Тема. Єднаймося, наша велика родино.

Про матеріал
розширювати й поглиблювати знання учнів про свій родовід, формувати культуру почуттів, сприяти глибокому осмисленню значення родини, сім’ї як основи успіху, сили людини; виховувати повагу до свого роду, віру в майбутнє української родини.
Перегляд файлу

     Слайд №1.

 

Тема. Єднаймося, наша велика родино.

 

Мета: розширювати й поглиблювати знання учнів про свій родовід, формувати культуру почуттів, сприяти глибокому осмисленню значення родини, сім’ї як основи успіху, сили людини; виховувати повагу до свого роду, віру в майбутнє української родини.

 

Епіграф.                                      

                                        Тільки родина, як зірка єдина,      

                                         твій порятунок, надійний причал!   

   

Обладнання:

- святково прибраний зал;

- аудіозапис пісень про родину;    

- творчий проект;

- родинне дерево, дерево класу;

- виставка батьківських творчих робіт

Методи  й прийоми: бесіда, виразне читання, виконання пісень, танців, слухання музики.

 

Хід виховного заходу:

 

Учень. Сьогодні у цій залі свято,

Ми дуже раді всіх вітати.

І, сподіваємось, що кожен

Для  себе щось узяти зможе

Хтось настрій добрий запозичить,

Бо посмішка усім нам личить,

Хтось слову доброму зрадіє,

Бо про добро усі ми мрієм.

Та починати вже нам час,

Сюди запросили ми вас?

Аби всі разом у дружній колі

В домівці нашій-рідній школі-

Сердечно й щиро привітати

З сьогоднішнім родинним святом.

            

Учениця.

                  Якби зібрати всі слова земні,

                   Ми б вибрали прості і невисокі,

                   Щоб ваші дні трояндами цвіли,

                   Щоб не були в житті ви одинокі.

                   Хай не спішать літа на ваш поріг,

                   Хай  повсякчас  здоров’я  прибуває ,

                   Ми ніжно любим вас і від душі,

                   Всього найкращого бажаєм.

 

                                       Пісня «Ласкаво просимо»

 

Учитель.

Ми  раді з вами зустрічатися на нашому родинному святі.

Дорогі наші гості! Хай буде вам тут затишно, тепло, мов у хаті своїй, хай щира розмова і бесіда мудра розквітає у наших душах. Сьогодні ми поведемо розмову про найсвятіше, що є в житті людини – про сім’ю – оберіг життя лю дського на землі.

Сім’я - ось та пристань і гавань, .звідки ми входимо у широкий світ, ім’я якому народ. Родина - це не тільки рідні, родичі. Адже  родина до родини – народ.

Ми  з вами усі український народ, який складається з  родин великих і малих,  дружніх і працьовитих.

Як могутня ріка бере силу з маленьких джерел, так і наша культура збагачується маленькими родинами, сім’ями. Прекрасно, коли в сім’ї панують згода, взаєморозуміння, повага.

Слайд №2.Наша школа – наша родина.

Наша школа – наша родина. Педагогічні працівники та учні – це велика родинна сім’я. У цій родині працюють люди, які з частинкою серця вкладають у своїх вихованців розум, душу, любов, здоров’я, хочуть бачити їх гідними своїх батьків.

 

Учениця.   Батьки  і діти! Діти і батьки!

                   Нерозділиме і довічне коло,

                   Ми засіваємо житейське поле.

                   І не на день майбутній – На віки!

 

Учень.      А хто дає той напрямок  – дорогу,

                  Чого не мов, без чого я тинявсь,

                  Хто вчить дітей ходить,

                  Молитись Богу,

                  Одна відозва є на це – сім’я.

 

В Україні говорять «Без сім’ї немає щастя на землі», «З родинами йде життя людини». А в пісні співається, « Де згода в сімействі, де мир і тишина, щасливі там люди, блаженна сторона».  Саме  в сім’ї дитина робить свої найперші кроки, вона виходить у широкий світ, навчається любові й добра, тут вчиться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам’ять свого роду!

 

 Учень.  Родина, рід – які слова святі,

                Вони потрібні кожному в житті.

                Бо всі ми з вами гілочки на дереві,

                Що вже стоїть віки.

                Це дерево – наш славний родовід.

                Це батько й мати, прадід твій і дід.

Слайд №3. Родове дерево.

Учитель. Поглянте на родове дерево!

                  Що символізує воно?

Учениця. Листочки – це діти , гілки – це батьки. Стовбур , товсті гілки – діди й бабусі , коріння – прародичі .

Учитель. До вашої уваги дерево класу – це дерево нашої пам’яті. Слайд №4. Дерево класу.

