Літературний диктант "Життя і творчість Шолом Алейхема"

 

Шолом-Алейхем

Літературний диктант

( для перевірки знань життя і творчості письменника)

 

1. Представником якого народу є  Шолом-Алейхем? (Єврейського )
2. Назвіть справжнє ім’я письменника (Соломон(Шолом) Наумович (Нохумович) Рабинович)
3. Що в перекладі означає Шолом-Алейхем? (Мир вам!)
4. Де і коли народився Шолом-Алейхем? (2 березня 1859 р. в м. Переяславі)
5. Хто були його батьки? (Батько- Наум, дрібний крамар, торговець, орендатор. Мати померла від холери, батько одружився на сварливій жінці. Вона стала його мачухою, яка його ненавиділа )
6. Де навчався майбутній письменник?  (В хедері – єврейській релігійній початковій школі)
7. Як  Шолом  здобув загальну освіту? (Шляхом самоосвіти)
8. Яку школу він закінчив на відмінно? (Переяславську повітову школу)
9. За які кошти вчився Шолом? (Йому призначена стипендія в розмірі 120 крб)
10. Назвіть перший його літературний твір? (Словник  лайок і прокльонів «Мачушин лексикон»)
11. Якою мовою писав письменник? (Ідіш, іврит. Він є лідером літератури мовою ідиш)
12.  Де працював Шолом-Алейхем? (Працював домашнім вчителем на Полтавщині в Лоєва, громадським рабином у Лубнах )
13. Під якими творами він вперше підписався «Шолом-Алейхем»? (повість «Два камені», оповідання «Вибори»)
14. Назвіть творчу спадщину автора в цифрах (10 романів, 20 п’єс, сотні повістей, оповідань, статей)
15.  Від кого Шолом-Алейхем отримав спадщину і як це посприяло його творчості (Спадщина від тестя Лоєва після його смерті. Автор не залежив від видавців та редакторів, 80-ті роки – визнання і слава)
16.  Чому Шолом-Алейхем вимушений був виїхати за кордон? (За 5 років втратив своє багатство, 1905 рік – єврейський погром в Києві)
17.  Якими країнами мандрував письменник? (Женева, Лондон, Варшава, Вільно, Берлін, Італія, Швейцарія)
18.  Де жив останні роки письменник і створенню чого він посприяв? (Жив в Нью-Йорку, де допоміг заснувати єврейськомовний Театр Мистецтв, помер 13 травня 1916 р. від туберкульозу)
19. Назвіть його нагороди і відзнаки (На його честь названо кратер на Меркурії, названі вулиці в різних містах світу (здебільшого в Україні), споруджені пам’ятники, засновані музеї)
20.  Назвіть його автобіографічний твір (Роман «З ярмарку»)
21. Хто є головні герої його творів? (Бідні «маленькі» люди, знедолені, але не скорені, оптимісти, яскраві образи простих трудівників)
22. Яким колоритом забарвлена його творчість? (Українським колоритом (описи природи, українська лексика, фольклор)

 

 

 

 

 

 

 

Шолом-Алейхем

Літературний диктант

( для перевірки біографії письменника)

 

1. Представником якого народу є  Шолом-Алейхем?
2. Назвіть справжнє ім’я письменника
3. Що в перекладі означає Шолом-Алейхем?
4. Де і коли народився Шолом-Алейхем?
5. Хто були його батьки?
6. Де навчався майбутній письменник?  
7. Як  Шолом  здобув загальну освіту?
8. Яку школу він закінчив на відмінно?
9. За які кошти вчився Шолом?
10. Назвіть перший його літературний твір?
11. Якою мовою писав письменник?
12.  Де працював Шолом-Алейхем?
13. Під якими творами він вперше підписався «Шолом-Алейхем»?
14. Назвіть творчу спадщину автора в цифрах
15.  Від кого Шолом-Алейхем отримав спадщину і як це посприяло його творчості
16.  Чому Шолом-Алейхем вимушений був виїхати за кордон?
17.  Якими країнами мандрував письменник?
18.  Де жив останні роки письменник і створенню чого він посприяв?
19. Назвіть його нагороди і відзнаки .
20.  Назвіть його автобіографічний твір .
21. Хто є головні герої його творів?
22. Яким колоритом забарвлена його творчість?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вправа

«Про що говорять цифри»

6 – мав шестеро дітей

120 – карбованців на рік – стипендія як найкращому учню

10 – написано романів

13 – в 13 років померла мати і батько одружився на сварливій жінц; 13 травня

        помер

2 – народився 2 березня

20 – написано п’єс

14 – почав писати мовою іврит

17 – домашній вчитель

80 – 80-ті роки – визнання і слава

5 – за 5 років втратив багатство

12 – 12 травня одружився на колишній учениці Ользі Лоєвій

 

 

 

Завдання

Вставте пропущені слова і продовжте речення

      Справжнє імя Шолома-Алейхема ……………………………………………… . Він народився …………………. в м. …………………. . у родині …………………. .

Перший його літературний твір називається ……………………………………….. . Шолом-Алейхем працював ………………………………………………… та був ………………………………….................... у Лубнах. Він є лідером літератури мовою …………… , а також писав мовою ………………… . Написав …… романів, ……. повістей, …………….. оповідань, статей. 12 травня одружився на …………………………………….. . У 1885 році отримав ………………. ………… . Шолом-Алейхем не зміг збільшити капітал і за ….. років …………………………. . 80-ті роки – роки …………….  і  …………… . 1905 рік  - …………………………..

………………. , він спочатку переїжджає до …………….., потім ………………… . У 1915 році переїжджає до …………………… , де допоміг заснувати …………….

…………………………………………………… . Помер  ………………………… . На честь Шолома-Алейхема названо ………………………….......,  ………………..

……………………, споруджено ……………………….., засновано ……………… .

 

 

 

 

 

Словничок

 

Рабин, раввін (буквально «великий», «значний», «вчитель»)  - духовний лідер єврейської громади, керівник юдейської общини, її духовний наставник.

 

Шолом-Алейхем починав свій творчий труд на мові іврит. Але він швидко зрозумів, що цим відмежовує себе від широких народних верств і відразу ж перейшов на ідиш.

 

Іврит – мова прадавніх євреїв, мова літератури і релігії. У ХІХ ст. були перші спроби відродити іврит як мову повсякденного спілкування. На цей час на івриті розмовляють близько 5 млн. чол., переважно в Ізраїлі, де ця мова має офіційний статус разом з арабською мовою.

 

Ідиш (їдиш, ідіш) – єврейська мова з групи германських мов (один із діалектів німецької мови). Сьогодні мовою їдиш володіє понад 2 млн людей, переважно в Європі, Ізраїлі та США. До масового знищення євреїв під час Другої світової війни нею розмовляло 11-12 мільйонів осіб.

 

На даний час іде в минуле, але знаходяться люди, які бажають відродити. Існує єврейська приказка «Хто не знає івриту, той неосвічений, хто не знає ідишу, той не єврей»

Ідиш – мова буднів, повсякденного спілкування для євреїв.

Іврит – мова молитви, філософських книг і бесід.

Часом ці мови то мінялися місцями, то відтісняли один інший.

 

     «Шолом -Алейхем» у перекладі означає «мир вам» (традиційне єврейське вітання), що так актуально звучить нині на всіх мовах як заклик до миру, єдності та злагоди.

       Шолом -Алейхема не можна уявити без України, як не можна уявити й Україну без цього письменника. Це є знаком нерозривності життя двох народів — українського та єврейського,— їхньої спільної долі й спільної боротьби за добробут та щастя.

 

 

 

 

 

 

 

Шолом-Алейхем

(1859-1916)

     «Шолом -Алейхем» у перекладі означає «мир вам», що так актуально звучить нині на всіх мовах як заклик до миру, єдності та злагоди.

