Літературне читання. Коли щось робиш, думай і про наслідки. Василь Сухомлинський «Не забувай про джерело».

Про матеріал
Підручник О.Савченко, І. Красуцька «Українська мова та читання» 2 частина 4 клас».
Перегляд файлу

1

 

Клас: 4

Предмет: Літературне читання

Тема: Коли щось робиш, думай і про наслідки. Василь Сухомлинський «Не забувай про джерело».

Мета:

  •                   розширити і поглибити знання учнів про життя і творчість      В.О. Сухомлинського

- удосконалювати навички виразного і правильного читання, літературного аналізу твору;

  •                   формувати уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;

- розвивати в учнів допитливість, інтерес до навколишнього життя;

  •                   формувати екологічну компетентність, особисту відповідальність за охорону навколишнього середовища,

- викликати бажання брати краще з літературних джерел для самовиховання.

Формування ключових компетентностей:

  • вміння вчитися – само організовуватися до навчальної діяльності у взаємодії;
  • загальнокультурної – дотримуватися норм мовленнєвої культури, зв’язно висловлюватися в контексті змісту;
  • соціальної – проєктувати стратегії своєї поведінки з урахуванням інтересів та потреб інших;
  • громадянської – здатність екологічно мислити, бережливе ставлення до природи;
  • компететності з ІКТ - здатність учня орієнтуватися в

інформаційному просторі, володіти і оперувати інформацією

 

Обладнання: підручник О.Савченко, І. Красуцька «Українська мова та читання» 2 частина 4 клас», презентація, відео малюнки-ілюстрації до оповідання, портрет В.О. Сухомлинського, картки із завданнями для групової роботи, цеглинки LEGO, звукозаписи, мультимедійне обладнання,  завдання до ігор, роздатковий матеріал

Хід уроку:

І. Організація класу

ІІ. Перевірка домашнього завдання. Який розділ вивчаємо?

  1. Твори яких жанрів ми вже прочитали? ( вірші, оповідання)

Які вірші запам’ятали? Оповідання?

 – Зараз перевіримо, як уважно ви читали вірш «Скільки річок в Україні?». Літературний диктант

  • Яка річка «котить буйні води»? (Тиса)
  • Яка річка має Чорну (ліву) і Білу (праву) притоки? (Черемош)
  • Тиха річка під Карпатами? (Дністер)
  • Річка, що тече через Донбас і впадає в Тихий Дон? (Донець)
  • Найбільша річка - символ України, яка має довжину 2201 км? (Дніпро)
  • Скільки річок згадано у тексті? (14)

А всього в Україні майже 73 тис. великих і малих річок.

  • Які ще види водойм є на території України? (озера, моря, ставки, болота, джерело)

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

- У якому б районі країни ми не жили, всюди знайдеться своє джерело. Люди ходять туди по воду, яку вважають цілющою. Часто місце, звідки б’є джерело, облагороджують, і стежка до нього не заростає ні влітку, ні взимку.

- Автором сьогоднішнього твору є Василь Сухомлинський. Деякі факти з життя В.Сухомлинського вам нагадають Віталіна та Олексій.

- У своїх творах Василь Сухомлинський розповідає про такі випадки з життя людей, коли в начебто звичайних ситуаціях їм відкривається щось важливе і несподіване в людських стосунках, поведінці.

  • Які твори ми вже читали Василя Сухомлинського? (казка «Як Наталочка купувала хитринку у лисиці», оповідання «Глуха дівчинка», «Камінь»)

- А сьогодні ми будемо  читати, аналізувати, досліджувати  оповідання про те, що може трапитися, якщо люди будуть недбало ставитися до природи. Причину і наслідок вчинки людей.

ІV. Опрацювання оповідання Василя Сухомлинського «Не забувай про джерело».

  1. Словникова робота.
  • Прочитайте заголовок. Яке це речення за метою висловлювання?
  • До чого спонукає нас автор?
  • Визначимо значення слова джерело (скористайтеся тематичним словником і з’ясуйте значення цього слова)

Прочитайте.  Скільки значень має це слово

ДЖЕРЕЛО́ 

(потік води, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі)      Ключ         Криниця  

ДЖЕРЕЛО́ (те, що дає початок чомусь, звідки постає, на чому ґрунтується щось)              Початок    Основа    Зародок        

Фразеологізм (слово або сполучення слів вжиті у непритаманній властивості значень даного слова)

Бити джерелом(ключем)

б) уточнення лексичного значення слів (робота у мініпідручниках)

- Прочитайте в лівій колонці тлумачення слів і доберіть до них із правої колонки відповіді слова.

Мул - подрібнений ґрунт, що відкладається на дні водойм.

Балка - яр з пологими схилами.

Бувальщина - оповідання про давнину, про те, що було насправді.

Пустир - незабудоване, запущене місце.

Призвід— приклад для наслідування.

Жовті Води - село (сьогодні — місто) у Дніпропетровській області.

Околиця - віддалена від центру частина поселення.

Неприкаяні - люди, які не знаходять собі постійного місця, не знають, чим зайнятися

2. Читання тексту

Читання тексту учнями.

І і ІІ абзаци—аудіо запис

ІІІ абзац—“дощиком”;

IVабзац—“буксиром”;

До кінця—мовчки.

3. Первинне сприйняття оповідання

Тестування «Так чи ні» (цеглинки LEGO)

На місці цього пустиря, багато років тому був глибокий ставок. (Так)

Викопали тут ставок запорожці перед  битвою під Жовтими Водами. (Ні )

Зійшлися селяни на раду й ухвалили; кожен, хто скупався у ставку мусить набрати відро мулу і висипати в поле. (Так)

Та ось хтозна - звідки приїхала в село сім’я. Усіх їх прозвали Роботящими. (Ні)

Сім’я складалася з вісьмох осіб? (Так)

Поселилися вони на околиці села і до ставка ніколи не ходили. (Ні)

Багато підлітків, а потім і дорослих перестали купатися в ставку. (Ні)

Кожному думалось « На мій вік вистачить.» (Так)

І ставок щез. Тільки спогад про нього лишився. (Так)

Напившись води, не забувай про джерело, з якого вона витікає. (Так)

-  Хто є головними героями оповідання? (селяни, сім’я, ставок).

- То розповідав дітям бувальщину? (вчитель).

4. Аналіз змісту твору. Вибіркове читання.

  • Що вчитель показав дітям?
  • Хто викопав ставок? Для чого козаки його викопали?

Історична довідка. Битва під Жовтими Водами відбулася у 1648р.

Козацьке військо під  керівництвом  Богдана  Хмельницького

18-тисячну польську армію

Як визначити скільки років тому було засновано це селище?

2022-1648 = 374 роки

  • Яка біда сталася із ставком? Що помітили селяни?
  • Як вони вирішили врятувати ставок?
  • Кому дозволили не виносити відро з мулом?
  • Яким став ставок?
  • Хто першим перестав виносити мул? Чому?
  • Як підлітки пояснювали свою поведінку?
  • Чому багато селян почали ходити купатися вночі?
  • Хто розумів, до чого це може призвести?
  • Як почав зникати ставок? Що від нього залишилось?

5. Вправа  «Дочитай речення».

 - Знайти і дочитати речення:

  • Ось тут, на місці …
  • Їх тоді там багато …
  • Над ставом, на вербових кілках…
  • Та ось хтозна-звідки …
  • Спочатку люди якось …
  • Багато підлітків 
  • Старі хитали головами …
  • Та ставок …
  • Тільки спогад …

V. Мовно-логічні  завдання

(робота в трійках; 1 учень  працює окремо із малюнковим планом).

  1.  Користуючись текстом, позначте цифрами послідовність подій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Підтвердіть чи заперечте твердження (записані на дошці). Аргументуйте свій вибір:

  • На мій вік вистачить.
  • Малий гріх, та великий наслідок.
  • Лихий приклад людям заохота.

3

 

Ставок мулом заносить.

6

 

Старий звичай забули.

7

 

І ставок щез.

4

 

Зійшлися селяни на раду.

5

 

Ставок став чистішим і глибшим.

2

 

То старовинне козацьке село.

1

 

На березі росли верби.

8

 

Не забувай про джерело

3. Прогнозування. (робота в групах)

- Що було б, якби люди не ухвалили угоду на сільській раді?

- Як могли б розгорнутися події, якби нова сім’я дотримувалася і виконувала ухвалу сільської ради?

- Що хотів автор сказати своїм читачам, до чого закликає?

- Кому симпатизує автор? Кого засуджує?

10. Висновки.

- Які слова тексту передають головну думку? (Напившись води, не забувайте про джерело, з якого вона витікає). Як ви його розумієте?

Василь Сухомлинський сказав, що

      МОВА – ТО ЦІЛЮЩЕ НАРОДНЕ ДЖЕРЕЛО, І ХТО НЕ ПРИПАДЕ ДО НЬОГО ВУСТАМИ, ТОЙ САМ ВСИХАЄ ВІД СПРАГИ.

VІ. Підсумок уроку. - Все наше життя – це вчинки, дії. Хороші чи погані, продумані чи нерозважливі, корисні або шкідливі.

Від чого залежить вчинок? Що лежить в основі наших дій? Чи завжди ми прораховуємо, передбачаємо наслідки наших вчинків?

VІІ. Домашнє завдання.

Перечитати оповідання Василя Сухомлинського «Не забувай про джерело» і     написати  власне висловлювання (5-7 речень), яке розкриє головну думку оповідання. 

 

 

 

doc
Додано
13 жовтня 2022
Переглядів
516
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку