Літературний журнал до Дня поезії

Про матеріал

Вдосконалювати навички виразного читання поетичних творів , відкрити учням красу поетичного слова; розвивати творче мислення, уміння аналізувати прочитане, акторські здібності учнів; виховувати любов до рідного краю, духовних скарбниць української культури, « почуття часи», точність та влучність слова.

Перегляд файлу

Літературний журнал «Поезія – високий стяг душі»

Поезія: що це? Гра слів і думок,

Що виклав поет на папері.

А, може до Вічності ще один крок,

Чи, навіть, до Істини двері?

Мета :

вдосконалювати навички виразного читання поетичних творів , відкрити учням красу поетичного слова;

розвивати творче мислення, уміння аналізувати прочитане, акторські здібності учнів;

виховувати любов до рідного краю, духовних скарбниць української культури, « почуття часи», точність та влучність слова.

Обладнання: проєктор, презентація, роздатковий матеріал, портрети письменників.

Ведучий: Наша зустріч присвячена Всесвітньому дню поезії ! Це свято відзначають щороку 21 березня в день весняного рівнодення. У відривному «Українському народному календарі» цей день уперше з'явився 2004 року.

Ведуча: Свято має свою історію. У 1999 році на 30 сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено відзначати Всесвітній день поезії 21 березня. Перший Всесвітній день поезії святкувався у Парижі, де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО.

Ведучий .Що таке поезія? Це стихія, в якій ми можемо висловлювати наші думки, не боячись осуду чи непорозуміння. Коли людину відвідує муза, то її вже не втримати – енергія і рядки б’ють зсередини, вириваються із серця і просяться на папір. Поезія— це життя, а воно розквітає, ранньою весною, оживає ясним весняним вогнем .

Ведуча. Зараз я хочу надати слово кожному з вас. Поділіться, будь ласка, своїми думками щодо поезії.

Учень 1. Поезія – це пам’ятник душі,
Яку зорали гострі лемеші.
Засіяна з великою любов’ю, –
Її плекають роси й спориші.

Учень 2.Поезія - це той дзвінкий струмок,
Що витікає з надр душі твоєї,
Це мрії у тлумаченні думок,
Що з вірою вселяються в надію!
Учень 3. Поезія - це струни відчуттів,
Це музика Вселенської любові,

Поезія - це скарб усіх віків,
Це діамант величиною в слово!

Учень 4.Поезія – це жінка без прикрас
у образі прекрасної Мадонни.
І що їй перебіжний час? -
у млі віків блищать її корони.

Учень 5. Бо має хрест – любити світ людей
та мріяти про речі досконалі,
шукати світло в темряві очей
і руйнувати помисли погані.

Учениця 6. Здіймаючи у височінь просте,
вона царить над спраглими умами
і дум її натхнення золоте
осяяне ліричними словами.

Учениця 7. Поезія – це завжди крок вперед
від суєти, буденної нудоти
у стан душі, окриленої в лет
до неба слів, до вільної свободи.

Учениця 8. І щедрий цвіт, і усмішка дівоча,
І діаманти сміху голосного.
Поезія - краса життя земного,
І з піснею душа обнятись хоче.

Учениця 9. Поезія - це гімн весні урочий,
Крилата мрія серця молодого,
Це каре сяйво погляду палкого,
І ніжне слово милій серед ночі.

Учениця 10. Поезія - високі гори мук,
Поезія - це зоряна вершина,
І щирий спів душі, і серця стук,

І росяниста у саду жоржина.
Поезія - це дотик милих рук,
Поезія - це пісня лебедина

Учениця 11.Поезія - то серця мова -

Надії, Віри і Любові -

Життя духовного основа.

Ні меж, кордонів їй немає,

Аж до зірок дух підіймає.

Учениця 12. Вона - мрій сонячних жар-птиця,

Наснаги - чистая криниця,

Поезія - прекрасний цвіт,

Що нам дарує дивосвіт

Учень 13. Поет - пророк, віщун часу..

А я - земне життя несу.

Нічого нікому не пророчу.

З усіх доріг - пилюка в очі.

Учень 14. В житті - по всякому ведеться,

То біль, то відчай - коло серця.

Та от: коли у сад піду,

То світ від буднів одведу.

Учениця 15. У дзвін росинки у траві

Перекладу в слова живі.

Над мертвим коником заплачу.

Усе навік усім пробачу.

Учень 16. Коли поет - ще жінка й мати,

Він може з Богом розмовляти

Ведучий: Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя, а Ліна Костенко висловлюється так:

Поезія – це неповторність,

якийсь безсмертний дотик до душі.

