Літературно – музична композиція «Берегиня козацького роду»

Літературно – музична  композиція «Берегиня козацького роду»

Мета : розширити кругозір учнів про козацтво , закріпити знання , отримані на уроках народознавства ,  літератури ; збагачувати словниковий запас учнів;

виховувати почуття дружби , силу волі , любов до нашого славного минулого.

Обладнання : святково прикрашений кабінет , українські національні костюми для учнів, комп’ютер.

                                                  Хід  виховного заходу

Звучить Гімн України

Читець.

Було колись в Україні

Ревіли гармати;

Було колись – запорожці

Вміли панувати.

Панували , добували

І славу і волю.

   З давних – давен людям відомо : «дерево життя» - це гілочка , на якій ростуть три листочки. Перший – листочок минулого часу , другий –сучасного , а третій – майбутнього. Зображення «дерева життя» зустрічається на каменях далеких часів і свідчить , що  люди  ще  в сиву давнину знали  про нерозривний взаємозв’ язок минулого , сучасного і майбутнього. Як це  розуміти ? А так , що теперішнє – це  наслідки минулих подій. А в тому , що відбувається зараз , народжується майбутнє.

Ведуча 1. Історія народу , як  і  життя людей , має героїчні , трагічні , щасливі і нещасливі сторінки. Оскільки в героїчному найбільше  виявляється національний характер народу , його душевна краса , талант , то ці сторінки історії особливо хвилюють нас і викликають почуття національної гордості. В історичному минулому українського народу була  неповторна і легендарна Запорізька Січ. Це про неї М.В. Гоголь писав : « Та ось вона , Січ. Ось те гніздо , звідки вилітають усі ті горді і дужі , як леви ! Ось звідки розливається воля й козацтво  на всю Україну !»

Ведуча 2. Запорізька Січ ! Козацтво !.. Найлегендарніше минуле українського народу, його святиня. Синонім свободи, людської і національної гідності, талановитості.

Звучить пісня «Їхав- їхав козак містом»

Читець.

Єдина воля володіє світом,

Веде в майбутнє нас єдиний шлях,

Ми умремо з єдиним заповітом

В непереможних і міцних серцях.

Врятує вроду  і себе людина,

Життя зросте над попелом руїн ,

Велика мрія , мудра і єдина ,

Недарма дзвонить у всесвітній дзвін.

Віки  летять , а в неозорім морі

Єдине сонце для землі горить,

І всі колись з’єднаються в просторі –

Людина , звір, і квітка , і блакить.

Ведуча 1. Та хто ж вони , ці козаки ? Мабуть , через віки ви відчули шелест козацьких знамен, брязкіт козацької  зброї, стогін української землі  від копит навали ординців , бій , як блискавка , як межа між життям і смертю , між минулим і майбутнім нашого народу.

Ведуча 2. Живучи в дикому степу  чи на дніпровських островах, козаки байдужіли до звичних мирських радощів. Нехтували і добробутом , глузували з багатства , здавалося , навіть жіночі чари не мали над  ними влади. У козака було дуже  небезпечне життя , над ним повсякчасно кружляла смерть , тож мати дружину та дітей  за таких обставин означало свідомо прирікати їх на загибель.

Заочна екскурсія «Острів Хортиця»

Читець.

Ой  три шляхи  широкії

Докупи зійшлися ,

На чужину з України

Брати розійшлися.

Покинули стару матір,

Той жінку покинув,

А той – сестру , а найменший –

Молоду дівчину.

Ведуча 1. На одному з прапорів був зображений козак на коні , а під ним напис : «Козак куди хоче , туди й скаче , ніхто  за ним не плаче». Але , на жаль , помилялися козаки , бо у кожного була мати , сестри , наречені , були й дружини , діти. Вони плакали, виряджаючи козаків на Січ , у похід , чекали роками їх повернення , а не дочекавшись – знову чекали…

Вели без чоловіків домашнє господарство , ростили і виховували синів і знову проводжали їх услід  за батьками.

Виходить дівчина.

І десь там юрми , натовпи , там люди !

Там зорі  в небі чисті , як ромен.

Ще жінка мужу  падає на груди,

І діти тягнуть руки  до стремен.

Жінки  дорогу слізьми перемили.

Ведуча 2. Проводам козаків , прощанню  сина  з матір’ ю , хлопця  з дівчиною , чоловіка з дружиною присвячено багато народних пісень  та літературних творів.Серед найпопулярніших – «Гомін , гомін по діброві», «Їхав козак за Дунай» , «За світ встали козаченьки»

Звучить пісня «Ой , у вишневому саду»

Ведуча 1. Мабуть , неможливо знайти людину , яка б не чула  пісні «Реве та стогне Дніпр широкий» , але не всі знають , що це тільки початок балади Т. Шевченка «Причинна», де на фоні бентежної природи відчувається страшна трагедія. Втративши надію дочекатися повернення козака , дівчина гине , а козак , повернувшись , від горя закінчує своє життя самогубством. Послухайте фонограму цієї пісні.

Фонограма пісні «Реве та стогне Дніпр широкий»

Читець.

