ТЕМА. Література рідного краю. 8 клас. Невідомий Григорій Сковорода.
Байки та притчі.
Мета: стисло ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Григорія
Сковороди; проаналізувати зміст його творів; розвивати
спостережливість, уміння аналізувати та зіставляти, формувати
вміння доводити свою думку; виховувати почуття поваги до
письменників рідного краю, почуття відповідальності.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: виставка літератури, портрет Г.Сковороди, інтерактивний
плакат.
Теорія літератури: притча, байка.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I.ОРГАНІЗАЦІЯ УЧНІВ ДО УРОКУ .
Забезпечення емоційної готовності до уроку.
Привітання.
З гарним настроєм хто прийшов – махніть рукою,
Хто чує мене – кивніть головою,
Хто бачить мене – прошу оком моргнути,
Хто котів любить – прошу муркнути,
Хто найвеселіший – усміхніться.
Хто ввічливий – сусідові злегка вклоніться.
II.ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
III.ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ У ПРОЦЕСІ
ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ.
Вступне слово вчителя.
Григорій Савич Сковорода – оригінальний мислитель і письменник, наш земляк, виразник ідей гуманізму та селянського просвітництва. Він не лише талановитий поет-лірик, а й видатний байкар. Сковорода надавав байці жанрової самостійності він створив понад 30 прозових байок. Відтворити істину й висловити критичне ставлення до суспільних явищ – таке завдання і призначення байки, на думку Сковороди.
Г. Сковорода є також автором ряду притч-оповідей алегорично-повчального характеру. Притча за жанром споріднення є байкою, бо вона так само як байка має сюжет, діалог, мораль. У притчах Сковорода висловлював свої філософські, естетичні і педагогічні погляди. Тож з*ясуймо поняття з теорії літератури: байка, притча.
Довідкове бюро. Теорія літератури.
БА́ЙКА – один із різновидів ліро-епічного жанру. Коротка, здебільшого віршована оповідь, що має алегоричний зміст і повчальну мету, героями якої виступають тварини, рослини, предмети, інколи люди.
При́тча — це твір, в основу якого покладено повчально-алегоричний сюжет, побудований на прихованому порівнянні. На відміну від багатозначності тлумачення байки, у притчі зосереджена певна дидактична ідея. Сюжет притчі будується в образній формі, на життєвих ситуаціях, на повсякденних спостереженнях суспільного життя.
Алегорія – іносказання, художній засіб, за допомогою якого суспільні явища чи образи людей, передаються через образи тварин, птахів та їх вчинків.
Яким же було життя Г. Сковороди ? А розповість нам відеофільм «Обличчя української історії». (Вчитель вибирає з інтерактивного плаката відео та показує учням).
Виразне читання даних учителем текстів.
ВДЯЧНИЙ ЕРОДІЙ
...Народженого до добра неважко навчити добру,— навчити, чи принатурити, чи призвичаїти. Навчений, принатурений, призвичаєний — се одне і те ж. Від природи, яко від матері, легесенько сама собою розвивається наука. Вона всерідна, справжня і єдина навчителька. Сокола досить швидко навчиш літати, але не черепаху. Орла за хвилину призвичаїш дивитись на сонце і мати з цього задоволення, але не сову. Оленя легко скеруєш на Кавказькі гори, легко привчиш пити з найчистіших джерел, але не верблюда і не вепра.
Коли все будує премудра природа, чи не єдина вона і вигоює і навчає? Усяка справа має успіх, коли природа сприяє. Не заважай лише природі і, коли можеш, знищуй перепони, очищаючи їй шлях; воістину все вона чисто і вдало зробить. Клубок сам собою покотиться з гори, забери лише камінь, що лежить на перепоні. Не вчи його котитися, а лише допомагай. Не вчи яблуню родити яблука: вже сама природа її навчила. Загороди її лише від свиней, зріж будяки, почисть гусінь, стеж, аби на корінь не потрапляла сеча і т. ін.
Вчитель і лікар не є вчитель та лікар, вони лише служники природи, єдиної справдешньої і лікувальниці, і навчительки. Буде так: хто захоче чомусь навчитися, повинен до того зродитися. Не від людини, а від природи — суть усього. А хто зважиться без природи навчати чи навчатися, хай затямить приказку: «Вовка в плуг, а він у луг». Доки кільце висить у свинячій ніздрі, доти вона не риє. Вийми — споганить землю.
Се не виховання і не навчання, а угамування за допомогою людини, що правує всіх беззаконників. Виховання ж іде від природи, що вливає в серце сім'я доброї волі. Вирісши без перепон, самостійно й охоче ми робимо все те, що святе і бажане... Яка користь з янгольської мови, коли в ній нема доброї думки? Чи є плодом тонка наука, коли недобре серце? Хіба не знаряддя злості, меч скаженству, притчею кажучи — «крила та роги свинячі».
Гляньмо, пані моя, на весь рід людський! Тут науки, як на торжиськах купівля, киплять і бентежаться. Одначе вони хижіші за птиць, нестримніші за худобу, злостивіші за звірів, лукавіші за гадів, неспокійніші за риб, невірніші за моря, небезпечніші за африканські пустелі... Чому так? А тому, що злими народжуються. Природа блага — всьому початок, а без неї ніколи не бувало благоcті. Дякую ж невимовно природі в образі її святім — в батькові моїм, що від нього я народився. Друга ікона божа для нас — матір наша. Отже, головні обдарування — від батьків моїх, все інше: чин, багатство, науки і всі вітроносні їх блонди і пуклі з кучерями вкладаю у хвіст, без якого голова і живе, і шанується, і веселиться, але не хвіст без голови.
БАЙКА "ЖАЙВОРОНКИ"
У давнину, коли ще черепахи вчилися в орлів літати, молодий Жайворонок сидів недалеко від того місця, де одна зі згаданих черепах, як у байці мудрого Езопа розповідається, навчаючись літати, впала з великим шумом і грюкотом на камінь. Жайворонок злякався і, тремтячи всім тілом, сказав своєму батькові:
— Батечку! Біля тієї гори, мабуть, сів орел, про якого ти мені розповідав колись, що то найстрашніший і найсильніший з усіх птахів…
— А чому тобі так здалося, синку? — спитав старий.
— Батечку! Коли він сідав, я такої швидкості ще не бачив і шуму та гуркоту такого ніколи не чув.
— Любий мій синку,— сказав старий,— ти маєш молоденький розумець… Знай, друже мій, і завжди співай отаку пісеньку:
Не той орел, що високо літає,
А той, що легко сідає…
Сила: Багато людей без природи починають великі справи, та погано кінчають. Добрий намір і кінець — всякій справі є вінець.
Вільне письмо..
— Які думки притч вам запам’яталися, припали до душі, чому?
— Випишіть «мудрі цитати» з притчі «Вдячний Еродій», прокоментуйте їх зміст.
(«… Охоче ми робимо все те, що святе і бажане…»; «Яка користь з янгольської мови, коли в ній нема доброї думки?»; «Чи є плодом тонка наука, коли недобре серце?»; «Природа блага — всьому початок, а без неї ніколи не бувало благості».)
— У чому суть байки «Вбогий жайворонок»? (Треба вміти бачити головне, бо можеш звернути увагу на щось привабливе, яскраве і не побачити пастки.)
— Випишіть рядки, котрі можуть бути провідними думками притчі «Вбогий жайворонок». («Се і є остаточна істина — побачити, який в кожному ділі гніздиться дух: чи благий, а чи злий»; «Часто під недобрим лицем і під негарною маскою притаєне божественне сяєво і блаженне серце, а в обличчі ж світлім, ангельським — сатана».)
Відеопауза. Вчитель пропонує учням переглянути фрагмент відеофільму «Світ ловив мене, але не впіймав».
Робота учнів у групах.
Завдання першій групі: прочитавши притчі та байки, переглянувши відео, визначте складові добронравності (узагальнено).
Завдання другій групі: прочитавши притчі та байки, переглянувши відео, визначте складові добронравності Г. Сковороди.
Виступи й коментарі учнів.
Хвилинка – новинка. Заздалегідь підготовлені учні знайомлять однокласників з цікавими фактами з життя Г. Сковороди.(Цікаві факти є на допомогу вчителеві в інтерактивному плакаті).
ЦІКАВІ ФАКТИ
«Приручити» Сковороду робила спробу сама цариця Катерина II, запрошуючи на постійне проживання при дворі. У відповідь виклик: «Я не покину Батьківщини. Мені моя сопілка і вівця дорожчі царського вінця». У спокусливі сіті заради «панства великого», заради «лакомства нещасного» Сковорода так і не дався.
Розповідають, що Катерина II, зустрівшись із Сковородою, запитала, чому він такий чорний. Дотепна відповідь містила глибоку кмітливість, що вказувала на суть його життя: «Е! Вельможна мати, хіба ж ти де бачила, щоб сковорода була біла, коли на ній печуть і жарять, і вона все у вогні».
IV. ПІДСУМОК УРОКУ.
«Незакінчене речення».
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Створити сенкан до постаті митця Григорія Сковороди.