“Дела давно минувших дней, Преданья старины глубокой. В толпе могучих сыновей, С друзьями, в гриднице высокой Владимир – солнце пировал; Меньшую дочь он выдавал За князя храброго Руслана.” “Однаково шляхетні дві сімї В Вероні пишній, де проходить дія, Збували в ворожнечі дні свої. Аж враз кривава скоїлась подія. Коханців двоє щирих, запальних Ворожі ті утроби породили…”