«Ляльковий дім» як соціально-психологічна драма. Особливості драматичного конфлікту та розвиток сценічної дії (зовнішньої і внутрішньої)

Тема: «Ляльковий дім» як соціально-психологічна драма. Особливості драматичного конфлікту та розвиток сценічної дії (зовнішньої і внутрішньої)

Мета уроку: допомогти учням засвоїти ідейно-художній зміст, сюжет драматичного твору; розвивати навички виразного читання за особами, переказу драматичних творів, виділення ключових епізодів, їх коментування; виховувати інтерес до літератури, аналітичне мислення, естетичний смак, визначити основні принципи «нової» драми, розкрити суть соціально-психологічної драми “Ляльковий дім”, з'ясувати основні проблеми, особливості композиції драми, дослідити процес розвитку особистості Нори; розвивати уміння висловлювати свої думки і толерантно їх відстоювати, формувати вміння та навики аналізу драматичного твору з опорою на текст; виховна – виховувати повагу до людської гідності.

- Який твір називають соціально-психологічним? 

(Соціально-психологічний твір — це твір, в якому в складних, часто екстремальних життєвих ситуаціях розкриваються багатогранні характери героїв з усім розмаїттям їхнього психологічного функціонування в контексті соціального середовища.)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 

1. Слово учителя.

     Драма ( дія) - це один з літературних родів, що зображує світ у формі дії і, здебільшого, призначений для сценічного втілення. Виникла драма ще в античний період і впродовж розвитку літературного процесу вона постійно зазнавала змін. Але саме межа ХІХ-ХХ ст. принесла в цей жанр свіжий подих змін — з’явилася «нова драма», яка об’єднала спільними ідеями та піднесла драматичне мистецтво на небувалу висоту.

      Завдяки творчості Генріка Ібсена, Б’єрнстьєрне Б’єрнсона, Бернарда Шоу, Кнута Гамсуна, Герхарда Гауптмана, Моріса Метерлінка театр перетворився на арену пристрасних ідейних дискусій, а внутрішні переживання героїв набули узагальнювального значення, стали втіленням філософських, соціальних і моральних проблем буття. І хоча від моменту народження «нової драми» минуло вже понад століття, вона донині не втратила актуальності, глибини, художньої новизни.

   Найповніші можливості «нової драми» виявилися у творчості Г. Ібсена, а першим її довершеним твором уважається драма «Ляльковий дім» (1879), яка викликала в суспільстві бурхливі суперечки, що подекуди у вітальнях вивішували оголошення: «Просимо не говорити про "Ляльковий дім"». Дискусія переходила зі сцени в зал до глядачів, далі — у приватні салони й вітальні. Чи спонукає п'єса сучасного читача до роздумів? Чи лише про місце жінки у суспільстві в ній ідеться? Над цими та багатьма іншими питаннями поміркуємо сьогодні на занятті.

Але спочатку я пропоную вам на крилах часу перенестися до Норвегії , батьківщини письменника Генріка Ібсена.

(Перегляд відеофільма «Норвегія – батьківщина Г. Ібсена» )

2. Робота в зошиті. Створення «асоціативного куща» - «Г. Ібсен, творчий шлях, здобутки».
3. Драма Г. Ібсена  «Ляльковий дім».  Жанр п’єси - соціально-психологічна драма.

Соціально-психологічна драма - твір, у якому відображається зіткнення внутрішніх поривань героя з соціальними обставинами, глибоко розкривається психологія персонажів, їхні вчинки, думки і почуття, що свідчать про стан суспільних відношень і про їх вплив на духовний світ людини.

4. Періодизація творчості Г. Ібсена
5. Історія створення п’єси

П'єса «Ляльковий дім» задумана в 1878 році (перші начерки із заголовком "Нариси до сучасної трагедії" датовані 19 жовтня). Ібсен прагнув у класичній формі трагедії висловити сучасні проблеми. Написано ж твір у 1879 році.

