"Любов Пономаренко «Гер переможений». Загальнолюдська ідея гуманізму й толерантності. Особливості художніх засобів новели

Тема.

Любов Пономаренко «Гер переможений». Загальнолюдська ідея гуманізму й толерантності. Особливості художніх засобів новели

     Мета:

     ознайомитись із життям і творчістю Л.Пономаренко, її твором “Гер         переможений”; простежити гуманістичний пафос новели, з’ясувати причини  такого явища як жорстокість дітей по відношенню до німця, повторити поняття   новели як жанру епосу;

розвивати навички самостійної роботи з книгою, уміння   проводити спостереження над художнім текстом,  вміння грамотно висловлювати власні думки, коментувати епізоди твору, надавати оцінку вчинкам героїв, формувати свій світогляд;

виховувати почуття гуманізму, доброти, милосердя, уміння прощати, любити людину.

Обладнання: комп’ютер (використання презентації), портрет письменниці, підручник.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Методи й прийоми: «Мікрофон», презентація, асоціативний кущ,  «Судове слухання», міні-дослідження, робота в парах.

Теорія літератури: новела.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

- розповідати про життєвий і творчий шлях письменниці;

- розуміти та знати поняття новели як жанру;

- розв’язувати проблемні запитання;

- доводити свої твердження;

- бути милосердними.

  Епіграф    

                                                   Не будь переможений злом ,

                                                                            але зло перемагай добром !

          Римл. 12.21 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.                                                                                                                                                                                                                                ІІ. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          1.Робота з епіграфом.                                                                                     Слова  епіграфа – із Нового Завіту належать апостолові Павлу, який писав послання до римлян відразу після розп’яття Христа.         

  –Поясніть, як ви розумієте зміст епіграфа уроку.                                                                        ( Людина повинна за будь-яких обставин залишатися людиною.                  Треба любити своїх ворогів, а зло перемагати добром).

  2.Вступне слово вчителя.

  Дорогі діти, впродовж багатьох уроків ми працювали над темою «Ти знаєш, що ти – людина?».  Що значить -  бути людиною? Над цим питанням замислювались в усі часи. Відомий факт, як один давньогрецький філософ –учитель поставив своїм учням запитання: «У чому призначення людини?». Помовчав. А потім сам на нього відповів: «Бути людиною!». Усе це звучить досить дивно, але водночас просто.

  - Давайте коротко поділимося враженнями, хто з героїв вивчених нами творів є справжньою людиною? Чому?

( Крилата людина, яка вміє творити, любити, працювати, довіряти (з вірша Ліни Костенко «Крила»);  Климко(з однойменної повісті Григора Тютюнника) – це приклад доброти, чуйності, співчуття, самопожертви, любові, щирості, щедрості; ліричний герой з поезії В. Симоненка «Ти знаєш, що ти - людина?»).

  Отож і  сьогодні ми будемо підтверджувати оцю просту істину: людина має бути людиною.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1.Слово вчителя.

Любов Пономаренко – письменниця ХХ століття – продовжує переконувати читача в тому,що треба вміти вибачати своїх ворогів,а зло перемагати добром.                                                                             

Проблемне питання

— У чому сміливість Любові Пономаренко як письменниці?

Слово вчителя.

2.    Перед тим, як ми перейдемо до аналізу тексту твору, пропоную  повторити  терміни, які нам необхідні для успішного засвоєння теми уроку.

Гуманíзм — ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності.                                                                                                           Синонім – людяність.                                                                              Толерантність – поблажливий, терпимий до чиїхось думок, поглядів, вірувань, до інших народів, культур.                                                                                                                           Синонім -людяність.

Іншими словами, з огляду на тему уроку, твір, який ми будемо вивчати, має настрій людяності, любові до людини.                                                                                  І  що дивно, у творі піде мова про людину і війну, про її наслідки в душі людини. Ми вже говорили про війну як страшне, жорстоке явище, вивчаючи повість Г. Тютюнника «Климко».                                                                           Перевіримо чи не забули ви зміст повісті Г. Тютюнника « Климко» і чи були уважними,коли читали новелу Л. Пономаренко « Гер перемежений»  

Інтерактивна вправа.

Війна страшне явище.Вона несе горе всім. Кров,біль, страждання випали на долю чоловіків,які зі зброєю в руках пішли на фронт . але не легша була доля дітей ,жінок,стареньких,які залишилися в окупації,тяжко працювали,потерпали від голоду й холоду.                                                                                                                                                                                                                                                                                       3. Асоціативний кущ                                                                                                              - Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте слово “війна”?                     (смерть, голод, горе, поранення, сирітство, розруха)    

У війні, як правило. бувають переможці і переможені. Переможців радо зустрічають, схиляють перед ними голови...

А що можна сказати про переможених?Тих,хто потрапив на війну не з власної волі?

Ненавидіти,пробачити,бути байдужим до їхньої долі?

   - З якими словами у вас асоціюється слово “полонений”?                      (приниження, голод, сум, важка робота, смерть, знущання)                                                          4. Робота з текстом твору.                                                                                     Письменниця порушила важливу проблему, яка схвилює навіть найчерствішу душу. В новелі йдеться про любов до людей. Отож, прочитавши цей цікавий і зворушливий твір, поміркуймо над питаннями.   

  4.1. Бесіда за змістом твору.                                                                                      -    Яких страждань зазнав наш народ та багато інших народів під час Другої світової війни? (Смерть, страждання, сирітство, каліцтво, сльози)                                 -   Чому народ-борець переміг фашизм? (Любив свою Батьківщину).                      -   За що ми повинні бути вдячними тим, хто загинув на війні, отримав каліцтво, залишився живим? (За мир)                                                                                        - Що означає у перекладі з німецької мови слово «гер»? Прокоментуйте назву твору. (Так, він переможений, але він — живий, він не втратив снаги до життя, уміння бачити красу в дрібницях)                                                                           - Які ще слова, що походять з німецької мови, зустрічаються у творі? 

  4.2. Словникова робота. Пояснення значення слів: Гер – пан; шнель – швидко; Лейпціг – місто у Німеччині; гут – добре; кіндер – діти; фрау – звертання до жінки у Німеччині. 

                            Паспорт твору

1.Автор твору -  Любов Пономаренко

2.Назва твору – «Гер переможений»

3.Місце подій – українське місто

4.Час подій – після війни

5.Головний герой – Фрідріх

6. Статус головного героя – полонений

  -   Чому авторка не вказує в якому місті відбуваються події(Таких міст було багато)                                                                                                                        - Хто зводив будинки у зруйнованому місті? (Полонені німці)                                                                                        - Чому полонені зводили квартал «з любов’ю і розпачем»? (З любов’ю - бо уявляли, що будують для себе. З розпачем – тому що це була лише уява, мрія.)                                                                                                                                 -Серед полонених авторка виділяє Фрідріха. Опишіть його зовнішність, спираючись на текст ( «… Був худий, гнилозубий і брудний.» ).                    Про що вона свідчить?                                                                                                                                 - Чим займався Фрідріх після робочого дня?                                                                 - Що робили діти, коли побачили скопану грядку?                                                         - Чи можна говорити, що грядка була для Фрідріха маленькою державою?          -Чому у Фрідріха не було майбутнього в цьому «злиденному місті»?               (Це «злиденне місто» було для нього чужим, його не розуміли ) 

       Міні-дослідження                                                                                              - Знайдіть у тексті  епізоди, які б розкрили стосунки між полоненими і дорослими, між полоненими і дітьми.   

Полонені: «зводили цей квартал з любов'ю і розпачем», «не любили цей народ, не любили будинки», «але тільки-но звівся фундамент...», «Фрідріх скопав маленьку грядочку...», «ті всміхалися, дякували, називаючи вдів «фрау», «у Фрідріха теж була фотокартка...», «Фрідріх робив тільки прикраси зі шматочків цегли», «Саджав нас на коліна та співав...»                                           Висновок дітей під керівництвом вчителя: Полонені німці ненавиділи і місто, і його жителів, і будинки, які зводили, але тільки до того часу, поки не бачили творіння своїх рук. З любов'ю згадували свою домівку, рідню. Були вдячні вдовам за допомогу.Фрідріх любив дітей, квіти, був умілим майстром.  Дорослі: «Охоронець чіплявся поглядом і байдуже погиркував...», «...гиркав охоронець», «місто давно не сердилось на німців, вдови жаліли їх...», «охоронець замість «шнеляти» простягав йому цигарку і дозволяв лежати під стіною», «...самотні жінки подовгу стояли, роздивлялися і навіть сплакували», «його поховали за містом...»                                                            Висновок дітей під керівництвом вчителя: Дорослі розуміють Фрідріха краще за дітей, тому поводяться більш толерантно. Найбільше німців жаліли вдови, намагалися чимось допомогти. Ненависть змінилася милосердям, бо розуміли, що прості німці – заручники фашизму. 

Діти: «ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв'язали його травою і поставили на грядці», «І ми у відповідь цілу весну і ціле літо топтали і розкидали його грядку», «ми не могли його не дражнити», «ми любили ціляти в нього грудками, любили, коли він саджав нас на коліна та співав...»                                                                                           Висновок дітей під керівництвом вчителя: Дівчинка та її друзі жорстоко поводилися з полоненим німцем тільки тому, що окупанти принесли багато горя в їхнє дитяче життя. Навіть добре ставлення до них Фрідріха не пом'якшувало їхніх сердець. Вони ще не розуміли, що для хворого Фрідріха ця війна стала трагедією.                                                                                                             - Чим любив хизуватися Фрідріх?                                                                             -Чи змінилося життя Фрідріха з приходом осені? (Сили почали покидати Фрідріха, «робив тільки прикраси зі шматочків цегли – сонця і квіти…»)                                  -Що сталося з Фрідріхом? З чим це, на ваш погляд, було зв’язано?                 (Безнадія, хвороба, а можливо, недитяча жорстокість дітей).                                    -Як ви розумієте речення «Коли зняли його і взяли на руки, то здивувалися, що немає в ньому тіла.» ? (Весь цей час він залишався живим завдяки своїй «силі духу»)                 

       4.4.- Аналізуючи цей образ, пропоную скласти інформаційне гроно «Фрідріх»:

-Вразливий

-Відчуває вину перед дітьми,жінками

-Працьовитий

-Сентиментальний

-Любить дітей

-Має потяг до прекрасного

-Сумує за сім’єю

-Нещасний

-Що привернуло увагу оповідача, коли вона сиділа на вікні у новому будинку?(Під вікном у грудні зацвіла квітка, яку посіяв Фрідріх).  

  -Чому дівчинка не зірвала квітку? (Це пам'ять про німця)

  -Чому з квіткою опинився нечіпаний і хрест з паличок? (Це символ вироку смерті, який стає поштовхом до пригніченого стану полоненого, а згодом – до самогубства)

  -Якою подією завершується твір?

  -Навіщо Фрідріх сховав  фотокартку? Про що говорить ця художня деталь? (Це Фрідріхів «лист у вічність». Не маючи змоги знайти своїх дівчаток у повоєнний час, полонений замуровує фотографію в стіну будинку як найдорожчий скарб).                                                                                              Висновок. Ця фотографія після багатьох років  стає ще одним підтвердженням людської доброти і подає читачам надію, що Фрідріхові діти, можливо, довідаються, яким був їхній батько і де загинув. Автор залишає нам, читачам, відкрите запитання: «Ви не знаєте, де наш тато? » 6. Суд над жорстокістю дітей                                                         

      - Діти, а зараз скажіть мені, які слова є опорними в новелі?                             (зло – добро,жорстокість – милосердя)                                                                                  -З’ясуємо, яка проблема постала перед нами. Вирішимо її у формі суду: - Чи можна простити ворогові і в яких випадках?   

   Випереджальні завдання                                                                                                      І - Прокурору треба висунути звинувачення дітям з новели Л.Пономаренко     « Гер переможений».                                                                                                      ІІ - Свідки повідають нам про події, які відбувалися під час Другої світової війни очима  письменників.                                                                                          ІІІ - Захисникам треба обговорити та навести вагомі докази – виправдання Фрідріха.                                                                                                                         ІV -  Суддя  виносить вирок.                                                                                                                              Прокурор: - Чи праві були діти, коли зробили з паличок хрест, розкидали маленьку «державу» Фрідріха? Так! Праві. Фрідріх – це німець.  Він воював проти нашої держави. Армія Гітлера завдала багато горя нашому народу. Тому треба відповідати за свою жорстокість.                                                                                                                                                                                               Свідки: Учні зачитують  уривки з прочитаних творів про війну (ГригірТютюнник « Климко») «Тоді…кинулися грабувати і брали не тільки їжу,а й одяг,де кращий.  Через тиждень вони пішли далі ,а у висілку почався голод.»    «Коли дядько підійшов близько,німець… з усього маху вдарив старого вище колін.» « Німець бив їх так само,як і старого,-мовчки,із усього маху.»

Захисники: - Ми вважаємо, що діти неправі.Так! Армія Гітлера була жорстока, але сьогодні німець був полоненим, беззахисним, слабким і хворим. Просто людина, яка викликала до себе співчуття.                                      -Так! Він німець, але як бачимо, був хорошим батьком, любив працювати на землі – сіяв, вирощував.                                                                                          Свідки: - Фрідріх опинився на фронті скоріш за все не з власної волі, а за наказом свого головнокомандуючого. Не можна нам відповідати жорстокістю на жорстокість.       

 Вирок судді: - Війна –це  жах. Але треба в будь-якій ситуації залишатися людиною. Жорстокості у світі не повинно бути.  На жорстокість треба відповідати добром.                                                                                                                           -Уявімо, що ви виходите з зали суду, а я, кореспондент, вас запитую  («Мікрофон»):                                                                                                                      - Скажіть, з якими почуттями ви виходите з зали суду?                     (Співчуттям до полоненого німця, жалю до хворої людини)                                                                                                                      - Висловіть свою точку зору щодо вироку суду. (Справедливий) 

-  Визначимо тему та ідею твору                                                                                       Тема: зображення гуманного ставлення до полонених німців, які від­будовували зруйноване місто (взаємостосунки Фрідріха з дітьми, само­тніми жінками).

  Ідея:

- осуд війни, зла, насильства;

• утвердження милосердя, співчуття;
• ідея прощення як складова гуманізму;
• необхідність у будь-якій ситуації залишатися людиною.

7. Міні-дослідження.                                                                                                             Завдання                                                                                                                               а) Визначити композицію твору .           

Композиція.                                                                                                Експозиція: полонені німці зводили будинки. Зав'язка: ставлення Фрідріха до українських дітей, жінок-вдів. Кульмінація: хвороба, а потім самогубство Фрідріха. Розв'язка: знайдена в стіні квартири фотокартка з двома дівчатка­ми — згадка про полоненого німця.                                                                                 б)  Художня деталь, її роль у творі.

1. Цеглинки -  уособлюють любов полонених німців до праці.
2. Квітка на клумбі (нагідка) – любов до прекрасного, людина, яка любить прекрасне, не може бути жорстокою і злою.
3. Фотокартки – те, що з’єднувало німців з рідними, те, що було для них найдорожчим, згадка про мирне життя і жаль за ним.
4. Грядка – «його» (Фрідріха) держава в нашому злиденному місті.

5. Прикраси зі шматочків цегли (сонце, квіти) – творча натура Фрідріха, потяг до краси, бажання зробити приємне.
6. Квітка, що розцвіла посеред грудня – пам’ять, символ незнищенності душі.

