Літературна розвага « Забавлянки-примовлянки» для дітей молодшої групи

Літературна  розвага « Забавлянки-примовлянки»

для дітей молодшої групи

Мета. Розширювати знання про усну народну творчість: забавлянки-примовлянки. Вчити дітей розігрувати різні сюжети забавлянок-примовлянок. Розвивати уміння розуміти образний зміст фольклорних творів. Виховувати інтерес до усної народної творчості.

Дидактичний матеріал: іграшка  сорока,  іграшка  киця,  маленький  кошик,  іграшки-ляльки  по   кількості дітей.

Хід проведення

До  групи  «залітає»  сорока.

Сорока. Доброго  дня,  діти!  Допоможіть  мені  забавити  мого  маленького  синочка. Він  капризує  і  вередує.

Вихователь. Діти,  допоможемо  сороці? Хто  підкаже,  як  можна  забавити  дитину? (Погладити  по  голові, дати  гарну  іграшку,  пригостити  чимось  солоденьким…). А  ще  можна  розповісти забавлянку-примовлянку.

Сорока. Я не знаю забавлянок-примовлянок. 

Вихователь. Ми з дітками тебе зараз навчимо. Коли розповідають забавлянку-примовлянку, то  виконують  певні  дії. Слухай уважно.

Сорока – ворона  на  припічку  сиділа ,

Діткам  кашку  варила.

Ополоником  мішала, діток  годувала.

Цьому  дам,  цьому  дам,

Цьому  дам  і  цьому  дам,

А  цьому  не  дам,  бо  цей  буцман

Дров  не  носив,  діжі  не  місив,

Хати  не  топив,  діток  гулять  не  водив –

Справжній  лежень!

Сорока. Мені  сподобалася  ця  забавлянка-примовлянка, а  які  дії  тут  потрібно виконувати?

Вихователь. А ми  з  дітками  тобі  зараз  покажемо. Малята, повторюйте  за  мною  забавлянку-примовлянку і  мої  рухи. (Розігрують  забавлянку-примовлянку,  супроводжуючи  її  рухами).

Сорока. Дякую  за  допомогу,  полечу  та  спробую  забавити  свого  синочка.

За  дверима чути  нявчання.

Вихователь.  Діти,  хто це  там, як  ви  думаєте? (Киця). Підемо  і  подивимося,  чи  справді  там  киця? (Відчиняють  двері  і  до  групи  заходить  киця  з  кошиком  у  лапках).

Киця. Добрий день, діти! Можна  я  у  вас  відпочину?

Вихователь. Діти,  дозволимо  киці  відпочити  у  нас?  Кицю, щоб ти краще відпочила, ми з дітками розповімо тобі забавлянку-примовлянку про тебе.

- Киця Мура! Де ти  була?

- На  базарі.

• Що  купила?
• Кусок  сала.
• А  чому ж кошик  пустий? Де  ти сало діла?
• Сама  з’їла.

Вихователь. Кицю, тобі сподобалася наша забавлянка-примовлянка?

Киця. Смішна забавлянка-примовлянка! Розкажу її своїй подружці – Мурі, нехай теж посміється. Тільки  я  не  запам’ятала  її,  повторіть  ще  раз,  будь  ласка. (Діти  повторюють  разом  з  вихователем).

Киця. Дякую  вам,  діти! Тепер  я  запам’ятала. А  про  рибку  ви  забавлянку-примовлянку  знаєте? Я  не  тільки  сало,  я  ще  і  рибку  дуже – дуже  люблю.

Вихователь. Є така забавлянка-примовлянка! Хочете  її  почути? Тож,  слухайте  уважно,  і  ти,  кицю,  слухай.

Ой,  чук,  чук,  чук!  Наловив  дід  щук!

Наловив  карасів,  щоб  хватило  усім.

Баба  юшки  наварила,  усіх  діток  пригостила.

Вихователь. Сподобалася,  кицю,  тобі  забавлянка-примовлянка?

Киця.  Дуже  сподобалася,  така  цікава,  весела!  А  як  нею  забавляти?

Вихователь. Дуже  просто. Зараз ми тобі  з дітками покажемо. Треба  взяти  дитинку,  посадити її  на  коліна  і,  легенько підкидаючи  на  колінах,  промовляти  забавлянку-примовлянку. Діти,  візьміть,  будь  ласка,  іграшку,  яка  вам подобається,  і  покажемо  киці,  як  потрібно   «чукати»  дитину.

Киця. Як  цікаво,   і так  гарно  дітки  говорили  слова! А  можна  ще  раз  повторити,  бо  я  не  все  запам’ятала? ( Діти  ще  раз  промовляють  забавлянку-примовлянку,  вихователь  заохочує  їх  говорити  чітко,  виразно,  щоб  киця  все  зрозуміла  і  запам’ятала).

Киця. Дякую  вам,  дітки!  Ви  мене  навчили  таких  чудових  забавлянок-примовлянок.    Побіжу  тепер  до  своїх  друзів,  пограю  з  ними,  поки   слова  не  забула.                                                                                     До  групи  забігає  зайчик.                         

Зайчик. Привіт,  діти!  Сорока і киця  мені  розповіли,  що  ви  знаєте  багато забавлянок-примовлянок.  А  мене навчите?  Я  тікав  від  лисички  і  дуже  стомилися  ніжки.  Може,  ви  про  мої ніжки  забавлянку-примовлянку  розповісте,  то  вони  і  боліти  перестануть.

Вихователь. Діти,  хто  може  пригадати  забавлянку-примовлянку « Кую, кую чобіток»? Я  знаю, що  ви  її  вивчали,  коли  були  маленькими  і  ходили  у  ясельну  групу. (Якщо  ніхто  не  може  згадати,  то  вихователь  допомагає  дітям  і  починає  розповідати  забавлянку-примовлянку сам, а  діти  приєднуються  до  нього. Вихователь  звертає  увагу  на  дитину,  яка  правильно  виконує  дії  під  час  промовляння і  пропонує  дітям   «підкувати  чобіток»).

Кую,  кую  чобіток.

Подай, бабо, молоток.

Не подаси  молоток,-

Не  підкую  чобіток.

Вихователь. Зайчику,  а  ти  чому  не  кував  чобіток  разом  з нами?

Зайчик. То  це ж  ви  кували  чобіток,  а  я  хочу  ніжку.

Вихователь. Добре,  знаю  я  забавлянку-примовлянку і  про ніжку!  А  ви,  діти, знаєте?

Послухайте  разом  із зайчиком.

Кую,  кую  ніжку,

Поїду  в  доріжку,

Куплю  черевички,

Ніжки  невеличкі.  

Зайчик. Дуже  гарна  забавлянка-примовлянка,   я  кував  одну  ніжку  і  вона  вже  не  болить.  Діти,  а  другу  ніжку  будемо  кувати?

Діти  разом  з  вихователем  поторюють забавлянку  ще  раз,  і  підковують  другу  ніжку.

Зайчик. Діти, я  вам  дуже  вдячний,  ви  мені  так  допомогли, тепер  мої  ніжки зовсім не  болять. Наступного  разу  я  буду  знати,  що  потрібно  робити,  коли  мої  ніжки  стомляться. Ще  раз  дякую  за  допомогу.  До побачення!

Вихователь.

• Який настрій викликали у вас забавлянки-примовлянки?
• Які забавлянки-примовлянки вам найбільше сподобалися?
• Які забавлянки-примовлянки  ви будете розповідати своїм лялечкам?
• Яку забавлянку-примовлянку ви хотіли б послухати ще раз?

Індивідуальна робота. Повторне читання, розігрування