       Шолом -Алейхема не можна уявити без України, як не можна уявити й Україну без цього письменника. Це є знаком нерозривності життя двох народів — українського та єврейського,— їхньої спільної долі й спільної боротьби за добробут та щастя.

 

1. Справжнє ім’я. Соломон (Шолом) Наумович (Нохумович) Рабинович
2. Народження. 2 березня (18.02) 1859 р. в м. Переяслав на Полтавщині (тепер Переяслав-Хмельницький Київської області).
3. Дитинство. Пройшло в містечку Вороньків Полтавської губернії. Батько вважався багатієм: поставляв буряки на завод, орендував земську пошту, торгував зерном, мав крамницю. Матеріальне становище з часом погіршилося, вимушені були переїхати в Переяслав, де відкрили заїжджий дім, в якому доводилося працювати і дітям.
4. Батьки. Батько – Наум, крамар, торговець, орендатор. Мати, коли хлопчику виповнилося 13 років, померла. Батько одружився на сварливій жінці з м. Бердичева, яка не любила хлопця.
5. Навчання. Навчався в хедері – єврейській початковій релігійні школі, в Переяславській повітовій школі (1873 р.), за успіхи в навчанні йому було призначено стипендію в розмірі 120 крб. на рік. Закінчив на відмінно (1876 р.). Під впливом європейської просвітницької літератури здобув загальну освіту.
6. Перший літературний твір . Славнозвісний словник лайок і прокльонів мачухи «Мачущин лексикон». З 14 років почав писати мовою іврит історичні та пригодницькі романи
7. Працевлаштування. З 17 років працював домашнім вчителем на Полтавщині в єврейського магната-орендатора  Елімелеха (Мейлаха) Лоєва, 1880-1882 рр. –громадський рабин у Лубнах.
8. Одруження. 12 травня 1883 року одружився з колишньою ученицею Ольгою  Лоєвою. З 1883-1887 р. жив і працював у Білій Церкві. Мав 6 дітей
9. Псевдонім. 1883 р. – вийшли друком мовою ідиш  повість «Два камені», оповідання «Вибори», під якими вперше підписався Шолом-Алейхем (Мир вам!)
10. Творча спадщина. 10 романів, 20 п’єс, сотні повістей, оповідань, статей. Писав свої твори легко, швидко, часто переробляв їх, дописував, доповнював. За безцінь продавав видавцям свої авторські права.
11. Спадщина. 1885 р. – помер Лоєв, Шолом став власником його майна. Він розгорнув плідну літературну діяльність, не залежить від видавців та редакторів. 80-ті роки – визнання і слава, 90-ті роки – потужний зліт творчого генія письменника.
12. Мандри Європою. Через 5 років Шолом втратив своє величезне багатство. 1905 рік – єврейський погром в Києві, спочатку переїжджає до Львова, потім мандрує Європою . Відвідує Женеву, Лондон, Варшаву, Вільно, Берлін та інші міста світу, де виступав перед своїми читачами. 1917-1914 рр. – жив в Італії та Швейцарії. Застудився, захворів на туберкульоз. 1915 р. – переїхав до Нью-Йорка, де допоміг заснувати Єврейськомовний Театр Мистецтв.
13. Помер 13 травня 1916 р. в Нью-Йорку. Похований на Бруклінському кладовищі, згідно із «заповітом»: «Хай мене поховають не поміж аристократів, вельмож чи багатіїв, а серед звичайних людей, робітників, разом із справжнім народом»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Повість Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар»

Анкета повісті

1. Роки написання. Повість друкували чаcтинами впродовж 1894-1914 рр.
2. Структура твору. Має 9 новел (розділів): 4 (перші три і остання) – змальовують головного героя Тев’є, решта 5 – про долю його дочок та самого Тев’є. Кожна новела має власну композицію, сюжет і конфлікт, але всі пов’язані між собою, становлять єдине ціле, об’єднує їх образ Тев’є.
3. Жанр. Притча, сповідь, монолог, біографія, енциклопедія єврейського побуту.
4. Тема: історія життя бідного єврея Тев’є; показ життя єврейського народу в першому десятилітті ХХ ст. на прикладі родини Тев’є; вибір життєвого шляху; ставлення до шлюбу.
5. Проблематика твору: філософські проблеми (життя і смерті, віри, сенс буття, щастя, багатство і бідність, національність); морально-етичні проблеми (уявлення про хороше й погане, правильне й неправильне, добро і зло); психологічні проблеми (ставлення до інших, до різних подій і неприємностей, до дотримання іншими норм поведінки).
6. Головні герої: Тев’є, Голда, Цейтл, Хава, Шпринця, Годл, Бейлка

 

Анкета Тев’є

1. Національність: єврей.
2. Соціальний статус: трудівник, бідняк
3. Сім’я: дружина Голда і 7 дочок
4. Мова: пересипана жартами, вживає єврейські та українські приказки, прислів’я, афоризми, виразами із священних книг, зміненими на свій лад. Його мова – це скарбниця мудрості і мужності. Єврейський жарт знає так добре, як і український дотеп.
5. Погляди: має цілісну філософську систему, сповнену справжньої життєвої мудрості. Важлива не подія, явище чи становище, а те, як ти до цього ставишся. Він підсміюється над собою та своїми негараздами, і це допомагає йому переживати  скрутні часи, а можливо, і залучати удачу.

7. Риси характеру Тев’є: простакуватий, фізично здоровий, життєлюбний, глибоко віруюча людина, комунікабельний, щиро вболіває за долю своїх дітей, шляхетний, розуміє людей, тонко відчуває красу природи, завжди поводиться гідно, ніколи не грішить проти совісті, оптиміст, з почуттям гумору, має велике серце, глибокий розум та своєрідний погляд на світ. Звик працювати «у поті чола свого», труд зміцнив його дух, допоміг не схилитися перед труднощами.
8. Що допомагає вистояти: жарти над собою і над своїми бідами допомагають йому вистояти Його сміх – мудрий, глибоко людяний, сміх самого народу.
9. Ставлення Тев’є до односельців, родичів: не раз доводилося вступатися за них перед урядником, допомагав, давав поради, підтримував, проявляв гостинність, прощав провини.
10. Ставлення односельців до Тев’є: поважають, заздрять, інколи зраджують; відвернулися від нього: «Якщо громада так ухвалила, то сперечатись не доводиться: мабуть, ви знаєте, що Тев’є у вас заслужив, щоб ви знищили до пня його майно й всю худобу…»
11. Образ Тев’є є уособленням єврейського народу, який, незважаючи на всі злигодні, що йому судилися, не пригнічений почуттям приреченості, а сповнений оптимізму та життєвої сили.

 

 

 

Бесіда за змістом твору

1. Хто є головним героєм твору?
2. Що можна сказати про Тев’є?
3. Як жила його сім’я.
4. Яким він був батьком, чоловіком?
5. Чи відбулися з ним зміни після того, як йому «щастя привалило»?
6. Як сприйняв наказ про виселення євреїв із села?

 

 

 

 

 

 

 

     2 березня минуло 155 років від дня народження відомого єврейського письменника та драматурга, життя якого було тісно пов'язане з Україною та її культурою. Його твори перекладено на багато європейських мов. Критики порівнюють Шолома -Алейхема з Марком Твеном за схожість стилів письменників та любов до літератури для дітей. Пізніше, при зустрічі, Марк Твен зауважив, що вважає себе американським Шолом -Алейхемом.

  Він – автор веселих та водночас сумних книг про Тев'є-молочника, Менахем -Мендла, хлопчика Мотла, жителів Єгупця та Касрилівки — безперечно, є найвідомішим з усіх єврейських письменників, які писали мовою їдиш.

  Рання біографія письменника докладно описана в незакінченому автобіографічному романі «З ярмарку». Майбутній письменник народився 2 березня 1859 року в небагатій патріархальній єврейській родині у місті Переяславі (тепер Переяслав -Хмельницький Київської області) у родині дрібного крамаря. Дитячі роки минули у невеличкому містечку Воронькові Полтавської губернії.

  Мати померла, коли хлопчикові виповнилося 13. У віці 15 років, натхненний Робінзоном Крузо, він написав власну, єврейську версію повісті і вирішив стати письменником. Взяв псевдонім Шолом -Алейхем (мир вам- традиційне єврейське вітання). Навчався у хедері — єврейській початковій релігійній школі. Згодом під впливом єврейської просвітницької літератури займався загальною освітою, навчався у повітовій школі.

  У 1876 року отримав місце домашнього вчителя у єврейського магната Елімелеха Лоєва, та три роки навчав його доньку Голде (Ольгу) Лоєву. Між вчителем та ученицею спалахнули почуття. На жаль, в той момент багатий батько коханої не був готовий до такого соціально нерівного шлюбу, тому Шолом Рабинович втратив роботу в будинку у Лоєва. У 1880—1882 роках Шолом -Алейхем був громадським рабином у Лубнах.

  Тільки через шість років, в 1883, всупереч волі свого батька, вона стала його дружиною і згодом народила йому шістьох дітей.

  Письменник в різний час – (1887—1890, 1893—1905) роках жив у Києві (він називав його у своїх творах Єгупцем), де займався торговельними справами.

Після смерті тестя Шолом-Алейхем став спадкоємцем колосальних маєтків, однак йому не вдалося вигідно розпорядитися цими грошима, вкласти їх у справу, щоб примножити сімейний капітал. Шолом -Алейхем поміняв безліч абсолютно різнопланових професій, починаючи від мандрівного репетитора, закінчуючи гравцем на біржі. Саме захоплення біржовими спекуляціями, якому він віддався в Одесі, підвело фінансиста-початківця. Також Шолом -Алейхем спонсорував випуск журналів, які друкували художні твори на ідиш. Таким чином, незабаром грандіозну спадщину було втрачено назавжди та безповоротньо. Проте до цього часу (початок XX століття) він набуває популярність як автор.

  З 1883 пише, майже виключно, на їдиш (за винятком кількох оповідань і публікацій російською та івритом). Своєю метою ставить просвітництво простого народу, іврит володіли не усі. Отримавши спадок після смерті тестя, він видає альманах «Die Yiddishe Folksbibliotek» (Єврейська народна бібліотека) на їдиш, допомагає молодим авторам, виплачуючи їм великі гонорари. Незабаром розоряється.

Проте, до цього часу (початок XX століття) він набуває популярність як автор,крім того

Ш-А обожнював публічні виступи, постійно їх організовував, тому вже незабаром здобув собі славу письменника зі світовим ім'ям.

  Після погромів в 1905 виїжджає з сім'єю до Швейцарії, потім до Німеччини. Напередодні першої світової війни, хворий на туберкульоз легенів письменник поїхав лікуватись до Італії. Незважаючи на невиліковну хворобу, Ш -А до самого кінця виявляє незламну енергію та невичерпну жагу творчості, постійно влаштовуючи творчі гастролі з публічними читаннями та усними виступами. Війна застала його в Німеччині, як російський підданий, був висланий з країни. Переїжджає до Нью- Йорку, де прожив останні роки життя і де 13 червня 1916 року помер від туберкульозу. Похований на цвинтарі у Квінсі.