Полюбила чорнобрива козака дівчина

Полюбила – не спинила :

Пішов – та й загинув.

Якби знала , що загине , -

 Була б не пустила…

Таку пісню чорнобрива в степу заспівала ,

Зілля – дива наробила –

Тополею стала.

Не вернувся додому , не діждала пари ,

Тонка , тонка та висока

До самої хмари.

Ведуча 2. Пошана до матері , до бабусі , до сестри , що мала місце у сімейному вихованні хлопця – майбутнього козака – поступово переросла у пошану до дівчини , до майбутньої дружини. Це лицарство закоханого юнака з великою силою передано в українських ліричних піснях , в яких юнак , окрім звертання до коханої  з найніжнішими словами , заявляє про свою готовність завжди піклуватись про неї , бути захисником і опорою.

Я ж тебе вірная , аж до хатиноньки

Сам на руках донесу…

Звучить  фонограма « Ніч яка місячна»

Ведуча 1. Постійна відсутність чоловіка – козака , що пішов на Січ , у похід або загинув , сприяла формуванню в української жінки незалежного характеру. Про пошану до жінки в козацькі часи говорить її освіченість : більшість  із них уміли читати і знали порядок церковних служб і церковні співи.

Ведуча 2. Незалежності української жінки в козацькі часи могла позаздрити дворянка будь-якої європейської країни. Оспівуючи славу козацьку , не можна  не згадати , що першими «фермерами» в Україні були козацькі «мадонни». Звідки б узялася ота козацька сила без них , хліборобів – годувальниць ?

Ведуча 1. Почуття гідності  та поваги , що оточували українську жінку в козацькі часи , сприяли тому , що вона глибоко усвідомлювала  значущість власного народу і Вітчизни. З часів козаччини минуло більше як два століття. За цей час доля української жінки зазнала тяжких випробувань : кріпацтво, війни , голод , репресії. Але не втратила вона таких рис духовної краси , як доброта, милосердя, щедрість, вірність, працелюбність, дотепність , веселість , співучість.

Ведуча 2. Придивіться уважніше до будь – якої дівчини чи жінки   і побачите , що в кожній  з них живе Роксолана  і Маруся Чурай !

 

                                                   ІІ частина виховного заходу.

І.  Конкурс « Чи добре ви знаєте  історію свого народу ?»

1. Що означає слово « козак» ?(Козаки – члени самоврядних чол.. військових громад , що з 15 ст. існували на теренах «Дикого поля» між Дніпром і Доном)
2. Коли виникла перша фортеця Січі ?(о. Хортиця – (1553- 1557)
3. Хто був першим гетьманом Січі ? (Князь Дм. Вишневецький)
4. Чому Січ називалася Запорізькою ?(від слова «сікти» -укріплення з дерева і хмизу.

Всього 38 куренів.Чисельність козаків перевищувала 15-20 тис. Кошовий отаман і курені отамани.

5. Що означає слово побратим ? ( Названий брат , що побратався з іншим козаком і дав слово честі і вірності)

 

Інсценізація уривку з п’єси

Хата Семена Мельниченка

Входить Семен ( засмучений)

Одарка. Ось  і Семен вернувся. А я тут без тебе мало не вмерла ! Бачиш - і досі мов пропасниця мене б’ є . (Семен мовчки  сідає за стіл). Що це  з тобою , мій голубе ? Голова болить ? Чому ж ти мене не обіймеш , не приголубиш ?

Семен. Я? Ох , Боже милий ! Твоя свята воля !

Зачепиха. (прокинулась) От і гаразд , що ти , Семене , вернувся. А я задрімала , і сниться мені – буцімто у церкві стою. Ох , Господи милосердний ! Завтра велике свято. Сходіть , діточки , до церкви та помоліться Господові… І я пошкандибала б , коли б здужала…

Одарка. Я тобі , мій голубе ,  щось гарненьке подарую… Вгадай , що ? Не кажіть , бабусю ! (біжить та виймає вишиту сорочку ). Бач , яка гарна ! (Семен схиляє голову  до столу). Семене , та що  це тобі зробилось? Їй – Богу , я заплачу!

Семен.( тихо ,у голосі чутно сльози ).Що ж ?Так  мені на роду написано !

(Співає):

            Гей , восени оженився ,

           А весною зажурився ,-

           Записали у солдати ,

           Треба жінку покидати…

Одарка. Йому , бач співи в голові. А до мене й не забалакає. Чим я тебе прогнівила ?

(Входить Іван)

Іван. Здрастуйте ! Помагай Бог вам на все добре ! ( Одарка смутна відходить від Семена і стає біля печі) Чого  це ви всі мовчите ? Поглухли , чи що ? Здрастуйте , кажу вам ! ( Помовчав) . «Милості просимо сідати !». «Спасибі , сядемо !» (Сідає).

Одарка. Сідай  , Іване !

Іван. Тоді просиш , як сам сів. Здрастуйте , бабусю ! Чи ви  ще підскакуєте ?

Зачепиха. Підскакую : з печі  додолу , а з долу на піч.

