Літературно-музичне свято
"Українська мова - мова калинова"
Мета: формувати уявлення про мову як національну ознаку народу; показати учням красу і багатство української мови; розвивати вміння виразно декламувати вірші; виховувати любов до мови свого народу, прагнення досконало її знати.
Обладнання: вислови про мову; рушники; музичний супровід; презентація .
Хід свята
ВІДЕО «Українська мова – мова українського народу» (відео)
Учень
Доброго дня вам, шановні друзі!
Вітаємо вас на святі рідної мови!
Віримо, що у цій залі зібралися щирі українці, котрим не байдужа доля рідного слова.
Тож завітаймо, друзі, в край цікавий!
Усі, в дорогу поспішаймо!
Наш корабель прямує величавий
країну «Рідна Мова» вирушаймо.
А слів у Мові - не порахувати,
Яскраві, наче зорі вечорові, .
Дзвінкі, немов трембіти у Карпатах,
Могутні, наче хвилі ті Дніпрові.
Учениця
Люблю тебе, моя Вітчизно мила,
Твої поля і небо голубе,
Бо ти дала мені малому крила,
Та як же не любить мені тебе.
Люблю тебе я, мила Україно!
І все зроблю, щоб ти завжди цвіла.
Я буду вчитись в школі на «відмінно»,
Щоб мною ти пишатися змогла.
Люблю твої ліси, струмки, джерельця,
І все - усе, що є в моїм краю!
Тепло долонь і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю.
Учень
Сьогодні спробуємо переконати своїх ровесників, що мова – це безцінний дар, який треба шанувати, як батька і матір, родину і Батьківщину.
Мій друже, брате,
Звертаюсь сьогодні до тебе
Мовою землі твоєї,
Мовою матері твоєї
Народу твого мовою.
Вся історія народу - в мові
Мова - душа народу.
Позбавити народ рідної мови –
Це означає вбити народ.
Учениця
Буду я навчатись мови золотої
У трави-веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.
Буду я навчатися мови-блискавиці
В клекоті гарячім кованої криці,
В корневищі пружному ниви колоскової,
В леготі шовковому пісні колискової,
Щоб людському щастю дбанок свій придбати,
Всі разом
Щоб раділа з мене - Україна-мати!
ПІСНЯ «Ми всі діти українські» (аудіофайл)
Слова: Андрій М'ястківський Музика: Марія Бурмака
Ми всі - діти українські,
Український славний рід!
Хай про нас усіх маленьких
Добра слава йде у Світ.
І нехай той скарб любові,
Що нам Бог в серця вселив,
Рідну землю й рідну мову
Збережемо назавжди!
Приспів:
Наше небо синє-синє,
Наше сонце золоте,
Хай любов до України
В кожнім серці проросте!
Все що рідне, хай нам буде
Найдорожче і святе!
Рідна віра й рідне слово
У майбутнє нас веде!
Щоб ніколи не забули
Ні на хвилю, ні на мить,
Хай Господь святий із неба
Нас, малих, благословить!
Приспів.
Учень
Земля українська стародавня, така ж давня і наша мова. Учені довели, що вік нашої мови – 7 тисяч років. З покоління в покоління, в часи розквіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула.
Ми з нею відомі усюди,
Усе в ній, що треба там, є,
А хто свою мову забуде,
Той серце забуде своє.
Учениця
Нелегка історія утвердження нашої мови. До революції довгий час заборонялося навчати дітей у школі, розмовляти українською мовою та писати. У важкі 30-ті роки почалося нищення культурних сил України. Одні були гинули в таборах і на засланні, інші перестали писати, залишили рідний край.
Вона, як зоря пурпурова,
Що сяє з небесних висот.
Та там, де звучить рідна мова,
Живе український народ.
Учень
Сьогодні ми з гордістю і пошаною називаємо імена тих, хто у важкі часи піднімав свій голос на захист рідної мови. Це ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, самобутній поет, який писав для дітей різного віку. Його вірші пронизані чуттям великого патріотизму, справжнім баченням світу й природи.
Рідна мова в рідній школі!
Що бринить нам чарівніш?
Що нам ближче, і миліш,
І дорожче в час недолі?!
Рідна мова! Рідна мова!
Хто в майбутнім хоче жить,
Той всім серцем закричить:
"В рідній школі рідна мова!" (Олександр Олесь)
Учень
Йому було лише 28 років, як він пішов з життя, але він багато написав творів для дорослих і для дітей. Особливо цінне в творчості поета ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА ставлення до рідної домівки, до Батьківщини, до рідної мови.
Ти даєш поету дужі крила,
Що підносять правду в вишину.
Вічному ти лагідно відкрила
Мудрості людської глибину.
І тобі рости й не в'януть зроду
Квітувать в поемах і віршах,
Бо в тобі великого народу
Ніжна і замріяна душа (Василь Симоненко)
Учениця
З музикою порівнюють твори ПАВЛА ТИЧИНИ. Читаючи їх, відчуваєш подих вітру, шелест дерев, запах квітів і, звичайно ж, любов до рідної мови, до рідного краю.
А Вкраїни ж мова -
Мов те сонце дзвінкотюче,
Мов те золото блискуче,
Вся і давність і обнова -
Українська мова.
2-й учень:
Розцвітай же, слово,
Й на заводі, і у полі
Пречудесно. пречудесно -
Розцвітай же, слово!
Хай ізнов калина
Червоніє, достигає,
Всьому світу заявляв:
"Я - країна Україна -
на горі калина!" (Павло Тичина)
Учениця
Імен цих дуже багато: МИКОЛА КУЛІШ. ВОЛОДИМИР СОСЮРА, МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ, МИКОЛА ВОРОНИЙ... Та найбільшого розквіту наша мова досягла у творчості українського поета, художника, великого Кобзаря Т.Г.ШЕВЧЕНКА, який на сторожі людської гідності і честі ставив слово.
Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос - більш нічого,-
А серце б'ється, - ожива
Як їх почує.
Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
І свого не цурайтесь.
Бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають. (Т.Шевченко)
Учениця
Посестрою великого Кобзаря називають ЛЕСЮ УКРАЇНКУ, бо її поетична слово по своїй силі та чарівності не поступається Кобзаревому.
Її життя – оповідання,
Сумне, мов скрипки гіркий плач,
Як непокірливе страждання,
Її життя – її палач.
Ой, Лесю, Лесю Українко,
Ти – світла зіронька вночі.
Сумної повісті сторінка,
Яка палає у руці.
Ти жити будеш у душі
Коханої Країни.
Твої казки, твої вірші –
Назавжди в Україні!
ПІСНЯ «Тішся, дитино» ( відео)
( на слова Лесі Українки)
Тішся, дитино, поки ще маленька.
Ти ж бо живеш навесні,
Ще твоя думка літає легенька,
Ще твої мрії ясні.
Мрія полине із думкою вкупці
Геть у далекі світа, –
Крил не втинай сизокрилій голубці,
Хай вона вільно літа!
Чи пам’ятаєш ти казку-дивницю,
Як то колись принесла
Тую цілющу-живущу водицю
Дрібна пташина мала?
Їй не страшні були дикі простори,
Скелі і хвилі морські,
Перелітала найвищії гори,
Мала крильцята прудкі.
Так твоя думка швиденько полине,
Тільки їй волю даси,
І принесе з чарівної країни
Краплю живої роси.
Учень
Наша українська мова належить до найбагатших мов світу. Все – все можна сказати рідною мовою, навіть писати вірші, всі слова у яких починалися б з однієї букви! Хочете почути? Світанок»- вірш, у якому всі букви починаються з літери «С».
Звучить щебет пташок.
Садок спочиває, спить спокійно,
Ставок старенький стуманів.
Стежина – стежка самостійно
Снує собі серед садів.
Світанок синій струменіє,
Сосна світлішою стає,
Серпанок світиться, світліє.
Сон сновидіннячко снує.
Світ стрепенувся. Скільки спати?
Співають сотні солов’їв!
Скоренько стало скрізь світати.
Стрижі стрілою! Сонце! Спів!
Сміється сонце, світить, сяє!
Стрічає сонечко сосна.
Сопілка, скрипочка співає,
Співає серденька струна.
Учениця
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно,
Політь бур'ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде. (Максим Рильський)
Українську мову і літературу треба добре знати, щоб не було вам так, як отій дівульці з гуморески « Гаряча філософія».
Учень.
Не боялася дівулька
Ні лайки, ні бійки.
Закінчила школу на нещасні «трійки»,
Але в мами є знайомий
В університеті.
- Будеш ти на філософськім
Вчитись факультеті.
Та, явившись на екзамен,
Ляпнула дівулька,
Що жив колись на Вкраїні
Філософ Каструля.
І сказав екзаменатор,
Вставши із-за столу:
- Я вам радив би вступити
В кулінарну школу.
І закінчила дівулька
Курси кулінарні.
Пече тепер пиріжечки
І оладки гарні.
І на кухні порядкує
Рукою твердою,
І не плутає Каструлю
Зі Сковородою.
Слова і музика О.Сеньків
Ми з дитинства чуєм нашу мову,
Чуєм гарні пісні і вірші.
Нею розмовляють тато й мама,
Розмовляють бабці й дідусі.
П р и с п і в:
Наша мово колискова,
Будеш жити ти завжди.
Рідна мово колискова,
Будеш жити ти завжди.
Різні мови знаєм і вивчаєм,
Але наймиліша нам своя.
Наша мова лагідна й чудова.
Муза і Шевченка, і Франка.
П р и с п і в.
А коли дорослими ми станем,
В заповітах скажемо своїх,
Щоб плекали діти нашу мову,
Прославляли й берегли її.
П р и с п і в.
(Звучить декілька акордів мелодії маршу. На її фоні по черзі, один за одним, заходять учасники агітбригади, стають "галочкою" )
Учень
О, рiдна мово, серцю близька,
Ти - щира пicня материнська!
Тебе ми любимо Biдpoдy:
Ти - мудрiсть нашого народу!
Учень
Крiзь заборон важке каміння
Пробилась ти, немов промiння.
Тобою можемо гордиться
Ти - чиста звонкова криниця.
Учень
Немало мов на бiлiм cвiтi
Та серед них одна лиш - piднa!
Наш piд великий, славно звiсний,
Бо є в нас мова, є в нас пicня!
Учень
Мова українська- то Шевченка слово,
Лесi Українки i Марка Вовчка.
Мова українськa - то дарунок Бога.
Це барвисте слова генiя Франка.
Учень
Мова українська - це i степ широкий,
Це сади вишневi i гаї, лicи.
Мова українськa - океан глибокий
Мудростi народу - вiчної краси.
Учень
Мова українськa - це велика сила,
Прадiдiв великих, це духовний світ.
Це борцiв безстрашних братськiї могили,
Голод смертоносний i жорстокий гнiт.
Учень
Мова українськa -берегиня наша,
Пicня материнська, голос немовлят.
Мова українська - це достатку чаша
І найбiльше свято iз вiдомих свят.
Учень
Мово наша рiдна, йди широким кроком
Впевнено i гордо в свiтле майбуття.
Не лякайся , мила, цих тривожних pокiв.
Ти для нас - єдина i на все життя.
Учениця
Не можна бути байдужим до того, як ми користуємося мовою, як виражаємо свої думки, як цінуємо рідне слово. Один мудрець сказав: "Людина, байдужа до рідної мови, схожа на дикуна. Тому що її байдужість до мови пояснюється повною байдужістю до минулого, сучасного, майбутнього свого народу".
Слова і музика Світлана Весна
Дав нам Бог лани широкі і степи й поля
Дав нам Бог гори високі, ріки і моря
Дав нам Бог гаї зелені, пісню солов'я
Дав нам Бог молитву неба, мамині слова.
Приспів:
Діти України, квіти України
Діти України чисті як сльоза
Діти України, квіти України
Діти України це ти і я
Діти України, квіти України
Діти України це ти і я.