 

 

Традиційно українська сім`я була великою: під одним дахом , як правило , проживало декілька сімей, і кожен член родини знав своїх родичів, пращурів і виховувався на їх прикладі.

А чи знаєте ви своїх родичів. Розповідь про родинне дерево. Слайд №5. Родинне дерево.

 

Учень. Колискою роду була хата. Саме тут творилося доля роду. Існує давня легенда про те, як з`явилася перша хата. Тоді Янгол прорубав вікна та затяг їх риб`ячим міхуром, а жінка з дітьми стала прибирати та тішитися , що мають таку гарну світлу оселю.

 

Янгол замилувався ними та й залишився назавжди стояти при віконці. Тому, повчає легенда, боронь Боже-плювати у вікно! А ще не можна в хаті  лаятися, сваритися, битися, бо Янгол плакати буде-він же залишився, щоб милуватися нами. А  яке ж милування з лайки та бійки?! Так вчить народна мудрість:кожен повинен намагатися зробити свій дім не просто сяким-таким пристанищем, а саме родинним вогнищем, де відігрівається душа, панує атмосфера любові й доброти.

 

Слайд №6. Хата.   Пісня «Смерекова хата»

 

Учень. Родинний дім-це ті стіни, які оберігають нас у люті морози й холод, від негоди, дають прохолоду і захист у літню спеку, затишок для душі, можливість   наодинці побувати самим із собою й відчути плече підтримки усієї родини.

Батько й мати, мати й батько-це крила однієї птахи, назва якій сім`я. І тільки та птаха зуміє звити своє гніздо-свою родину і відкласти в ньому яйця-продовжити свій рід,у якої ці крила дужі та міцні.

Учитель. Давайте з’ясуємо, що означають слова сім’я, родина, рід.

 

Слайд №7. Значення слів.

1.Сім’я-група близьких родичів(чоловік, дружина, батьки, діти), які проживають разом.

2. Родина-група людей, що складається з батьків, дітей, онуків, близьких родичів, які проживають разом.

3. Рід-ряд поколінь, які походять від одного предка.

Учитель. А звідки походить слово родина? Про це ми послухаємо…

Учень. Слово родина походить від Рода - першобога слов’янської міфології, творця вирію, господаря світу. За уявленням наших предків-язичників, він перебував на небі, керував дощем і блискавицями. У сучасній лексиці чимало слів утворено від імені Рода: народитися, уродити(про врожай), рідний, народ, природа, рідня, родовід, вродливий.

Учитель. А зараз ми проведемо бліц-опитування «Чи знаєте ви своїх рідних»

Три учні стають півколом посеред класу й намагаються якомога швидше відповісти  на запитання.

  1.               Коли день народження у твоєї бабусі?
  2.               Які очі у твого тата?
  3.               Який улюблений колір твоєї мами?
  4.               Яка улюблена книжка(справа) твого дідуся?
  5.               Назви імена своїх дядька й тітки?
  6.               Яке твоє улюблене родинне свято?
  7.               Як звали твого прадідуся?
  8.               Які ласощі полюбляє твоя сестричка?
  9.               Де навчалася твоя мама, батько?
  10.          Номер взуття батька, сина, доньки?
  11.          Робочий телефон батька, матері?
  12.          Яку пісню любить твоя мама?

 

А  тепер надаємо слово одній із мам.

Читання вірша «Заповіт»,

пісня «Сину, ангел мій».

Учитель. Важливим для родинного кола є дотримання моральних норм.

А  що таке мораль?

 

Слайд №8.Народна мораль.

 Це система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного та до  суспільства. Послухайте притчу і поміркуйте над народною мораллю. Притча «Батько й мати» (ж «Дивослово № 11-2005, с.65).

Висновок: сім’я тоді міцна, коли в ній панує спокійна атмосфера, дружні стосунки між дітьми й батьками, гарний настрій.

 

Слайд №9.З родини йде щастя людини.

Учитель. У тісній співдружності живуть діти й батьки нашого класу.

Наш родинний сад нині квітує,

Боже, дай , щоб завжди так було,

Хай порозуміння в нас панує

Адже це сюди усіх нас привело.

Всі ми різні, трохи незнайомі,

Тож історії почуть пора,

Як щаслива мама й гордий тато,

Вперше зустрічали немовля.

З нагоди нашого свята до нас завітав кореспондент. Він хоче взяти  інтерв’ю в батьків.

1. Яку подію з першого року життя сина ви найбільше пам’ятаєте?

2. Які дарунки найбільше любить ваш онук?

3.Чого ви найбільше бажаєте своєму онуку?

4. На кого схожа ваша внучка?

5.Чи пам’ятаєте, якою була погода на вулиці у день народження вашої дитини?

6. Хто і як визначив ім’я вашої дитини?

7. Якою була вага й зріст вашої дитини?

8. Яке перше слово промовила ваша дитина?

9. Який перший віршик розповіла вам донька?

10. Яка улюблена іграшка була у вашого сина?

11. Якого кольору була дитяча коляска вашої дитини?

12. Яке найбільше захоплення вашого сина?

 Учень. Відомо, що щасливими не народжуються, ними стають.

Народна мудрість переконує: « З родини йде щастя людини.» На все життя у нашому серці залишається мамина ласка, бабусина щедрість, татова вимогливість, дідусева мудрість.

Учень. Батько в сім’ї - захисник, годувальник. Батькове слово-це закон. Як скаже батько, так і буде. Кожен із нас хоче, щоб батько був людиною сильною, справедливою, щоб був мудрим і мужнім.

Учень. Ми добре розуміємо, що хоча ззовні наші тати часом суворі, вимогливі, але у своїй душі вони добрі, ласкаві та ніжні , як мами. Це їхня чоловіча вдача не дозволяє їм показати себе.

Учень. Батькова любов до нас стримана. Недарма в народі кажуть,  що дитину треба любити так, щоб вона про це не знала. Саме такою і є батьківська любов.

Учениця. Дорогий, хороший рідний тату,

Кращого від тебе не знайти.

Дорогий, хороший, рідний тату,

Як чудово, що у нас є ти.

Сад зелений, а у ньому гордий дуб шумить гілками,

Дім красивий, а у ньому любий тато наш із нами.

Усе в житті міняється і в’яне,

Усе мина, відходить назавжди.

Лиш батьківська любов ніколи не зів’яне

Лиш татові слова зі мною назавжди.

Усе що є в житті, то долі повеління,

А все, що є в мені, то батькове учіння.

Від батька в мене є терпіння і удача,

І розум, батьку мій, це твоя добра вдача.

Люблю усе живе, що квітне і буяє,

Це батьку, мабуть, я також від тебе маю.

Ти передав мені усе, що сам умієш,

І наділив мене усім, що сам ти знаєш.

Життя іде – бреде, квітує і згасає,

Науку цю твою я завжди пам’ятаю.

Нехай ідуть роки і дні у млі згасають,

А ти для мене є теплом землі – я знаю.

Твоє добро святе і людяність велика,

І відданість землі і совість у душі

Це те усе в тобі за що я поважаю.

І голову свою в уклін тобі схиляю

 

Пісня про тата.

 

Учень. Мама – наше довідкове бюро і швидка допомога, скринька добрих порад.

 

Чи є в світі що світліше, як мамині очі?

Які зорять за дітками вдень і серед ночі.

Чи є в світі що світліше, як серденько мами?

Яке б’ється для дитини днями і ночами

Чи є в світі що миліше, як мама кохана,

Яка робить для дитини з вечора до рання.

 

Учениця. А чуєш як в грудях у нас б’ється серденько?

Бо серце нам дала також наша ненька

Я знаю, тим серцем ми маємо жити

І Бога ,і маму ,і край свій любити.

Гарна ти матусю! Добра, люба, щира,

Ти мене ще змалку звичаю навчила

І щодня навчаєш ,   як любить родину,

Мову нашу гарну, рідну Україну!

 

Мама. Я жінка, я квітна, я доля, я мати. Життя я колишу у своїх долонях. Як добре мені таку донечку  мати. Зростай, моя пташко, рости, моя доня.

 

Пісня «Мамина сорочка»

 

Учень. Стоїть на землі мати – вища й святіша від усіх богинь. Стоїть мати й молиться за народ, за своїх і чужих синів і дочок, за нас із вами.

І перші слова її молитви:

«Пошли, Боже, діткам щастя і здоров’я, віру в завтрашній день, людяність їм пошли і милосердя, доброти їхньому серцю, світлого розуму голові, долі їм бажання працювати, примножувати багатства роду, не зазіхаючи на чуже добро, не кидаючи рідну землю.»

Учитель. Мати до старості намагається вгодити спочатку дітям, а потім онукам. Буває і так, що рідко вони вдячні їй за те.

 

Пісня « Мамина черешня».

 

Учитель. Сім’я, родинні стосунки – єдиний острівець посеред розбурханого океану життя для молодої  людини. Доля не тільки окремої людини, а й усього людства будується в сім’ї: Недарма існують народні прислів’я :

  1.              За науку цілуй батька й матір у руку.
  2.              Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.
  3.              Роби так, щоб батькові, матері не було соромно від людей.
  4.              За мамині сльози Бог долю заморозить.
  5.              Не той батько-мати, хто народив, а той,хто випоїв, вигодував та добра навчив.
  6.              Яка сім’я , такий і я.

 

Слайд №10– Народний досвід учить.

Найближчою ріднею є свояки. Як їх у народі називають і ким вони доводяться родичам, ми взнаємо з пояснення.

Слайд №11 -  Пояснення.

         Учитель.

Бабуся! Чи є на світі краща людина? Скільки вона недоспала ночей, голублячи онучат? Подивіться в бабусині очі. Які вони  щирі! У них не побачиш ні лукавства, ні хитрощів! Це погляд добра і любові.

Учениця. Берегинею кожного роду є бабуся. Під її спів виростаємо. Бабуся знає і вміє все. Бабуся – мудрість сім’ї. І ми, онуки, хочемо бути схожими на своїх бабусь.

 

Я бабусеньку рідненьку

 Усім серцем люблю.

Хто не любить єдину -

Берегиню свою?

 

Розповідь учнів про своїх бабусь.

Танець.

Учитель.Шануймо кожну мить життя , вона – безцінна, уміймо нею дорожити, даруймо один одному любов, повагу, взаєморозуміння. Слово вдячності шлемо дідусям. Є прислів’я: поки діда - поки хліба. Найбільше люблять дідусів онуки. Дідусі готові віддати все, аби їхнім онукам було добре. Святість цієї близької людини завжди була незаперечна. Ось послухайте мудре народне повчання.

Весною, коли запарувала земля, сивий дідок пішов на город і почав садити молоденьку яблуньку. Побачив те онук і з властивою для дитини наївністю запитав: « Дідусю, навіщо ви садите деревце, все одно не дочекаєтесь плодів?».

Дідусь відповів:» А знаєш, внучку, якщо я не скуштую яблук, то хтось інший це зробить, і скаже мені спасибі».

Мудрі повчителі привчають своїх онуків до праці, виховують любов до природи , до людей.

 

Учень. А я вітаю свого дідуся

              І таке йому скажу:

              Із тобою я дружу.

              Ти хороший, ти ласкавий,

Ти привітний, гарний славний.

Будь здоровий, не хворій,

Дідусеньку, рідний мій.

 

Танець.

 

Учитель. У родинному вогнищі панує благодать, витає згода, чується сміх, особливо тоді, коли не порушуються правила сімейної етики. Звернемось до них.

 

Слайд №12. Правила сімейної етики.

 Але й, на жаль, бувають конфлікти. Як уникнути їх у стосунках із рідними? Перевірте себе.

 

Слайд №13. Десять «не можна».

Чи не порушуєте ви десять «не можна» від В. Сухомлинського .  Вам роздані листочки, де ви повинні навпроти кожного «не можна» поставити «+» чи «- «.

Скільки не можна ви порушили. Чи можна було вчинити по – іншому, уникнути конфліктів.

 Учитель. Дейл Карнегі – американський педагог, психолог, письменник визначив п’ять  правил, які допомагають зробити мікроклімат у сім’ї доброзичливим.

 

Слайд № 14. Д.Карнегі.

  1.              Не треба прискіпуватися.
  2.              Не намагайтеся переінакшити людину.
  3.              Не критикуйте.
  4.              Не соромтеся висловлювати один одному свою прихильність.
  5.              Хоч зрідка робіть подарунки своїм близьким.

І діти нашого класу хочуть зробити приємну мить для своїх рідних – вручити призи.

 

  1.              Кожна з бабусь одержує диплом «Почесна бабуся»

Бажаємо Вам радості, щастя й любові,

Бажаєм, щоб настрій завжди був веселий, хороший,

Щоб в кожній кишені водилися гроші.

  1.              Дідусі одержують медаль «Любий мій дідусь».

Бога прошу.

Свій уклін приношу,

Руки красиві цілую,

Літ до ста жити віщую.

  1.              Грамотою «Мама – рукодільниця» і «За оригінальність талантів» нагороджується мама

Щоб від життя була лиш радість,

Любов і шана від дітей.

Хай Бог здоров’я і силу дає,

А Матір Божа завжди береже.

  1.              Грамотою «За тісний зв'язок поколінь» нагороджується батько…

Хай вода дасть сили,

А роса – здоров’я.

Все що треба більше,

Хай Господь дає.

 

Слайд №15.Наш кодекс члена сім’ї.

Учень. 

О який же світ широкий!

Скільки в нім доріг!