  Шолом-Алейхем любив Україну, де українці та євреї здавна жили й працювали поряд. В оповіданні «Пасха на селі» він любовно змалював дружбу українського та єврейського хлопчиків — Хведька та Файтла. В ліричній повісті «Пісня пісень» єврейський юнак Шимек зворушливо говорить про українську природу, як про рідну: «Я бачу небо, відчуваю теплий вітерець, чую, як пташки щебечуть, цвірінькають, літають над нашими головами. Це — наше небо, наш вітерець, наші пташки, все наше, наше, наше!»

  Брат письменника у своїх спогадах пише, як високо цінував Шолом-Алейхем Тараса Шевченка, як зберігав у своїй бібліотеці «Кобзаря», любив, знав напам'ять українські пісні, Шевченкові «Думи мої, думи», «Як умру, то поховайте», «Реве та стогне Дніпр Широкий»... Письменник спілкувався з видатними діячами української культури — його сучасниками, зокрема, з Михайлом Коцюбинським, композитором Миколою Лисенком. В багатьох творах Шолом-Алейхема його героями є євреї та українці. Діють вони і одному з його найвідоміших творів «Тев'є-молочник».

  Він був одним із найулюбленіших героїв і самого автора. В образі Тев'є уособлено образ єврейського народу, який, незважаючи на всі злигодні, що випали на його долю, не пригнічений почуттям приреченості, а сповнений оптимізму та життєвої сили. Тев'є з радістю працює на землі, міцно стоїть на ній, він фізично й морально здоровий, життєлюбний. Скільки лиха падає на його голову, особливо останнє — вигнання з села за царським указом, що забороняв євреям працювати на землі,— але він гордо тримає голову, залишається неподоланий... Весь твір складається з серії оповідань, поєднаних головним персонажем. Вони складаються з колоритних монологів Тев'є, в уявній розмові з Шолом -Алейхемом, у різний час. Ш -А працював над твором впродовж двадцяти років — і кожний монолог відбиває соціальні прикмети свого часу. Письменник особливо підкреслює почуття людської гідності у Тев'є, зумовлене його чесною працею, а також втіленням народної мудрості. В його монологах каскади цитат з єврейських священних писань, але він перефразовує їх своєю життєвою, а не книжною мудрістю, по-своєму їх коментує. Наводить він і чимало єврейських та українських прислів'їв та приказок. Він дає поради донькам, але й доньки вчать його. Він розмірковує над їхніми долями і приходить до думки: «А що таке єврей і не єврей?» та «Чому вони мусять бути такі роз'єднані?..» В фіналі він проголошує: «Поки душа в тілі — вперед Тев'є!»

Україна шанує пам'ять свого великого земляка, його іменем названа одна з вулиць Києва. В Переяслав-Хмельницькому вже чимало років працює музей Шолом -Алейхема, який відвідали десятки тисяч екскурсантів.

У 1997 в Києві було відкрито пам'ятник письменникові. У 2001 встановлено пам'ятник у Москві. На честь Ш-А названо кратер на Меркурії. У столиці Єврейської Автономної області місті Біробіджані ім'ям Ш-А названі центральна вулиця міста та обласна наукова бібліотека. У Дніпропетровську на честь Ш-А названо одну з центральних вулиць міста, на якій знаходиться дві синагоги, на одній з площ Біробіджана встановлено пам'ятник письменнику. У Львові, Гродно та Чернівцях на честь Шолом-Алейхема названо вулиці в центральних частинах міст. До 150-річчя письменника, 2-го березня 2009-го року в Києві на вулиці Б. Васильківскій (Червоноармійській), 5 був відкритий Музей Шолом -Алейхема.

Онука Шолом  Алейхема - американська письменниця та педагог Бел Кауфман.

«Шолом -Алейхем» у перекладі означає «мир вам», що так актуально звучить нині на всіх мовах як заклик до миру, єдності та злагоди.

Шолом -Алейхема не можна уявити без України, як не можна уявити й Україну без цього письменника. Це є знаком нерозривності життя двох народів — українського та єврейського,— їхньої спільної долі й спільної боротьби за добробут та щастя.