Дав нам Бог чудову мову, слово кобзаря
Душу сповнену любові, мудрості й добра
Тож співаймо українці, разом ти і я
Що би квітами рясними розцвіла земля.
Приспів:
Програш:
Діти України
Приспів:
Учениця
Хто ти, хлопчику маленький?
Учень
Син я України-Неньки!
Українцем я зовуся
Й тою назвою горджуся!
Учениця
А по чім тебе пізнаю?
Учень
По вкраїнському звичаю,
В мене вдача щира й сміла,
І відвага духа й тіла,
І душа моя здорова,
Українська в мене мова.
Учениця
А скажи, де Край твій рідний?
Учень
Там, де неба круг погідний,
Там, де сонце сяє ясне
На вкраїнські діти красні;
Де лани, степи безкраї,
Де орел буйний літає,
Де Карпат вершки високі,
Де потоків дна глибокі;
Де Дністер і хвилі Прута,
Де Дніпро, старий Славута;
Де високії могили,
Що в них голови зложили
Мої предки в лютім бою
За Вкраїну любу свою.
Учениця
Як поможеш свому люду?
Учень
Пильно все учитись буду,
Щоб свої мене любили,
А чужі щоби цінили,
Щоб про мій народ питали,
Україну шанували.
Чи при праці, чи в забаві,
Все послужу рідній справі.
Ні маєтку ані труду
Жалувати я не буду,
Щоб народові Вкраїни
Помогти устать з руїни, -
Все зумію перенести
Для Вкраїни слави й честі.
Господа буду благати,
Щоб нам дав добра діждати!
Учень
Ми є діти українські,
Хлопці та дівчата,
Рідний Край наш - Україна,
Красна та багата.
Рідне небо, ясне сонце,
Місяць, зорі срібні,
Рідний нарід - українці
Всі до нас подібні.
Учениця
Рідна віра: Свята Трійця
І Пречиста Мати.
Рідна мова: нею вчились
Бога прославляти!
Присягаем наш Край Рідний
Над усе любити,
Рідний нарід шанувати
І для нього жити.
Учениця
Присягаєм - рідну віру
Завжди визнавати,
По-вкраїнськи говорити,
Молитись, співати.
Як ріка в гору не піде,
Як сонце не згасне,
Так ми того не забудем,
Що рідне, що власне.
Що нам рідне, те нам буде
І красне і гоже!
Присягаєм, що так буде
Поможи нам, Боже!
ПІСНЯ «Україно, ми твоя надія» ( аудіофайл)
Одягну в неділю рано
Вишиту сорочку,
Вийду з хати, закружляю,
Запалю в таночку!
Засміється, заспіває
Сонце над ланами,
Прийме землю калинове
З дивними піснями.
Приспів:
В кожнім серці синьоока мрія,
Що для Тебе розквітає знов,
Україно, ми - Твоя надія!
Україно, ми - Твоя любов!
Ми веселі і завзяті,
Ми - одна родина,
Пригортає нас до серця
Мати Україна.
Під блакитним вічним небом
Розквітають квіти
І зростають у любові
Українські діти!
Приспів. (2)
Батьківщино наша рідна,
Красна і багата,
Тебе люблять українські
Хлопці та дівчата!
І від краю і до краю
Дзвінко пісня лине,
Бо її співає дружно
Наша Україна!
Приспів. (2)
Вчитель
Ось і підійшло до кінця наше свято. Перш за все я хотіла б подякувати вам, дорогі діти, за те, що ви так гарно підготувалися до цього свята. І хотілося б, щоб від сьогоднішнього дня ви залишили у своєму серці хоча б одну краплину любові до рідної мови, щоб ви завжди пам'ятали, про те багатство, яке є у кожного з нас, і багатство це - наша рідна мова.
То ж вивчайте рідну мову
Вже тепер з маленьких літ.
Українське наше слово
Хай звучить на цілий світ!
Хай лунає мова в світі
Повна сили і тепла,
Не цурайтесь мови, діти,
Не замутьте джерела!