    В основу драми Ібсен поклав реальну подію. Прототипом Нори стала норвезько-данська письменниця Лаура Кілер (уроджена Петерсон, 1849-1932). Під впливом п'єси "Бранд" 19-річна дівчина написала книгу "Дочки Бранда", яка вийшла у світ в 1869 році під псевдонімом. З нею познайомився Ібсен і порадив зайнятися літературою. Між ними зав'язалася дружба. Після смерті батька Лаура з матір'ю переїхала до Данії, де в 1873 році вийшла заміж за ад'юнкта Віктора Кілера. Він був доброю людиною, але іноді у нього траплялися припадки жорстокості, особливо болісно переносив він грошові проблеми. У 1876 Віктор захворів на туберкульоз. Його потрібно було лікувати на Півдні. Прохання Лаури, щоб він звернувся до свого багатого батька, нічого не дали. Тоді вона таємно взяла позику в банку. За неї поручився її впливовий багатий друг. У тому ж році вони з чоловіком відправилися до Швейцарії і Італії. Чоловік вилікувався від хвороби. На зворотному шляху в Мюнхені Кілери відвідали Ібсенів. Лаура по секрету все розповіла Сюзанні, дружині Ібсена. Після повернення до Данії знову потрібні були гроші для переїзду в інше місто. Лаура знову зробила позику у формі векселя. За неї поручився далекий родич, великий комерсант. До моменту закінчення векселя Лаура була хвора після пологів, без грошей. Родич теж був у складному матеріальному становищі і не зміг викупити вексель. Лаура в розпачі зважилася видати підроблений вексель - але передумала і знищила його. Всі її дії стали відомі її чоловікові. Спочатку він їй глибоко співчував, але під впливом сім'ї і друзів змінив своє ставлення до неї і став вимагати розлучення, який незабаром оформили. Дітей у Лаури забрали, її визнали психічнохворий, брехухою. Але минув час, чоловік попросив Лауру повернутися додому. Вона повернулася, знову стала його дружиною, з 1879 приступила до літературної діяльності і поступово виплатила всі борги. Після цього у неї було дві зустрічі з Ибсеном. Саме її життя стало основою для сюжету "Лялькового дому".

6. Сценічна доля твору.

     Цікавою і складною є і сценічна доля п’єси «Ляльковий дім». На початку 1900 років ібсенівська драма заполонила всі європейські сцени. Перша постановка відбулася 21 грудня 1879 у Королівському театрі Копенгагена. Саме в цей час у п’єсах Ібсена грали Сара Бернар, Елеонора Дузе, Агнес Сорма. Найкращі акторки світу, граючи роль Нори, втілювали задум Ібсена по-різному. Італійська прима Елеонора Дузе не погоджувалась з авторським фіналом і драматург був змушений його змінити. Російська акторка Віра Комісаржевська навпаки повністю зберігала у заключній сцені ібсенівський текст. І обидва варіанти мали величезний успіх. На українській сцені п’єса вперше була поставлена ще в 1900 році в київському театрі «Соломон». Але публіка ще не була готова її однозначно сприйняти.

4.                     Читання, спостереження за розвитком подій в п’єсі «Ляльковий дім» та заповнення таблиць - заготовок (таблиці учитель роздає кожному учневі з заповненою лівою колонкою)

Тема	духовне пробудження людини, її прагнення до вільного прояву себе як особистості.
Проблематика драми	проблема моральної відповідальності людини за свій вибір і за інших людей; «втрати ілюзій» під впливом обставин; істинних і фальшивих ідеалів і цінностей; проблема жіночої емансипації.
Конфлікт	соціальний - зіткнення природних людських прагнень з нелюдськими, застиглими догмами суспільства; сюжетний - таємниця і «кримінальний» учинок Нори як несвідомий виклик буржуазному життєустрою, його законам; психологічний - «пробудження» і духовна боротьба Нори, її бажання по-справжньому розібратися в житті, усвідомити себе як особистість.
Особливості композиції	П’єса має аналітичну композицію, що означає послідовне розкриття внутрішнього неблагополуччя і  трагізму, які таяться під зовні пристойною оболонкою. Так поступово осягається внутрішня суть сімейного життя Хельмерів, на перший погляд, щасливого, але заснованого на неправді й егоїзмі.
Передісторія п’єси	головна героїня Нора, щоб позичити гроші, які необхідні для лікування чоловіка Торвальда Хельмера, підробила підпис свого батька. Протягом 8 років вона зберігає цю таємницю, поступово виплачуючи борг лихварю Нільсу Крогстаду.
Експозиція	переддень Різдва, у будинку горить ялинка, панує радість: Хельмер призначений директором Акціонерного банку, що значно поліпшує добробут родини. Нора весела, безтурботна й щаслива.
Зав’язка	поява Христини (давньої подруги Нори), а потім Нільса Крогстада у Хельмерів. Христина за допомогою Нори одержує роботу в банку, а Крогстад з вини Торвальда її втрачає. Під загрозою викриття Крогстад вимагає, щоб Нора вплинула на чоловіка. Дія п’єси розгортається протягом 3-х днів.
Розвиток дії	Перший день Різдва. Конфлікт поступово наростає. Крогстад шантажує Нору, вона намагається знайти вихід, але всі проти неї. Самозакоханий, гордий власною чесністю і непідкупністю, Хельмер не піддається умовлянням Нори. Шляхетність Нори не дозволяє їй просити грошей у доктора Ранка, оскільки він освідчується їй в коханні. Щоб врятувати сім’ю, чоловіка від ганьби (адже якщо підробка відкриється, чесному імені Хельмера буде заподіяна непоправна втрата), Нора починає думати про самогубство. Ідеалізуючи чоловіка, вона  сподівається  на диво (цей мотив ще раз зазвучить у 3-й дії в дискусії між подружжями) і рахує, скільки годин їй залишилося жити. Розпач Нори автор передає в сцені тарантели, яку вона танцює на грані істерики. Її психологічний стан, на відміну від зайнятого собою Хельмера, помічає доктор Ранк. «Ідеальному» подружньому життю, яке зображене на початку п’єси, приходить кінець: Хельмер одержує листа Крогстада. «Маскарадні костюми» зняті (деталь з підтекстом), і вперше за 8 років чоловік і дружина по-новому побачили й оцінили одне одного. Виявляється, клятва Хельмера віддати життя заради Нори - порожні слова. Відразу ж зникає принциповість і непідкупність «зразкового чиновника», як тільки він дізнається, що його кар’єрі і репутації загрожує небезпека. «Шляхетний» Хельмер перетворюється в слабкого лицеміра, що цілком залежить від  суспільної думки. Коли ж Крогстад під впливом змін у своєму житті повертає боргове зобов’язання Нори, Хельмер робить широкий жест: «Я простив тебе, Норо». Але вона не має потреби в «прощені». Героїня розуміє, що 8 років жила с чужою людиною, яка у важки хвилини думала про власне благополуччя».
Кульмінація	Вперше внутрішнє життя Нори пробивається назовні після різдвяного балу і другого листа Крогстада. Це кульмінація драми. Нора показує себе самодостатньою особистістю, сильною жінкою, здатною на самостійні рішучі дії. Наступний діалог Нори з Хельмером підводить до розуміння конфлікту і розв’язки інтриги. Виникає ідейна дискусія, під час якої Нора наголошує на своїх правах. Героїня заявляє про своє право самостійно мислити, а не приймати усе на віру, робити вибір, а не жити за чиїмись правилами, вільно висловлювати свої погляди, а не залежати від чужих думок. Вона відкрито говорить про небажання підкорятися загальноприйнятим законам та істинам, у справедливості яких сумнівається.
Відкритий фінал	Старі догми повалені, однак парадоксальність ситуації в тім, що їхнім носієм є найближча Норі людина - її чоловік. Нора більше не вірить у «диво». Щоб знайти себе і «стати особистістю», вона залишає будинок і дітей. Але що чекає її попереду? Г. Ібсен трохи підняв завісу над майбутнім Нори, показавши шлях Христини. Але у Нори зовсім не такий характер, як у її шкільної подруги, та й задачі набагато ширші. Фінал п’єси не вирішує конфлікту. Вирішення конфлікту, тобто результат боротьби Нори з догмами  суспільства, можливий лише поза рамками твору. За словами Ібсена, читач повинен сам дійти до цього фіналу шляхом творчості. Ця риса поетики «нової  драми» називається «відкритим фіналом».
Символіка драми	Головний символ - «ляльковий дім» (слова Нори про те, що вона була лялькою, якою грали), підтримується рядом ігрових ситуацій (гра Нори з дітьми, історія з мигдалевим печивом, тарантела), символічними реаліями й епізодами (різдвяна ялинка, яка відбиває настрій героїні, візитна картка доктора Ранка з чорним хрестом - знак прощання навіки).
Підтекст	схований, внутрішній зміст висловлення.

 

5. Робота з образами драми «Ляльковий дім». Робота в групах.

1-ша група - Хельмер

• Охарактеризуйте Хельмера. Що в ньому притягує, а що відштовхує?

• Інсценуйте або прочитайте за ролями діалог Хельмера і Нори на початку I дії від слів «Нора зачиняє двері в передню» до слів «Дзвінок в передній».

• Як Хельмер відноситься до Нори? Як в цьому епізоді проявляється складне душевне життя Нори, яка змушена обманювати свого чоловіка?

• Дайте оцінку відношенню Хельмера до брехливих людей. Чи можна вважати її абсолютною? Доведіть, що чоловік Нори показаний як реалістичний герой, що в ньому переплітаються позитивні і негативні риси.

 

2-га группа - Крогстад

• Чому Крогстад намагається шантажувати Нору історією з фальшивим векселем?

