Літопис махновського руху. До100- річчя Української революції 1917- 1921 років.(Розробка позаурочного заходу)).

100-річчя Української революції 1917-1921 років та махновського руху.

Літопис   махновського  руху. Дискусійна трибуна за темою: «Доля праху Нестора Махна»

Мета: розширити знання учнів про події Української національно-демократичної революції 1917-1921рр.; виховувати любов до своєї історії; розвивати вміння висловлювати свою думку з приводу історичних подій та вміння брати участь в історичній дискусії.

Обладнання: кабінет святково вбраний, чорний прапор махновського руху, відео – матеріали, трибуна для дискусії…

        Вступне  слово  викладача.

Ведучий 1. 100 років назад, 26 жовтня 1888 року в селі Гуляйполе Олександрівського повіту Катеринославської губернії в сім`ї Івана Родионовича та Євдокії Матвіївни народився 5-й син, якого назвали Нестором. Під час його хрещення у церкві у священика загорілась ряса і він сказав: «Це дитятко, як виросте, вогнем по землі пройде». І  пророчі слова його збулися.

Ведучий 2. З раннього дитинства Нестору довелось багато працювати для того, щоб прогодуватись і бачив він багато несправедливості в суспільстві.

Ведучий 1. В 1906 році Нестор Іванович став учасником групи гуляйпольських селян-анархістів. Брав участь у погромах, грабуванні поміщиків, а в 1910 році за вбивство жадібного чиновника був засуджений на смертну кару, яка була замінена на довічне ув`язнення.

Ведучий 2. Революція 1917 року випустила Махна із тюрми, який повернувся в Гуляйполе і почав свою революційну діяльність. На цій події ми перегортаємо нашу першу сторінку відео-літопису. Історія знаменитого чорного прапору махновської армії була такою. Вашій увазі перший сюжет, уривок із телефільму «Девять  жизней Нестора Махно».(Відео1).

 Ведучий 1. В Петрограді цим часом  до влади прийшла партія більшовиків на чолі з Володимиром Леніним, яка намагалась створити так звану державу диктатури пролетаріату. Вони не могли не використати сили Махна для своєї вигоди.

Ведучий 2. Нестор Махно був закоренілим анархістом і не визнавав ніякої держави і влади взагалі, хотів із своїми однодумцями створити вільну селянську республіку, але в цей час пішов на союз із червоними. Ось на цьому розкриваємо другу сторінку нашого літопису.(Відео 2-Махно і Ленін).

Ведучий 1. В результаті підписання договору УНР і країн Четверного союзу в лютому 1918 року, в Україну прийшли німецькі війська. Нестор Махно швидко набував популярності серед селян, його загін збільшувався дуже швидко. Його  стали називати «батьком». Разом із своїм загоном він відверто бився з німцями і зробив великий внесок у справу їх  повного розгрому. Цій події присвячений третій епізод нашого літопису. (Відео 3-Махно і німці)

Ведучий 2.1919 рік був самий складний в історії революції 1917-1921-х років. Він відомий під назвою «отаманщина» або просто «махновщина». Безліч цих селянських непідконтрольних ватажків…Одним із сильних був отаман Зелений, Данило Григорьєв.

Ведучий 1.Знищити такого сильного противника більшовиків міг тільки «батько Махно». Вони все зробили, щоб липова інформація про отамана Зеленого потрапила до «батька» і той  став би для нього ворогом. Вашій увазі наступний відео-сюжет і четверта сторінка літопису. (Відео 4-Махно і Григорьєв). Вашій увазі епізод із революційного життя «батьки».

   В центрі кабінету стоїть стіл, на якому розстелена карта. Сидять Махно і Дибенко.

Махно. Ну шо командир Дибенко, як будемо брати Катеринослав?.

Дибенко. Та як?. Частина наших зайде з заходу в город, а частина з півдня…

  Заходить  в приміщення чоловік.

Махновець 1 . Батьку! Там хлопці впіймали чотирьох офіцерів. Тікали. Повні карами грошей та провіанту. Шо робить «батьку»?

Махно. Ти шо?  Не знаїш шо робить?. Забрати все і розділити серед хлопців. Офіцерів розстрілять

Дибенко. Ти знаїш «батько» нам би сили треба поберегти. Тут як би треба хитрістю шось зробить.

Махно. Слухай Дибенко. Давай зробимо ось так…Я з хлопцями переодягнемось у торгашів- євреїв. Як вроді ми їдемо на базар. У підводах поховаємо винтовки і гранати. Заїдемо з півночі  міста. Там Тиміш казав, що охоронець із  його села, пропусте, а не пропусте, значить, стукнемо по голові.

  Заходить ще один махновець.

Махновець 2. «.Батьку?» там хлопці із Покровського просяться до нас. Шо робить «батьку»?

Махно. Які хлопці ? Ану ходімо подивимось.

   Махно з усіма виходить…

Ведучий 2. Армія махновців збільшувалась із страшеною швидкістю і нараховувала близько 150 тисяч.. Історія Української революції тісно пов’язана з історією нашого міста Маріуполь. «Батько Махно» захоплював його 9 разів. Відомо, що 1 жовтня 1919 року  Нестор Махно створив Революційну Повстанську Армію і під керівництвом червоних боровся із білогвардійцями. 

Ведучий 1 .14 жовтня 1919 року махновці розбили армію генерала Шкуро і визволили наше місто від білогвардійців За це він був нагороджений орденом Червоного Прапора. На цій події перегортаємо п`яту сторінку відео-літопису.(Відео 5).

Ведучий 2. Орден виявився фіктивним. «Батько» розриває союз із червоними і заключає домовленість про спільні дії проти них із революціонерами УНР та С.Петлюрою. Це шоста сторінка нашого літопису. (Відео 6).

Ведучий 1. Але не склався союз із ними. В 1920 році махновці знову в союзі з більшовиками. Восени 1920 року-останній оплот білогвардійської армії –барон Врангель - був розбитий в Криму Революційною Армією «батьки Махна» . А тепер червоні остаточно вирішили знищити таку сильну армію та такого популярного селянського ватажка.

Ведучий 2. В кінці 1920 та на початку 1921 року Червона Армія переслідувала махновців у наших південних степах. «Батько Махно» змушений був емігрувати до Румунії, а потім, до Франції.

Ведучий 1. Нестор Іванович Махно помер 5липня 1934 року у Парижі і похований на кладовищі «Пер-Лішез».

Ведучий 2. Ось нарешті остання сторінка нашого літопису. Вона присвячена долі праху знаменитого нашого земляка-анархіста.

  Слово  викладачки, яка відкриває дискусійну трибуну за темою: «Чи треба в наш час перевозити прах «батьки Махна» на його батьківщину в місто Гуляйполе?».(На екрані демонструється відео із ТСН про бажання земляків перевезти останки Нестора Івановича в Гуляйполе.)

  Відкривається «дискусійна трибуна». Двоє учнів стають до трибуни і оголошують свої промови.

Учень1.Один історик сказав: «Говорять, що Махно програв війну та революцію, можливо це є так, але він не програв життя. Те, що він створив, за що боровся вже є тим, що він не програв життя, бо назавжди залишиться в пам`яті своїх  предків. Прах такого видатного народного героя повинен бути повернений на землю, за яку він боровся, і похований на батьківщині.

Учень 2. Я можу погодитись із  думкою мого опонента тільки частково. З релігійно-православної точки зору я вважаю, що не треба чіпати його останки через 100 років. Тим більше, що за нею так старанно доглядають. Це великий гріх і може закінчитись трагічно для ініціаторів цієї справи.

  Далі учні приєднуються до дискусії, висловлюючи протилежні думки.

   Викладач підводить підсумки виховного заходу.