Запорізький край у період Русі – України у середині ХІ- перші половині ХІІІ ст.

Тема уроку : Запорізький край у період Русі – України у середині ХІ- перші половині ХІІІ ст. ПРЕЗЕНТАЦІЯ ВЧИТЕЛЯ ІСТОРІЇ ЗАПОРІЗЬКОГО КОЛЕГІУМУ “ЕЛІНТ” МАРЧЕНКО Т. В

Домашнє завдання. Читати урок 4, знати поняття Вивчити поняття, записані в зошиті

Мета: Закріпити набуті знання учнів з історії Київської Русі; узагальнити основні поняття та головні історичні події; вдосконалювати вміння учнів працювати з історичною картою; навчаться розповідати про історію рідного краю в Х – ХІІІ століттях, пересування різноманітних етнічних племінних кочових об’єднань, які неодноразово набігали на північний берег Чорного моря;вчити учнів працювати і мислити творчо; виховувати любов і повагу до нашої історії.

Останній похід печенігів на Київську Русь відбувся 1036р, коли вони зазнали нищівної поразки під Києвом від війська Ярослава Мудрого. Небезпека минула для Русі від печенігів, після чого печеніги майже не згадуються в літописах, у середині XI століття печеніги остаточно перестали загрожувати Русі. Змієві вали Київщини

По́ловці (кумани, кипчаки) — кочовий тюркський народ, що населяв Євразійський степ у XI–XII ст. Опанували українські степи(Північне Причорномор'я), витіснивши на околиці печенігів, хозарів та інших народів.

По́ловці (кумани, кипчаки)На початку своєї історії входили до складу Кімакського каганату з центром біля р. Іртиш на Уралі та наложили до тюрських народів.

Половці - руська і польська назва; зустрічається у «Повісті временних літ», Київському літописі, Галицько-Волинському літописі тощо; руських грамотах, літературних творах «Слово о полку Ігоревім». У документах вперше засвідчена під 1055р. У літературі термін «половці» часто застосовують лише до тієї частини народу, яка була відома руським авторам.

По́ловці (кумани, кипчаки)Кипчаки — самоназва; вперше згадується в тюркських рунічних написах 1-ї половини VIII ст. Зустрічається переважно у східних джерелах. Кумани, комани  - грецька, латинська, угорська назва. Зустрічається переважно у західноєвропейських і візантійських джерелах. Угорський король Владислав I Святий бореться з половецьким богатирем

По́ловці (кумани, кипчаки)Назву кумани виводять з тюркських коренів  «половий», «блідо-жовтий» але мотив знаходить неоднозначне пояснення. Найпоширеніша версія пов'язує назву з кольором волосся ,тобто «біляві»

Суспільство. Половці становили конфедерацію орд. На чолі орд стояли зверхники зі спадковою владою, яких в прийнято називати ханами. Періодично та чи інша орда висувалася на чільне місце. Належність до аристократії позначали шийні гривни, а статус глави племені чи групи племен підкреслювала наявність бронзового казана.

Періоди відносин з державою Русь-Україна

2 період відносин з державою Русь-Україна Руські князі намагалися відповідати військовими походами на половців, зокрема Володимир Мономах та Роман Мстиславович. У 1103 р. об'єднанні руські дружини зібрались на о. ХОРТИЦЯ і переправилися на Лівий берег. Дніпра.4 квітня 1103 р. відбулась битва між половцями та русичами. Загинуло 12 половецьких ханів. Ця подія відображена у літописі.

3 період відносин з державою Русь-Україна Половці починають створюватися нові великі об'єднання серед них були Біла та Чорна Куманії. На запорізьких землях існувала “Біла Куманія”. До складу орди входили декілька меньших орд,обєднанні одним тотемом “вовк”. Здійснювали напади на руських купців – це значні збитки. Кордон між ними проходив біля сучасного міста Кам'янка- Дніпровська.  Самостійний похід князя Ігоря Святославича 1185 р., оспіваний у «Слові о полку Ігоревім», завершився нищівною поразкою, після чого хани Кончак і Гзак розорили землі. У 1190-х роках інтенсивність половецьких набігів зменшилася, натомість руські князі здійснювали рейди на кочів'я степовиків

4 період відносин з державою Русь-Україна У 1220-х роках половці зіткнулися з Монгольською імперією. Під час першого монгольського походу на захід (1220—1224), українські половці зазнали поразок в битві Калці. У битві половці виступали в союзі з руськими князями. В ході другого монгольського походу на захід(1236—1242) уся Половецька земля опинилася під владою Монгольської імперії після поразки у 1239 році хана Беркуті в Приазов'ї та Криму, а з середини XIII ст. — Золотої Орди. Частина половців відкочувала з українських степів до Візантії, Болгарії, Волощини, Угорщини, Закавказзя і руських князівств

Основи господарства. Основу складало — випас і розведення коней, великої та дрібної рогатої худоби, доповнювалось землеробством, Вирощували просо, ячмінь, пшеницю, цибулю, часник, дині, кавуни. Їжу готували у казанах.  Помітну роль грали рибальство та полювання. В умовах українського степу, половці використовували напівосідле скотарство, зимівку і заготівлю кормів на зиму. М. Запоріжжя

Ремесла. Була розвинута обробка металу, шкіри, кістки, дерева, каменю. Половці виготовляли одяг із тканин та шкіри, взуття, ремінну упряж, валяли повсть, робили сідла та збрую, колісний транспорт, озброєння , прикраси, тощо.

Досягли майстерності у виготовленні кам'яної скульптури . До того часу належать багато майстерно виготовлених кам'яних статуй, встановлених на курганах, зимовищах, при дорогах. Символізували предків. Власне, саме слово «бовван» походить від тюркського «балбал», що означає «пращур», «дід-батько».

Половці підтримували торговельні зв'язки з усіма своїми сусідами — Руссю, Угорщиною, Болгарією, Візантією. У релігійному житті переважав анімізм і тотемізм. Тотемізм - віра у надприродну спорідненість людських колективів з певними видами тварин; в існування тісного зв’язку між людиною або якоюсь родовою групою та її тотемом – певним видом тварин. *********************************************************Анімізм (від лат. Apitpa - душа) - це віра в існування надприродних істот, що містяться в яких - не будь тілах (душа) і діють самостійно (духи - двійники).

ЖИТЛО- Половці мешкали в юртах двох типів: наземних та встановлених на візки. Поселеня носило назву - половецький «кіш» або «стан ».

Помітний слід половців в українській топонімії та антропоніміці. Про це свідчать населені пункти: Половці, Половичі, Половецьке, названих за іменем кочовиків. Українські прізвища: Кімак, Калчанович, Кіпчак, Куняк, Кулиняк, Котян, Кумис, Темеря, Мукан та інші. . Такі слова в українській мові як: базар, сарай, беркут, балик, ізюм, казна можуть свідчить про мовні зв'язки з половцями.

Домашнє завдання. Читати урок 4, знати поняття Вивчити поняття, записані в зошиті

Джерела інформаціїhttps://spadok.org.ua/kyyivska-rus/khto-taki-polovtsi-i-yak-z-yavylys-v-kyyivskiy-rusihttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9 F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96https://znay.com.ua/7-istoriya-ridnogo-krayu-yelnykova-m-v-drovosyekova-o-v-pidruchnyky-ukrayina