• Він, по-вашому, лиходій, чи людина, поставлена обставинами життя в скрутне становище?

• Прочитайте діалог Крогстада і фру Лінне з III дії з початку й до слів «За усе моє життя я жодного разу не був так неймовірно щасливий».

• Як міняється Крогстад під впливом подій?

 

3-тя группа - Нора

• Згадайте, як Нора рятує свого чоловіка від важкої хвороби. Чому те, що Нора вважала перемогою самопожертви, закон вважає злочином?

• Доберіть з тексту п’єси приклади, які показують складний психологічний стан Нори в очікуванні арешту. Що при цьому говорить вона й інші герої?

• Як вона себе почуває в сцені виконання тарантели? Чому сама сцена танцю не показується, а залишається «за кадром»? Зробіть висновок про роль підтексту в психологічній драмі.

• Прочитайте за ролями і проаналізуйте сцену останньої розмови Нори і Хельмера з III дії від слів Нори «Нам з тобою є про що поговорити» й до кінця п’єси. Чому Нору не влаштовує її положення в сім’ї і в суспільстві?

 

 Проблемні питання і завдання

 

 

 

 

 

 

• («Ляльковий дім» — це будинок фальшивих цінностей, за якими криються егоїзм, духовна порожнеча, самотність людських душ. У цьому будинку не живуть, а лише грають в любов, шлюб, сім’ю, згоду і навіть в людську гідність і честь; при найменшій бурі «затишне гніздечко» Хельмерів руйнується.)

 

 

 

 

• (Це етапи стану в сім’ї і становлення особистості Нори.)

 

 

 

 

 

• (У творі розглядаються соціальні проблеми: багатства і бідності (Хельмер — Крогстад), громадянських прав жінки (Нора і вексель, який вона підробила); психологічні, оскільки напруга твору являється, передусім, психологічним, внутрішнім; поведінка героїв п'єси є глибоко мотивованою.)

 

 

 

 

•. (Перенесення акценту із зовнішньої дії на внутрішню; конфлікт зав'язується раніше самої дії; «відкритий фінал»; незвична тема.)

 

6.  Особливості драматичного конфлікту. Слово учителя.

У пʼєсі можна знайти найрізноманітніші види конфліктів.

Класифікуючи за важливістю, конфлікти можна поділити на : 

•  Основний (між прагненнями Нори та писаними законами суспільства, а також між уявним та реальним життям Нори.)
•  Зовнішній (такий собі «бурхливий» конфлікт навколо Крогстада та його шантажу.)
•  Внутрішній (у духовній боротьбі Нори.)

Основний (соціальний) конфлікт покладений між прагненнями Нори та писаними законами суспільства, а також між уявним та реальним життям Нори. Нора щиро кохала свого чоловіка і намагалася робити все, що від неї залежало для того, щоб зберегти їх сімʼю. Вона пішла на ризик, а саме взяла позику у лихваря Крогстада. Зробила вона це тому, що її чоловіку необхідна була поїздка в Італію, адже той був важко хворий. Вона поступова виплачувала борг, приховуючи від чоловіка справжнє джерело такого фінансового надходження. Нора так сильно прагнула допомогти чоловікові, що допустила величезну помилку у правилах підписання векселя – підробила підпис свого померлого батька. На перший погляд може здатися, що це бездумний вчинок, що нічого хорошого він не принесе, але ж Нора робила це не задумуючись про закони чи догми суспільства, вона хотіла врятувати свою сімʼю. Дізнавшись з листа Крогстада про позику, під страхом суспільного осуду, Хельмер говорить дружині образливі, страшні речі. «Справу треба залагодити за всяку ціну. А щодо наших стосунків, то про людей — усе мусить бути, як і було, але, розуміється, це тільки про людське око. Отже, ти залишишся вдома, це річ зрозуміла. Але дітей ти не будеш виховувати. Я не можу довірити їх тобі... О-о! І це мені доводиться говорити тій, яку я так любив і яку ще... Але цьому кінець. Тепер уже немає мови про щастя, а тільки про врятування залишків, уламків, декоруму!»,— так висловлюється Торвальд, дізнавшись про вчинок Нори. Хельмер виголосив нібито справедливі слова, але за ними крилася жорстокість. Він звик милуватися своїми чеснотами і тому проявляє своє зверхнє ставлення до дружини, нерозуміння її душевного стану. Дізнавшись про її вчинок, він сприйняв його як ганебний і навіть не задумався над тим, що саме змусило її так діяти. І нарешті вона не витримує – викликає чоловіка на єдину серйозну розмову за довгих вісім років, в якій зізнається чоловіку і самій собі, що вона не щаслива, що вона досі не стала сформованою особистістю – людиною, а не лялькою.

