Лівобережна та Правобережна Гетьманщина у другій половині 60- х - 70 - х роках 17 ст

Лівобережна та Правобережна Гетьманщина у другій половині 60- х - 70 - х роках 17 ст

ВАРТО ЗАПАМ♥ЯТАТИ

1. Об’єднання Гетьманщини Петром Дорошенком. Петро Дорошенко (1627-1698) - визначний український військовий, політичний і державний діяч. Онук гетьмана М. Дорошенка. Гетьман Правобережної України (16651676). Під час Національно-визвольної війни - прилуцький полковник; за дорученням гетьмана Б. Хмельницького їздив на переговори до Швеції. Підтримував І. Виговського. За гетьманування Ю. Хмельницького - чигиринський полковник, за П. Тетері - генеральний осавул. Прагнув створити незалежну Українську державу, яка включала б і західноукраїнські землі.

Головну мету власної діяльності П. Дорошенко вбачав у об’єднанні всіх українських земель у межах однієї держави. У лютому 1666 р. старшинською радою було ухвалено рішення вигнати поляків з України, укласти союз із кримським ханом та об’єднати українські землі під владою П. Дорошенка. Звістка про підписання Московією та Польщею Андрусівського договору спонукала правобережного гетьмана до відновлення воєнних дій проти Польщі. На початку жовтня 1667 р. армія Дорошенка, підсилена татарською кіннотою і загоном яничарів, узяла в облогу під м. Підгайці (сучасна Тернопільська обл.) польське коронне військо. Однак грабіжницький наліт у Північний Крим запорожців на чолі з кошовим І. Сірком та захоплення ними в полон кількох тисяч татарських жінок і дітей коштував П. Дорошенкові союзника. Татари підписали сепаратну угоду з поляками й повернулися до Криму. Гетьман мусив не лише погодитися на мир, але й присягнути на вірність Речі Посполитій, підписавши Підгаєцьку угоду.

На початку 1668 р. на старшинській раді в Чигирині П. Дорошенко знову порушив питання про об’єднання Гетьманщини, цього разу під протекторатом Туреччини. Таке саме рішення ухвалила й рада на Лівобережжі на чолі з І. Брюховецьким. Із Гадяча та Чигирина до Стамбула майже одночасно вирушили два посольства. Тим часом Лівобережну та Слобідську Україну охопило антимосковське повстання. Очолив його І. Брюховецький, який в універсалі до населення закликав рятувати Україну від царя

На початку березня 1668 р. московські залоги було вигнано з більшості міст Лівобережжя. І. Сірко звільнив від московитів усю Слобідську Україну, крім Харкова. У червні 1668 р. П. Дорошенко переправився через Дніпро й вирушив назустріч І. Брюховецькому. Проте козаки зчинили бунт, убили І. Брюховецького, а П. Дорошенка обрали гетьманом обох берегів Дніпра. Щоб контролювати ситуацію, П. Дорошенко розташував у найбільших містах свої залоги. Однак закріпити владу на Лівобережжі йому не вдалося. З півночі загрожувала Московія, на заході пішли в наступ війська Речі Посполитої. До того ж запорожці висунули власного претендента на булаву - кошового писаря Петра Суховія. Тому П. Дорошенко повернув на Правобережжя, а наказним гетьманом на Лівобережжі призначив чернігівського полковника Дем’яна Многогрішного, доручивши йому оборону північного кордону.

2. Гетьманування Дем’яна Многогрішного. Дем’ян Многогрішний (близько 1630 - після 1701) походив із селянської родини з-під м. Коропа на Чернігівщині. Брав участь у Національно-визвольній війні. У 16651669 рр. - чернігівський полковник. Учасник антимосковського повстання 1668 р. під проводом І. Брюховецького. Підтримував політику гетьмана П. Дорошенка. У 1668 р. призначений Дорошенком наказним гетьманом Лівобережної України. Під час гетьманування вів таємне листування з П. Дорошенком про його повернення на Лівобережжя.

П. Дорошенко не мав змоги надіслати на лівий берег підкріплення, тож московські війська взяли в облогу Чернігів. Промосковськи налаштована старшина Чернігівського, Новгород-Сіверського і Стародубського полків проголосила Д. Многогрішного «сіверським гетьманом» і розпочала переговори з московитами. У березні 1669 р. Генеральна рада у Глухові схвалила запропоновані старшинами Глухівські статті. Вони мали замінити раніше укладені з царем Московські статті 1665 р.

Зміст Глухівських статей. Московські воєводи лишалися тільки в п’яти містах (Київ, Ніжин, Чернігів, Переяслав, Остер) і не мали права втручатись у справи місцевого управління та судочинства. Податки мала збирати тільки старшина. Козацький реєстр обмежено 30 тис. осіб. Гетьман мав право утримувати наймане військо - 1 тис. компанійців. Старшина не могла позбавити гетьмана булави без дозволу царя, за винятком державної зради гетьмана. Гетьманові заборонено встановлювати дипломатичні відносини з іншими державами.

СЛОВНИККомпанійці - наймані кіннотні козацькі полки по 500-600 осіб у кожному, які виконували функції нагляду за порядком. Уперше створені Д. Многогрішним у 1668 р.

ПЕРЕВІРЯЄМО ВИВЧЕНЕВиконайте тест за посиланнямhttps://naurok.com.ua/test/start/2660487

Домашнє завдання. Узагальніть події та явища Лівобережної та Правобережної Гетьманщини наприкінці 60-х - на початку 70-х років XVII ст., склавши синхроністичну таблицю. Рік / роки. Події на ПравобережжіПодії на Лівобережжі