Літературно - музична композиція “ Ми чуємо тебе , Кобзарю , крізь століття”

Про матеріал

Захід можна використовувати під час святкування Шевченківських днів Мета: Навчальна  Оглянувши вивчену поетичну спадщину  Малярський доробок  Роль митця у розвитку української літературної мови  Основоположник нової української літератури  Світове значення творчості Розвивальна  Пам’ять , увагу, спостережливість, вміння виділяти головне Виховна  Повагу до Т.Шевченка за його внесок у скарбницю української поезії , у розвиток української літературної мови

Перегляд файлу

Позакласний захід : Літературно - музична композиція

“ Ми чуємо тебе , Кобзарю , крізь століття” ( слайд )

Мета:

Навчальна (слайд)

Оглянувши вивчену поетичну спадщину
Малярський доробок
Роль митця у розвитку української літературної мови
Основоположник нової української літератури
Світове значення творчості

Розвивальна (слайд)

Пам’ять , увагу, спостережливість, вміння виділяти головне

Виховна

Повагу до Т.Шевченка за його внесок у скарбницю української поезії , у розвиток української літературної мови

І Актуалізація опорних знань.

Кросворд « В гостях у Шевченка» (слайд)

По вертикалі: 1. Композитор , який на поезію Т.Шевченка « Ісаія . Глава 35 » написав урочисту кантату під назвою « Радуйся , ниво, неполитая ! » ( Лисенко)

По горизонталі : 1. Визначте жанр твору за поданими рядками :

І чужому научайтесь ,

Й свого не цурайтесь . ( Посланіє)

2. Ім’я одного з героїв твору Т. Шевченка « Наймичка» ( Трохим) 3. Художній засіб , прийом , що ґрунтується на свідомому перебільшенні , контрастах трагічного й комічного , де реальне переплітається з фантастичним , страшне – з незвичайно смішним. ( Гротеск) 4. Опис природи, будь – якого незамкненого простору зовнішнього світу. ( Пейзаж) 5. Одне з основних джерел « Кобзаря Т.Шевченка – народна …» ( Пісня) 6. Форма , яку обрав автор для відтворення різних місцевостей безкрайньої імперії у поемі « Сон » ( Казкова) 7. Страдник – гетьман , який у поемі Т.Шевченка « Сон » за наказом Петра І був ув’язнений у Петропавлівській фортеці , де й помер , катований і морений голодом. ( Полуботок) .

ІІ Мотивація діяльності учнів . (слайд)

(звучить пісня « Реве та стогне Дніпр широкий»)

Ведучий.

Щовесни , коли тануть сніги,

І на рясті просяє веселка ,

Повні сил і живої снаги

Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.

Тарас.

…Вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

Ведучий.

Благословен той день і час ,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами,

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами-сльозами.

ІІІ. Зміст заняття.

5 читців розповідають вірші.

1-й читець.

Блаженна мріє, думонько - дитино,

Колисана ще з молодості літ,

Це ти йому курличеш журавлино

І зболеного кличеш в переліт.

2-й читець.

На теплі води, на вишневі зорі,

Де над тополями – Чумацький Шлях,

Несеш його змордованого в зморі ,

З Дніпра лелієш хатою в полях.

3-й читець.

Вже й час йому спочити на порозі,

Схиливши в тиші вдумливе чоло ,

Бо ж доста був затриманий в дорозі

І довго дуже дома не було.

4-й читець.

І він летить на отчу Україну,

За крила взявши пензель і перо.

Пора ж йому поставити хатину,

Щоб вікнами дивилась на Дніпро.

5-й читець.

Бо прийде час – усіх покличе Мати

І запитає кожного колись:

Чи не забув , з якої вийшов хати ,

Звідкіль дороги в світ розпочались ?

Звучить пісня « Садок вишневий коло хати» ( слайд)

Сценка. Входить молода мати з немовлям на руках.

Мати. Сину мій, прости, що доля твоя буде тяжкою , бо народжений ти невольником-кріпаком. Сину мій, моя дитино! Яким воно буде твоє майбутнє ? Чи матимеш кусень хліба, свою господу, стріху над головою?..

Ведучий.

Там матір добрую мою

Ще молодою у могилу

Нужда та праця положила.

Батько (входить , стомлений сідає на стілець) . Синові Тарасу з мого хазяйства нічого не треба , він буде неабияким чоловіком : з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо , для його моє наслідство нічого не буде значить , або нічого не допоможе.

Ведучий.

Там батько плачучи з дітьми

(А ми малі були і голі),

Не витерпів лихої долі –

Умер на панщині!.. А ми

Розлізлися межи людьми,

Мов мишенята.

Ведуча. Життя Тараса від народження було сповнене то горя, то поезії. Життєву біду він знав не з чуток, а насправді: злидні переслідували і його , і все, що йому було близьке.

Звучить вірш « Мені тринадцятий минало»

( Сценка) (слайд)

Подвір’я біля хати дяка . На сцені нікого немає. З дверей виходить заспаний дяк.

Дяк. Тарасе! Гей, де ти? Щез , нечестивець окаянний ( бере кухлик води і хоче набрати з діжки води ) Нема… Тарасе! ( витягує з-під стріхи різку ) Давно тебе потчевал…

(входить Тарас , несучи в відрі воду )

Дяк. З’явився , приблуда … Та скоріше ! Повзеш яко червь тлетворная!

Тарас.( ставлячи відро). Черв’яку легше ,пане дяче…

Дяк. Переробився , бач… Бери-но кухлик та окропи швидше ! Ху ,голова розровається…

Тарас (подаючи воду) Не пили б уже …

Дяк. Не твоє діло! Рушник подай!

(Тарас виносить рушник, дяк хоче перев’язати голову)

Дяк. Поможи, не бачиш! ( Тарас зав’язує рушник)

Ху! Те, що вчора тобі загадував , зробив?

Тарас Псалтир склеїв, Часослов зшив , а букви намалювати не встиг.

Дяк. Я так і знав!

Тарас. Пане дяче, я ще сьогодні й не дрімав…

Дяк. А що ж содєяв?

Тарас. Замітав, пензлі мив перед малюванням…

Дяк. Малюванням, малюванням …Он через два дні діти в школу вже прийдуть , а у мене Святе Писаніє не готове.

Тарас. Ви обіцяли , що сьогодні будемо малювати …

Дяк. Та й надоїв же ти мені зі своїми малюнками. Піду краще в шинок. (виходить)

Озираючись ,входить Оксана. Побачивши її, Тарас підходить ззаду і лякає.

Оксана. (жахнувшись) Ой! Капосний, злякав. (удавано б’є Тараса) Ось тобі, щоб не був таким…( оглядається) Я й так боюсь твого дяка…

Тарас. Правда, він як нап’ється , то ніс стає, як червоний буряк. Його немає дома, пішов в шинок напевно. Не бійся!

Оксана. Оце забігла до тебе! На ось тобі свитку. Полатана.

Тарас. (бере свитку) Ой, як гарно полатана! Оксаночко! Ти вже як велика дівка шиєш. Спасибі тобі, сестричко! Хоч ти мене не забуваєш!

Оксана. І це ось тобі…(Дає хліб і глечик молока) Пообідаєш, а закусиш оцим яблуком.

Тарас. (зрадівши) Ой яке гарне! Певно смачне! ( відкушує) Ой добре! На, покуштуй! (дає Оксані)

Оксана. Тарасику, а покажи мені свої малюнки.

Тарас. А навіщо?

Оксана. Покажи, мені цікаво!

( беруться за руки , виходять)

Ведуча. Найкращий і найцінніший скарб доля дала Шевченку лише після смерті – невмирущу славу , яку в мільйонах людських сердець знову і знову збуджуватимуть його твори.

Роль митця у розвитку української літературної мови ( слайд)