Зовнішній (сюжетний) конфлікт– це такий собі «бурхливий» конфлікт навколо Крогстада та його шантажу. Крогстад — людина не надто високих моральних якостей, починає шантажувати Нору. Він мріє шляхом шантажу зайняти високу посаду в банку Торвальда. Лист Крогстада Торвальду не тільки відкриває давню таємницю, але і визначає, хто є хто.

Внутрішній (психологічний) конфлікт полягає у духовній боротьбі Нори. Нора, на перший погляд, здається  легковажною і несерйозною жінкою. Вона щебече, співає і насолоджуючись життям і любов'ю свого чоловіка Торвальда, тією затишною гармонією, яку вона створила у власному домі. Проте ми дізналися про таємницю жінки: вісім років змушена потай від чоловіка сплачувати великий борг, економлячи на собі і не втрачаючи при цьому природної життєрадісності і чарівної жіночності. На таке могла бути здатна лише сильна та вольова жінка, яка вміла по-справжньому кохати і захищати свою любов. Тому стало зрозумілим, що Нора не така вже й проста, якою видалася спочатку. Також стають відомими її  поривання розлучитися зі своїм амплуа лялечки та співучої пташки і стати особистістю: «Я гадаю, що передусім я людина, так само, як і ти, — або принаймні повинна стати людиною. Знаю, що більшість буде на твоєму боці, Торвальде, і що в книжках пишуть у цьому ж дусі. Але я не можу більше заспокоїтись на тому, що говорить більшість і що пишуть у книжках. Я повинна сама подумати про ці речі і спробувати розібратися в них». Цими словами «птах» виривається зі своєї «золотої клітки».

7. Осмислення нових знань та умінь.

ВИСНОВОК.

Загалом, можна сказати, що всі три види конфлікту розвивалися таким чином, щоб показати шлях пробудження особистості Нори. Події в пʼєсі розгортаються так, щоб глядач зміг повністю обдумувати слова і вчинки персонажів і робити певні висновки про сутність кожного з них.

Висновки

   У «Ляльковому домі» сміливість думки Ібсена-мислителя підкріплюється новаторством Ібсена-драматурга. На прикладі аналізованої вище п'єси можна побачити майже всі головні риси «нової драми» великого норвежця. Як і в багатьох інших творах, у ній драматург розглядає проблему «покликання». Атмосфера, розмова і вибір персонажів у «Ляльковому домі» цілком співзвучні духу новітнього світу. Письменник не побоявся заговорити про становище жінки у тогочасному суспільстві, про її право на власну точку зору, про її рівні права з чоловіком. Це було зовсім новим для норвезької та й для усієї світової драми. Ібсен почав будувати новий театр, куди глядач мав прийти не відпочивати, а думати. Про Ібсена говорили, що його п'єси починалися там, де раніше звичайно закінчувалися. Можна сказати й інакше: вони закінчувався там, де розпочиналася справжня, дійсна боротьба, де мало відбутися випробування сил героя, тобто там, де могла б початися нова п'єса. Тому фінал «Лялькового дому» називали відкритим. Своєю драмою Ібсен розкрив глибоку невідповідність між благопристойною видимістю і внутрішньою порочністю зображуваної дійсності, виразив протест проти всієї системи суспільних установ, вимагаючи максимальної емансипації жінки.

   Закріплення, систематизація та узагальнення.

Прийом «Рекомендую» (Рекомендуйте прочитати твір Г.Ібсена «Ляльковий дім»)

IХ. Контрольно – коригувальний етап.

Х. Підбиття підсумків уроку.

Отже, ми можемо сміливо стверджувати, що Ібсен зробив велику послугу суспільству, показуючи права та обовʼязки кожного, зокрема жінки.  Пʼєса стала «ковтком свіжого повітря» для суспільства, яке досі утримувало старі догми і керувалося страхом осуду. На сьогодні існують такі ж проблеми, таких же людей, тому кожен може побачити і замислитись над своїм життям і над тим, яке воно є насправді і якими насправді є ми.

Таємниця життя незбагненна, 
але ми не можемо відмовитися                                                        від спокуси все ж таки пізнати                                                                              її та зрозуміти. 
Й. Гете

ХІ. Домашнє завдання.  навчитися характеризувати особливості конфлікту п’єси. Добрати цитатний матеріал до характеристики образів головних героїв. Підготуватися до літературної вікторини за п’єсою Г. Ібсена «Ляльковий дім»