Презентація до сценарію "Веселий ярмарок"

«ВЕСЕЛИЙ ЯРМАРОК» ОСІННЄ СВЯТО

Увага, увага! Спішіть-поспішайте! Господарі й гості, глядіть, не минайте! На ярмарок прошу, гуртом, поодинці, Чекають на всіх там чудові гостинці! На ярмарку нашім веселім, багатім Є чим дивуватись і є що придбати, Тут щедрі дарунки і саду й городу, Тут пісня і жарти усім в нагороду. Тут речі умільців, ні з чим незрівняні – Барвисті стрічки, рушники вишивані Полив’яний посуд – тарелі, горнятка, Сопілки – хлоп’яткам, намисто – дівчаткам. Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте, Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте.

Лине пісня тут і там, Кавуни і гарбузи Гумором степ дихає Дині, сливи, яблука, На майдані сміх зліта, Що купив, те і вези Все іскриться втіхою. На гостинці з ярмарку. Пундики і галушки Ярмаркують українці, Їжте на здоров’ячко Сіють дружби парості, Запивайте пампушки Подають вам до млинців Молочком коров’ячим. Меду та ще й радості. Їде, їде, їде люд, Курява клубочиться, Із усіх, усіх усюд Ярмарок в Сорочинцах.

Купуйте, куштуйте усі бараболю, Варіте і смажте із сіллю й без солі, Сто страв господиня з картоплі зготує, Картопля, як хліб – вона всіх нагодує.

Беріть помідори, вони – пречудові, До вашого столу хоч зараз готові. Хто гострого хоче – часник хай придбає, Він всякі мікроби вогнем припікає.

Ця морква під сонечком щедрим зростала, Земелька водою її поливала. Тому-то морквина така соковита. Морквяного соку вам треба попити.

Скуштуйте цю грушу – солодку, духмяну, У роті немов би медок вона тане. Лоточків із яблучками не минайте, Які до смаку вам, такі вибирайте! Сортів тут багато, усі вони різні, Ось яблука ранні, ось яблука пізні!

Беріте калину – червоні корали – Ці кетяги небо і сонце ввібрали. Напоїть матуся калиновим чаєм – Недугу ураз, як рукою, знімає. Купуйте, дивуйтесь, але не баріться. Краса-то яка – підійдіть, подивіться! Яка то робота, які то узори! В цих вишиванках – пісні й лани неозорі, Птахів щебетання, веселі світання, Квітковий розмай і калини зітхання.

Продавало сонечко Побував на ярмарці На веселім ярмарці Різний народ Плаття кольорові Побував на ярмарці Гарні і яскраві. Весь город. Забігали сюди Модниці Морквинки Братці-огірочки, Купили хустинки, Вибирали собі І у смужку кептарики Штанці та сорочки. Приміряли Кавуни. Приміряв Помідор А Капуста, ну і сміх, Червону сорочину, Накупила більш за всіх. А Сошяшник купив І повіз на бричці їй Жовтую кепчину. Крам цей Равлик-водій.

Ген із поля до села в кухню тіточка прийшла. На підлозі сіла, хрусь! Я сама не розягнусь! Стали тітку роздягать – зняли хусточок із п’ять, Фартухи, кожух каптан, аж залишився... качан. Як же зветься тітка тлуста? Здогадалися? (Капуста).

Ми з гарбузової родини, а виростаєм для людини! За те нас люблять і шанують, що різні страви з нас готують! Який салат без огірка? А що за борщ без буряка? Чи то без моркви, без капусти! Без нас в каструлі буде пусто. Це правда, хлопчики й дівчатка, Ми є, і всі живуть в достатку.

Ой, там, на товчку, на базарі, Лежибоку молодого продавали. Стали думать і гадать, Що за нього можна дать. Ой, радились ми, говорили, Та й на тому усі разом порішили: Лежибоку не продать, Бо не хочуть купувать. Ой там, на веселім базарі, Нечупарика малого продавали. Стали думать і гадать, Що за нього можна дать. Ой, радились ми, говорили, Та й на тому усі разом порішили: Нечупару не продать, Бо не хочуть купувать.

Так, у мене, у Омелька, Чималенька сімейка, Усі хочуть їсти-пити, А ніхто не хоче робити.

Ой, підемо, жінко, підемо, Ой, підемо, жінко, буряки копати. Ой, хоч піду, копати не буду, Бо пшениця ярова, болить в мене голова. Ой, підемо, жінко, підемо, Ой, підемо, жінко, та й овесик жати. Ой, хоч піду, жати я не буду, Бо овес шелестить, в мене серденько болить. Ой, підемо, жінко, підемо, Ой, підемо, жінко, до кума гуляти. Ой, дай, Боже, сто років прожити, Через день, через два до кума ходити.

У нашого Омелечка Невеличка сімеєчка: Тільки він та вона, Та старий та стара, Та Іван та Степан, Та Василь та Панас, Та той хлопець, що у нас, Та дві дівки косаті, Та два парубки вусаті, Та дві Христі в намисті, Та дві ляльки в колисці. Он як! Так, у мене, Омелечка, Чималенька сімеєчка. Усі хочуть їсти-пити, А ніхто не хоче робити

Ой, бабуню, я стомивсь, більш не можу, охо-хо. Ой, бабуню, я стомивсь, поможи мені скоріш. Ой, дідуню, поспішай, на мішок ти не зважай. Ми на ярмарок ідем і товар туди несем. Всіх запрошуєм до нас, бо товар наш – вищий клас.

Ой, пішла б я на музики, та не маю черевиків. Черевиків немає, а музика виграє. Вигравали скрипка й бубон, танцювали польку ступом. І дівки, і парубки танцювали залюбки. Загуляла баба з дідом, загубила торбу з хлібом. Дід питає: «Торба де?», баба каже: «Хтось знайде». Говорила баба діду: «Я в Америку поїду». – «Цить, бабо, не тринди, туди не ходять поїзди». Доти вони танцювали, поки капці не порвали, Потім сіли за столи і співали як могли.

Ой, там, на товчку, на базарі, Жінки чоловіків продавали. То як буде до ладу, То я й свого поведу, та й продам. Із лик мотузок іссукала, Та й до шиї милого прив’язала, Та й повела на базар, До криниці прив’язала. Як наїхало торгувальниць, Як наїхало купувальниць. Стали думать і гадать, Що за цього мужа дать. А за цього мужа треба дати, А за цього мужа треба дати Пару коней вороних, Ще й сто рублів золотих. Ой, стала я подумала: З кіньми треба водиться, З грішми треба носиться, А мій милий, чорнобривий, До роботи не лінивий, Він для мене знадобиться!

Да куди їдеш, Явтуше, да куди їдеш, мій друже? Не скажу! Да коли ж твоя добрая ласка, то й скажеш! На базар! Ой, що везеш, Явтуше, ой, що везеш, мій друже? Не скажу! Да коли ж твоя добрая ласка, то й скажеш! Груші. Ой, дай мені, Явтуше, ой, дай мені, мій друже! Не дам! Да коли ж твоя добрая ласка, то й даси! Візьми ось, гниленьку!

Жили у бабусі три веселих гусі, Один сірий, другий білий, третій в капелюсі. Мили гуси лапки десь біля канавки Один сірий, другий білий, третій в капелюсі. Вийшли, вийшли гуси, кланялись бабусі Один сірий, другий білий, третій в капелюсі.

Щоб родила щедро нива, Щоб у хаті все як слід, Щоб довіку був щасливий Український славний рід.

Ми побратались миром й любов’ю, В щасті і пісні славим наш край, Всім добрим людям зичим здоров’я, В хату веселку, цвіт, каравай.

На доброму ярмарку ви побували, Одні продавали, інші купували. Співали, сміялись та ще й жартували, А тепер вже й до столу час. Хай ваша хата буде радістю багата, Хай красується добром, медом, пивом, І смачними пирогами, ще й веселими піснями. Просимо, сідайте, хай ноги для дороги, Що хата має, тим і пригощає.