7. Речі та їжа, що давали жінки полоненим – милосердя, прощення
8. Цигарка охоронця, якою він пригощає полонених – співчуття, людяність.
9. Хрест – символ смерті, крах надій і сподівань.

Висновок: Усі ці деталі яскраво передають трагедію війни, гуманізм наших людей та жаль за змарнованими людськими життями.                                                                                                                                                            8. Робота в парах.                                                                                                   Опрацювання матеріалу підручника про новелу.                                                                    - Порівняйте жанрові ознаки новели з жанровими ознаками оповідання.                    - Віднайдіть спільне і відмінне.                                                                                                  - Предметом новели є незвичайна подія. Що незвичайного трапилося у творі «Гер переможений»?                                                                                          (Через 50 років жінка знаходить у стіні будинку фотокартку дітей Фрідріха).                                                                                                                                       -Що більше, на вашу думку, цікавить автора: незвичайна подія чи персонажі?                                                                                                       (Персонажі, які потрапляють у незвичайні життєві обставини, вони вражають нас своїми вчинками, глибиною душевних переживань).                                                                                                                

9.Спостереження над текстом.                                                                                   - Поміркуйте, які особливості побудови твору ви помітили.                                         (У творі поєднуються різні часові площини.)                                                                            -Які важливі події відбулися в житті міста і в душі оповідача за 50 років?              («За цей час у будинку не тріснула жодна стіна, не струхла і не висохла підлога». Німці, хоч були полоненими, свою роботу виконували на совість.  До оповідача прийшло розкаяння за своє ставлення до Фрідріха, прощення ворогам, які, колись прийшовши на чужу землю, хотіли зробити її народ своїми рабами).                                                                                                                Висновок. З роками людина стає мудрішою, набирається життєвого досвіду і починає розуміти, для чого вона прийшла на цей світ, яка її місія на землі. Врешті-решт приходить усвідомлення, що прощення — одна з наголовніших людських чеснот.                                                                                                            -Яка художня деталь прихована у «чорному ящику», що найбільше пов’язана з ідеєю твору?(Знайдена фотокартка)                                                                                                              Учитель: Ідея новели, як бачимо, майже завжди захована в художньому образі, спонукає читача над чимось задуматися.                                                    То про що ця новела? Чому має таку назву?                                                             (Про любов до людини. Війна позбавила щастя і життя Фрідріха, який був звичайним солдатом, але за чиїмсь наказом, узяв до рук зброю і прийшов як ворог, та, будучи переможеним, набрав подоби звичайної людини, яку неможливо було ненавидіти…).                                                                                -Чи засуджує автор когось із персонажів новели? Чому ви так думаєте?    (Думаю, що ні. Тому що дівчинка подорослішала і  через багато років збагнула всю несправедливість становища, усвідомила глибину страждань полоненого німця).                                                                                                             -Чого письменниця очікує від нас, читачів?                                                                                  ( Ми не повинні забувати свою історію, маємо передати її своїм нащадкам, аби й вони поважали пам’ять загиблих і знали ціну людського життя).                    

IV. Закріплення вивченого матеріалу. «Мікрофон»                                                                                                                                                                                   -У чому сміливість Любові Пономаренко як письменниці?                                       (Взяла складну, незвичайну, суперечливу тему, подала досить правдоподібно подробиці, показала, що полонені теж люди, підкреслила, що будь-яка війна – неприпустиме для людського суспільства явище).                                               

V. Підсумок.

        1. Робота з рефлексійною анкетою.                                                            Вибрати ті твердження, які б хотіли продовжити.                                                -Сьогоднішній урок дав мені можливість зрозуміти…                                                          -Мені найбільше подобаються в людях такі риси характеру…                                    -Я хотів (ла) сказати дівчинці та її друзям…                                                                    2. Оцінювання діяльності учнів.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 VI. Домашнє завдання.                                                                                              Завдання на вибір:                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                а) продовжити новелу, давши відповідь на питання: «Ви не знаєте, де наш  тато?..»;                                                                                                                               б) написати листа Л. Пономаренко, розказати про свої враження від прочитаної новели.