Література рідного краю.Донеччина

Микита Шаповал (Сріблянський)Урок літератури рідного краю

Відомості з біографії письменника. Микита Юхимович Шаповал – видатний український науковець, політичний і громадський діяч, соціолог, письменник. Його батьківщиною було село Сріблянка Бахмутського повіту (тепер Артемівського району Донецької області). Звідти походить псевдонім письменника – Сріблянський. Народився 8 червня 1882 року. У селі Комишуваха, недалеко від. Серебрянки, майбутній письменник закінчив двокласну школу і вступив до Новоглухівської лісової школи. Після закінчення цього закладу стає спеціалістом –лісоводом. Дружина Микити Шаповала, Ольга, зазначала, що подальша доля письменника була спрямована під сильним впливом ученоголісовода О. Макаренка, який і ознайомив нашого земляка з українським рухом.

З того часу М. Ю. Шаповал почав брати активну участь у відродженні національної свідомості українського народу засобами революційної пропаганди, а пізніше – з допомогою художнього слова. Причиною його арешту стало захоплення революційними ідеями,пропаганда необхідності революційних зрушень на Україні. Заарештований у 1906 році, Шаповал вісім місяців просидів у Варшавській цитаделі. Проте за відсутністю доказів його було звільнено з-під варти. У 1907 році М. Шаповал продовжує навчання в Харківському університеті, слухає лекції українською мовою професора-історика Д.І. Багалія.1908 року письменник видав першу збірку поезій – «Сини віри». У наступні роки – «Самотність» (1910), «Лісові ритми» (1917), нариси «Листки з264 лісу» (1917). Заснував журнал »Українська хата», у якому друкував критичні та суспільно-політичні статті. Основною силою визвольного руху в. Україні М. Шаповал вважав робітників, селян, трудову інтелігенцію. Доляписьменника пов’язана зі становленням самостійної української держави. Виснажлива боротьба українського народу за свою суверенність не сталапереможною…

1920 року Шаповал опиняється в еміграції, спочатку в Будапешті (секретар дипломатичної місії УНР), потім в Чехословаччині. Він не полишає громадську й літературну діяльність. 1921 року разом з іншими вигнанцями з України створює Український Громадський комітет, який опікувався українськими емігрантами та підтримував їх матеріально. У 1922 році було створено Українську Господарську Академію в місті Подєбрадах.

1923 року – Педагогічний інститут імені Михайла Драгоманова, Українську Реальну гімназію, Українську Студію мистецтв, Український Архів-музей та інші заклади культури.

Наш відомий земляк щиро любив рідний край, був справжнім сином своєї землі, завжди піклувався про Україну, радів її успіхам, страждав разом із нею, виливаючи нестерпний біль і невимовну тугу за малою батьківщиною в поетичних творах. МІЙ РІДНИЙ КРАЙМій рідний край – пахуче поле,Мій рідний край – цвітучий май,Моя журба, моя неволя,Чорний рани біль, страшний одчай. Мої невиспівані звуки,І листя жовте з квітника,Благально в гору зняті руки,Перед нападом хижака. Мій рідний край – слова дитячі,Мій рідний край – думки старі,І промінь ранішній неначе,І світ вечірньої зорі…

Для М. Шаповала батьківщина – це щось неосяжне, до болю рідне. Це й рідний дім, і перші друзі, і турботливі батьки. Тож для письменника – це й Серебрянський ліс, і Мар’їна гора, біля підніжжя якої росте ковила, і Сіверський Дінець, який блакитним серпантином прикрашає степовий простір, і це чудове, п’янке повітря, яке паморочить голову й збагачує чудотворною енергією: Підперезав село убоге. Тонкий, вигадливий Дінець. Блискуча, квітчана дорога,Срібляно хвильний манівець. Біжить – не спиниться ніколи. Поміж гаями, по степах. Лани оре широкополіІ щезне в хащах і горах… («Дінець»)

Микита Юхимович життям та творчістю довів, що був люблячим сином своєї країни. З різних причин покидаючи рідну Донеччину, він ніколи не забував своє коріння, уболівав за духовну спадщину майбутніх поколінь українців. Саме тому вірш « Грядущим нашим поколінням» по праву можна вважати своєрідним літературним пам’ятником для наступних поколінь: Грядущим нашим поколінням,Новим невідомим людям. Ми залишаєм згадку-відінняІ хвилювання іх грудям. Це буде відгук наших дзвонів,Що в наших грудях прогули,Молитов наших і поклонів,Благань, жадань, надій, прокльонів,Що з нами гостро так жили…

Життя і творчість Микити Юхимовича Шаповала – один із найяскравіших прикладів надзвичайно актуальної в наш час синівської відданості своїй землі – малій і великій Батьківщині. Патріотизм, мужність, любов до рідного краю доноситься до нас крізь століття через його твори, надихає прагненням до перемоги. Попри те, що доля поета була складною, він усе робив для свого народу, бо мріяв жити у вільній країні.

Тестові завдання (4 бали )1. Роки життя і смерті М. Ю. Шаповала а) 1868 – 1937; б) 1817 – 1862; в) 1882 – 1932.2. Псевдонім М. Шаповала походить від а) назви села Сріблянки; б) від назви річки; в) назви національності.3. Микита Юхимович закінчив а) Донецький політехнічний інститут; б) Новоглухівську лісову школу; в) Сталінський педінститут.4. 1907 рік. М. Ю. Шаповал продовжує навчання а) у Харківському університеті; б) у Московському університеті; в) у Київському університеті.

Дайте відповіді на питання (4 бали)5. Як називається перша збірка М. Ю. Шаповала?6. Назвіть збірки творів М. Ю. Шаповала.7. Визначте тему вірша «Мій рідний край».8. Визначте ідею вірша «Дінець».9. Назвіть художні засоби поезії «Грядущим нашим поколінням» М. Ю. Шаповала.

Творче завдання (2б) 10. Придумайте епіграф до творчості й життєвого шляху Микити Шаповала.