Логопедична казка "Як Язичок працював у саду"

Як Язичок працював у саду

Мета: активізувати звуконаслідування; вчити повільно рухати язиком, рухати язиком між верхніми та нижніми зубами; витягувати губи вперед, утримувати їх, а потім розводити в сторони, широко відкривати рот; обертати язиком по губах у різні сторони; розвивати гнучкість язика та щічний м’яз.

Настав сонячний день. Язичок прокинувся вранці (рот відкрити, повільно витягувати язик з рота, намагатись торкнутися підборіддя). Він взяв з собою відерце (відкрити рот і утримувати в такому положенні до 10 секунд), граблі (посміхнутись, притискуючи язик між верхніми та нижніми зубами вперед – назад; повторити 8 раз), лопату (рот відкрити, покласти широкий язик на нижню губу і утримувати під рахунок до 8) і пішов у сад.

Високо на деревах високо співали птахи: «Ципи – ципи, ципи – ципи», «Чик – чик, чик – чик», «Зинь – зинь – зинь, зинь – зинь – зинь». Як співали птахи? (Виконати звуконаслідування). Від легкого вітру трава колихалась зі сторони в сторону (посміхнутись, рухати язиком вправо – вліво). В садку росло багато гарних квітів: маки, лілії, ромашки, троянди, дзвіночки. Язичок підійшов до улюблених квітів, наклонився і ласкаво прошепотів: «Доброго ранку!» Квіти, ніби почувши Язичка, захитали у відповідь голівками вгору – вниз (рот відкрити, язиком торкатися почергово верхньої та нижньої губ). Взявши граблі, Язичок став акуратно згрібати суху траву біля квітів  (посміхнутись, прижимати язик між зубами вперед – назад; повторити 8 раз). Багато було сухої трави та опалого листя. На чолі Язичка виступили краплі поту і він став дути на свій лоб (нижньою губою «обійняти» верхню, дути вгору, на лоб). Коли біля квітів стало чисто, Язичок склав суху траву у відерце (рот відкрити, висунути язик, припідняти бокові краї язика і втягнути язик у рот; рух нагадує пиття молока кішкою, повторити 8 раз). Потім Язичок взяв лопату і став перекопувати землю (почергово впиратися язиком в одну та другу сторони щік з внутрішньої сторони).

Корінці  квітів стали краще дихати. Зраділи квіти і попросили у Язичка прохолодної води. Взявши велику лійку (вправа «Хоботок»:витягнути губи вперед і утримувати їх під рахунок до 3, повернутись у вихідне положення; повторити 5 раз), Язичок полив квіти під самий корінець. Вода лилася довго та повільно (проговорити: «С – с – с – с»). Піднялись квіти і ще більше розкрили свої пелюстки (губи витягнути вперед трубочкою, повільно розвести в сторони, відкривши рот, знову з’єднати «трубочкою», повторити 5 раз). Зрадів Язичок, що у саду стало гарно та чисто.

Раптом він почув, як хтось дзижчить в стороні («Дж – дж – дж – дж»). Це була бджола. Вона відчула солодкий запах квітів і прилетіла у сад. Бджілка літала з однієї квітки на іншу (рот відкрити, колові оберти язиком 3 рази справа наліво, потім 3 рази зліва направо). Нарешті вона тихо опустилась на троянду, забралась у середину і стала пити нектар. Напившись солодкого соку, бджілка ще раз покружляла над квітами і полетіла (промовити: «Дж – дж – дж – дж»).

Під вечір Язичок помітив, що у саду стали прокидатися коники – стрибунці. Вони сиділи у траві і голосно стрекотали: «Щик – щик, т – т – т, щик – щик, т – т – т». Як стрекотали коники – стрибунці? (Звуконаслідування). Сонечко повільно опускалось на верхівки дерев, і у саду ставало темніше. Квіти закрили пелюстки

(рот широко відкрити, з’єднати губи і витягнути вперед трубочкою; повторити 5 раз),

нахилили голівки та солодко заснули. Вдалині чулась самотня пісня зозулі: «Ку – ку, ку – ку, ку – ку». Як співала зозуля? (Звуконаслідування). Язичок приліг на гойдалку і не помітив, як задрімав. Він закрив спочатку одне око (закрити ліве око, можна притримувати повіку пальцями), потім – інше (закрити праве око) і поринув у казковий сон.

Вночі біля Язичка кружляло багато світлячків, які ніби охороняли чудовий сад (облизати язиком губи по 5 раз спочатку справа наліво, потім – зліва направо)