Література рідного краю. Невідомий Григорій Сковорода. Байки та притчі.

Про матеріал

Розробку створено з метою стисло ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Григорія Сковороди; проаналізувати зміст його творів; розвивати спостережливість, уміння аналізувати та зіставляти, формувати вміння доводити свою думку; виховувати почуття поваги до письменників рідного краю, почуття відповідальності.

Перегляд файлу

ТЕМА. Література рідного краю. 8 клас. Невідомий Григорій Сковорода.

Байки та притчі.

Мета: стисло ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Григорія

Сковороди; проаналізувати зміст його творів; розвивати

спостережливість, уміння аналізувати та зіставляти, формувати

вміння доводити свою думку; виховувати почуття поваги до

письменників рідного краю, почуття відповідальності.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: виставка літератури, портрет Г.Сковороди, інтерактивний

плакат.

Теорія літератури: притча, байка.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I.ОРГАНІЗАЦІЯ УЧНІВ ДО УРОКУ .

Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Привітання.

З гарним настроєм хто прийшов – махніть рукою,

Хто чує мене – кивніть головою,

Хто бачить мене – прошу оком моргнути,

Хто котів любить – прошу муркнути,

Хто найвеселіший – усміхніться.

Хто ввічливий – сусідові злегка вклоніться.

II.ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

III.ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ У ПРОЦЕСІ

ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ.

Вступне слово вчителя.

Григорій Савич Сковорода – оригінальний мислитель і письменник, наш земляк, виразник ідей гуманізму та селянського просвітництва. Він не лише талановитий поет-лірик, а й видатний байкар. Сковорода надавав байці жанрової самостійності він створив понад 30 прозових байок. Відтворити істину й висловити критичне ставлення до суспільних явищ – таке завдання і призначення байки, на думку Сковороди.

Г. Сковорода є також автором ряду притч-оповідей алегорично-повчального характеру. Притча за жанром споріднення є байкою, бо вона так само як байка має сюжет, діалог, мораль. У притчах Сковорода висловлював свої філософські, естетичні і педагогічні погляди. Тож з*ясуймо поняття з теорії літератури: байка, притча.

Довідкове бюро. Теорія літератури.

БА́ЙКА – один із різновидів ліро-епічного жанру. Коротка, здебільшого віршована оповідь, що має алегоричний зміст і повчальну мету, героями якої виступають тварини, рослини, предмети, інколи люди.

При́тча — це твір, в основу якого покладено повчально-алегоричний сюжет, побудований на прихованому порівнянні. На відміну від багатозначності тлумачення байки, у притчі зосереджена певна дидактична ідея. Сюжет притчі будується в образній формі, на життєвих ситуаціях, на повсякденних спостереженнях суспільного життя.

Алегорія – іносказання, художній засіб, за допомогою якого суспільні явища чи образи людей, передаються через образи тварин, птахів та їх вчинків.

Яким же було життя Г. Сковороди ? А розповість нам відеофільм «Обличчя української історії». (Вчитель вибирає з інтерактивного плаката відео та показує учням).

Виразне читання даних учителем текстів.

ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА

ВДЯЧНИЙ ЕРОДІЙ

...Народженого до добра неважко навчити добру,— навчити, чи принатурити, чи призвичаїти. Навчений, принатурений, призвичаєний — се одне і те ж. Від природи, яко від матері, легесенько сама собою розвивається наука. Вона всерідна, справжня і єдина навчителька. Сокола досить швидко навчиш літати, але не черепаху. Орла за хвилину призвичаїш дивитись на сонце і мати з цього задоволення, але не сову. Оленя легко скеруєш на Кавказькі гори, легко привчиш пити з найчистіших джерел, але не верблюда і не вепра.

Коли все будує премудра природа, чи не єдина вона і вигоює і навчає? Усяка справа має успіх, коли природа сприяє. Не заважай лише природі і, коли можеш, знищуй перепони, очищаючи їй шлях; воістину все вона чисто і вдало зробить. Клубок сам собою покотиться з гори, забери лише камінь, що лежить на перепоні. Не вчи його котитися, а лише допомагай. Не вчи яблуню родити яблука: вже сама природа її навчила. Загороди її лише від свиней, зріж будяки, почисть гусінь, стеж, аби на корінь не потрапляла сеча і т. ін.

Вчитель і лікар не є вчитель та лікар, вони лише служники природи, єдиної справдешньої і лікувальниці, і навчительки. Буде так: хто захоче чомусь навчитися, повинен до того зродитися. Не від людини, а від природи — суть усього. А хто зважиться без природи навчати чи навчатися, хай затямить приказку: «Вовка в плуг, а він у луг». Доки кільце висить у свинячій ніздрі, доти вона не риє. Вийми — споганить землю.

Се не виховання і не навчання, а угамування за допомогою людини, що правує всіх беззаконників. Виховання ж іде від природи, що вливає в серце сім'я доброї волі. Вирісши без перепон, самостійно й охоче ми робимо все те, що святе і бажане... Яка користь з янгольської мови, коли в ній нема доброї думки? Чи є плодом тонка наука, коли недобре серце? Хіба не знаряддя злості, меч скаженству, притчею кажучи — «крила та роги свинячі».

Гляньмо, пані моя, на весь рід людський! Тут науки, як на торжиськах купівля, киплять і бентежаться. Одначе вони хижіші за птиць, нестримніші за худобу, злостивіші за звірів, лукавіші за гадів, неспокійніші за риб, невірніші за моря, небезпечніші за африканські пустелі... Чому так? А тому, що злими народжуються. Природа блага — всьому початок, а без неї ніколи не бувало благоcті. Дякую ж невимовно природі в образі її святім — в батькові моїм, що від нього я народився. Друга ікона божа для нас — матір наша. Отже, головні обдарування — від батьків моїх, все інше: чин, багатство, науки і всі вітроносні їх блонди і пуклі з кучерями вкладаю у хвіст, без якого голова і живе, і шанується, і веселиться, але не хвіст без голови.

БАЙКА "ЖАЙВОРОНКИ"

У давнину, коли ще черепахи вчилися в орлів літати, молодий Жайворонок сидів недалеко від того місця, де одна зі згаданих черепах, як у байці мудрого Езопа розповідається, навчаючись літати, впала з великим шумом і грюкотом на камінь. Жайворонок злякався і, тремтячи всім тілом, сказав своєму батькові:

— Батечку! Біля тієї гори, мабуть, сів орел, про якого ти мені розповідав колись, що то найстрашніший і найсильніший з усіх птахів…

— А чому тобі так здалося, синку? — спитав старий.

— Батечку! Коли він сідав, я такої швидкості ще не бачив і шуму та гуркоту такого ніколи не чув.

— Любий мій синку,— сказав старий,— ти маєш молоденький розумець… Знай, друже мій, і завжди співай отаку пісеньку:

Не той орел, що високо літає,

А той, що легко сідає…

Сила: Багато людей без природи починають великі справи, та погано кінчають. Добрий намір і кінець — всякій справі є вінець.

Вільне письмо..

— Які думки притч вам запам’яталися, припали до душі, чому?

— Випишіть «мудрі цитати» з притчі «Вдячний Еродій», прокоментуйте їх зміст.

(«… Охоче ми робимо все те, що святе і бажане…»; «Яка користь з янгольської мови, коли в ній нема доброї думки?»; «Чи є плодом тонка наука, коли недобре серце?»; «Природа блага — всьому початок, а без неї ніколи не бувало благості».)

— У чому суть байки «Вбогий жайворонок»? (Треба вміти бачити головне, бо можеш звернути увагу на щось привабливе, яскраве і не побачити пастки.)

— Випишіть рядки, котрі можуть бути провідними думками притчі «Вбогий жайворонок». («Се і є остаточна істина — побачити, який в кожному ділі гніздиться дух: чи благий, а чи злий»; «Часто під недобрим лицем і під негарною маскою притаєне божественне сяєво і блаженне серце, а в обличчі ж світлім, ангельським — сатана».)

Відеопауза. Вчитель пропонує учням переглянути фрагмент відеофільму «Світ ловив мене, але не впіймав».

Робота учнів у групах.

Завдання першій групі: прочитавши притчі та байки, переглянувши відео, визначте складові добронравності (узагальнено).

Завдання другій групі: прочитавши притчі та байки, переглянувши відео, визначте складові добронравності Г. Сковороди.

Виступи й коментарі учнів.

Хвилинка – новинка. Заздалегідь підготовлені учні знайомлять однокласників з цікавими фактами з життя Г. Сковороди.(Цікаві факти є на допомогу вчителеві в інтерактивному плакаті).

ЦІКАВІ ФАКТИ

«Приручити» Сковороду робила спробу сама цариця Катерина II, запрошуючи на постійне проживання при дворі. У відповідь виклик: «Я не покину Батьківщини. Мені моя сопілка і вівця дорожчі царського вінця». У спокусливі сіті заради «панства великого», заради «лакомства нещасного» Сковорода так і не дався.

Розповідають, що Катерина II, зустрівшись із Сковородою, запитала, чому він такий чорний. Дотепна відповідь містила глибоку кмітливість, що вказувала на суть його життя: «Е! Вельможна мати, хіба ж ти де бачила, щоб сковорода була біла, коли на ній печуть і жарять, і вона все у вогні».

IV. ПІДСУМОК УРОКУ.

«Незакінчене речення».