Хоч злетиш в житті високо,

Не забудь поріг,

Де тебе чекає ненька,

Вигляда в вікно.

І болить її серденько,

Журиться воно.

Та не минуть соколята,

Зрідка шлють листи,

Вабить простір їх літати,

Кличуть їх світи.

Де б не був ти,

Завжди пам’ятай .

Рідну землю, любу неньку

Ти не забувай!

Учениця.

Твій дім - це перший крок і слово.

Твій дім квітучий, мов калина.

Твій дім - це ніжна колискова.

Твій дім - це наша Україна.

Учень.

Добро - не яблуко, не груша,

Воно на вербах не росте –

Воно зростає тільки в душах,

А душі – поле не просте

Учитель.

Рідна хата – лагідна й тепла пристань для наших душ. Сюди поверталися ми з далеких і близьких доріг, несемо свої радощі, сумніви й печалі. Тут ми щасливі.

Учень.

А для щастя треба зовсім небагато –

Сонце, зорі, небо і весела хата.

А у хаті рідні, друзі, мама й тато,

Щоб любов і радість там жила крилата

Щоб були стосунки в сім’ях добрі й щирі,

І зростали дітки в злагоді й мирі,

Щоб була робота в мами і у тата,

Діток пригортали ніжними руками.

Кажуть, що на світі сонце найясніше,

Та всміхнеться мама і стає світліше.

Кажуть, що без сонця не розквітнуть квіти,

А хіба без мами є щасливі діти?

 

Слайд №16. Щастя.

 

Слайд №17. Запам’ятай.

 

Учитель.

У кожного з нас є своє родинне вогнище, дім, у якому живемо. А от коли скласти наші маленькі батьківщини, вийде велика держава – Україна. Це наша земля, наш край,наша країна з мудрими талановитими людьми, з чарівною піснею, що дивує весь світ. Це наша велика родина.

 

Слайд №18. Родина.

 

Слайд №19. Дружба.

 

Слайд №20. Дружба не терпить.

 

Учениця.

Народилась я в країні, де поля і небо синє.

Україна - моє свято.

Україна – мама й тато!

Люблю я рідну Україну.

Поглянь: поля, сади, ліси.

І вони, мені повірте,

Незвичайної краси.

Лунає в серці дзвінко солов’їний спів.

Вабить нас, чарує цвіт садів, гаїв.

Не шукай краси такої в жодній ти країні!

Залишайся навіки жити в рідній Україні!

 

Одна – єдина – славна Україна.

У всьому світі кожен зна,

Батьківщина лиш одна

І у нас вона єдина –

Наша славна Україна!

 

Пісня «Одна калина»

 

Учень.

Дорога додому,

До рідної хати…

Повірте, так треба мені небагато:

Краплину спокою,

Ковточок терпіння

Ви скажете: «Мізер»!

Для мене ж – спасіння!

Спасіння від буднів,

Що спалюють душу,

Спасіння від кожного

«Треба» і «мушу».

Дорога додому…

Як сповідь таємна.

Можливо, для когось

Це справа й даремна.

Я ж хочу до мами,

У батьківську хату!

Повірте, як треба мені небагато.

Учениця.

 

Вірш «Мій отчий дім».

 

Мій отчий дім, де всі стежки мої,

Веселками ясними перевиті,

Де у садках співають солов’ї,

Де шлях в світи – лежить в високім житі.

 

Мій отчий дім! Ти дав мені усе!

Моя Вкраїна, піснею багата.

Ввійшла у серце співом голосним,

Як та любов, яку дарує мати.

Мій отчий дім! Усе перебудь в мені

Пристанищем дитинства тимчасовим

Мій отчий дім. Даруй мені пісні,

І мамине до болю рідне слово.

 

 

Слайд №21. І. Огієнко.

 

Учитель.

Згадую слова Огієнка, що «сім`я – це домашня церква, на якій стоїть цілий світ». Сім’я – це пам'ять роду, а рід – запашна на пишній кроні української державності. То нехай же з року в рік, із століття в століття пишно розквітають крони наших плодових дерев, нехай коріння їхні будуть міцними і дужими від діда до прадіда, від батька до сина, від матері до доньки. Дай, Боже, щоб кожному роду та й не було переводу. Хай в кожній родині все ладиться, прибавляється, множиться і додається. Хай чарує всіх ніжність і п’янить любов до матері, до батька, до рідної землі, на якій ми живемо і ростемо своїх дітей.

Пісня «Родина»

 

Слайд №22.

Слайд №23.

 

Пісня « Бажаємо щастя».

1

 

doc
Додано
9 березня 2021
Переглядів
410
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку