЗЛА

Про матеріал

дати основні відомості про автора, показати вічну боротьбу добра і зла в мистецтві взагалі та конкретно в оповіданні; охарактеризувати образи хлопчиків у захисті гуманних переконань; розвивати вміння висловлюватися, критично мислити; виховувати співчуття, милосердя, доброту по відношенню до навколишнього середовища

Перегляд файлу

ЄВГЕН ГУЦАЛО «ЛОСЬ». ВІЧНЕ ПРОТИСТОЯННЯ ДОБРА І ЗЛА

українська література 5 клас

Мета: дати основні відомості про автора, показати вічну боротьбу добра і зла в мистецтві взагалі та конкретно в оповіданні; охарактеризувати образи хлопчиків у захисті гуманних переконань; розвивати вміння висловлюватися, критично мислити; виховувати співчуття, милосердя, доброту по відношенню до навколишнього середовища.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: текст, портрет Є. Гуцала, виставка його творів.

ХІД УРОКУ

I. Оголошення теми, мети, завдань уроку

II. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда.

Що таке мистецтво?

Назвіть відомі вам види мистецтва. (Живопис, кіно, музика, література)

Назвіть способи образотворення в кожному з видів мистецтва. Наведіть приклади.

Що є предметом зображення в музиці, живописі, кіно, літературі?

На уроках української та зарубіжної літератури під час вивчення творів різних авторів ви, мабуть, помітили, що теми, які порушують поети, і письменники, майже однакові. Чому? Назвіть найважливіші з них. (Підвести дітей до думки, що тема добра і зла — одна з наскрізних тем не тільки в літературі, а взагалі в мистецтві. Вчитель може продемонструвати репродукції картин, прослухавши музичні твори, тема яких — добро і зло у різних його проявах.)

На уроках етики ви знайомилися з поняттям добра і зла. То що ж є добро?

З якими словами у вас асоціюється слово «добро»?

Назвіть критерії оцінки доброї людини, продовжуючи речення:Добра людина — це людина, яка…
Зла людина — це людина, яка…

Назвіть приклади літературних творів, які ви вивчали на уроках української та зарубіжної літератури, де тема добра і зла є основою. Як вона вирішується?

Чи можна стверджувати, що добро завжди перемагає зло? Доведіть свою думку, наведіть приклади.

III. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Розповідь про Є. Гуцала.

Оповідання «Лось», яке ви прочитали на сьогоднішній урок, написав український письменник, автор багатьох творів для дітей Є. Гуцало. — Хто ж він такий?

$D:\Диск D\hutsalo-ievhen-pylypovych.jpg$ Народився Євген Пилипович Гуцало 14 січня 1937 р. в с. Старому Животові Оратівського району Вінницької області в родині сільських вчителів. Любов до книжки і художнього слова була в ньому все життя, починаючи з раннього дитинства. Свідомість зафіксувала (згадував пізніше Гуцало) враження від казки Михайла Коцюбинського про загадкового Хо та народних українських казок. Серед перших казок Євгена — Біблія. Ще не вміючи читати, хлопець познайомився з цією книгою, що стала згодом для нього втіленням мудрості. У повісті «Співуча колиска з верболозу» або ж «Окупаційні фрески» письменник з гумором розповідає, як знайшов Біблію на печі в баби Ликори, і аж доки баба не схаменулась, порозмальовував її хімічним олівцем, слинячи його в роті. Важко сказати, коли відбулася перша проба пера майбутнього письменника. Сам він жартуючи згадував: «Здається, я писав завжди». Промовистим з його творчої біографії є такий факт: якось, ще в молодших класах, учні писали твір на вільну тему. Українську мову викладав батько Євгена. І коли він прочитав Євгенів твір, то на весь клас запитав: «Ти оце звідки списав?»

У Євгена був свій «робочий кабінет»: за хатою, в кушах бузку, він сам змайстрував неоковирного стола з грабових жердин, і спекотного подільського літа, сховавшись у затінку, писав там оповідання та вірші, заклеював написане в конверти й посилав у Київ.

Згодом, ставши студентом Ніжинського педагогічного інституту, писав на лекціях, у гуртожитку, у старовинному (ще часів графа Безбородька) саду і теж надсилав до столиці, але відповіді були однозначно негативні.

Однак творами Гуцала таки нарешті зацікавилися. Першим, хто поблагословив його на літературний шлях, був Леонід Первоманський. Згодом доля талановитого юнака зацікавила Миколу Руденка та Павла Загребельного. Саме Загребельний, тоді головний редактор «Літературної України», запросив Євгена на роботу в газету.

Євген Гуцало залишив по собі багату духовну спадщину. Кожен твір його — неперебутня наука людяності, добра і краси. Письменник пішов з життя у розквіті творчих сил у липні 1995 року.

Багато Гуцалових оповідань у своїй основі мають своєрідний конфлікт: душевне та емоційне протистояння різних типів людської вдачі «поетичної» та «прозаїчної», морально чутливої і морально глухої, душевної черствості, тієї, що внутрішньою підвалиною має прагнення творити добро іншим, і замкненої на своїх егоїстичних інтересах.

$D:\Диск D\ukraine-0215__1395648283__615.jpg$