Іван. Сором же  Вам ! Такі молоденькі , що тільки б танцювати , а ви все не на печі…

Ідіть –но мерщій  та потанцюємо. ( Танцює і співає :

            Танцювала карапет - порвала ботінки.

             Зосталися на ногах чулки та резинки).

Чого ж бо ти журишся , Семене ?

Семен  (схопився). Ох , Іване ! Не кажи ! Нехай Одарка доки не знає… Я їй потім скажу… За що, за що  на мою голову таке горе ?

Одарка( з ляком). Та що там таке ?

Іван. Дуже цікава ! А я й забув вам розказати.Чи ви чули  про Микиту ?.. Та ви ,бачу , й не слухаєте мене ? ( Підійшов до Семена) Семене , дай сюди руку ( бере його руку). Жаль жінки ? Дуже жаль ? Еге ! Аж сльози в очах заблищали…

Семен. Ох , Іване, коли б ти заглянув у мою душу !..

Іван. Видно , братуха , й по очах. Страшна солдатська шинеля ?

Одарка ( почувши це ). Ох , матінко ! Доленько моя зла ! ( Біжить до Семена і падає йому на груди) . Боже мій , Боже мій , на кого ж ти мене покидаєш ?

Зачепиха.  Що там таке ? Чого вона голосить ?

Іван. Та вона здуру , бабусю ! Бачте , Семене в рекрути забирають !

Зачепиха. Ох , лихо моє тяжке ! У рекрути ?! (Голосить)

Іван. Отак заспівали ! Це наче над покійником ! Та вгомоніться та послухайте мене!

Назначили Семена в рекрути , а я , як почув про це , та й кажу собі : у Семена молода жінка, а у мене ані жінки , ані хати ! Нехай же Семен знає , що є у нього вірний і щирий побратим : піду  я за нього в москалі!

Семен і Одарка. Іване , друже ! Товаришу вірний !

Зачепиха (хлипа)Спасибі тобі , мій синочку ! От і кажуть , що товариство перевелось!

Продовжуємо наш конкурс

 

6.Як приймали у козаки ? (Потрібно було зїсти  миску дуже наперченого борщу , випити 2  пляшки горілки . Потім пройти по колоді і перепливти річку проти течії.

Кожний козак навчався фехтувати , влучно стріляти , «ріпяхом» сидіти на коні, танцювати бойовий гопак «Січев юн», розвивати силу і спритність.

7.Які лицарські чесноти були у козаків ?

8.Військовий човен у козаків -…(Чайка)

9.Військова козацька сторожа -… ( Бекет)

10.З якого дерева були ложки у козаків ? (Із верби)

11.Що  таке байдак ? (великий човен)

Козаки  вміли пожартувати , інколи навіть один з одного.

     Дивімося невеличку сценку.

      Підтенька. Стій ! Хто йде ?

Булька. Та це ж я , козак Булька.

Підтенька. Стій , я сказав ! Хто йде ?

Булька. Підтенько , ти що не бач , це ж я.

Підтенька. Стій , кажу ! Хто йде?!

Булька. Ти  що глухий ? Я вже третій раз повторюю : це ж я , козак Булька !.

Підтенька .Бачу , що це ти. Але  мені було наказано три рази  питати , а тоді  стріляти.

Зайшли якось Підтенька з Булькою  до шинка.

Підтенька. Добрий день , пане господар ,чи дасте ви нам за наші гроші добрий обід ?

Шинкар. А чого ж би й ні ? Прошу сідати.

Підтенька. А перед обідом  ще й перекуска за наші гроші буде ?

Шинкар.  Та  певно , певно. А що будете замовляти ?

Булька.Та всього смачного  і чим побільше.

Шинкар. Та що тільки забажаєте.

Пообідали  добряче козаки.

Булька. Дякуємо  щиро за багатий  і смачний обід , і дуже  дешевий. Візьміть ось два гроші.

Шинкар. Це ж дуже мало ви даєте!. За обід треба заплатити 20.

Підтенька. Та я ж вас запитував, чи дасте ви нам обід за наші гроші. Ви ж погодились. А ці два гроші – то  і є всі наші гроші.

Шинкар. Ну , пожартували  ви собі з мене , то хай там. Та за це я вас щось попрошу.

Булька. Дуже радо.

Шинкар. Я дам вам за цих два гроші ще й здачу , тільки підіть сьогодні вечеряти до мого сусіда навпроти й зробіть йому такі самі збитки.

Підтенька. О це буде трудно.

Шинкар. Чому ?

Булька. Бо це саме він дав нам цих 2 гроші , щоб ми з вас пожартували !!!

 

ІІ .Конкурс « Хто кого перестрибає »

Вчитель. Козацький  танець був  не просто танцем для душі. Це були  спеціальні акробатичні вправи , які допомагали козаку навіть у бою. Самі вороги говорили , що важко битися з козаком , в якого вселився ніби сам біс. Це козаку допомагав танок.

    Козак , як вихор , міг із шаблею в руках, вистрибуючи , виконувати спеціальні елементи танцю .Давайте і ми з вами проведемо конкурс « Хто кого перестрибає»

Звучить «Козацький гопак» і два учні виконують танок.

 

Заключне слово вчителя.

Гімн України