Ведуча: Символічним знаком поезії, як відомо, є крилатий кінь – Пегас, адже «крилатість» – одна з важливих її якостей.

Зображення, що містить птах, картина, хмара, мистецтво

Автоматично згенерований опис

Ведучий: Поезія лікує, надихає, розчулює, смішить, пророчить. Вона не вимагає від вас багато уваги й часу, але якщо ви все ж знайдете для неї трохи місця у своєму житті – вона вам неодмінно віддячить.

Пропоную брати участь у поетичному ворожінні.

Ведуча: Спробуємо зазирнути у наше майбутнє, а допоможе у цьому гуру слів, наша сучасниця - Ліна Костенко. Подумки запитайте щось у пані Ліни, називайте сторінку (а їх у нас 323!) та рядок, а я спробую вам дати відповідь.

Ще вас очікує зустріч у музичній вікторині.

Ведучий: Сучасна музика зараз не має меж. Але дещо залишається незмінним, це любов і популярність поезії. Впевнена, що ви неодноразово чули ці пісні, а от чи знаєте ви, хто автор слів, які покладені на музику?

1. Артем Пивоваров –«Думи» (Шевченко)

2.Славія – «Щоб не плакать, я сміялась» (Леся Українка)

3. Біла Вежа – «Виростеш ти, сину» (В. Симоненко)

4. Сергій Бабкін – «Заповіт» (Т. Шевченко)

5. Пивоваров і Полякова – «Тішся» (Леся Українка)

6.Брутто – «Вечірнє сонце» (Ліна Костенко).

Ведуча. Усі погляди й думки майстрів слова література бережно плекає, адже кожен поет – це інша таємниця, його історія унікальна.

Ведучий. Немає відповіді на питання, в чому секрет поетичних творів Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Василя Стуса, Олександра Олеся, Василя Симоненка, Павла Тичини, Ліни Костенко…

Читання віршів напам’ять учнями 5 кл.

Т. Шевченко «За сонцем хмаронька пливе»

За сонцем хмаронька пливе,

Червоні поли розстилає

І сонце спатоньки зове

У синє море: покриває

Рожевою пеленою,

Мов мати дитину.

Очам любо. Годиночку,

Малую годину

Ніби серце одпочине,

З Богом заговорить...

А туман, неначе ворог,

Закриває море

І хмароньку рожевую,

І тьму за собою

Розстилає туман сивий,

І тьмою німою

Оповиє тобі душу,

Й не знаєш, де дітись,

І ждеш його, того світу,

Мов матері діти.

Т. Шевченко «Садок вишневий…»

Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Сім’я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,

Так соловейко не дaє.
Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;

Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.

П. Тичина «Ми дзвіночки..»

Ми дзвіночки,
Лісові дзвіночки,
Славим день.
Ми співаєм,
Дзвоном зустрічаєм:
День!
День.
Любим сонце,
Небосхил і сонце,
Світлу тінь,
Сни розкішні,
Все гаї затишні:
Тінь!
Тінь.
Линьте, хмари,
Ой прилиньте, хмари, —
Ясний день.
Окропіте,
Нас нашелестіте:
День!
День.
Хай по полю,
Золотому полю,
Ляже тінь.
Хай схитнеться —
Жито усміхнеться:
Тінь!
Тінь.
1917

Ведуча. У День поезії я хочу нагадати всім вам , що вірші — це живопис, який можна почути і відтворити. Тому пропоную скласти з пазлів картинки, сказати до яких поезій компонують.

Ведучий. Поезія залишається загадкою. Тим більше вона вабить читачів. Навіть той, хто кричить: «Не люблю віршів всіляких поетів!», мабуть, просто не читав шедеврів. Інакше обов’язково знайшов би собі поетів до душі. Тому ми повинні навчитися цінувати поетичні рядки і знаходити в них справжнє багатство.

У бібліотеці школи №11 підготовлена тематична – полиця « Поезія – дотик до душі».

На ній представлені збірки віршів класиків і сучасників української поезії та поетів нашого міста. Бажаючих запрошуємо ознайомитися.

Ведуча. Надіюсь, що кожен з вас носитиме в серці частинку любові до поезії, а хтось, можливо, стане талановитим українським поетом.

Пропоную брати участь у майстер-класі патріотичної поезії.

Ведучий: А зараз ви напишете свою власну поезію і вона обов’язково вдасться.

Всі рими стоять на місці. Вам треба додати ваш текст.

_________

_____________________________воля,

_____________________________доля.

_____________________________ хмари,

_____________________________чари.

___________________________місто,