Літературна вікторина між командами 8-их класів
Мета заходу: у цікавій ігровій формі актуалізувати знання учнів з курсу літератури за восьмий клас, стимулювати їх до читання та розвивати навички критичного мислення, формувати вміння працювати в команді, розвивати творчі здібності дітей
Слово вчителя. Вітаю шанувальників рідного слова! Ми зібралися, щоб повторити вивчений матеріал з української літератури за восьмий клас у цікавій ігровій формі. Змагання проходитиме в чотирьох номінаціях:
,, Інтелектуальний батл”;
,, Поетичний калейдоскоп”;
,,Чумацький Шлях”;
,, Літературний театр”.
Запитання для інтелектуального змагання:
Номінація ,,Поетичний калейдоскоп” (декламування вивчених віршів, домашнє завдання):
Т.Шевченко, ,, Мені однаково”;
Леся Українка, ,, Давня весна”;
В.Сосюра, ,, Любіть Україну!”
Номінація ,,Чумацький Шлях” (виконання вивчених пісень, домашнє завдання ):
,, Ой Морозе, Морозенку”;
,, Засвіт встали козаченьки”;
,, Ой не ходи, Грицю”.
Номінація ,,Літературний театр” (інсценізація вивчених творів, домашнє завдання):
,, Дума про Марусю Богуславку” (постановка всього твору );
І.Карпенко-Карий, ,, Сто тисяч” (постановка яви 11, діалог Герасима й Параски );
О.Довженко, ,, Ніч перед боєм” (інсценізація діалогу діда Платона й Савки ).
Пропоную з цього твору уривок:
Платон: Тікаєте, бісові сини? Багато я вже вас перевіз. Ой багато. Та здорові все, та молоді, та все — перевези та перевези. Савко! Ходім! Треба перевезти, нехай вже тікають. Га? Ходім, ходім! Це вже, мабуть, останні.
Савка: Еге-ге! Щось ви, хлопці, не той, не як його, не туди неначе йдете. Одежа ось нова, і торбочки, і ремні, еге, і самі ось молоді, а звертаєте неначе не туди, га?
Платон: Ходім уже, годі! Не знаю, чого вони оце так тікають? Чого вони так тієї смерті бояться? Раз уже війна, так її нічого боятися. Уже якщо судилася вона кому, то не втечеш од неї нікуди.
Савка: Еге. Уже, казав той, ні в якому танку не сховаєшся, ні в печі не замажешся.
Платон: Душа несерйозна, розбалувана. Візьми мого Левка. Як він на Кохин-Голі тих, як їх, бачив? Всіх до одного вичистив. Читав листа? Полковник Левко Півторак — я понімаю! А це казна-що, не люди.
Савка: А не знають, трясця їх матері, що вже кому на війні судилося вмерти, так не викрутишся, ніякий човен тебе не врятує. Не здожене куля, здожене воша, а війна своє, казав той, візьме.
Платон: Коли б оце Левко із своїм полком та був тут, той би не одступив, ні. Той би цього човна повернув назад, та по шиях, по шиях! Той не одступить, ні, чорта з два!
Савка: Еге! Отакий і мій Демид. Його огнем печи, на шматки ріж, ну не одступить. Куди твоє діло! А ці думають урятуватися, а воно, мабуть, вийде на те, що харкатимуть кров’ю довго...Це ж усе доведеться забирать назад!
Платон: А доведеться! Шутка сказать, скільки землі доведеться одбирати назад. А це ж усе кров!
Полковник: Наша частина змушена була відступати.
Платон: Балакай! Не вміли битися. От тобі і відступ. Що у військовому статуті сказано про війну, ну? Хто скаже? Мовчите, вояки. Сказано: коли цілиш у ворога, возненавидь ціль. А тільки я так скажу вам на прощання. Не з тієї пляшки наливаєте. П’єте ви, як бачу, жаль і скорботи. Марно п’єте. Це, хлопці, не ваші напої. Це напої бабські. А воїну треба напитися зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті. Ото ваше вино. А жаль — це не ваше занятіє. Жаль підточує людину, мов той шашіль. Перемагають горді, а не жалісливі!
Підсумки журі
Завершальне слово вчителя. Дорогі учні! Сьогоднішня вікторина ще раз довела: класика - це не просто сторінки підручника, це дзеркало нашої душі. Пройшовши шлях від народних пісень до сучасних творів, ми усвідомили головне: українська література завжди була про вибір між страхом і честю, між золотом і свободою. Я щиро бажаю вам у житті завжди обирати честь, як Славко Беркута, і берегти свою внутрішню свободу, як білий кінь Шептало.
Дякую вам за любов до рідного слова.