Літосфера - тверда оболонка Землі.

Про матеріал
Земля має складну будову. Її положення щодо Сонця (відстань, кут нахилу орбіти, розміри) сприяло виникненню високоорганізованого життя, появі людства та створеної ним цивілізації. Вивчаючи Землю, вчені дійшли висновку, що вона складається з кількох оболонок, які відрізняються одна від одної Літосфера — тверда оболонка нашої планети. Її верхню частину називають земною корою. Людина на поверхні земної кори будує міста й дороги, вирощує рослини, в надрах видобуває корисні копалини. Заглибини земної кори заповнені водами морів, океанів, озер. А підвищені частини утворюють гірські хребти, острови, материки.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

«Літосфера»Чешенко Інна Євгенівнаучитель географіїЗОШ № 61м. Запоріжжя2021 рік.

Номер слайду 2

Внутрішня будова Землі Літосфера – це тверда оболонка Землі, що охоплює земну кору і верхній шар мантії. В центрі розташоване ядро Землі з радіусом близько 1250 км, яке в основному складається із заліза та нікелю. Далі йде рідка частина ядра Землі (яка складається в основному з заліза) з товщиною близько 2200 км. Потім 2900 км в'язкої мантії, що складається з силікатів і оксидів, а зверху доволі тонка, тверда земна кора.

Номер слайду 3

Номер слайду 4

Літосферні плити. Літосфе́рні пли́ти — великі жорсткі блоки літосфери Землі, відокремлені один від одного тектонічними розривами (швами) по осьових лініях сейсмічних поясів Землі.

Номер слайду 5

Рухи літосферних плит Найзначнішими рухами літосферних плит є рухи горизонтальні. Рухаючись, плити здатні зближуватися, розсуватися або зміщуватися одна відносно одної. Якщо плити зближуються, то в наслідок зіткнення їхні краї зминаються в складки і утворюються гори (на стику плит Індоавстралійської і Євразійської виникли гори Гімалаї).

Номер слайду 6

Землетрус – короткотривалі, раптові струси земної кори, викликані перемінним переміщенням мас гірських порід у надрах Землі, чому сприяє порушення розтяжності осередка гірських порід і виникнення сейсмічних хвиль; під час сильних землетрусів, на поверхні Землі часто виникають щілини, скиди, зсуви, цунамі; часом землетруси спричинюють великі руйнування. Землетруси Цуна́мі – це хвилі, довжиною більше 500 м, які утворюються в морі чи в океані зазвичай внаслідок землетрусів чи вивержень вулканів на дні Світового океану (або падіння астероїду тощо) й охоплюють усю товщу води. На глибокій воді цунамі поширюється зі швидкістю кількасот кілометрів на годину й зазнає незначних втрат енергії. Головна відмінність цунамі від інших видів хвиль на воді полягає в тому, що рухається вся товща води, а не лише приповерховий шар.

Номер слайду 7

Гіпоцентр, або осередок землетрусу, – місце, де зсуваються гірські породи. Епіцентр – точка на поверхні землі, що знаходиться прямо над гіпоцентром.

Номер слайду 8

Вулкани. Вулка́н — геологічне утворення, яке виникає над каналами та тріщинами у земній корі, якими на поверхню викидаються лава, попіл, гарячі гази, водяна пара й уламки гірських порід. У всьому світі налічується 1500 потенційно активних вулканів. Найнебезпечнішим діючим вулканом на сьогодні, є Попокатепетль, він носить прізвисько Ель-Попо і розташований всього за 33 милі від Мехіко (Мексика). Ель Попо випускає тисячі тонн газу та попелу в повітря щороку.

Номер слайду 9

Гейзйри. Гейзер — джерело, що періодично фонтанує гарячою водою та парою і є одним із проявів пізніх стадій вулканізму. Назва походить від Гейсіра — гейзера в Ісландії, який було вперше описано в друкованому джерелі. Часом називають водяним вулканом. У світі існує понад 1 тисяча відомих гейзерів. Найбільша кількість гейзерів знаходиться в Єллоустонському національному парку (США). Саме тут знаходиться половина гейзерів світу.

Номер слайду 10

Вивітрювання Виві́трювання — процес механічного руйнування та хімічної зміни гірських порід і мінералів земної поверхні та приповерхневих шарів літосфери під впливом різноманітних атмосферних агентів, ґрунтових та поверхневих вод, життєдіяльності організмів та продуктів їхнього розкладення. Відповідно до вищенаведених чинників розрізняють вивітрювання фізичне, хімічне та біологічне.

Номер слайду 11

Робота вітру. Творча робота вітру – це відкладання перенесених уламків і утворення різноманітних еолових форм поверхні. Всюди, де є пісок, формуються брижі – дрібні піщані валики, об`єднані в ланцюжки. На узбережжя морів, у долинах річок вітер нагортає дюни – піщані горби заввишки 10 – 20 м, рідко – 100 м. Бархани. Дюни

Номер слайду 12

Породи, що складають земну кору

Номер слайду 13

Абсолютна і відносна висота місцевості Абсолютна висота точки, яка лежить вище рівня океану, вважається додатною, а та, яка лежить нижче, — від'ємною. Так, найвища точка Українських Карпат гора Говерла має абсолютну висоту 2061 м. Відносна висота — відстань по вертикалі від будь-якої точки на поверхні землі до будь-якого довільного рівня, що приймається за нуль(наприклад, висота гірської вершини над рівнем дна найближчої долини). Відносну висоту можна також визначати як перевищення однієї точки над іншою. Наприклад, найвища вершина Азії — Еверест (Джомолунгма, 8846 м) перевищує найвищу вершину Африки — вулкан Кіліманджаро (5855 м) на 2991 м.

Номер слайду 14

Рівнини. Рівнини бувають плоскими і горбистими. Рівнини – це відносно рівні ділянки земної поверхні з невеликими коливаннями висот. Більшість рівнин земної кулі величезні за розмірами (Велика Китайська рівнина в Азії, Великі рівнини в Північній Америці). Плоска рівнина. Горбиста рівнина

Номер слайду 15

Гори. Гори — дiлянки земної поверхнi, що високо пiдiймаються над прилеглими рiвнинами та мають сильно розчленований рельєф. За висотою гори поділяють на: низькі (до 1000 м): Урал, Кримські гори середні (1000—2000 м): Карпати, Скандинавські гори високі (понад 2000 м): Гімалаї, Анди. За віком гори поділяються на: молоді (процес горотворення ще не завершений, молодші за 60 млн. років): Альпи, Памір старі (вік утворення перевищує 60 млн. років): Урал, Скандинавські гори

Номер слайду 16

Рельєф дна океану. Рельєф дна океанів — структура поверхні дна Світового океану. На дні океанів знаходяться величезні гірські хребти, глибокі ешелони з обривистими стінками, протяжні гряди й глибокі рифтові долини, рівнини, вулкани й розломи.

Номер слайду 17

Атлантичний океан. Тихий океанІндійський океан. Північний Льодовитий океан. Рельєф дна океану

Номер слайду 18

Унікальні форми рельєфу. Унікальними формами рельєфу можуть бути мальовничі гори, скелі, химерні кам'яні останці, печери, відслонення, місцезнаходження викопних решток організмів тощо. Такі об’єкти потребують охорони, тому що у разі знищення відновити їх неможливо. Для їх збереження створюють природоохоронні території (заповідники, геологічні заказники, національні парки), а окремі об’єкти оголошують пам’ятками природи.

Номер слайду 19

Номер слайду 20

Дякую за увагу!

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Клочко Людмила
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
pptx
Додано
3 листопада 2021
Переглядів
17922
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку