1 липня о 18:00Вебінар: Шкільна дошка – ігрове поле вчителя

Літературно - музична композиція "Ти знаєш, що ти - людина?"

Про матеріал
Даний захід призначений для учнів 8-11 класів. Його зміст має сприяти розвиткові в учнів таких якостей як чесність, впевненість, гордість, взаємодопомога, відчуття власної значущості в суспільстві, поваги до інших, якими б вони не були, розуміння того, що всі ми - люди, особистості, і маєм однакові права на життя.
Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки України

Відділ освіти, молоді і спорту Бучацької райдержадміністрації

Бучацька ЗОШ І-ІІІ ступенів №3

 

 

 

 

Матеріали на конкурс

Номінація «Виховний захід»

 

 

 

    «Ти знаєш, що ти – людина?»

(літературно – музична композиція по впровадженню постулатів Української хартії вільної людини)

 

 

 

 

 

Підготувала і провела

 заступник директора з виховної роботи 

Федорів Л. В.

 

 

Бучацька загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №3

вул. Дорошенка, 4А м. Бучач, 48400

тел. (03544) 2 – 45 – 43

email: zoch3buch@gmail.com

 

 

                                                        Бучач, 2018

Святково прибраний зал, на задньому фоні – основні постулати Української хартії вільної людини.

Читець:


Ти знаєш, що ти — людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

 

 


Ведучий. Людство зустріло початок ХХІ століття к добу невпевненості.

Ведуча. Сучасна людина досі долає силу тяжіння великих випробувань і надій минулого; вириваючись із цієї історичної гравітації, вона почувається перед майбутнім невпевнено і вразливо.

Ведучий. Ми бачили багато потрясінь: могутність і занепад тоталітарних ідеологій та створених ними імперій, політичні засліплення і прозріння, масові захоплення і розчарування.

Ведуча. Ми стали свідками піднесення демократичних ідей, переконань і мрій.

Ведучий. Але романтичні сподівання, зіштовхнувшись із реальністю, швидко перетворились на ілюзії. Слова знецінились.

Ведуча. У нашій країні, де Радянський Союз було подолано фізично, його спадщина і досі зберігається морально і ментально.

Ведучий. Виявилося, що люди далі й дедалі більше сподіваються на чужу ласку, а не на власні сили.

Ведуча. Нові економічні умови змінили країну і водночас загострили найгірші людські інстинкти: жадобу збагачення, захланність і споживацтво.

Ведучий. Людина дістала можливість вільно і без страху повернутися до духовних джерел. І водночас зубожіння, несправедливість і невпевненість виплекали у суспільстві внутрішнє розчарування, що стоїть на межі з духовною порожнечею.

Ведуча. Падіння останньої імперії повернуло нас до засадничих істин про будову на фундаменті закону та правди і про будівничих, які покладаються на власні сили і Божу допомогу — вищу поміч, яку відчувають совістю.

  • Пісня «Нас не зламає холодна байдужість» Христини Панасюк

Ведучий. Людина прагне бути вільною, бо саме свобода надає смислу, гідності і цінності людському життю. Це і є дорога до щастя, до якого ми, віруючі і невіруючі, але всі у широкому філософському сенсі Божі діти, покликані.

Ведуча. Аби стати вільною, людині не треба проводирів.

Ведучий. Ані найталановитіші лідери, ані інтелігенція, ані жодна соціальна група не здатні привести людину до щастя і свободи.

Ведуча. Справжнім проводирем людини є лиш особисте осмислене зусилля.

Ведучий. Це не зробить хтось інший. Це можете зробити лише Ви.

Читець.


Є  тисячі  доріг,  мільйони  вузьких  тежинок,
Є  тисячі  ланів,  але  один  лиш  мій.
І  що  мені  робить,  коли  малий  зажинок
Судилося  почать  на  ниві  нерясній?

Чи  викинути  серп  і  йти  байдикувати,
Чи  долю  проклясти  за  лютий  недорід
І  до  сусід  пристать  наймитувати
За  пару  постолів  і  шкварку  на  обід?

Коли  б  я  міг  забуть  убоге  рідне  поле,
За  шмат  ції  землі  мені  б  усе  дали...
До  того  ж  і  стерня  ніколи  ніг  не  коле
Тим,  хто  взува  холуйські  постоли.

Та  мушу  я  іти  на  ріде  поле  босим,
І  мучити  себе  й  ледачого  серпа,
І  падати  з  утоми  на  покоси,
І  спать,  обнявши  власного  снопа.

Бо  нива  це  -  моя!  Тут  я  почну  зажинок,
Бо  кращий  урожай  не  жде  мене  ніде,
Бо  тисяча  доріг,  мільйон  вузьких  стежинок
Мене  на  ниву  батьківську  веде.


 


Ведучий. Усі люди створені вільними. Саме це найвагоміше право людини, отримане кожним/кожною від народження, визначає суть нашої цивілізації.

Ведуча. Бути вільною людиною — це не лише зовнішня ознака, яка об’єднує усіх нас за правами, але й внутрішній духовний вибір.

Ведучий. Невільна людина не здатна бути ані щасливою, ані захищеною, ані впевненою у своєму майбутньому.

Ведуча. Бути вільною людиною — це насамперед означає брати на себе відповідальність.

  • Сценка.

Син: Що вище за все на землі?

Тато: Гори. Їхні вершини в засніженій млі зводяться в небеса.

Син: Татку, а вище за гори круті чи є хоч що – небудь?

Тато: Так! Он, як стемніє, побачиш тоді зірки палаючий мак. Землю вона стереже угорі, світить, не засина…

Син: Тату, а що світліше зорі?

Тато: Мрія людська ясна…

Син: А є щось дорожче за мрію тобі?

Тато: Ти і Вкраїна моя. Бо за вас відповідаю я. За твою любов і думку ясну, за чистоту душі і ціль в житті. За розквіт нашої країни і мир на цій землі.

 

Ведучий. А щоб дбати про свою Вітчизну, про її добробут, про мир, треба бути українцем.

Ведуча. Національна і культурна приналежність людини є значною мірою результатом духовного зусилля.

Ведучий. Сучасне поняття «бути українцем» передбачає кілька рівнозначних напрямів праці над собою.

Ведуча. Перше і найважливіше: потрібно плекати національну гідність.

Ведучий. Не шукаймо винних у власній долі.

Читець


Нема на світі України, 
Немає другого Дніпра, 
А ви претеся на чужину 
Шукати доброго добра, 
Добра святого. Волі! волі! 
Братерства братнього! Найшли, 
Несли, несли з чужого поля 
І в Україну принесли 
Великих слов велику силу 
Та й більш нічого. Кричите, 
Що бог вас создав не на те, 
Щоб ви неправді поклонились!.. 
І хилитесь, як і хилились! 
І знову шкуру дерете 
З братів незрящих, гречкосіїв, 
І сонця-правди дозрівать 
В німецькі землі, не чужії, 
Претеся знову!.. Якби взять 
І всю мізерію з собою, 
Дідами крадене добро, 
Тойді оставсь би сиротою, 
З святими горами Дніпро!

Ох, якби те сталось, щоб ви не вертались, 
Щоб там і здихали, де ви поросли! 
Не плакали б діти, мати б не ридала, 
Не чули б у бога вашої хули. 
І сонце не гріло б смердячого гною 
На чистій, широкій, на вольній землі. 
І люди б не знали, що ви за орли, 
І не покивали б на вас головою.

Схаменіться! будьте люди, 
Бо лихо вам буде. 
Розкуються незабаром 
Заковані люде, 
Настане суд, заговорять 
І Дніпро, і гори! 
І потече сторіками 
Кров у синє море 
Дітей ваших… і не буде 
Кому помагати. 
Одцурається брат брата 
І дитини мати. 
І дим хмарою заступе 
Сонце перед вами, 
І навіки прокленетесь 
Своїми синами! 


Ведучий. Навіть совість нашого народу – Великий Кобзар Тарас Шевченко – відчував, що для того, щоб щось мати, треба щось зробити, а не чекати, поки впаде з неба манна небесна.

Ведуча. Не впаде, не сподівайтесь. Тільки той, хто докладає зусиль, заслуговує на краще життя.

  • Інсценізація. (Входить хлопець з дівчиною. В руках сучасні гаджети)

Хлопець. Представляєш, це найновіша модель.

Дівчина. І що вона може?

Хлопець. Продавець казав, що все. Навіть перенести когось в часі, куди хочеш.

Дівчина. Справді? А давай спробуємо.

Хлопець. І куди тебе закинути? На вчорашній урок хімії, перед тим як тобі двійку вліпили?

Дівчина. Дурак ти. Давай до нас когось . З майбутнього. Спитаєм, що там і як.

Хлопець. А що? Ідея. Спробуймо.

Щось там клацають. Виходить Незнайомка.

Хлопець: Ти хто?

Незнайомка: Я? Я з майбутнього!

Дівчина: Спрацювала техніка!

Незнайомка: А це що у вас? О! Це те, що я шукала, продайте!

Хлопець: Я тобі її подарую!

Незнайомка: Маде ін Япан...А...Японська!..Ні, дякую, я шукаю найкращу, українську.

Дівчина: Яку?

Незнайомка: Не дивуйтеся! У нас в майбутньому найкращою вважається техніка з позначкою «Виготовлено в Україні»

Хлопець: І купують?

Незнайомка: Ще й як!

Дівчина: За долари?

Незнайомка: Які долари? У нас в майбутньому найтвердіша валюта - українська гривня! За одну гривню на ринку  - 700 доларів дають!

Хлопець: І у вас ринок є?

Незнайомка: Є ринок - все є!

Хлопець:І у нас ніби ринок...

Незнайомка: Не смішіть. Те, що у вас є - базаром називається.

Дівчина: І довго у нас ще той базар буде?

Незнайомка: Та ще буде, поки ви все не перепродасте тричі. А коли вже не буде чого продавати - візьметесь до виробництва. Буде тоді у вас і економіка, і ринок, і зарплатня відповідна до праці. Всього буде. Але вибачте, мені пора (виходить)

Хлопець: Дійсно, ми, українці, і працювати вміємо, і руки золоті маємо, та чомусь не все в нашій країні гаразд. Проте не потрібно розчаровуватись, бо те, що рушилось десятиліттями, важко в один день відбудувати. І всю надію держава покладає на нас - юних громадян.

Дівчина: Народна мудрість говорить: «Краще запалити одну свічку, ніж ганьбити пітьму». І якщо ці свічки запалахкотять у кожного з нас в серці, то Україна, громадянами якої ми є, дійсно стане вільною і незалежною, могутньою державою, і в ній, як і в наших душах, запалає вогонь відродження. І тоді ми насправді станемо вільними людьми.

  • Пісня Наталії Бучинської «Моя Україна»

Читець

Нашої  заслуги  в  тім  не  бачу,
Нашої  не  знаю  в  тім  вини,
Що  козацьку  бунтівливу  вдачу
Нам  лишили  предки  з  давнини.

Нам  і  те  не  добавляє  слави,
Що  вони  од  чужоземних  сил
Заступили  землю  кучеряву
Горами  високими  могил.

Бо  коли,  закохані  в  минуле,
Прокуняєм  свій  великий  час,
Наша  лінь  нікого  не  розчулить,
Слава  ж  та  відмовиться  від  нас.

Спогади  докучливі,  як  нежить,
Що  тій  славі  принесуть  нове?
Тільки  тим  історія  належить,
Хто  сьогодні  бореться  й  живе


.  

Ведучий. Не треба жити постійним почуттям скривдженості і жалем до себе. Бути вільною людиною означає вірити у свої сили.

Ведуча.  Бути вільною людиною означає усвідомлювати свою неповторність, однак жодною мірою не плекати у собі зверхності.

Ведучий. Бути вільною людиною означає завжди і всюди самостійно додержуватися принципу нашої рівності один з одним, а також рівності перед законом.

Читець.


Він дивився на мене тупо
Очицями, повними блекоти:
— Дарма ти себе уявляєш пупом,
На світі безліч таких, як ти.

Він гримів одержимо і люто,
І кривилося гнівом лице рябе,
Він ладен був мене розіпнути
За те, що я поважаю себе.

Не стала навколішки гордість моя.
Ліниво тяглася отара хвилин...
На світі безліч таких, як я,
Та я, їй-Богу, один.

У кожного "Я" є своє ім'я,
На всіх не нагримаєш грізно,
Ми — не безліч стандартних "я",
А безліч всесвітів різних.

Ми — це народу одвічне лоно,
Ми — океанна вселюдська сім'я.
І тільки тих поважають мільйони,
Хто поважає мільйони "я".


 

Ведучий. І найважливіше: бути вільною людиною означає чинити добро.

Ведуча. Саме в цьому полягає найглибший смисл свободи вільної людини.

Читець.


        Вже почалось, мабуть, майбутнє.

Оце, либонь, вже почалось…

Не забувайте незабутнє,

воно вже інеєм взялось!

І не знецінюйте коштовне,

не загубіться у юрбі.

Не проміняйте неповторне

на сто ерзаців у собі!

Минають фронди і жіронди,

минає славне і гучне.

Шукайте посмішку Джоконди,

вона ніколи не мине.

Любіть травинку, і тваринку,

і сонце завтрашнього дня,

вечірню в попелі жаринку,

шляхетну інохідь коня.

Згадайте в поспіху вагона,

в невідворотності зникань,

як рафаелівська Мадонна

у вічі дивиться вікам!

В епоху спорту і синтетики

людей велика ряснота.

Нехай тендітні пальці етики

торкнуть вам серце і вуста.


Ведучий.Не плекаймо зла й ненависті за свідомі та несвідомі кривди проти  нас.

Ведуча. «Бути українцем» має означати подолання багатьох травм, страхів і стереотипів.

Ведучий. Не треба оцінювати себе крізь уяву інших народів і бути надміру залежними від чужих похвал і образ.

Ведуча. Не треба ані вивищувати, ані принижувати себе перед іншими культурами.

Ведучий. Не треба насміхатися з рідного.

Ведуча. Не треба виправдовувати власну бездіяльність непереборними обставинами, плекаючи лінощі, заздрість і «гординю в приниженості», які дуже часто є нашими найгіршими національними вадами.

 Ведучий. Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ.
     
 Ведуча. Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була.

  • Пісня «Двічі присягу не дають» Христини Панасюк

Ведучий.  Життя  кожного з нас належить нам самим. Але прожити його треба так, щоб було про що згадати, щоб було не соромно подивитись в невинні очі внуків. А для цього більшу його частину треба віддати на користь інших, робити добро, не задумуючись над тим, чи повернеться воно нам. Бо тоді це буде корисливе добро. Таке не повертається.

Ведуча. Ми звикли до того, що все в нашому житті має свою ціну.
Ведучий. Щоб дізнатися ціну року, запитай студента, який провалився на іспиті. Щоб дізнатися ціну місяця, запитай мати, що народила  передчасно. Щоб дізнатися ціну тижня, запитай редактора тижневика. Щоб дізнатися ціну години, запитай закоханого, що чекає  свою кохану. Щоб дізнатися ціну хвилини, запитай того, хто запізнився на поїзд. Щоб дізнатися ціну секунди, запитай того, хто втратив   близьку людину в автокатастрофі. Щоб дізнатися ціну однієї тисячної секунди, запитай срібного медаліста Олімпійських ігор.

Ведуча. Та життя в цілому ціни немає. Стрілки годинника не зупинять свій біг. Тому дорожіть кожним моментом вашого життя. І цінуєте сьогоднішній день, як найбільший дар, який вам дано.
   

  • Танець з голубами під пісню «Боже, Україну збережи».

Ведуча. На цьому наш захід завершується. Ми бажаємо віри  у ваших серцях, спокою у душах, і миру нашій багатостраждальній неньці  - Україні.

Ведучий. Дякуємо за увагу!

 

 

 

 

 

 

                                    Список використаної літератури

1. Симоненко В. Народ мій завжди буде:Вірші та казки: Для серед, та ст. шк. віку.-К.: Веселка, 1990.-159с.

2. Шевченко Т. Кобзар. Збірник поезій. –К.: Веселка, 1998.-457с.

3. Костенко Л. Вибрані твори.-К.: Веселка, 1987р.-275с.

4. Інтернет – джерела:

А) https://uainfo.org/.../78703-ukrayinska-hartya-vlnoyi-lyudin..

Б) https://www.schoollife.org.ua/ukrayinska-hartiya-vilnoyi-lyu...

 

docx
Додано
4 травня
Переглядів
50
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку