Людина і природа_5 клас НУШ

Людина і природа21 вересня 2022 р.

План:1. Вплив природи на життя і світогляд людей2. Історичні етапи взаємодії людини і природи3. Вплив сучасної діяльності людини на навколишнє середовище

Людина – частина природи

Як впливає навколишнє середовище на спосіб життя людини ?Жителі степів – розводили овець, корів, конейпостійно переселятися на нові території у пошуках кращих пасовищ – КОЧОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ Лісостепова зона (гарні ґрунти) - люди обробляли землю та вели ОСІЛИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ. Північні регіони/країни (Ісландія, майже не ростуть дерева) - люди зводили свої помешкання з каменю (дахивкривали дерном), або ж з брил спресованого снігу/льоду.

Історичні етапи взаємодії людини і природи

Для суспільства природа має велике соціальне, виробниче, економічне, наукове, оздоровче, виховне й естетичне значення. Людина безперервно взаємодіє з природою. Ця взаємодія становить основу людської історії. Протягом століть суспільство пристосовувало природу до своїх потреб і цим змінювало її.

Етап збиральництва і мисливства. З появою перших людиноподібних істот декілька мільйонів років тому простежувалась їх особлива залежність від природи. Гармонійне співіснування людини в процесі зародження людської цивілізації, відсутність негативного впливу на природу, невтручання в природні процеси пояснюється значною залежністю первісної людини від природних благ. 

Збиральництво і мисливство, які впливали на стан окремих компонентів природного середовища, на ранніх стадіях не призводили до змін у природі. Примітивні знаряддя праці і полювання не давали змоги окремим особинам впевнено і безпечно почуватись у природному середовищі. Це один з важливих чинників общинного способу життя первісних людей.

Первісна людина сприймала світ, відчуваючи себе частиною природи і жила у гармонії з нею.

Епоха аграрної культури. Аграрна культура охоплює період, коли основою матеріального виробництва було землеробство і скотарство, з моменту появи сільського господарства (близько 8 тис. років тому) до виникнення повноцінного промислового виробництва (середина XVIII ст н. е.). Приручення тварин, перехід від мисливства до сільського господарства і осілого способу життя отримало назву неолітичної революції.

З появою перших сільськогосподарських культур (гарбуза, гороху, квасолі, льону) можна вести мову про перші цивілізації, які виникли на Сході і змінили епоху варварства. Розвиток землеробства і скотарства привів до істотних змін в ландшафтах. Вирубування лісів, спалювання лучно-степових ділянок, примітивна обробка ґрунту, приручення тварин – усе це призвело до незначної руйнації тваринного світу, рослинності, грунтового покриву та істотних змін процесів водогообігу, речовинообігу, енергообігу.

Істотної шкоди природному середовищу завдавало скотарство. Розведення домашніх тварин, їх скупчення в околицях населених пунктів, випас на обмежених ділянках призвели до деградації трав`яного покриву, лісово-чагарникових угруповань, розвитку процесів опустелювання в ряді регіонів світу.

Останнім етапом у розвитку аграрної культури стала епоха феодалізму (V-VI ст. н.е.). Для неї характерною особливістю є широке використання у виробничих процесах природних енергетичних ресурсів – вітрових і водних. Вітрові і водні двигуни вперше були використані в млинах, на мануфактурах. Роль тяглової сили в господарських процесах виконують воли, коні, інші домашні тварини.

Етап індустріального суспільстваІндустріальне суспільство — стадія історичного розвитку людства, якій властиве домінування промислового виробництва над аграрним, кількісне переважання міського населення над сільським; високий рівень промислового виробництва характеризується його механізацією та автоматизацією, використанням досягнень науково-технічного прогресу, що зумовлює великі якісні зміни і в інших ділянках суспільного життя — соціально-побутовій, політичній, культурно-духовній.

У цей період зростають обсяги видобутку корисних копалин. У місцях промислових розробок виникають фабричні поселення, формуються промислові центри, транспортні засоби, що зрештою призводить до формування на місці природних ландшафтів їхніх модифікацій – антропогенних ландшафтів.

Поверхневе пізнання законів розвитку природи і недооцінка її ролі в житті суспільства призвели до загострення стосунків людини з природою, до появи кризових явищ у взаємовідносинах. Середовище проживання людини стало більш забрудненим, нездоровим, небезпечним.

Постіндустріальна епоха. Сучасну епоху характеризують як ядерну, космічну, електронну, як етап переходу до інформаційної цивілізації. Це епоха домінування знань, інформації і переходу до гармонізації суспільства і природи.

Ця епоха характеризується надприродними масштабами споживання ресурсів Землі. У господарській сфері щороку використовується понад 3,5 трлн т водних, повітряних, біологічних, мінеральних ресурсів, значна частина яких потрапляє у відходи через украй неефективні технології виробництва. Фактично на планеті не залишилось неосвоєних і незаселених територій.

Порушення природних процесів і деградація природи призвели до глобальних змін клімату на планеті, непередбачуваності кліматичних змін і активізації природних стихійних процесів.

Вплив людини на навколишнє середовище??ВПЛИВ ЛЮДИНИПоміркуй…..

Завдання:1. Опрацювати матеріал основного підручника – пар. 22. Заповни схему самостійно «Вплив людини на навколишнє середовище» (слайд 20) та надішли на е-пошту