Любов Пономаренко. Коротко про письменницю. «Гер переможений». Загальнолюдська ідея гуманізму й Особливості художніх засобів новели (роль деталей, поєднання різних часових площин т

Любов Пономаренко. Коротко про письменницю. «Гер переможений». Загальнолюдська ідея гуманізму й

Особливості художніх засобів новели (роль деталей, поєднання різних часових площин тощо)

7 клас, українська література

Мета: стисло ознайомити школярів з життям і творчістю Л. Пономаренко, проаналізувати її новелу «Гер переможений», визначаючи наскрізний гуманістичний пафос твору; розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки; коментувати епізоди твору, надавати оцінку вчинкам героїв; збагачувати словник учнів; формувати їх світогляд, кругозір; виховувати почуття поваги до творчості Л. Пономаренко; риси чуйності, доброти, милосердя, гуманності; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Л. Пономаренко, бібліотечка її творів, історичні ілюстрації про наслідки воєнного лихоліття, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда за питаннями
• Яких страждань зазнав наш народ та багато інших народів під час Другої світової війни?
• Чому народ-борець переміг фашизм?
• Назвіть відомі вам твори художньої літератури, в яких описані страшні часи воєнного лихоліття.
• За що ми повинні бути вдячними тим, хто загинув на війні, отримав каліцтво, залишився живим?
• Чи живуть поруч з вами люди — учасники війни? Як ви ставитеся до них?
• Доберіть до слова «війна» синоніми. (Наприклад, війна — смерть, каліцтво, жорстокість…)

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

Якщо зібрати сльози матерів,
Що пролились за дочок і синів,
Які навік у битвах полягли,
Які за щастя юність віддали,
То море створиться із сліз отих,
Із сліз печально гнівних і палких.
В. Ткаченко

Людину можна розпізнати за оточенням, в якому вона знаходиться.
Д. Свіфт

1. Життєвий і творчий шлях Л. Пономаренко. Матеріал для вчителя

ЛЮБОВ ПЕТРІВНА ПОНОМАРЕНКО (1955)

Народилася 25 травня 1955 року в селі Іванівці Срібнянського району на Чернігівщині. Закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя (1978). Працювала вчителем російської мови та літератури на Срібнянщині, завідуючою відділом в Срібнянській райгазеті. З 1987 року мешкає на Полтавщині. Працювала в школах та редакціях райгазет Оржицького і Гребінківського районів. З 1999 року — власний кореспондент всеукраїнської громадсько-політичної газети «Зоря Полтавщини». Мешкає і працює в м. Гребінка.
Твори друкувалися в багатьох газетах і часописах, видавалися в колективних збірках та антологіях, зокрема в антології української «жіночої» прози та естетики другої половини ХХ — початку ХХІ століття (авторський проект Василя Габора) «Незнайома антологія (Львів, 2005), за кордоном — в Німеччині та Японії, в альманасі «Біла альтанка» (Полтава, 1996).
Автор книг новел, оповідань та повістей «Тільки світу» (Київ, 1984), «Дерево облич» (Київ, 1999), «Ніч у кав’ярні самотніх душ» (Миколаїв, 2004), «Портрет жінки у профіль з рушницею» (Київ, 2005).
Лауреат літературних премій: міжнародної імені Олеся Гончара (2000), всеукраїнської «Благовіст» (1998) та обласної імені Панаса Мирного (2005). Член Національної спілки письменників України з 1987 року.

2. Теорія літератури

Новела (від італ. novella — новина) — близька до оповідання жанрова форма, яка відзначається чіткістю зображуваних подій, несподіваністю їх розвитку та розв’язки. Тип малої форми оповіді, який виник в епоху Відродження; характеризується динамічною інтригою та увагою до особистості героя, його індивідуальної свідомості та вчинків. Новела — один із жанрів епічного роду літератури.

3. Робота над твором Л. Пономаренко «Гер переможений»

3.1. Виразне читання твору, переказування окремих епізодів з коментарем.

3.2. Тема: зображення гуманного ставлення до полонених німців, які відбудовували зруйноване місто (взаємостосунки Фрідріха з дітьми, самотніми жінками).

3.3. Ідея: засудження війни, жорстокості; уславлення гуманізму, чуйності, доброти.

3.4. Основна думка: ненависть, зневажливе ставлення до полонених німців змінюється на доброту, чуйність, співпереживання, бо простий німець — заручник фашизму.

3.5. Жанр: новела.

3.6. Композиція.
Експозиція: полонені німці зводили будинки.
Зав’язка: ставлення Фрідріха до українських дітей, жінок-вдів.
Кульмінація: хвороба, а потім самогубство Фрідріха.
Розв’язка: знайдена в стіні квартири фотокартка з двома дівчатками — згадка про полоненого німця.

3.7. Сюжет.
Полонені німці зводили будинки у зруйнованому ними місті.
Серед німців привертав увагу дітей і жінок Фрідріх. Він розкопав невеличку клумбу, обгородив її і посіяв нагідки. Діти знищили цю клумбу і на її місці поставили хрест, зроблений з паличок і зв’язаний травою.
Жінки із співчуттям ставилися до полонених. Фрідріх співав дітям, жінкам виробляв із шматків цегли прикраси. Тяжко захворівши, Фрідріх закінчив життя самогубством.
Як згадка про нього, на вулиці у зимову пору розцвів ногіток, а у стіні будинку, який зводили полонені німці, в рукавиці була знайдена фотокартка з двома дівчатками. Вона належала Фрідріху.

3.8. Бесіда за питаннями.
• Прокоментуйте, що мала на увазі письменниця, зазнаючи, що «полонені німці зводили цей квартал з любов’ю і розпачем».
• Про що мріяли полонені німці, коли зводили будинок? («…Цей будинок міг би бути їхнім, стояти на околиці Лейпцига»)
• Для чого, на ваш погляд, Фрідріх розкопав і посадив клумбу? Чому він це робив з любов’ю?
• Як діти поставилися до благородної справи полоненого німця? («…Ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв’язали його травою і поставили на грядці»)
• Чим допомагали жінки полоненим німцям?(«…Часом приносили щось із одягу — старий піджак або картуз, та ще варену картоплю, на що ті всміхалися, дякували, називаючи вдів “фрау”»)
• Опишіть зовнішність Фрідріха («…Був худий, гнилозубий і брудний…») Про що вона свідчить?
• Які стосунки були між Фрідріхом і дітьми? («Ми любили ціляти в нього грудками, любили, коли він саджав нас на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньок»)
• Чим дивував полонений німець жінок? («…Робив тільки прикраси зі шматочків цегли — сонце і квіти, він чіпляв їх понад вікнами другого поверху…»)
• Що сталося з Фрідріхом? («Коли зняли його і взяли на руки, то здивувалися, що немає в ньому тіла. Його поховали за містом, укинувши в яму і навіть не посипавши горба») З чим це, на ваш погляд, було зв’язано?
• Чим пояснити те, що у грудні місяці у вікна нового будинку можна було побачити нагіток? Що символізує ця квітка?
• Яким чином була знайдена фотокартка з двома дівчатками, що належала Фрідріху? («Стіна не піддавалася дрилю, а потім дрилю шурхнув у якийсь отвір. Коли вибили цеглину, вийняли з отвору рукавицю. В рукавиці лежала фотокартка двох дівчаток у білих сукенках»)
• Поясніть назву твору.
• Які символічні образи мають місце у новелі? (Квітка нагідка; хрест, зроблений з паличок і зв’язаний травою; смерть Фрідріха)
• Над чим змушує задуматися даний твір кожного із вас?
• Що таке гуманізм? Чи варто бути гуманним? Відповідь обґрунтуйте.
• Чи можна вважати гуманним ставлення жінок до полонених? Свою думку вмотивуйте.
• Охарактеризуйте Фрідріха. (Добрий, щирий, чуйний, поважно ставиться до дітей, жінок; працьовитий, майстер виробів з цегли, будівельної справи; цінує красу)

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1. Як полонені німці ставилися до зведення будинків?
а) Із великим почуттям відповідальності;                             б) абияк;
                            в) з любов’ю і розпачем.

2. Будинок, який зводили німці, міг би, на їх думку, стояти на околиці:
а) Берліна;                            б) Лейпцига;                            в) Дрездені.

3. Які квіти посадив Фрідріх, скопавши маленьку грядочку?
а) Чорнобривці;                         б) мальви;                              в) нагідки.

4. Чим пригощали жінки полонених німців?
а) Печеним гарбузом;                  б) вареною картоплею;              в) сухим хлібом.

5. Як німці віддячували жінкам за їх увагу?
а) Сплачували гроші;                                          б) всміхалися їм;
в) низько прихилялися перед ними.

6. Фрідріх полюбляв показувати фотокартку, на якій можна було побачити:
а) русяву жінку з усмішкою на обличчі;
б) двох дівчаток у білих сукеньках і білих черевичках;
в) його самого, молодого і красивого.

7. Діти своє місто, розруйноване під час війни, називали:
а) жалюгідним;                      б) жахливим;                             в) злиденним.

8. Незважаючи на те що діти дражнили Фрідріха, він їм:
а) грав на сопілці;            б) робив з паперу ляльок;                в) співав німецькою.

9. Під осінь німець захворів і йому на відміну від інших полонених дозволялося:
а) лікуватися;                                        б) лежати під стіною барака;
                                  в) виконувати неважку роботу.

10. Із цегли Фрідріх виробляв:
а) ляльок для дітей;                          б) прикраси;                         в) посуд.

11. Коли люди переселилися у новий дім, який був збудований полоненими німцями?
а) Навесні;                                                б) влітку (наприкінці серпня);
                               в) восени (в кінці листопада).

12. Про що, здавалося, хотіли спитати дівчатка, які були зображені на фотокартці Фрідріха?
а) «Для чого нас замуровано у стіну нового будинку»?
б) «Ви не бажаєте з нами познайомитися?»
в) «Ви не знаєте, де наш тато?»

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

VІ. Підсумок уроку
Бесіда за питаннями
• Що, на ваш погляд, символізувала квітка, яка цвіла у зимову пору? (Добро, щирість, пам’ять…)
• Яким чином Фрідріх намагався зберегти фотокартку з двома дівчатками?
• Чому Л. Пономаренко у творі не зазначила назву міста, яке відбудовували полонені німці?
• Як би ви поставилися до полонених німців? Відповідь вмотивуйте.
• Висловіть свою думку стосовно назви твору.

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VІІІ. Домашнє завдання