Літературно-музичний захід "Слово про мову"

Сценарій літертурно-музичного заходу «Слово про мову»

 

Учень/Учениця

Сказав Господь:

Величне слово, слово золоте

І сталось так! Ми знаємо чудово

життя нам завжди вказує на те…

Учень/Учениця

Без слова ми – ніщо, ніхто, нічийні!

Бо мова, що дається нам в житті,

вона, як матінка для нас – одна – єдина

вона як батько рідний назавжди.

Учень/Учениця

Це добре, коли знаєш різні мови,

І ними користуєшся в житті.

Але найважливіше, безумовно

свою, вкраїнську мову, зберегти!

Учень/Учениця

Коли ми знаєм свою рідну мову,

щоденно користуючись довкіль,

такії фарби і відтінки в слово

приходять, наче мрії, звідусіль!...

Учень/Учениця

Ліричні, ніжні, теплі, колискові,

сумні й веселі, в гуморі стрімкім.

І урочисті, й радісно – святкові,

міцні мов крига, як вогонь палкі!

Учень/Учениця

О, мово українськая, прекрасна!

Яких в житті зазнала ти гонінь!...

І тільки зараз, так сердечно й вчасно,

зібралася, мов ружа, розцвісти!

Учень/Учениця

Так розцвітай! Бо твої любі діти

що тільки но почали в світі жить,

кохати обіцяють і любити,

тебе, красуне, завжди боронить!

Учень/Учениця

Ми не дамо, щоб суржиком поганим,

чарівну мову, чисту мов сльоза,

зганьбили й заплюндрували, неохайно

її перетворивши на сміття!

Учень/Учениця

Ми хочемо, щоб знову зазвучали

старі й нові прекрасні пісні.

І щоб в душі ніколи не згасала

жага до слова вічної краси!

Учень/Учениця

Ми зробимо, щоб кожна людина,

затамувавши подих, навесні

від матері – дочці, від батька – сину

її, як найдорожчий скарб, несли!

Учень/Учениця

Ми впевнені, що зможем, що будем

Стоять на варті цінностей своїх

Бо Українці ми! І нас прибуде,

Як те що маєш, зможем зберегти!

Учень/Учениця

Хай буде так! Духовне і довічне

В яскраве слово, в скарб цей переллєм!

І те, що маєш – матимемо вічно!

І цінуватимем – бо в нас ще є

 

Пісня «Одна калина»

Слова В. Куровського

Музика Р. Квінти

Сумно, сумно аж за край...

Не дивись на мене, грай, музико, грай!

Зимно, зимно на душі...

Забирай, що хочеш, тільки залиши

Приспів:

Одну калину за вiкном,

Одну родину за столом,

Одну стежину, щоб до дому йшла сама,

Одну любов на все життя,

Одну журбу до забуття

І Україну, бо в нас іншої нема!

Сумно, сумно аж за край...

Так чого ж ти плачеш? Грай, музико, грай!

Крапля горя не заллє,

Наливай, козаче, бо у нас ще є…

Приспів:

Одна калина за вікном,

Одна родина за столом,

Одна стежина, щоб до дому йшла сама,

Одна любов на все життя,

Одна журба до забуття

І Україна, бо в нас іншої нема!

Сумно, так і не засну,

Краще буду думать про свою весну

Та й ввійду за небокрай...

Вперше, як в останнє, грай, музико, грай

Приспів:

Про ту калину за вікном,

Одну родину за столом,

Одну стежину, щоб до дому йшла сама,

Одну любов на все життя,

Одну журбу до забуття

І Україну, бо в нас іншої нема!

 

Учень/Учениця

В холодні дні, коли лише початок

самий початок зачина весна

Віншує Україна гарне свято –

Народження Тараса – Кобзаря!

Учень/Учениця

Хоч свято віншування не простеє

й не кожному дано його створить,

Та ми – Надія й віра «Апогея»

Уміємо зі сцени говорить!

Учень/Учениця

Уміємо віночком, з квіток ніжних,

Портрет Шевченка гарно заквітчать

Уміємо його чудові вірші

І прочитать красиво й проспівать

Учень/Учениця

Давайте ж всі згадаємо про теє

який він нам залишив «заповіт»

Й нехай над Українською землею

ця пісня невмирущая Летить!

 

Пісня «Заповіт»

Слова Т. Шевченка

Музика Г. Гладкого

Як умру, то поховайте

Мене на могилі

Серед степу широкого

На Вкраїні милій

Серед степу широкого

На Вкраїні милій

 

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

 

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

 

І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

 

Учень/Учениця

Давайте ще й згадаємо про теє,

Які думки тривожили його,

Коли важкою долею своєю

його в краї далекі занесло.

 

Пісня «Думи мої»

Слова Т. Шевченка

Музика народна

Думи мої, думи мої,

Лихо мені з вами!

Нащо стали на папері

Сумними рядами?..

Чом вас вітер не розвіяв

В степу, як пилину?

Чом вас лихо не приспало,

Як свою дитину?..

 

Думи мої, думи мої,

Квіти мої, діти!

Виростав вас, доглядав вас, –

Де ж мені вас діти?...

В Україну ідіть, діти!

В нашу Україну,

попідтинню, сиротами,

А я – тут загину.

 

Там знайдете щире серце

і слово, ласкаве,

Там найдете щиру правду,

А ще, може, славу…

Привітай же, моя ненько,

моя Україно,

моїх діток нерозумних,

Як свою дитину!

 

Учень/Учениця

Отак йому і мучило й боліло,

за слово українське своє,

бо бачив тую знищуючу силу,

яка на слово сунеться і іде

Учень/Учениця

«Не, мову це, а діалект!» казали

ті, що вважали себе, кращими за нас…

І, за століттє майже зруйнували

те, що обожнював великий наш Тарас!

Учень/Учениця

Та ми, назло усім отим образам,

продовжуємо нею віршувать!

І, згадуючи нашого Тараса

«реве та стогне стогне вміємо співать!»

 

Пісня «Реве та стогне»

Слова Т. Шевченка

Музика Д. Крижанівського

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива.

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма

 

І блідний місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі,

То виринав, то потопав

Неначе човен в синім морі,

То виринав, то потопав

 

Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів

 

Учень/Учениця

А ще уміємо ми щиро милувати

тим, що Господь нам щедро дарував

Тим, що дала нам Україна – мати

тим, що Тарас у віршах прославив

 

Пісня «Тече вода з під явора»

Слова Т. Шевченка

Музика О. Златника

Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона калина

Пишається калинонька,

Явор молодіє,

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють

Тече вода із-за гаю

Та попід горою.

Хлюпощуться качаточка

Помеж осокою

А качечка випливає

З качуром за ними,

Ловить ряску, розмовляє

З дітками своїми

Ловить ряску, розмовляє

З дітками своїми

Тече вода край города.

Вода ставом стала.

Прийшло дівча воду брати,

Брало, заспівало.

Вийшли з хати батько й мати

В садок погуляти,

Порадитись, кого б то їм

Своїм зятем звати

Порадитись, кого б то їм

Своїм зятем звати

 

Пісня «Зоре моя вечірняя»

Слова Т. Шевченка

Музика Я. Степового

 

Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою,

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою

Розкажи, як за горою

Сонечко сідає,

Як у Дніпра веселочка

Воду позичає.

Як у Дніпра веселочка

Воду позичає.

Як широка сокорина

Віти розпустила...

А над самою водою

Верба похилилась

А над самою водою

Верба похилилась

 

Учень/Учениця

Наша мова – кетяг калиновий

Наша мова – зелень смерекова

Наша мова – чародії-живиця

Хто живи в нас – хай її навчиться

Учень/Учениця

Не принижу інших мов основа…

Та кохаю українську мову!

Інші мови вчитиму я гідно

Та найперше – вивчу мову рідну

Учень/Учениця

Не пасує їсти хліб Вкраїни –

і не знати мову соловїну,

бо не личить воду пить з криниці

і не знати мовоньку землиці!

Учень/Учениця

Тарасова тут зійшла зоря –

Як не знати мову Кобзаря?!

Якщо хочешь жити на Вкраїні –

Не цурайся мови, побратиме!

 

Пісня «Не цурайся пісні»

Слова М. Федунця

Музика В. Кравчука

Не цурайся пісні,

Яку чув од мами,

Не згуби, то мова

Прадідів твоїх.

Бо зректися пісні

Що цвіла віками, –

Мов забуть народ свій,

Даль його доріг.

Мов забуть народ свій,

Даль його доріг.

 

У народу й пісні

Є святі спільноти,

Є земля єдина,

Доля віща є.

А народ свій втратиш –

Хто ти є і що ти?

Мов пора смеркання,

День тоді стає.

А народ свій втратиш –

Хто ти є і що ти?

Мов пора смеркання,

День тоді стає.

 

У яких би барвах

Небо не світилось –

Збережи кровинку

Рідного тепла.

Тільки б вічні зорі

В криниці дивились,

Тільки б наша пісня

Нас пережила.

Тільки б вічні зорі

В криниці дивились,

Тільки б наша пісня

Нас пережила.

 

Учень/Учениця

Не дивлячись на складнощі усі,

Що коїлись б нас завжди, на путі,

Не втратили ми гідності в житті

зуміли нашу мову зберегти!

Учень/Учениця

То хай, же вічно ллється її звук,

Немов води живильної струмок!

Нехай живе, нехай дзвенить навкруг

Любов, яку дарує її народ!

 

Пісня «Рідна мова»

Слова і Музика О. Ровенка

Як сонця безсмертного коло,

Що креслить у небі путі,

Любіть свою мову й ніколи

Її не забудьте в житті!

Нехай в твоїм серці любові

Не згасне священний вогонь,

Як вперше промовлене слово

На мові народу свого!

 

Приспів:

Вивчайте, любіть свою мову

Як світлу Вітчизну любіть,

Як рідні поля і діброви,

Як чистого неба блакить!

Вивчайте, любіть свою мову

Як світлу Вітчизну любіть,

Як рідні поля і діброви,

Як чистого неба блакить!

 

Ми з нею відомі усюди,

Усе в ній що треба нам - є

А хто свою мову забуде

Той серце забуде своє!

Вона як зоря пурпурова,

Що сяє з небесних висот

І там, де звучить рідна мова,

Живе український народ.

 

Приспів:

Вивчайте, любіть свою мову

Як світлу Вітчизну любіть,

Як рідні поля і діброви,

Як чистого неба блакить!

Вивчайте, любіть свою мову

Як світлу Вітчизну любіть,

Як рідні поля і діброви,

Як чистого неба блакить!

 

Учень/Учениця

Цей заклик цей, девіз достойний,

Що став в Ліцеї головним,

повторюємо, знов й знову

собі та іншим всім чужим,

Учень/Учениця

щоб знали – ми говорим нею!

Ми вміємо гарно віршувать

Пісні старі й нові чудові

ми файно вміємо співать!

Учень/Учениця

«Два кольори» «Червону руту»

і всім відомий «Рушничок»

летітимуть по білу світу

як свіжої води ковток!

Учень/Учениця

Як подих чистого повітря!

Як мрія, що живе в віках!

Як помах крил міцних та сильних

Що робить сизокрилий птах!

Учень/Учениця

Як слава нашого козацтва,

що закарбована, в піснях,

як жовто – синій гордий прапор,

що захищає нас в боях!

Учень/Учениця

Ніхто – ніщо і ніколи

не забороните нам співать!

І українську нашу мову

по всьому світу прославлять!!!

 

Пісня «Два кольори»

Слова Д. Павличка

Музик О. Біліша

Як я малим збирався навесні

Піти у світ незнаними шляхами,

Сорочку мати вишила мені

Червоними і чорними нитками.

 

Приспів:

Два кольори мої, два кольори,

Оба на полотні, в душі моїй оба,

Два кольори мої, два кольори:

Червоне — то любов, а чорне — то журба.

 

Мене водило в безвісті життя,

Та я вертався на свої пороги,

Переплелись, як мамине шиття,

Мої сумні і радісні дороги.

 

Приспів:

Два кольори мої, два кольори,

Оба на полотні, в душі моїй оба,

Два кольори мої, два кольори:

Червоне — то любов, а чорне — то журба.

 

Мені війнула в очі сивина,

Та я нічого не везу додому,

Лиш горточок старого полотна

І вишите моє життя на ньому.

 

Приспів:

Два кольори мої, два кольори,

Оба на полотні, в душі моїй оба,

Два кольори мої, два кольори:

Червоне — то любов, а чорне — то журба.

 

Пісня «Червона Рута»

Слова і Музика В. Івасюка

Ти признайся мені,

Звідки в тебе ті чари,

Я без тебе всі дні

У полоні печалі.

Може, десь у лісах

Ти чар-зілля шукала,

Сонце-руту знайшла

І мене зчарувала

 

Приспів:

Червону руту

Не шукай вечорами, –

Ти у ме_не єдина,

Тільки ти, повір

Бо твоя врода –

То є чистая вода,

То є би_страя вода

З синіх гір.

 

Бачу я тебе в снах,

У дібровах зелених

По забутих стежках

Ти приходиш до мене.

І не треба нести

Мені квітку надії,

Бо давно уже ти

Увійшла в мої мрії.

 

Приспів:

Червону руту

Не шукай вечорами, –

Ти у ме_не єдина,

Тільки ти, повір

Бо твоя врода –

То є чистая вода,

То є би_страя вода

З синіх гір.

 

«Пісня про рушник»

Слова А. Малишка

Музика П. Майбороди

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,

Ти водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя дала.

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

 

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,

І зелені луги, й солов'їні гаї,

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші твої.

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші, блакитні твої.

 

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, і вірна любов.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

 

Учень/Учениця

Сказав Господь – «спочатку було слово»

Велике слово! Слово золоте!

І сталось так – ми знаємо чудово

життя нам завжди вказує на те.

Учень/Учениця

Без слова ми – ніщо, ніхто, нічийні!

Бо мова, що дається нам в житті

вона, як матінка для нас – одна – єдина

вона, як батько рідний – назавжди

Учень/Учениця

Тому, вшановуючи слово

Яке нам дарував Господь

і урочисто, і з любов’ю достойно

співає «Гімн» увесь народ!

Учень/Учениця

Пройшовши крізь тортури темні,

свій «Гімн» змогли ми відстоять!

Тому нехай слова найтепліші

над світом білим полетять!

Учень/Учениця

І всім, без винятку, народам

розповідатимуть про те,

яке ж, слово, українське,

Величне! Прекрасне! Світле! Золоте!

 

Гімн України

Слова П. Чубинського

Музика М. Вербицького

Ще не вмерла України ні слава, ні воля.

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду.