Магістерська робота на тему "Організація науково-методичної діяльності в закладідошкільноїосвіти"

Актуальність дослідження. Науково-методична діяльність в закладі дошкільної освіти (ЗДО) спрямовується на здобуття педагогічними працівниками вищої професійної освіти, підвищення кваліфікації, поширення передового педагогічного досвіду через наукові та науково-методичні публікації, участь у професійних конкурсах, науково-практичних конференціях, а також підвищення рівня методичного забезпечення. Головне в методичній роботі – надання реальної, дієвої допомоги педагогу. Методична робота в ЗДО – це спеціальний комплекс практичних заходів, що базується на досягненнях науки, передового педагогічного досвіду і спрямований на всебічне підвищення компетентності і професійної майстерності кожного вихователя. Цей комплекс орієнтований на підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу в цілому. Метою методичної роботи в ЗДО є створення оптимальних умов і забезпечення якісної методичної підтримки задля безперервного зростання професійної компетентності педагогічних працівників

Організація науково-методичної діяльності в ЗДО має важливе значення і для розвитку педагогічних працівників, і для забезпечення ефективності освітнього процесу. Ця діяльність має спрямовуватися на оптимальне досягнення мети методичної роботи та гармонійно поєднувати основні її напрями. Лише за таких умов можна досягти бажаного результату.

Різні аспекти науково-методичної роботи привертали увагу багатьох учених та педагогів-практиків (О. Безсонова, В. Березюк, Л. Бондар, Т. Воронецька, Н. Гавриш, А. Гузь, З. Дорошенко, О. Каплуновська, І. Кіндрат, І. Кондратець, Л. Мінда, І. Романюк, О. Рудік та ін.). Однак питання організації науково-методичної діяльності в ЗДО потребують подальшого наукового пошуку.

Актуальність порушеної проблеми зумовила вибір теми нашого дослідження: «Організація науково-методичної діяльності в закладі дошкільної освіти».

Мета дослідження: проаналізувати сучасний стан організації науково-методичної діяльності в ЗДО та обґрунтувати шляхи її удосконалення (на прикладі роботи Осокорівського ДНЗ «Барвінок»).

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

– розглянути сутність, методи і форми науково-методичної діяльності в ЗДО;

– проаналізувати сучасний стан науково-методичної діяльності ЗДО;

– виявити критерії та показники ефективності науково-методичної діяльності ЗДО;

– обґрунтувати шляхи удосконалення науково-методичної діяльності в ЗДО.

Об’єкт дослідження: організація науково-методичної діяльності в умовах ЗДО.

Предметом дослідження є шляхи удосконалення науково-методичної діяльності в Осокорівському ДНЗ «Барвінок».

Методи дослідження для досягнення мети та вирішення постановлених завдань:

теоретичні: аналіз наукової літератури з проблеми дослідження; визначення основних понять дослідження; узагальнення отриманих даних; порівняння, систематизація, абстрагування, конкретизація наукової інформації;

емпіричні: спостереження, бесіди, педагогічний експеримент.

Теоретична значущість дослідження полягає в тому, що в ньому узагальнено теоретичні аспекти організації науково-методичної діяльності в умовах ЗДО, обґрунтовано шляхи її удосконалення (на прикладі роботи Осокорівського ДНЗ «Барвінок»).

Практична значущість отриманих результатів полягає в тому, що матеріали дослідження, апробовані в ході експериментальної роботи, можуть бути використані керівниками ЗДО при організації науково-методичної діяльності.

Апробація результатів дослідження. Основні матеріали й висновки було обговорено на засіданнях кафедри педагогіки й менеджменту освіти КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» та представлено на V Всеукраїнській науково-практичній конференції «Теоретико-методологічні основи розвитку освіти та управлінської діяльності» (м. Херсон, 12-13 вересня 2019 р.), XІI Міжвузівській науково-практичній студентській конференції «Проблеми сімейних відносин: правовий і соціальний аспекти» (м. Первомайськ, 19 листопада 2019 р.), Всеукраїнських педагогічних читаннях «Педагогічна освіта в Україні: традиції та сучасні виклики» (м. Івано-Франківськ, 27-28 лютого 2020 р.).

Основний зміст роботи відображено у 2 одноосібних публікаціях: стаття «Використання інтерактивних освітніх технологій в закладах дошкільної освіти» [8]; стаття «Організація науково-методичної діяльності в закладах дошкільної освіти» [9].

Структура роботи обумовлена метою та головними завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів та висновків, списку використаних джерел (111 найменувань), 3 додатків. Загальний обсяг роботи становить 94 сторінок. Основний текст викладено на 73 сторінках. Робота містить 2 таблиці, 1 рисунок.

Розділ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

в закладах дошкільної освіти

1.1. Сутність науково-методичної діяльності

Дошкільна освіта сьогодні докорінно змінюється. Її базовий компонент орієнтує педагогів на перегляд багатьох застарілих підходів, а оновлення змісту базується на визнанні пріоритету розвитку особистості дитини, цінностей сенсу її буття. Саме дошкільна ланка займає фундаментальне місце у формуванні та становленні дитини як суб’єкта життєтворчості. Для того, щоб педагог ЗДО став активним суб'єктом удосконалення своєї особистості, необхідно комплексно підходити до організації багатогранної методичної роботи. Завдяки активній участі в методичній роботі педагог може набути і закріпити за собою певний статус, удосконалюючи освітній процес, широко використовуючи інновації, сприяючи підвищенню якості освіти відповідно до державних стандартів дошкільної освіти України [29, c. 41].

Головне в методичній роботі – надання реальної, дієвої допомоги педагогу. Методична робота в ЗДО – це спеціальний комплекс практичних заходів, що базується на досягненнях науки, передового педагогічного досвіду та спрямований на всебічне підвищення компетентності і професійної майстерності кожного вихователя і орієнтований на підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу в цілому [3].

Метою науково-методичної роботи в ЗДО є створення оптимальних умов і забезпечення якісної методичної підтримки задля безперервного зростання професійної компетентності педагогічних працівників [15, с 18].

Сучасні ЗДО безпосередньо зацікавлені в сприянні професійного зростання своїх співробітників, підвищення їх професійної компетентності, створення оптимальних умов для роботи. До теперішнього часу це завдання вирішувалося за рахунок методичної роботи. Але у зв'язку із соціально-економічними умовами великого значення набула наукова робота. Це призвело до виникнення такого виду діяльності, як «науково-методична».

Науково-методична діяльність це система, яка спрямована на цілісний розвиток усіх компонентів педагогічної системи.

Розглянемо складові поняття «науково-методична діяльність»: наукова діяльність і методична діяльність.

Наукова діяльність – специфічний вид активності, предметом якої є безліч будь-яких можливих об'єктів (емпіричних і теоретичних), метою якої є виробництво наукового знання про властивості, стосунки і закономірності цих об'єктів, засобами різних методів і процедур емпіричного і теоретичного дослідження [3].

Виділяють два види наукової діяльності: індивідуальну наукову діяльність (як процес наукової роботи окремого дослідження) і колективну наукову діяльність (як діяльність усієї спільноти вчених, що працюють в певній галузі науки) [78].

До особливостей індивідуальної наукової діяльності можна віднести:

– обмежені рамки діяльності, чітке визначення цілей і задач в роботі, вміння відокремити чіткий напрямок роботи, поставити конкретну мету і послідовно йти до її досягнення;

– опора на наукові дослідження з даної проблеми, аспекти її вивчення попередниками;

– освоєння наукової термінології;

– представлення результатів наукової діяльності у вигляді звіту, статті, монографії та ін.

Колективна наукова діяльність ґрунтується на комунікації та впровадженні результатів дослідження в практичну діяльність.

В. Дуброва, Є. Мілошевич дають таке визначення методичної роботи – «це цілісна, заснована на досягненнях науки, передового педагогічного досвіду, система взаємопов'язаних заходів, спрямованих на всебічне підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного педагога» [58, с. 34].

Роль методичної роботи значно зростає в зв'язку з необхідністю раціонально і оперативно використовувати нові технології, методики, прийоми і форми навчання, постійно накопичувати досвід щодо вирішення виховних та освітніх проблем. Зростає участь педагогів у вдосконаленні освітнього процесу та освітніх програм нового покоління.

Існує широкий діапазон різних завдань, вирішенню яких сприяє методична робота в ЗДО [65, с. 20]:

– вивчення та впровадження в педагогічну практику передового педагогічного досвіду;

– впровадження новітніх досягнень педагогічних і психологічних наук;

– оволодіння педагогічними працівниками новими методами навчання і виховання;

– систематичне вивчення та аналіз розвиваючих програм;

– вдосконалення процесу навчання і виховання дітей.

Науково-методична діяльність – це безперервна система заходів, спрямованих на виробництво наукових знань і передачу передового педагогічного досвіду, спрямованих на оновлення змісту освіти, підвищення професійної майстерності педагогічних працівників.

Предметом науково-методичної роботи виступають не тільки засоби професійно педагогічної (управлінської) комунікації (форми, методи, прийоми, засоби), але і зміст навчання (навчальні матеріали) і утримання управлінського впливу (управлінські рішення у вигляді наказів, розпоряджень, програм і ін.),а також можливі засоби трансляції досвіду педагогічної діяльності.

Науково-методичну діяльність необхідно вибудовувати відповідно наступних принципів:

– науковість (пошуки і розробки педагогів повинні мати методичну основу з опорою на універсальні наукові теорії, закони гуманітарного і психолого-педагогічного знання, основи професійної діяльності та ін.);

– системність (планування і реалізація всіх ступенів наукової і практичної розробки проблеми: діагностика та аналіз якості освітнього процесу, виявлення проблем, осмислення теоретичних основ проблеми, висунення завдань, конструювання схем їх вирішення, реалізація рішення, розробка і просування методичних,рекомендацій та інших матеріалів);

– актуальність (спрямованість на професійно значущі проблеми, що стосуються окремого педагога, в галузі навчання або виховання) [100].

Аналіз наукової літератури дозволив виділити наступні напрямки науково-методичної діяльності педагогів ЗДО:

1) отримання вищої професійної освіти або професійна перепідготовка кадрів;

2) проходження курсів підвищення кваліфікації;

3) трансляція педагогічного досвіду через публікації;

4) участь у професійних конкурсах;

5) участь у науково-практичних конференціях;

6) підвищення методичного забезпечення закладу.

Перший напрямок – здобуття вищої професійної освіти або професійна перепідготовка кадрів.

Другий напрямок – проходження курсів підвищення кваліфікації (навчання кадрів з метою освоєння нових знань, умінь, навичок і способів спілкування в зв'язку з зростанням вимог до професії або з підвищенням посади).

Третій напрям – трансляція педагогічного досвіду, введення в практичну педагогічну діяльність результатів психолого-педагогічних досліджень через публікації (публічно демонструються твори).

Публічна демонстрація творів – це публічний показ, виконання або доведення для загального відома творів, наукових праць та ін. За допомогою технічних засобів, місць відкритого доступу для відвідувань, а також місць, де присутня велика кількість людей, незалежно від їх сприйняття інформації.

Публікація – це документ доступний для масового використання, в якому розглядаються актуальні проблеми життя і діяльності суспільства, його культура, політика, філософія, економіка та ін.

Опублікувати свої матеріали педагог може на тематичних професійних інтернет-порталах, в науково-методичному журналі або збірнику.

Вивчення передового досвіду педагогів дозволяє вирішити цілу низку завдань, як-от: цілеспрямоване накопичення педагогічних матеріалів, аналіз результатів діяльності, опис взаємопов'язаної роботи за певним напрямом.

З метою пропаганди досвіду кращих педагогів в ЗДО організовуються відкриті покази, на яких представляється кращий досвід у навчально-виховному процесі, творчі звіти. Для будь-якого педагога, який вивчає передовий досвід, важливий не тільки результат, але і методи, прийоми, за допомогою яких він досягнутий. Це дозволяє порівняти свої можливості і прийняти рішення щодо впровадження успішного досвіду у свою роботу. Педагог може безпосередньо ознайомитись з освітньою діяльністю свого досвідченого колеги і наочно побачити, як можна застосовувати ті або інші освітні ресурси в роботі з дітьми.

Четвертий напрям науково-методичної діяльності – участь у професійних конкурсах. Професійні конкурси також є публічною демонстрацією авторських напрацювань.

Професійні педагогічні конкурси бувають таких видів: очні, які передбачають особисту участь педагога; заочні – надання необхідних конкурсних матеріалів для подальшої експертної оцінки.

Участь у професійних конкурсах дозволяє педагогічним працівникам розкрити свій творчий потенціал, є одним з критеріїв при проходженні атестаційних випробувань отримання кваліфікаційної категорії [38, с. 14].

П'ятий напрям – участь педагогів у науково-практичних конференціях.

Науково-практична конференція – це форма організації наукової діяльності, в ході якої учасники представляють і обговорюють свої роботи і обмінюються думками з проблемних питань.

Види науково-практичних конференцій:

– очні (переваги: учасники мають можливість особистого знайомства один з одним, спілкування поза форматом конференції; розширення зв'язків і нового бачення своїх ідей);

– заочні (переваги: можливості взяти участь і опублікувати свою наукову доповідь незалежно від місця проведення конференції. Заочна форма знижує фінансові та часові витрати, дає можливість брати участь в міжнародних наукових конференціях без проблеми отримання віз або відриву від роботи) [84, с. 17-22].

Існують різні види участі в конференції:

– в якості слухача;

– в якості доповідача з публікацією доповіді в збірнику матеріалів конференції;

– заочна участь з наданням доповіді для публікації.

Участь в науково-практичних конференціях дозволяє продемонструвати комплекс своїх знань, умінь, досвід роботи, обмінятися педагогічним досвідом з колегами, надає можливість збагачення методичного забезпечення освітнього закладу.

Шостий напрямок науково-методичної діяльності є підвищення методичного забезпечення ЗДО.

Методичне забезпечення представляє собою сукупність навчально-методичних матеріалів на різних видах носіїв, які містять навчальні матеріали для кожної дисципліни відповідно до певної освітньої програми.

До підвищення методичного забезпечення можна віднести: забезпечення педагогів необхідною інформацією про новинки методичної,науково-методичної літератури; інформування педагогів про основні напрямки розвитку освітньої галузі регіону, міста,району, освітнього закладу; інформування педагогів про сучасні варіативні і парціальні програми, педагогічних технологіях [95, с. 52-57].

Підвищення методичного забезпечення ЗДО допомагає педагогам відслідковувати тенденції розвитку освітніх технологій стосовно дошкільної освіти, будувати освітню діяльність з використанням сучасних методів і методик.

Отже, основою методичної роботи служить наукова діяльність педагогів, підкреслюючи актуальність і значимість методичної роботи. Науково-методична діяльність педагогічних працівників ЗДО як напрям їхньої професійної діяльності може здійснюватися в різних напрямках: здобуття вищої професійної освіти або професійна перепідготовка кадрів, проходження курсів підвищення кваліфікації, трансляція педагогічного досвіду через публікації і участь в професійних конкурсах, участь в науково-практичних конференціях, підвищення методичного забезпечення ЗДО.

1.2. Методи і форми науково-методичної діяльності в ЗДО

Позитивні зміни в системі дошкільної освіти, підвищення кваліфікації і якості перепідготовки педагогічних кадрів стають одним із головних завдань в модернізації системи освіти.

Система науково-методичної роботи в ЗДО має бути спрямована на створення професійно-особистісної зони успіху кожного педагога, підвищення рівня мотивації до саморозвитку і творчості за використання таких факторів:

– облік результатів діагностики професійних та індивідуально-психологічних особливостей педагогів;

– індивідуалізація стосунків з колегами;

– диференціація взаємодії різних груп педагогічного колективу;

– орієнтування на позитивні можливості особистості педагога;

– особистий приклад керівника [107, с. 224-235].

Сьогодні запропоновано багато різних форм і мотодів роботи з педагогічними кадрами в ЗДО. Серед них: традиційні і інноваційні. Поміж традиційних широко використовуються тренінги, семінари-практикуми, КВК, педагогічний ринг, круглі столи, педагогічні ситуації. Поміж іноваційнійних – ділова гра, союз однодумців, майстер-клас, кейс-метод, виставки-ярмарки, творчі години [106].

Інтерактивні форми роботи з педагогами є найбільш ефективною формою в процесі підготовки до педагогічної ради та розробки нових технологій у навчанні і вихованні дошкільників. Основним напрямом інтерактивних форм є активізація педагогів, розвиток їх креативного мислення, нестандартний вихід із проблемних ситуацій.

Щорічно, плануючи методичну роботу з педагогами свого закладу, вихователь-методист використовує такі відомі форми роботи:

– групові (педагогічні ради, семінари, практикуми, методичні об’єднання, творчі групи, робота над єдиними методичними темами, ділові ігри та ін.) та індивідуальні (самоосвіта, індивідуальні консультації, співбесіди, наставництво тощо);

– відкритий показ (проведення заняття з подальшим обговоренням побаченого як форма навчання педагогів і розповсюдження передового досвіду);

– семінар-практикум, методичне об’єднання (проводяться для більш глибокого і систематичного вивчення проблем педагогіки, психології, методики. Теоретичний матеріал підкріплюється прикладами з практики, показом окремих прийомів і способів роботи. У ході семінару, методичного об’єднання вдосконалюється професійна майстерність педагогів, у певному виді діяльності, розвивається творчість і фантазія) [109].

До річного плану роботи ЗДО обов’язково вносять семінари, методичні об’єднання, семінари-практикуми, які залишаються найбільш ефективною формою підвищення кваліфікації вихователів. На початку навчального року керівник складає детальний план семінару, методичного об’єднання, який може поєднувати декілька занять. На першому занятті можна запропонувати доповнити цей план конкретними запитаннями, на які вихователі хотіли б отримати відповідь. Семінар може бути постійно діючим і тимчасовим (наприклад: протягом навчального року організовується вивчення нової програми або технології) [49].

Керівником семінару може бути завідувач, методист або запрошені спеціалісти. В його проведенні беруть участь вихователі та інші працівники закладу. Семінар може складатись із декількох занять, на яких поєднується обговорення питань теорії, проблем практики, ознайомлення з новою літературою і передовим досвідом.

Семінар-практикум передбачає виконання практичних завдань, спостереження за роботою колег із подальшим обговоренням. Наприклад, на занятті з ікебани педагоги під керівництвом спеціаліста вчаться мистецтва складати квіткові композиції. Це вміння надалі застосовується при прикрашанні групової кімнати і в роботі з дітьми.

У ході семінару-практикуму передбачається можливість обговорення різноманітних точок зору, дискусії, створення проблемних ситуацій, які дозволяють наприкінці роботи виробити єдину позицію щодо розглянутого питання. Важливо, щоб підсумки семінару були оформлені під контролем керівника.

Нині дедалі частіше порушується питання про потребу освіти батьків, особливо молодих мам, щодо методів особистісно орієнтованого спілкування з малюком, тому організація семінару-практикуму для батьків є важливою формою роботи. До його проведення залучаються різні спеціалісти. Можна влаштувати вечір ігор дітей і дорослих, а керівник семінару буде уважним спостерігачем і порадником. Про свої спостереження він розкаже батькам на наступному занятті і надасть конкретні рекомендації, поради щодо методів індивідуального спілкування з дитиною. Така робота буде корисною і для батьків, і для дітей, і для дошкільного закладу. Авторитет закладу зросте в очах батьків [22].

Важливе питання – місце проведення семінару. Це може бути методичний кабінет, групова кімната, музей, виставкова зала тощо залежно від тих завдань, які мають розв’язувати учасники семінару.

Якщо семінар розрахований на декілька занять, необхідно підготувати пам’ятку його учасникам. У ній варто зазначити тему, місце і порядок проведення кожного заняття, перелік питань, список літератури, з якою корисно ознайомитись. Важливо продумати способи залучення до обговорення теми всіх учасників семінару. Для цього використовують перфокарти, розглядають протилежні точки зору, опрацьовують нормативні документи, застосовують методи ігрового моделювання тощо. За підсумками семінару можна оформити виставку робіт педагогів.

Дискусія – це розгляд, дослідження, обговорення проблемного питання. Кожен має висловити свою думку, вчитися відстоювати її, довести свою точку зору.

Творчі групи виникли в результаті пошуку нових, більш ефективних форм методичної роботи. Вони створюються добровільно, коли необхідно вивчити передовий досвід, нову методику або розробити перспективну ідею. Об’єднуються декілька педагогів з урахуванням психологічної сумісності, творчих інтересів. У групі можуть бути один або два лідери, які беруть на себе розв’язання організаційних питань. Кожен член групи самостійно вивчає закріплене за ним питання, готує коротку інформацію. Потім усі обмінюються думками, дискутують, пропонують варіанти, впроваджують у практику своєї роботи. Організують взаємовідвідування занять, обговорення найкращих прийомів і методів. За потреби здійснюють спільне вивчення додаткової літератури. Головну увагу приділяють пошуковій, дослідницькій діяльності. Спільне творче опанування нового відбувається в три-чотири рази швидше, ніж іншими засобами.

«Круглий стіл». Під час обговорення будь-яких питань виховання і навчання дошкільників розміщення учасників по колу дозволяє поставити всіх у рівне становище, забезпечити взаємодію. Організатор «круглого столу» продумує питання для обговорення.

«Брифінг». Це зустріч, на якій коротко викладається позиція щодо одного з нагальних питань. Його може проводити керівник або спеціаліст, який заздалегідь готується до відповідей на запитання з означеної теми і дозволяє максимально активізувати вихователів. Утворюється дві команди: одна ставить запитання, друга відповідає. Організатор ставить запитання, педагоги відповідають.

«Художня скринька». «Скринька», залежно від педагогічних завдань, може містити репродукції творів зображувального мистецтва, фотографії, малюнки предметів, тварин, явищ природи, схеми, знаки (будь-яку необхідну інформацію). Ефективний спосіб привернення уваги дітей. Матеріали скриньки можуть бути основою виставки.

«Творча вітальня». Форма організації взаємодії педагогів відповідно до їхніх інтересів і вподобань. Створює атмосферу вільного, невимушеного спілкування.

Огляд-конкурс. Спосіб перевірки професійних знань, умінь, навичок, педагогічної ерудиції. Демонстрування та оцінювання творчих досягнень педагогів. Передбачає можливість оцінювати результати шляхом порівняння своїх здібностей зі здібностями інших.

Тематичні виставки. Презентація наочних матеріалів: малюнків, виробів, літератури, посібників сприяє збагаченню знань, є змістовною формою обміну досвідом педагогів.

Постійно діючі семінари, як правило, плануються на один рік. Тематика постійно діючих семінарів визначається тими завданнями, які ставить держава перед закладом дошкільної освіти для вдосконалення освітнього процесу.

Творчі звіти педагогів – це одна із форм методичної роботи. Переважно використовується під час проведення атестації педагогічних працівників. На педагогічній раді вихователь звітує про результати навчально-виховної роботи, ділиться своїми знахідками, методичними доробками, знайомить колег з власним досвідом, роздатковим і дидактичним матеріалом, сценаріями найбільш вдалих заходів. Але творчі звіти педагогів можуть бути частиною науково-практичних семінарів, тижнів педагогічної майстерності.

Тижні педагогічної майстерності – це методичні заходи, які плануються та проводяться для підвищення професійної майстерності педагогів, активізації їх до вдосконалення педагогічної роботи. В програму тижня, як правило, входить: проведення відкритих занять, виставка наочних посібників, авторських програм, електронних презентацій, дидактичного матеріалу, тощо. Завершує методичний тиждень підсумкова міні-конференція, наприклад: «Оптимальний вибір методів навчання», «Цілісний підхід до формування національної свідомості дошкільника».

Відкриті заняття. Ця форма методичної роботи надає можливість показати особливості використання педагогом форм, методів і прийомів роботи, розв'язання окремих педагогічних проблем.

Методичні оперативки. Завдання методичних оперативок (оперативних нарад) – ознайомлення з нормативними документами, попередження можливих помилок, виправлення допущених недоліків в роботі тощо. Змістом їх роботи є ознайомлення з новими наказами, методичними листами Міністерства освіти, наказами, розпорядженнями з результатами перевірки стосовно дотримання в закладі єдиного мовного режиму, ведення журналів. Методичні оперативки не повинні займати багато часу. Окремі питання методичних оперативок передбачаються в річному плані роботи закладу, в планах роботи методичних об'єднань. На методичні оперативки виносяться питання, які не можливо передбачити заздалегідь, з якими потрібно оперативно ознайомити педагогів.

Мікрогрупа – це колективна форма методичної роботи, до складу якої входять люди, об'єднані виключно на добровільній основі, і критерієм такого об'єднання є їх психологічна сумісність, інтерес до однієї педагогічної проблеми. Такі групи утворюються тоді, коли потрібно освоїти певну концепцію, теорію, методику. Спочатку кожний член групи самостійно вивчає теоретичний матеріал, потім обговорюють його колективно, доповнюють, коригують, реалізують дану ідею у практиці своєї роботи. Освоївши нову ідею, мікрогрупа розпадається.

Ініціативні групи. Вони утворюються на час проведення великих методичних заходів (педагогічної ради, педагогічних читань, конференцій тощо). Зміст роботи ініціативної групи педагогів полягає у вивченні стану конкретної проблеми навчально-виховної та методичної роботи, узагальненні думок та виробленні рекомендацій, підготовці проекту рішень, а в ході проведення самих заходів – в організації дискусії. [13]

У методичному кабінеті закладу освіти можуть бути зосереджено такі матеріали: документація методоб’єднань, зразки кращих конспектів занять, сценаріїв виховних заходів, планування виховної роботи, матеріали передового педагогічного досвіду, творчі звіти вчителів, педагогічні журнали і газети, методична література, тексти доповідей, прочитаних на засіданнях методоб’єднань, педагогічних читаннях, конференціях, семінарах; зразки дидактичного матеріалу, наочних посібників. Також можуть розміщуватися планшети зі структурно-функціональною моделю закладу по роботі з педагогічними кадрами; план-сітка роботи на місяць, перелік традиційних педагогічних заходів на навчальний рік, графік контролю за роботою педпрацівників, графік контрольних робіт тощо. На допомогу педпрацівникам у методкабінеті створюють анотований тематичний каталог наявної літератури, підручників, посібників, картотеку журнальних і газетних статей, періодично організовують педагогічні виставки з актуальних питань навчально-виховного процесу [82].

Всі форми і методи науково-методичної роботи взаємопов'язані та взаємообумовлені між собою і передбачають обов'язкову диференціацію їх за значимістю та наступністю:

– принцип значимості реалізується через відбір найбільш доцільних форм і методів роботи для кожного етапу в розвитку професійної компетентності і його відповідності діяльності педагога;

– принцип наступності полягає в тому, що кожна наступна форма роботи є логічним продовженням попередньої [99].

Вибудовувати систему науково-методичної роботи треба на основі аналізу досягнутих результатів ЗДО: результатів освітнього процесу, рівня педагогічної майстерності та кваліфікації педагогів, зрілості і згуртованості педагогічного колективу, конкретних інтересів, потреб і запитів вихователів. Для керівника завжди актуальний пошук і вибір оптимального варіанту методичної роботи. При цьому необхідно враховувати різносторонній характер її змісту і різноманітність форм і методів роботи з кадрами.

В ЗДО дуже важливо поставити питання про якість та ефективність методичної роботи, результати якої необхідно розглядати відповідно до динаміки підсумкових результатів всієї педагогічної роботи.

Основними критеріями кінцевих результатів науково-методичної роботи в ЗДО є:

– критерій результативності – досягається, якщо результати освіти, виховання і розвитку вихованців підвищуються до оптимального рівня (або наближаються до нього) за відведений час без перевантаження;

– критерії раціональних витрат часу, економічності методичної роботи – досягається там, де підвищення майстерності педагогів з метою оптимізації навчання і виховання проходить при розумних витратах часу і зусиль педагогів на методичну роботу і самоосвіту, в усякому разі без перевантаження педагогів цими видами діяльності. Наявність цього критерію стимулює науковий, оптимізаційний підхід до організації методичної роботи;

– критерій зростання задоволеності педагогів своєю працею можна вважати досягнутим, якщо в колективі спостерігається поліпшення психологічного мікроклімату, зростання творчої активності педагогів, наявність задоволеності педагогів процесом і результатами своєї праці [35].

Цілісна система методичної роботи в ЗДО повинна розвиватися відповідно до низки найважливіших принципових вимог, а саме:

– зв'язок з життям, практичною реалізацією завдань з розбудови системи освітив ЗДО, актуальність, що зобов'язує організаторів методичної роботи повністю враховувати сучасне соціальне замовлення суспільства в умовах змін в країні;

– науковість, щоб вся система підвищення кваліфікації педагогів відповідала сучасним науковим досягненням в самих різних областях. При цьому науковість методичної роботи не слід перетворювати в навмисну наукоподібність, що часом викликає у педагогів негативне ставлення до самого поняття «науковість»;

– системність, тобто планомірність всієї методичної роботи;

– систематичність, послідовність, безперервність, що забезпечує зайнятість педагогів різними формами методичної роботи в період усього навчального року;

– єдність теорії і практики; загальна спрямованість на вирішення практичних завдань дозволяє правильно використовувати теорію як засіб такого рішення;

– оперативність, гнучкість, мобільність; творча сутність методичної роботи в умовах динамічного зростання дошкільного життя, постійної зміни обстановки, ускладнення проблем, вимагає вміння оперативно і гнучко реагувати на її зміни, перебудовувати в разі необхідності саму систему науково-методичної роботи;

– колективний характер при розумному поєднанні загальнодошкільних, групових та індивідуальних, формальних і неформальних, обов'язкових та добровільних форм і видів науково-методичної роботи та самоосвіти педагогів;

– сворення сприятливих умов для ефективної методичної роботи, творчого пошуку педагогів [19].

До основних напрямків науково-методичної діяльності закладу дошкільної освіти відносять такі: моніторинговий, маркетинговий, експертний, бібліотечно-методичний [3, с. 64].

У межах методичної роботи ЗДО має бути чітко налагоджена самоосвіта всіх педагогів, адже самостійно здобуті знання є хорошим фундаментом для організації вихователями активних форм роботи .

Ще В.Сухомлинський у своїй роботі «Сто порад учителеві» писав: «Знання, добуті самоосвітою, дуже міцно зберігаються в пам'яті... У процесі самоосвіти формуються індивідуальні риси особистості, виробляється індивідуальний стиль розумової праці» [90, с. 81-83]. Великий педагог зауважав, що вдосконалення педагогічної майстерності – це передусім самоосвіта, особисті зусилля, спрямовані на підвищення педагогом власної культури праці. Він акцентував, що «без індивідуальної думки, без допитливого погляду на власну працю неможлива ніяка методична робота» [90, с. 83]. Василь Олександрович уточнював, що «постійний перехід від організованої методичної роботи до самоосвіти, від обов’язкової до добровільної участі педагогів у підвищенні рівня професійної майстерності допоможуть сформувати сучасного вихователя, якому властиві інноваційний стиль науково-педагогічного мислення, потреба в постійному саморозвитку, здатність генерувати нові перспективні педагогічні ідеї, інтелігентність та духовну культуру» [90, с. 85].

Таким чином, реалізація в системі науково-методичної роботи комплексу перерахованих вище вимог забезпечує оптимальні результати, які є показниками ефективності науково-методичної роботи в сучасних закладах дошкільної освіти. При організації методичної роботи необхідно брати до уваги те, що виховувати людину з сучасним мисленням, здатну до саморозвитку та самореалізації у суспільстві, можуть тільки ті педагоги, які володіють високим професіоналізмом. Поняття «професіоналізм» включає не тільки предметні, дидактичні, методичні, психолого-педагогічні знання і вміння, а й особистий потенціал педагога, зокрема його професійні цінності [5].

Для того, щоб педагог ЗДО став активним суб'єктом процесу вдосконалення своєї особистості, необхідно комплексно підходити до організації багатогранної методичної роботи. Завдяки активній участі в методичній роботі педагог може набути і закріпити за собою певний статус, удосконалюючи освітній процес, широко використовуючи інновації, сприяючи підвищенню якості освіти відповідно до державних стандартів дошкільної освіти України.

1.3 Сучасний стан організації науково-методичної діяльності в закладі дошкільної освіти

Організація освітнього процесу у закладі дошкільної освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» і спрямована на виконання освітніх завдань. Програма освітнього процесу визначається Базовим компонентом дошкільної освіти і реалізується відповідно до програм розвитку, навчання, виховання дітей «Дитина», «Малятко», «Українське довкілля», «Дитина в дошкільні роки», «Зернятко», що рекомендовані Міністерством освіти і науки України. Допускається також одночасне використання варіативних програм, визначених Переліком програм, підручників та навчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах. Заклади дошкільної освіти самостійно обирають для роботи одну із зазначених програм. Рішення про вибір програми обговорюється та схвалюється педагогічною радою закладу [3; 65].

Діяльність ЗДО регламентується річним планом, що схвалюється педагогічною радою закладу, затверджується його керівником і погоджується з відповідним органом управління освітою. Рекомендації щодо змісту та форми річного плану надано в інструктивно-методичному листі Міністерства освіти і науки України від 01.10.2002 р. № 1/9-434.

Сучасним ЗДО України потрібні методично компетентні педагоги, здатні реалізувати інноваційні технології розвитку вихованців, які прагнуть до набуття нових знань і вміють узагальнювати свій педагогічних досвід. Залучення педагогів до науково-дослідницької і дослідно-експериментальної роботи сприяє розвитку у них педагогічної майстерності, особистих якостей та, як наслідок, підвищенню якості дошкільної освіти.

На дошкільний навчальний заклад в сучасних умовах розвитку нашого суспільства покладаються дуже відповідальні соціальні завдання – навчати, виховувати, готувати до життя покоління людей, праця і талант, ініціатива і творчість яких визначатимуть соціально-економічний, науково-технічний і моральний прогрес українського суспільства в новому столітті. У зв'язку з цим все більшими стають недоліки і помилки у навчально-виховній роботі закладу дошкільної освіти, в управлінні освітою і в самій педагогічній науці [88].

Сучасна ситуація в освіті ставить педагогічних працівників в принципово нові умови, для яких характерні відсутність жорсткої регламентації професійної діяльності, велика кількість педагогічних концепцій, педагогічних технологій, програм дошкільної освіти, зміна характеру традиційних функцій методичної діяльності від нормативної до науково-методичної роботи.

Педагог закладу дошкільної освіти покликаний виконувати дві основні ролі: навчати, допомагаючи дошкільникам набути нові знання та виховувати але одночасно захоплювати, зацікавлювати, «заряджати» творчою мотивацією.

У Національній доктрині розвитку освіти наголошується, що основною метою освіти є формування всебічно розвиненої людини як вищої цінністю суспільства.

Провідна роль у досягнені цієї мети належить закладам дошкільної освіти-підвищення рівня компетентності та професійної майстерності педагогів

Так, А. Макаренко писав, що педагогічна майтерність – це знання особливостей педагогічного процесу, уміння його побудувати і привести у рух. За його глибоким переконанням педагога-класика, оволадіти педагогічною майстерність може кожен педагог за умови цілеспрямованої роботи над собою. Лише педагогічна діяльність, осмислена з точки зору й суті, цілей і технологій, сплав особистісно-ділових якостей і професійної компетентності педагога є джерелом формування педагогічної майстерності [88].

Сучасний вихователь – це перш за все педагог-новатор, який відчуває нові життєві тенденції, тримає руку на пульсі часу, добре орієнтується у пріоритетах сучасності, спрямований на майбутнє, творчо ставиться до своєї професійної діяльності. Саме такий вихователь дивиться на освіту як на процес розширення можливостей компетентного вибору дитиною змісту, місця, тривалості, партнерів, матеріалів для своїх занять; створення умов для її саморозвитку, прояву сутнісних сил; пошук педагогічних технологій побудови розвивального способу життя дошкільника; формування в нього основ особистісної культури; створення виховного середовища [81].

Сучасні мінливі економічні умови реформування освіти нашої держави потребують творчого, ініціативного, винахідливого вихователя, здатного адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях, критично мислити, реагувати на нові запити суспільства, успішно реалізувати себе у творчій професійній діяльності.

Вихователь – це двічі мастер, тому що, по-перше, – це відмінний знавець психології особистості дошкільника, а по-друге, – це людина, яка уміє виховувати і навчати.

Вимоги до професійної діяльності вихователя становлять систему професійних якостей, які визначають успішність педагогічної діяльності. Н. Кузьміна, М. Кухарев пропонують різні конструкції вимог до професійної діяльності педагогів та вихователів:

– педагогічна (професійна) майтерність;

– педагогічний професіоналізм;

– педагогічні здібності;

– педагогічна культура;

– готовність до педагогічної діяльності;

– педагогічна творчість [81, с. 172].

В освітньому процесі ЗДО використовуються такі основні форми організації навчальної діяльності дітей: спеціально організована навчальна діяльність (заняття), ігри, самостійна діяльність дітей (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.), індивідуальна робота, спостереження, екскурсії, походи, свята та розваги, гуртки тощо. Вони можуть бути організовані фронтально, підгрупами, індивідуально залежно від віку дітей, педагогічної мети, матеріально-технічного забезпечення закладу, професійної майстерності педагога. [51].

Основною формою організованої навчальної діяльності дітей дошкільного віку залишаються заняття з різних розділів програми (тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані, домінантні та ін.).

Під час складання розкладу занять необхідно враховувати їхнє домінуюче навантаження на дитину (психічне, фізичне, емоційне), передбачати раціональне чергування видів діяльності (розумова, рухова, практично-прикладна) на кожному з них та доцільне використання місць для проведення занять (зокрема, спортивної та музичної зали, студійних кімнат, плавального басейну, ігрового, спортивного майданчика, квітника тощо). Організована навчальна діяльність дітей у формі занять планується переважно в першу половину дня. В окремих випадках допускається проведення деяких занять у другій половині дня. Це може стосуватися занять з фізичної культури (зокрема, з плавання), образотворчої діяльності в групах дітей старшого дошкільного віку. Елементи навчальної діяльності включаються також до інших форм роботи з дітьми в повсякденні (ігри, самостійна діяльність, індивідуальна робота, спостереження, уяви, самостійності, ініціативи, організаторських здібностей, а також від наявної матеріальної бази та якості педагогічного керівництва [74].

Індивідуальна робота з дітьми як самостійна організаційна форма проводиться з дітьми всіх вікових груп у вільні години (під час ранкового прийому, прогулянок тощо) в приміщеннях і на свіжому повітрі. Вона організується з метою активізації пасивних дітей, додаткових занять з окремими дітьми (новенькими, та дітьми, що часто пропускають через хворобу чи інші причини і гірше засвоюють програмовий матеріал під час фронтальної роботи).

Гуртки (студії, секції) є додатковою організаційною формою освітнього процесу. Можливе різне профільне спрямування гуртків: естетичного циклу (образотворчої діяльності, художньої праці, гри на музичних інструментах, хореографічні, вокальні, театральні), спортивні (гімнастики, акробатики, ритмічної гімнастики, плавання, настільного тенісу тощо), іноземної мови та ін. Вони організуються з урахуванням інтересів та здібностей самих вихованців, запитів батьків, наявних матеріальних умов та кадрового забезпечення. Зміст гурткової роботи визначається авторськими програмами, які складаються керівниками гуртків на основі власної педагогічної діяльності, вивчення досвіду інноваційної діяльності, обов'язково узгоджується з освітньою програмою, затвердженою МОН України, за якою працює заклад і відображається у річному плані роботи. Якщо гурткова робота організується як додаткова освітня послуга (платна), її програма затверджується на рівні місцевого органу управління освіти в установленому порядку [24].

Гурткові заняття проводяться у другій половині дня, у час, відведений для ігор та самостійної художньої діяльності дітей. У загальному розкладі гурткових занять раціонально узгоджуються заняття гуртків різних профільних напрямків для дітей різних вікових груп, уникається дублювання тих видів діяльності, на яких базуються навчальні заняття в першій половині дня.

Освітній процес ЗДО організовується у розвивальному середовищі, яке утворюється сукупністю природних, предметних, соціальних умов та простором власного «Я» дитини. Практичні зусилля педагогів по його створенню і використанню підпорядковуються інтересам дитини та лініям її розвитку у різних сферах життєдіяльності. Середовище збагачується за рахунок не лише кількісного накопичення, а й через покращення якісних параметрів: естетичності, гігієнічності, комфортності, функціональної надійності та безпеки, відкритості до змін та динамічності, відповідності віковим та статевим особливостям дітей, проблемної насиченості тощо. Вихователі дбають про те, щоб діти вільно орієнтувалися у створеному середовищі, мали вільний доступ до всіх його складових, уміли самостійно діяти в ньому, додержуючись норм і правил перебування в різних осередках та користування матеріалами, обладнанням.

З огляду на те, що діти раннього віку в основному відвідують групи, де одночасно перебувають малюки з різницею у віці (від 2-х місяців до 1 року; від 1 року до 2-х років тощо, а іноді й в інших комбінаціях), не слід обмежувати ініціативу вихователя у виборі форм організації навчально-виховного процесу.

Від вихователів-педагогів вимагається уміння розподілити у часі діяльність малюків різних вікових підгруп, забезпечити диференційований та індивідуальний підходи, не пригнічувати дитячої ініціативи і бажань. Треба ретельніше реалізовувати програмові завдання не лише на спеціальних заняттях, але і в ігровій, театралізованій діяльності, під час індивідуального спілкування з дитиною, тощо.

Формування готовності до систематичного навчання та шкільного життя дітей шестирічного віку актуалізується у зв'язку із переходом загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і тривалість навчання. З огляду на це, важливо враховувати особливості психофізичного розвитку шестирічних вихованців дошкільного навчального закладу. У центрі уваги постають завдання забезпечення дитині перед вступом до школи мінімально-освітнього ядра, що зробить особистість малюка життєво компетентною, адаптованою і адекватно зорієнтованою в навколишньому середовищі, підготовленою до систематичного навчання [33].

Актуальними в освітньому процесі ЗДО залишаються традиційні напрямки, які сприяють здійсненню системного підходу до формування цілісної дитячої особистості: фізичне, розумове, естетичне, моральне, трудове виховання.

Сучасні соціально-економічні умови висувають серйозні вимоги до особистості педагога закладу дошкільної освіти, до рівня його професійної та методичної компетентності.

Однак проведене дослідження дало змогу виявити сильні і слабкі сторони науково-методичної діяльності.

Сильні сторони:

– виступає однією з умов розвитку і подальшого вдосконалення професійної компетенції педагогів;

– сприяє вдосконаленню якості організації освітнього процесу ЗДО;

– допомагає вивченню, узагальненню і поширенню передового педагогічного досвіду колег;

– створює умови для впровадження інноваційних форм педагогічної діяльності;

– сприяє накопиченню досвіду дослідницької діяльності педагога [83].

Слабкі сторони:

– недостатньо систематизовані структурні компоненти науково-методичної роботи в ЗДО;

– розробка завдань методичної роботи без вказівки конкретних бажаних результатів;

– слабка, недостатньо ефективна організація науково-методичної роботи;

– безсистемність у визначенні змісту науково-методичної роботи, тому що педагогічні проблеми, над якими працюють педагогічні колективи, вибираються випадково, без належного обґрунтування;

– не враховується початковий рівень професійної підготовки педагогів при плануванні змісту науково-методичної роботи;

– використовуються одноманітні форми організації науково-методичної роботи, адже обираються вони найчастіше без урахування індивідуальних особливостей і можливостей педагогів;

– відзначається недостатній рівень професійної компетентності керівника ЗДО в питаннях організації науково-методичної роботи;

– виявляється неспроможність умов для ефективної організації науково-методичної роботи;

– здійснюється формальний підхід до запитів і потреб педагогів в питаннях розвитку їх професійного рівня [83].

Подібний стан науково-методичної діяльності в ЗДО перешкоджає вирішенню основних завдань, поставлених державою і конкретною системою освіти в питаннях безперервного підвищення професійної компетенції педагогів. В період інтенсивної інноваційної, дослідно-експериментальної діяльності така організація методичної роботи не в змозі реагувати на швидко зміннні положення в системі дошкільної освіти.

Науково-методична діяльність закладів освіти дуже відрізняється одна від одної, одні заклади та їх педагогічні колективи готові до реалізації (впровадження) сучасних інновацій, запропонованих освітньою практикою,а інші – ні. Педагогами створюються авторські програми, методичні рекомендації, дидактичні комплекси, що забезпечують якісну інновацію в практиці.

Уся вищеперелічена діяльність організовується в рамках науково-методичної роботи. Дослідники виділяють не тільки систему науково-методичної роботи в дошкільному навчальному закладі, а й систему інноваційної науково-методичної роботи

Сучасна інноваційна науково-методична робота – це частина професійної діяльності, зорієнтована на освоєння або розробку педагогами нових способів діяльності.

Інноваційна науково-методична робота в ЗДО повинна відповідати всім вимогам «інноватики». В ході її організації повинна здійснюватися експертиза тих сучасних фактів та явищ, які закладені в основу інноваційної педагогічної діяльності.

Відповідальність за організацію та забезпечення належного змісту освітнього процессу ЗДО покладається на керівника і кожного члена трудового колективу. А праця вихователя – одна з найважливіших та найскладніших. Тому людина, яка прагне стати вихователем, повинна не лише набувати професійних знань, а й виховувати власний характер, інтелектуально й емоційно розвиватися. Це є необхідною умовою сьогодення. Сучасна концепція освіти й виховання ставить перед педагогами систему нових завдань і вимог. Урахування їх у процесі постійної професійної підготовки вихователів ЗДО відіграє важливу роль в укомплектуванні дошкільних закладів морально вихованими, освіченими працівниками, професійно здатними за своїми психологічними якостями до діяльності вихователя взагалі та науково-методичної роботи, зокрема [9].

Розділ 2

ДІАГНОСТУВАННЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИКЛАДІ «ОСОКОРІВСЬКОГО ДНЗ ЯСЛА-САД «БАРВІНОК»

2.1. Структура науково-методичної діяльності закладу

Комунальний Осокорівський ДНЗ ясла-садок «Барвінок» Осокорівської сільської ради створено на підставі рішення сесії XV сесії Осокорівської сільської ради XXІІІ скликання від 24.01.2001 року №107. Юридична адреса закладу: 74213 провулок Степовий 3, село Осокорівка, Нововоронцовський район, Херсонська область. Засновник Осокорівська сільська рада здійснює фінансування дошкільного навчального закладу, його матеріально-технічне забезпечення, організовує господарське обслуговування, закладє неприбутковою установою. Осокорівський дошкільний навчальний заклад ясла-садок «Барвінок» у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Положенням про дошкільний навчальний заклад України (далі – Положення), іншими нормативно-правовими актами, власним Статутом [86].

ЗДО є юридичною особою, має печатку і штамп встановленого зразка, бланки з власними реквізитами, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства.

Головною метою Осокорівського ДНЗ ясла-садок «Барвінок» є забезпечення реалізації права громадян на здобуття дошкільної освіти, задоволення потреб громадян у нагляді, оздоровленні, вихованні та навчанні дітей, створення умов для особистісного становлення і творчої самореалізації кожної дитини, формування її життєвої компетенції, розвитку в неї ціннісного ставлення до світу. Діяльність закладу направлена на реалізацію основних завдань дошкільної освіти: збереження та зміцнення фізичного і психічного здоров’я дітей; формування їх особистості, розвиток творчих здібностей та нахилів; забезпечення соціальної адаптації та готовності продовжувати освіту. Заклад самостійно приймає рішення і здійснює діяльність в межах компетенції, передбаченої чинним законодавством, та Статутом закладу, несе відповідальність перед собою, суспільством та державою за:

– реалізацію головних завдань дошкільної освіти, визначених Законам України «Про дошкільну освіту»;

– забезпечення рівня дошкільної освіти у межах державних вимог до її змісту, рівня і обсягу;

– дотримання фінансової дисципліни, збереження матеріально-технічної бази.

Взаємовідносини між дошкільним закладом з юридичними і фізичними особами визначаються угодами, що укладені між ними.

Заклад розрахований на 90 місць. Групи комплектуються за віковими ознаками. Наповнюваність груп дітьми становить: для дітей віком від 1,5 до 3-х років – до 15 осіб, від 3-х до 6 (7) років – до 20 осіб в групі. На початок 2019-2020 навчального року в закладі перебуває 54 дитини. В закладі 3 групи: 1 різновікова, 1 середня, 1 старша. Педагогічний склад – 6 педагогів.

Осокорівський ДНЗ ясла-садок «Барвінок» здійснює свою діяльність відповідно до річного плану, який складається на навчальний рік та період оздоровлення. План роботи дошкільного закладу схвалюється педагогічною радою закладу, затверджується керівником закладу і погоджується з відділом освіти Нововороцовської районної державної адміністрації. План роботи ЗДО на оздоровчий період додатково погоджується з територіальною санітарно-епідеміологічною службою[108].

У цьому закладі мова навчання і виховання дітей – українська. Освітній процес здійснюється відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти – державного стандарту, що містить норми і положення, що визначають вимоги до рівня розвиненості та вихованості дитини дошкільного віку та реалізується згідно з програмами розвитку дітей та навчально- методичними посібниками, затвердженими в установленому порядку Міністерством освіти і науки України [3].

Протягом навчального року науково-методична робота в ЗДО здійснюється відповідно до Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту» із змінами та доповненнями, «Про охорону дитинства», нормативно-правових документів та рекомендацій Міністерства освіти і науки України.

Заклад працює над реалізацією обласної науково-методичної проблеми: «Компетентнісний підхід та особливості соціалізації особистості в умовах створення єдиного освітнього простору».

Науково-методична діяльність Осокорівського ДНЗ ясла-садок «Барвінок» базується на принципах доступності, гуманізму, демократизму, незалежності від політичних партій, громадських і релігійних організацій, науковості, співпраці з педагогічними кадрами, безперервності їх фахового вдосконалення.

Вже на початку навчального року відбулися засідання педагогічного колективу з таких тем: «Формування комунікативної компетенції дітей дошкільного віку: методи інтерактивної взаємодії», «Створення умов для розвитку духовно-моральної компетенції дошкільника засобами народознавства», «Технологія опосередкованого навчання як засіб громадянсько- патріотичного виховання дошкільників» [108].

З метою виконання завдань методичної роботи та ознайомлення педагогів з сучасними досягненнями психолого-педагогічної науки в Осокорівському ЗДО було проведено:

– семінар-практикум: «Компетентнісний підхід до розвитку мовлення дітей дошкільного віку» (в.о. завідувача, вихователі). Жовтень;

– проблемний семінар: «Забезпечення інтелектуально-мовленнєвого розвитку дошкільників з використанням коректурних таблиць» (в.о. завідувача, вихователь Барильник А.І.). Листопад;

– семінар-практикум: «Розвиток пізнавальної сфери дітей дошкільного віку з використанням інноваційних технологій» (вихователь Голівець Л.В.). Січень.

Зміст науково-методичної діяльності Осокорівського ДНЗ ясла-садок «Барвінок» полягає в своренні освітнього середовища, яке дозволяє реалізувати нові методи і форми дошкільної освіти і включає такі етапи:

1) реалізація інноваційної стратегічної мети;

2) робота з педагогами;

3) робота і взаємодія з батьками;

4) інформаційний супровід;

5) педагогічний моніторинг.

Форми і методи науково-методичної роботи ЗДО: колективні; індивідуальні; інтерактивні; фронтальні; об’єднання педагогів.

Колективні: педагогічна нарада, педагогічна година, тренінги, семінари, консультації, методичні об’єднання, методичні виступи, методичні виставки, конференції дискусії, конкурси, курси підвищення кваліфікації.

Індивідуальні: індивідуальні консультації та бесіди, самоосвіта, розробка авторських програм, проведення авторських методичних виставок, наставництво, публікація статей.

Інтенрактивні: ігрові (ділова гра, дидактичні ігри, рольові ігри, мозковий штурм, ігрові ситуації, ігрове моделювання, гра-проектування); інформаційно-комунікативні (інтернет-семінари (вебінари), консультування on-line; мультімедійні програми, мультімедійні презентації, банк інноваційних проектів і технологій; майстер-класи, семінари щодо використання ІКТ та дієвого підходу в освітній процес, сайт ЗДО).

Фронтальні: конференції, мастер-класи, тренінги, банк педагогічних ідей, педагогічні марафони, аукціон педагогічних ідей.

Об’єднання педагогів: постійно діюча творча група, тимчасові творчі групи (проектна; проблемна; творча лабораторія; конкурсна група), психолого-педагогічний консиліум, школа молодого педагога.

Модель підвищення професійної компетентності педагогів Осокорівського ДНЗ ясла-садок «Барвінок» представлена на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Модель підвищення професійної компетентності педагогів Осокорівського ДНЗ ясла-садок «Барвінок»

Педагоги Осокорівського ДНЗ ясла-садок «Барвінок» є активними слухачами онлайн-вебінарів від МЦФЕР (Міжнародний центр фінансово-економічного розвитку): «Навчаємо дітей розповідати: нові підходи»; «Новичок у дитсадку: психолого-педагогічний супровід»; «Орф-підхід у дитячому садку»; «Закон про дошкільну освіту: новації та перспективи»; «Конфлікти в закладі дошкільної освіти», про що свідчать отримані ними численні сертифікати.

Адміністрація закладу диференційовано підходить до вихователів-початківців і до досвідчених педагогів-майстрів, створюючи всі умови для розкриття їхнього творчого потенціалу.

Колективом закладу виконуються всі заплановані заходи щодо забезпечення наступності між Осокорівським ЗДО «ясла-садок» «Барвінок» та Осокорівською ЗОШ І-ІІІ ступенів, а саме: екскурсії для дітей старшого дошкільного віку до приміщення класу, шкільної бібліотеки та спортивного залу (вихователь старшої групи Бубало О.Д. спільно з вчителем Псарюк І.Л.); цикл занять з дітьми «Введення у шкільне життя», «Я іду до школи»; відвідування занять у старшій групі ЗДО вчителем початкових класів Псарюк І.Л..; створено виховатлем Бубало О.Д. інформаційні стенди для батьків «Підготовка дітей до школи», «Що повинен знати й уміти першокласник»; проведено батьківські збори за участі вчителя Псарюк І.Л. і директора Осокорівської ЗОШ І-ІІІ ст. Жмурської О.А. [18, с. 7-9].

Усі матеріали проведених науково-методичних заходів (конспекти, сценарії, лекції, ігрові тренінги тощо) зберігаються в методичному кабінеті. Педагоги закладу приймають активну участь у всіх науково-методичних заходах району. Здійснюється належна робота в напрямку підвищення фахової майстерності педагогів у ході курсової перепідготовки.

В Осокорівському ДНЗ ясла-садок «Барвінок» відповідно плану здійснюється робота з атестації педагогічних кадрів. У цьому навчальному році було присвоєно 11 тарифний розряд вихователю Бубало О.Д. Але невирішеними питаннями діяльності методичної служби залишаються: недостатнє залучення педагогів до участі в конкурсах; популяризація найкращих розробок педагогів у фахових виданнях.

Педагогічна рада закладу:розглядає питання вдосконалення освітнього процесу в дошкільному закладі та приймає відповідні рішення; організує роботу щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх творчої ініціативи, впровадження досягнень науки, передового педагогічного досвіду; приймає рішення з інших питань професійної діяльності педагогічних працівників.

Робота педагогічної ради планується відповідно до потреб дошкільного закладу. Органом громадського самоврядування закладу є загальні збори колективу закладу та батьків або осіб, які їх замінюють, які скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів приймаються більшістю голосів від загальної кількості присутніх [108].

Діяльність Осокорівського ДНЗ ясла-садка «Барвінок» в інноваційному режимі обумовлює систематичне вдосконалення змісту і методів освіти дошкільників; підвищення кваліфікації працівників, організацію психолого-педагогічної освіти батьків.

Поняття «якість дошкільної освіти» з позиції кожного суб’єкта освітнього процесу трактується по-різному. Для педагогів – це позитивна оцінка їхньої діяльності керівником ЗДО, батьками; успішне виконання освітньої програми всіма дітьми; оптимальний добір методів і прийомів роботи з дітьми; підтримка інтересу дітей до процесу будь-якої діяльності, успішний їхній розвиток; збереження і зміцнення здоров’я кожної дитини; раціональне використання часу дітей і вихователя, забезпеченість педагогічного процесу всіма необхідними методичними рекомендаціями і системою планування.

Створення ефективних умов для всебічного безперервного розвитку дітей, якісного професійного розвитку педагогів дошкільного закладу, взаємодії з сім'єю визначає основні завдання науково-методичної роботи, а саме:

1. Навчання та розвиток педагогічних кадрів, управління підвищенням їхньої кваліфікації.

2. Виявлення, вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду педагогів закладу.

3. Підготовка методичного забезпечення для здійснення освітнього процесу.

4. Координація діяльності ЗДО і сім'ї в забезпеченні всебічного безперервного розвитку вихованців.

5. Координація діяльності ЗДО з установами навколишнього соціуму для реалізації завдань розвитку вихованців в цілому.

6. Аналіз якості роботи з метою створення умов для забезпечення позитивних змін у розвитку особистості вихованців через підвищення професійної компетентності педагогів.

В усіх педагогів Осокорівського ДНЗ ясла-садка «Барвінок» сформовані основні компетенції, що необхідні для створення соціальної ситуації розвитку вихованців, і які відповідають специфіці дошкільного віку. Ці компетенції передбачають:

1) забезпечення емоційного благополуччя через безпосереднє спілкування з кожною дитиною; шанобливе ставлення до кожної дитини, до її почуттів і потреб;

2) підтримку індивідуальності і ініціативи дітей через створення умов для прийняття ними рішень, вираження своїх почуттів і думок; підтримку дитячої ініціативи і самостійності в різних видах діяльності (ігрової, дослідницької, проектної, пізнавальної тощо);

3) установлення правил поведінки і взаємодії в різних ситуаціях для позитивних, доброзичливих стосунків між дітьми, які належать до різних національно-культурних, а також мають різне здоров'я; розвиток комунікативних здібностей дітей, що дозволяє вирішувати конфліктні ситуації з однолітками; встановлення правил поведінки в приміщенні, на прогулянці, під час освітньої діяльності, здійснюваної в режимних моментах (зустрічі і прощання, гігієнічні процедури, харчування, денний сон).

4) побудову розвиваючої освіти, орієнтованої на зону найближчого розвитку кожного вихованця, через створення умов для оволодіння культурними засобами діяльності, організацію видів діяльності, спрямованих на розвиток мислення, уяви, фантазії і дитячої творчості;

5) взаємодію з батьками з питань освіти дитини, безпосереднє залучення їх в освітній процес, зокрема за допомогою створення освітніх проектів спільно з сім'єю на основі виявлення потреб дітей і підтримки освітніх ініціатив сім'ї.

Сьогодні педагоги закладу організовують свою дію так, щоб кінцевим результатом стала особиста взаємодія на педагогічно оптимальному рівні.

Центральним компонентом педагогічної технології є чітко визначена кінцева мета, що дозволяє розробити оптимальний алгоритм її досягнення. Важливим також є інструментарій відстеження рівня досягнення запланованих результатів та за необхідності внесення покрокових корективів. Тобто технологія – це інструмент професійної діяльності педагога.

Мета діяльності педагога може бути досягнута тільки у разі, якщо буде забезпечено конструктивну взаємодію педагогів і батьків у вихованні дітей.

2.2. Критерії та показники ефективності науково-методичної діяльності закладу

Нині освітня практика характеризується переходом більшості ЗДО в режим розвитку інноваційної діяльності, зокрема науково-методичної.

Методична робота займає особливе місце в системі управління ЗДО, оскільки, передусім, сприяє активізації особистості педагога, підвищенню його професійної компетентності, забезпечуючи тим самим підвищення якості освіти. Саме тому проблеми відбору інноваційного змісту методичної роботи, організації продуктивних її форм, оцінювання ефективності методичної роботи педагогів на сучасному етапі стають дуже актуальними [10].

Сучасна науково-методична робота має ряд відмінних рис:

– відбір змісту науково-методичної роботи, який забезпечує особистісний розвиток дитини дошкільного віку, його саморозкриття;

– забезпечення інформування педагогів про інноваційні підходи до освіти;

– забезпечення додаткових освітніх послуг в плані розкриття змісту дошкільної освіти за напрямками інноваційної діяльності;

– супровід безперервності інноваційної пошукової, дослідницької діяльності педагогів;

– здійснення індивідуального та диференційованого підходів до кожного педагога в залежності від його професійної компетентності;

– озброєння педагогів новими, інноваційними способами професійної діяльності, що забезпечують ефективний вплив на особистісний розвиток дитини.

Колектив Осокорівського ДНЗ ясла-садка «Барвінок» розуміє, що забезпечити готовність педагога до інноваційної діяльності, створити всі необхідні умови для зростання професійної компетентності педагога, що реалізує інновації, може тільки оновлена система науково-методичної діяльності закладу.

Сьогодні все частіше керівники ЗДО задаються таким питанням: «Наскільки ефективна та система методичної роботи, яка розгортається всередині кожного закладу дошкільної освіти, що потрібно в ній змінити, щоб забезпечити зростання професійної і методичної компетентності педагогів, готовність їх реалізовувати варіативні освітні програми, використовувати сучасні педагогічні технології, формувати особистісні якості вихованців?» [7, с. 115]. Для відповіді на це питання необхідно насамперед оцінити існуючу систему науково-методичної роботи, тобто організувати її експертне оцінювання.

Для організації оцінювання науково-методичної роботи педагогів необхідно спеціальне інструментальне забезпечення. Для його розробки важливо виявити співвідношення феноменів «критерій», «показник» і «вимірювач». Дамо визначення кожного з них [41].

Критерій – ознака, на підставі якої проводиться оцінка, визначення або класифікація роботи педагога. До критеріїв висуваються такі вимоги: а) об'єктивність; б) стійкість і сталість; в) повторюваність в предметі; г) готовність встановлювати міру відповідності досліджуваного предмета його ідеалу.

Під «показником» розуміють ознаки, які призводять до системних змін (перехід від кількості в якість). Під показником розуміють дані, за якими можна судити про розвиток роботи педагога. Показники визначаються за допомогою безперервних або дискретних величин, які можуть бути абсолютними, відносними або питомими, в залежності від умов і методів їх розрахунку.

Рівень – це ступінь вираженості показника щодо обраного критерію.

Наступним з феноменів оцінювання об'єктів інновацій є «вимірювач». Це шкала, яка дозволяє уточнити ступінь вираженості показника щодо:

а) інших показників;

б) попереднього стану (виразності) показника;

в) попередньої думки про ступінь враженості показника у експертів, які беруть участь в повторному оцінюванні [7, с. 61-64].

Критерії відбираються в ході вивчення та аналізу науково-методичної літератури з даної проблеми, наукових досліджень. Важливе значення при відборі критеріїв оцінювання має вивчення пріоритетних напрямків розвитку системи освіти на даному етапі, а також експертні судження з цієї проблеми.

При відборі «показників» оцінювання вивчаються і аналізуються робочі описи об'єктів (в нашому випадку опис змісту науково-методичної роботи).

При відборі «вимірників» використовуються різного роду шкали (від 1 до 10) та опису їх відповідності.

На основі аналізу запропонованих в наукових дослідженнях способів оцінювання науково-методичної роботи була створена експертна карта, в змісті якої закладені такі критерії та показники оцінювання:

1. Виявлення цільового замовлення. Цей критерій оцінюється за допомогою таких показників: чіткість поставлених цілей, адекватність завдань заявленим цілям в області підвищення професійної компетентності педагогів, забезпеченість моніторингу інструментарієм, його адекватність.

2. Аналіз рівня професійної компетентності педагогів. Індикатори оцінювання: збір та обробка інформації про результати оцінювання професійної діяльності педагогів; виявлення педагогічних проблем; вивчення та аналіз стану результатів науково-методичної роботи.

3. Відбір форм науково-методичної роботи. Індикатори оцінювання: обґрунтованість вибору форм науково-методичної роботи, розуміння і застосування особливостей їх організації, прихильність форм до стану кадрового складу, його компетентності.

4. Адекватність технічних завдань – вибір ідей, пропозицій щодо організації науково-методичної роботи. Індикатори оцінювання: оригінальність, авторство у відборі змісту та організації науково-методичної роботи.

5. Результативність науково-методичної роботи. Індикаторами оцінювання є: порівняльні дані за рівнями професійної компетентності педагогів, інтерпретація отриманих даних, їх використання в системі науково-методичної роботи.

6. Якість інноваційної науково-методичної продукції. Індикатори оцінювання: відповідність методичної продукції критеріям оцінювання [58].

При роботі з запропонованою картою експерту необхідно виставити оцінки (+,–) відповідно до описаного рівнем і співвідношенням з актуальною практикою науково-методичної роботи в закладі. При цьому 4 бали ставиться за оптимальний рівень ефективності, 3 бали – за достатній, 2 бали – за критичний і 0 балів – за неприпустимий рівень. Якщо оцінювана система науково-методичної роботи набирає від 28 до 21 бали – рівень ефективності оптимальний, якщо від 21 до 14 – достатній, від 14 до 7 – критичний, від 7 і нижче – неприпустимий [48].

При оцінюванні ефективності науково-методичної роботи педагогів ЗДО є фактори, які впливають (позитивно або негативно) на якість зазначених результатів. Зясовується наступне:

а) Які організаційні умови створені в освітньому закладі для виявлення і задоволення освітніх потреб педагогів, і як це позначилося на досягненні поставлених цілей?

б) Наскільки раціонально була організована система науково-методичної роботи для педагогів?

в) Якого рівня професійної компетентності досягли педагоги, завдяки системі науково-методичної роботи?

г) Як позначилася на якості освітнього процесу інноваційна педагогічна діяльність? [49].

Оцінюється вплив на кінцеві результати наступних умов:

– підвищення професійної компетентності педагогів;

– удосконалення професійної майстерності;

– участь педагогів у розробці та використанні інновацій;

– матеріальне і моральне стимулювання праці педагогів;

– створення позитивного мікроклімату в колективі і організація комфортних умов для спільної діяльності педагогів і їхнього навчання.

Ця модель аналізу стану науково-методичної роботи в ЗДО допомагає виявити і обґрунтувати чинники та також позитивно і негативно вплинули на якість науково-методичної роботи, а зрештою на рівень професійної компетентності педагогів і рівень освітнього процесу ЗДО. Дана модель може служити основою для самоаналізу ЗДО щодо ефективності науково-методичної роботи закладу.

Запропонований інструментарій оцінювання ефективності науково-методичної роботи дозволяє відкоригувати її зміст і організацію, з одного боку, а з іншого – розгорнути систему науково-методичної підтримки педагогів і підвищити якість освітньої роботи в ЗДО.

Методи педагогічної діагностики – це способи, за допомогою яких вивчаються, досліджуються індивідуальні особливості особистості у процесі навчально-пізнавальної та виховної діяльності ЗДО.

Основним напрямком науково-методичної діяльності Осокорівського ДНЗ ясла-сад «Барвінок» є моніторинг педагогічної успішності.

Адміністрацією закладу, був складений та затверджений на педагогічній нараді план проведення моніторингового дослідження науково-методичної діяльності педагогів Осокорівського ДНЗ ясла-сад «Барвінок», в якому наведено такі заходи:

– вивчення фахової літератури, перспективного педагогічного досвіду з досліджуваної проблеми; розроблення та узгодження програми моніторингового дослідження; підготовка інструментарію для проведення моніторингового дослідження;

– тиражування необхідних матеріалів для проведення моніторингового дослідження;

– проведення моніторингового дослідження;

– статистичне опрацювання матеріалів, отриманих після проведення моніторингового дослідження;

– узагальнення результатів, підготовка висновків та рекомендацій відповідно до цих результатів, складання аналітичного звіту за результатами моніторингового дослідження;

– підготовка проекту наказу про результати моніторингового дослідження [108, с. 5].

Для проведення моніторингового дослідження було розроблено інструментарій, який включає:

інструменти збирання інформації:

– анкета «Вивчення рівня мотивації вихователів до робота за новітніми освітніми технологіями» (для вихователя);

– анкета «Я і базова програма розвитку дитини дошкільного віку» (для вихователя);

– анкета «Чинники, які негативно впливають на саморозвиток педагога»;

– анкета «Керівник очима педагога»;

– анкета «Оцінювання психологічного клімату у педагогічному колективі»;

– анкета «Для працівників дошкільного навчального закладу»;

– діагностична карта професійної діяльності вихователя (додаток А);

засоби первинної обробки даних – підсумкові таблиці;
засоби ілюстрування результатів – діаграми, підсумкові таблиці [1; 48].

Метою анкетування було одержання інформації про:

– стан матеріально-технічного і навчально-методичного забезпечення ЗДО;

– умови, створені в ЗДО для ефективної роботи педагогічного колективу;

– стан психологічного клімату у педагогічних колективах, у групах вихованців;

– форми співпраці адміністрації навчального закладу та педагогічного колективу;

– застосування керівниками маркетингових підходів в організації діяльності ЗДО;

– механізми підвищення ефективності роботи педагогічного колективу;

– методи підвищення професійної майстерності педагогів;

– систему роботи ЗДО з батьками вихованців;

– методи управління навчальним закладом;

– перелік і якість надання додаткових освітніх послуг.

Точність отриманих результатів анкетування залежить від об’єктивності та відвертості відповідей респондентів, чіткої організації й оперативності процедури збору, обробки та відправки інформації.

Нижче наведено загальнау характеристику результатів дослідження з теми «Організація науково-методичної діяльності педагогічного колективу Осокорівського ДНЗ ясла-сад «Барвінок»», а саме:

І. За результатами опитування отримано статистичні дані про:

1.1. Розвиток системи додаткових освітніх послуг в ЗДО.

Розподіл відповідей вихователів на запитання: «Які додаткові освітні послуги надаються у Вашому закладі?» (у %)

Музично-ритмічні заняття

Заняття з підготовки до школи

Медичний огляд

Спортивні секції

Музична (художня) школа

Аналізуючи відповіді педагогів закладу ми бачимо, що 50% загального числа вихователів зазначили, що найбільш поширеним видом додаткових послуг у ЗДО є музично-ритмічні заняття (47%).

57% загального числа батьків вихованців пропонують увести в роботу ЗДО додаткові послуги, які не практикуються у закладі:

– спортивні секції,

– заняття з художньо-прикладного мистецтва,

– заняття з хореографії,

– заняття з комп’ютерної грамотності,

– послуги логопеда.

1.2. Оцінювання педагогами психологічного клімату в колективі

Розподіл відповідей вихователів ДНЗ на запитання: «Оцініть психологічний клімат у колективі Вашого закладу?» (у %)

Цілком сприятливий

В основному сприятливий

Несприятливий

ІІ. Аналітична інформація.

За результатами дослідження в Осокорівському ДНЗ ясла-сад «Барвінок» організація науково-методичної діяльності педагогічного колективу формується на принципах освітнього менеджменту і включає в себе сучасні тенденції розвитку педагогічного кадрового потенціалу. Такі висновки підтверджуються об’єктивними показниками дослідження, серед яких можна виділити: задоволеність педагогів умовами праці, конструктивні стосунки з колегами; створення сприятливого психологічного клімату в колективах; підтримка педагогів керівництвом закладу; нечасті випадки виникнення конфліктних ситуацій серед педагогів; підтримка керівником творчих пошуків, нових ідей вихователів; спільне обговорення виробничих та проблемних питань; відвертість у висловлюванні думок; прийняття пропозицій вихователів керівником даного закладу.

У ЗДО дуже добре налагоджена робота з питань підвищення професійної компетентності педагогів. Понад 63% вихователів протягом року самостійно відвідували заходи, які сприяли їхньому професійному зростанню. Для покращення науково-методичної діяльності закладу вихователі впроваджують інноваційні технології в освітній процес.

Отже, як свідчать показники анкетування, до важливих професійних якостей педагогів Осокорівського ДНЗ ясла-сад «Барвінок» можна віднести:

– володіння методикою викладання;

– психологічнау підготовку;

– педагогічну майстерність і володіння технологіями педагогічної праці;

– організаторські вміння і навички;

– педагогічний такт (концентроване вираження розуму, почуття і загальної культури вихователя);

– педагогічну техніку;

– володіння технологіями спілкування і ораторського мистецтва;

– наукову захопленість;

– любов до своєї професійної праці (сумлінність і самовідданість, радість при досягненні виховних результатів, постійно зростаючі вимоги до себе, до своєї педагогічної компетентності);

– високу ерудицію;

– високий рівень культури;

– інформаційну культуру;

– професійний потенціал;

– прагнення постійно підвищувати якість своєї праці;

– систематичне і планомірне підвищення своєї професійної компетентності.

2.3. Шляхи вдосконалення науково-методичної діяльності «Осокорівського ДНЗ ясла-саду «Барвінок»

У Конституції України, Законах України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Положенні про дошкільний навчальний заклад, Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття), інших нормативно-правових документах визначено, що відродження суспільства України, його розвиток значною мірою залежить від творчості та активності його членів, їх ініціативи; тих умов, які створюються для розвитку та реалізації потенціалу кожної особистості [3; 65].

Теоретичний аналіз наукових джерел показав, що проблема розвитку творчих здібностей дошкільників до останнього часу розроблялась недостатньо. Сам фактор розвитку здібностей дошкільників (наприклад, засобами комп’ютерних ігор як окремого підвиду розвиваючих занять) залишився дещо поза увагою науковців [12; 17].

Як доведено провідними науковцями, які займалися виявленням творчих здібностей (Д. Векслер, Т. Титаренко, Н. Краснощокова, О. Кульчицька, Г. Лаврентьєва, Дж. Равен, Е. Торренс, Л. Чорна та ін.), вияв творчих здібностей дошкільників є особливою проблемою, бо, незважаючи на ефективність психометричних тестових методик, ні одна з них не дає повної картини творчого розвитку дитини і достатньої впевненості в надійності оцінки творчих здібностей. Головна причина в тому, що ці методи орієнтовані на результативну сторону прояву психічних процесів, нахилів, діяльності і творчих задатків індивіда [30].

В контексті розвитку дошкільної освіти третього тисячоліття в суспільстві назріла проблема щодо формування вільної особистості, здатної самостійно вирішувати виникаючі проблеми, готової до самореалізації і творчості.

Усі ці якості притаманні так званим «обдарованим» дітям. Обдаровані діти – цінна, але тендітна частина нашого суспільства, один з найважливіших ресурсів. Саме вони являють собою культурний і науковий потенціал суспільства, від них залежить, як буде розвиватися наука, техніка і культура в майбутньому [40].

Проблема виховання і навчання обдарованих дітей не нова, але в даний час особливо актуальна, тому що упущене питання раннього розпізнавання обдарованості у дітей.

Термін «обдарованість» в найбільш вживаному його значенні передбачає високий рівень розвитку здібностей, будь-яких – загальних і спеціальних. Важливим є саме той факт, що у деяких дітей рівень здібностей значно відрізняється від середнього [39].

Урховуючи вищезазначене, необхідно подбати про розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку, а це безпосередньо залежить від педагогічного складу ЗДО взагалі та організації в цих закладах науково-методичної діяльності, зокрема.

Саме тому було запропоновно провести в Осокорівському ДНЗ ясла-сад «Барвінок» дослідно-експериментальну роботу на тему «Формування інтелектуально-творчих здібностей дошкільнят в умовах реалізації програми «Обдарована дитина», яка передбачала також підвищення ефективності науково-методичної діяльності закладу.

Аналіз стану освітнього процесу ЗДО дозволив визначити його основні переваги:

1) інтеграція основної та додаткової освіти;

2) відповідність науково-методичного забезпечення ЗДО вимогам, що висуваються;

3) комп’ютерізація освітнього процесу;

4) медико-психологічний супровід;

5) кваліфікований педагогічний колектив мотивований на експерементальну роботу з розвитку інтелектуальних і творчих здібностей дітей дошкільного віку;

6) 84% педагогів закладу прагнуть до педагогічного саморозвитку:

7) професійний рівень педагогів закладу: високий рівень 51,4%; середній рівень 48,6%;

8) творчий потенціал педагогів закладу: високий рівень 24%; середній рівень 76%;

9) здатність педагогів до інноваційної діяльності:високий рівень 32,4%; середній рівень 67,6%.

10) наявність дітей у закладі, які проявляють яскраво виражені здібності становить 17%;

11) 98,6% батьків дали згоду на організацію дослідно-експерементальної роботи по впровадженню та апробації програми «Обдарована дитина».

Разом з тим, були виявлені суперечності між:

– різноманітністю видів обдарованості, особливо наявністю прихованої обдарованості, і великою кількістю суперечливих теоретичних підходів і методів щодо їх розкриття;

– зростаючими вимогами до діяльності і особистості вихователя і фактичним рівнем його професійної та особистісної готовності до роботи з обдарованими дітьми;

– необхідністю відстеження результатів розвитку кожної дитини і відсутністю системи моніторингу індивідуального особистісного розвитку.

На подолання зазначених суперечностей і була спрямована дослідно-експериментальна робота на тему «Формування інтелектуально-творчих здібностей дітей дошкільного віку в умовах реалізації програми «Обдарована дитина»», яка передбачала кілька етапів.

Прогнозуючий етап.

На цьому етапі визначені:

Мета дослідно-експериментальної роботи: забезпечення максимально сприятливих умов для розкриття інтелектуально-творчого потенціалу дітей дошкільного віку через використання інноваційних технологій і інтеграцію програми «Обдарована дитина» в освітній процес ЗДО.

Завдання дослідно-експериментальної роботи:

1. Формування системи мотивації педагогічного колективу на активну творчу роботу для виявлення, підтримки та розвитку дітей з яскраво вираженими здібностями, готовності педагогів до роботи в інноваційному режимі.

2. Визначення механізмів і технологій, що забезпечують ефективність, цілісність, системність, інтегрованість, творчого освітнього процесу у вихованні та розвитку дітей дошкільного віку.

3. Забезпечення емоційного благополуччя дітей, психологічної та педагогічної «екологічності», збереження і зміцнення здоров'я через оптимальну організацію педагогічного процесу і режиму роботи ЗДО.

4. Створення і підкріплення мотивації батьків дітей з яскраво вираженими здібностями на об'єднання зусиль з розвитку інтелектуально- творчого потенціалу дітей.

Об'єкт дослідження – вихованці Осокорівського ДНЗ ясл-сад «Барвінок».

Предмет дослідження – здібності дітей дошкільного віку в різних видах діяльності.

Гіпотеза дослідження: якщо освітній процес в ЗДО організовано з урахуванням виявлення і розвитку обдарованих дітей в умовах реалізації індивідуальної траєкторії розвитку, надає можливості для творчої діяльності та самореалізації особистості, то будуть досягнуті високі результати в інтелектуально-творчому розвитку дітей, їх успішна адаптація і навчання в школі.

Організаційний етап.

Робота на цьому етапі була спрямована на:

1. Поглиблене вивчення педагогами специфіки і основних напрямків програми «Обдарована дитина». Для цього були проведені наради із запрошенням фахівців методичного кабінету Нововоронцовського відділу освіти.

2. Розробка нормативних документів дослідно-експериментальної роботи:

– положення про інноваційну діяльність;

– положення про психолого-педагогічний супровід дітей, що мають яскраво виражені здібності;

– план дослідно-експериментальної роботи;

– положення про Раду по стратегії розвитку ЗДО;

– положення про творчу групу педагогів, які займаються дослідно-експериментальної діяльністю;

– перспективний план на 2020-2024 роки.

3. Розробка інформаційно-методичних документів дослідно-експериментальної роботи:

– банк даних вихованців ЗДО, що мають яскраво виражені здібності;

– структурна модель роботи з дітьми, що володіють яскраво вираженими здібностями;

– план роботи з кадрами по темі «Психолого-педагогічний супровід дітей, що мають яскраво виражені здібності»;

– перспективний план роботи з батьками в рамках психолого-педагогічного супроводу дітей, що мають яскраво виражені здібності;

– пакет діагностичних методик з виявлення дитячої обдарованості;

– система контролю за темою «Психолого-педагогічний супровід дітей, що мають яскраво виражені здібності»;

– рекомендації по складанню «Портфоліо успіху» обдарованих дітей;

– методичні матеріали на допомогу педагогам.

4. Розподіл обов'язків по керівництву, здійсненню і контролю за дослідно-експериментальної діяльністю:

– загальне керівництво і координація дослідно-експериментальної роботи (завідувач Осокорівського ДНЗ ясла-сад «Барвінок» Шевченко М.П.);

– стратегічне керівництво, оперативна корекція, контроль (старші вихователі Барильник А.І, Голівець Л.В.);

– тактичне керівництво, оперативна корекція, контроль (Рада по стратегії розвитку ЗДО, творча група педагогів, які займаються дослідно-експериментальної діяльністю);

– оперативне виконання (педагоги Осокорівського ДНЗ ясла-сад «Барвінок»);

– медико-психологічний контроль і супровід (лікар-педіатр Решетова С.В., старша медсестра Махиня О.П., педагог-психолог Курак Т.В.).

Практичний етап. Спрямований на проведення психолого-педагогічних досліджень з проблеми розвитку інтелектуально-творчих здібностей дітей дошкільного віку.

Розроблено систему реалізації програми «Обдарована дитина» за трьома основними напрямами: робота з дітьми; робота з батьками; робота з кадрами.

Дослідно-експериментальна діяльність була організована у старшій групі (діти 5-6(7) років) із загальною кількістю дітей – 24.

Виявлено 16 дітей (66%) з яскраво вираженими здібностями, з них:

– 5 дітей (28,6%) з художньо-естетичними здібностями;

– 3 дитини (21,4%) з музичними здібностями;

– 4 дитини (25%) з інтелектуальними здібностями;

– 2 дитини (12,5%) з артистичними здібностями;

– 2 дитини (12,5%) зі спортивними здібностями.

Відповідно до завдань програми «Обдарована дитина» розроблена система занять з дітьми старшого дошкільного віку. Базовий компонент освіти був збагачений модулями занять по ознайомленню з елементарними фізичними явищами. Оптимізація освітнього процесу була досягнута не за рахунок збільшення обсягу знань і кількості занять, а за рахунок перенесення основної уваги зі змісту навчання на інтегрування різних видів дитячої діяльності, використання прогресивних методів і технологій, як-от: моделювання ситуацій, дитяче експериментування, проектна та дослідницька діяльність, індивідуально-особистісне спілкування з дитиною.

Для розкриття творчого потенціалу дітей, індивідуальних здібностей з ними були організовані заняття з додаткової освіти в другій половині дня, які передбачали навчання дітей з метою розвитку здібностей, оскільки це прогресивна альтернатива прискоренню, що сприяє розвитку дитини як цілісної особистості. Враховувалося, що збагачення знань дитиною дає можливість дозрівати емоційно в середовищі однолітків, одночасно розвиваючи свої інтелектуальні, художні, музичні, артистичні і інші здібності на відповідному рівні. Навчання велося за спеціально розробленими індивідуальними траєкторіями розвитку в таких гуртках:

– гурток художньої праці «Чудеса в решеті»;

– хореографічний гурток бального танцю «Натхнення»;

– театральний гурток «Теремок»;

– вокальний гурток «Голосок»;

– гурток казкової творчості «Снігова королева»;

– спортивна секція «А вам, слабо?».

Важливе значення мало застосування інтегративних методів в роботі з дошкільнятами, які передбачають змістовне збагачення, доповнення до обов'язкового базового стандарту дошкільних дисциплін.

Добре зарекомендували себе інтегровані заняття «логопед+ вихователь», «логопед + психолог».

Відчуваючи нагальну потребу організації педагогічного супроводу дітей, що мають виражені здібності в різних видах діяльності, вихователями велася успішна діяльність в розробці цікавих напрямків, таких як:

– економічне виховання в роботі з інтелектуально-обдарованими дошкільниками;

– особистісний підхід і виховання успіхом в процесі художньої творчості;

– створення емоційно-комфортних умов для розкриття та реалізації творчого потенціалу дошкільників;

– комп'ютерні ігри та їх роль у розвитку інтелектуально творчої обдарованості дошкільнят.

Механізми реалізації програми:

1. Упровадження в практику ранньої діагностики обдарованості і її подальшого розвитку методів, які враховують швидко мінливу соціальну ситуацію і сучасні підходи до роботи з обдарованими дітьми.

2. Удосконалення діяльності адміністрації щодо мотивації педагогів на управління розвитком дослідницьких і творчих здібностей дітей дошкільного віку.

3. Удосконалення технології портфоліо для побудови індивідуальної траєкторії розвитку.

В процесі дослідження виділено такі сфери обдарованості дитини.

Інтелектуальна сфера:

– дитина відрізняється гостротою мислення, спостережливістю і винятковою пам'яттю;

– охоче і добре вчиться, знає більше своїх однолітків і практично застосовує свої знання;

– проявляє виняткові здібності до вирішення задач;

– проявляє виражену і різнобічну допитливість;

– виділяється вмінням добре викладати свої думки.

Сфера академічних досягнень:

– читання: дитина багато читає, використовує багатий словниковий запас, виключно добре розуміє і запам'ятовує прочитане;

– математика: дитина проявляє великий інтерес до обчислень та вимірювань; з легкістю виконує всі математичні операції; проявляє незвичайну для свого віку розуміння математичних відносин;

– природознавство: дитина уважна до предметів і явищ; проявляє виняткові здібності до класифікації; демонструє випереджальний його вік розуміння причинно-наслідкових зв'язків; добре схоплює абстрактні розуміння;

– творчість: дитина надзвичайно допитлива і здатна з "головою іти" в цікаву роботу, заняття; демонструє високу продуктивність діяльності; часто робить все по-своєму; винахідлива з образотворчої діяльності, іграх. У використанні матеріалів та ідей;часто висловлює багато різних міркувань з приводу конкретної ситуації; здатна продукувати оригінальні ідеї;здатна по-різному підійти до проблеми або до використання матеріалів.

– спілкування і лідерство: дитина легко пристосовується до нових ситуацій; інші діти вважають за краще вибирати його як партнера в іграх і заняттях;в оточенні сторонніх людей зберігає впевненість в собі;з легкістю спілкується з іншими дітьми і дорослими; в спілкуванні з однолітками проявляє ініціативу; приймає на себе відповідальність, що виходить за рамки, характерні для його віку.

Сфера художньої діяльності (образотворче мистецтво):

– дитина проявляє великий інтерес до візуальної інформації;

– проводить багато часу за малюванням і ліпленням;

– усвідомлено будує композицію картин або малюнків;

– роботи оригінальні і вирізняються індивідуальністю.

Музика:

– дитина проявляє незвичайний інтерес до музичних занять;

– чуйно реагує на характер і настрій музики;

– легко повторює короткі ритмічні композиції.

Рухова сфера:

– дитина проявляє великий інтерес до діяльності, що вимагає тонкої і точної моторики;

– має гарну зорово-моторну координацію;

– любить рухатися (біг, пряжки, лазіння);прекрасно утримує рівновагу при виконанні рухових вправ;

– для свого віку має виняткову фізичну силу, демонструє хороший рівень розвитку основних рухових навичок.

Основні складові та методичні рекомендації програми психолого-педагогічного супроводу обдарованих дітей:

– використовувати перспективне планування для організації систематичного інтелектуально пізнавального розвитку обдарованих дітей;

– пам'ятати про пізнавальне навантаження освітньої діяльності. З метою оптимізації можна використовувати:блоки додаткової інформації для індивідуального або групового впливу; модифікаційні та ускладнені варіанти розвиваючих ігор та вправ;

– на заняттях пізнавального циклу повинні бути присутнім наступні блоки: вводять нову інформацію (навички, операції); закріплюють нову інформацію; систематизують нову інформацію;

– використовувати в роботі комплексні заняття, комбіновані заняття, психолого-педагогічні тренінги. Це сприяє структуруванню інтелектуального розвитку на основі ланцюга: сприйняття – мислення – уява.

– систематично проводити: контрольні зрізи для виявлення умінь, знань і навичок відповідно за програмним змістом (1-2 рази на місяць); психолого-педагогічну діагностику для виявлення динаміки психолого-педагогічних характеристик розвитку педагогів (2 рази на рік).

У навчанні обдарованих дітей дошкільного віку застосовувалися чотири основні стратегії навчання [2]:

Прискорення. Цей підхід дозволяє врахувати потреби і можливості певної категорії дітей, що відрізняються прискореним темпом розвитку. Але він повинен застосовуватися з особливою обережністю і тільки в тих випадках, коли в силу особливостей індивідуального розвитку обдарованої дитини і відсутності необхідних умов навчання застосування інших форм організації навчально-виховної діяльності не представляється можливим.

Поглиблення. Даний підхід ефективний по відношенню до дітей, які виявляють особливий інтерес по відношенню до тієї чи іншої конкретної галузі знання або області діяльності. При цьому передбачається більш глибоке вивчення ними цих знань, діяльності.

Збагачення. Заняття плануються таким чином, щоб у дітей залишалося достатньо часу для вільних, нерегламентованих занять улюбленою діяльністю, які відповідають виду їхньої обдарованості.

Проблематізація. Цей підхід передбачає стимулювання особистісного розвитку вихованців. Специфіка навчання в цьому випадку полягає в використанні оригінальних пояснень, перегляд наявних відомостей, пошуку нових смислів і альтернативних інтерпретацій, що сприяє формуванню у вихованця особистісного підходу до вивчення різних галузей знань, а також рефлексивного плану свідомості. Як правило, такі програми не існують як самостійні. Вони є або компонентами збагачених програм, або реалізуються у вигляді спеціальних навчально-виховних програм.

Але практика показує, що існують проблеми і нереалізовані можливості в організації роботи з обдарованими дітьми, які виражаються в наступних протиріччях:

– між необхідністю створення нормативної та навчально-матеріальної бази для організації роботи з обдарованими дітьми та відсутністю нової і конкретної управлінської програми для її здійснення в ЗДО;

– між високими вимогами, що пред'являються сьогодні до навчання і розвитку обдарованих дітей, і тими соціальними гарантіями в галузі освіти, які їм надаються;

– між величезними потенційними можливостями розвитку обдарованої дитини і невідповідністю загального рівня культури;

– між специфічністю і проблемністю розвитку обдарованих дітей та недоліком психолого-педагогічних знань вчителів і батьків.

Таким чином, очевидна необхідність залучення уваги всього педагогічного колективу закладу дошкільної освіти, батьків вихованців і громадськості до проблеми обдарованості, пошуку додаткових ресурсів і можливостей для оптимізації цього важливого напрямку в діяльності ЗДО. Реалізація програми «Обдаровані діти» дозволить систематизувати цю діяльність, а також підняти її на більш якісний рівень.

Стратегія роботи з батьками вихованців передбачала:

– інформування батьків про цілі, завдання та результати дослідно-експериментальної роботи;

– проведення проблемно-орієнтованого аналізу досягнутих результатів;

– вивчення сімей за типом, освітнього і соціального рівня, визначення пріоритетів батьків в області їх педагогічної грамотності;

– моніторинг потреб батьків вихованців в додаткових освітніх потребах.

Модель співпраці педагогів з сім'ями вихованців будувалася як процес міжособистісного спілкування, результатом якого є формування у батьків усвідомленого ставлення до власних поглядів у вихованні дитини.

Педагогічний колектив у цьому напрямку вирішував такі завдання:

– об'єднання зусиль педагогів і батьків для розвитку здібностей дітей;

– створення атмосфери спільності інтересів в процесі організації дослідно-експериментальної діяльності;

– активізація і збагачення виховних умінь батьків.

Педагогічним колективом використовувалися активні форми роботи з батьками з метою ознайомлення їх з інноваційною та дослідно-експериментальною діяльністю:

– бесіда для батьків «Програма «Обдарована дитина» як сучасна педагогічна технологія навчання і виховання, спрямована на розвиток здібностей дошкільнят»;

– лекції для батьків «Роль сім'ї в розвитку дитячого експериментування»;

– колективна творча діяльність «Побудова розвиваючого середовища в сім'ї»;

– відеозаписи і комп'ютерні презентації «Життя у дитячому садочку».

За соціальним опитуванням батьків були отримані наступні результати:

– 97,8% батьків задоволені інноваційними процесами, що відбуваються в закладі;

– 32% вихованців продовжують розвивати свої творчі здібності в районній музичній школі, в школі мистецтв, в танцювально-хореографічних колективах СМТ Нововоронцовки (ансамблях «Сонечко», «Натхнення»).

З метою підвищення професійної майстерності педагогів ЗДО щодо роботи з обдарованими дітьми, виконуючи концептуальні ідеї, закладені в проекті організації дослідно-експериментальної роботи Радою зі стратегії розвитку Осокорівського ДНЗ ясла-сад «Барвінок» була розроблена програма формування кадрового потенціалу, що включає в себе наступні заходи:

– педагогічне проектування;

– активно-ігрові методи;

– практикуми і тренінги;

– професійні конкурси;

– лекції (проблемні, лекції-діалоги);

– години зацікавленого інформаційного обміну;

– розробка та реалізація індивідуальних та парних професійних програм.

За безпосередньої участі творчої групи педагогів-експериментаторів були проведені такі заходи, як:

– семінар «Обдаровані діти – пріоритетний напрямок сучасної освіти»;

– круглий стіл «Спільне обговорення і визначення генеральних ліній розвитку в напрямку роботи по введенню в практику програми «Обдарована дитина»;

– засідання творчих і проблемних груп з розробки окремих аспектів вдосконалення педагогічного процесу;

– колективна розумова діяльність «Управління розвитком обдарованих дітей»;

– скарбничка педагогічної майстерності «Методика організації роботи зі здібними дітьми в умовах ЗДО».

Розроблено також систему консультування і тренінгів для педагогів з урахуванням отриманої підготовки з проблеми дитячої обдарованості.

За звітний період відзначається різке зростання педагогічної та інноваційної активності педагогів ЗДО. Колективом закладу узагальнено і поширено досвід роботи з обдарованими дітьми:

– на районному методичному об'єднанні;

– на семінарах районного рівня;

– на районних педагогічних читаннях;

– на районних конференціях.

Напрями роботи в межах програми дослідно-експериментальної діяльності:

Координаційне напрям:

– організація роботи всього колективу ЗДО;

– створення предметних базових майданчиків;

– інтеграція в межах даного напрямку діяльності додаткової освіти;

– забезпечення нормативно-правової бази;

– ресурсне забезпечення;

– контроль і аналіз діяльності.

Діагностичний напрям:

– формування банку методичного забезпечення для виявлення обдарованості;

– проведення спеціальних конкурсів, турнірів і т.д. для виявлення обдарованих дітей;

– проведення діагностики обдарованих дітей;

– діагностика умов навчання і розвитку обдарованих дітей;

– створення банку даних «Обдаровані діти ЗДО».

Кадровий напрям:

– визначення критеріїв ефективності педагогічної роботи з обдарованими дітьми;

– підвищення кваліфікації педагогів на різних рівнях;

– надання інформаційної, методичної та фінансової допомоги педагогам;

– створення творчої групи педагогів, які працюють з обдарованими дітьми;

– створення умов для відпрацювання і застосування нових педагогічних технологій.

Розвивальний напрям:

– створення освітнього простору для розвитку обдарованих дітей;

– організація гуртків інтелектуальної, художньо-естетичної спрямованості;

– створення умов для участі обдарованих дітей в олімпіадах та інших інтелектуально-творчих заходах різного рівня;

– забезпечення матеріально-технічної бази;

– створення системи психологічного супроводу обдарованих дітей;

– використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Інформаційний напрям:

– привернення уваги педагогічної громадськості, органів державного управління, засобів масової інформації до проблем обдарованих дітей;

– організація роботи бібліотеки;

– створення банку освітніх програм, діагностичних і методичних матеріалів;

– інформаційна підтримка педагогів, які працюють з обдарованими дітьми.

Було розроблено план реалізації напрямів програми «Обдаровані діти» на 2020-2024 роки (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

План реалізації напрямів програми «Обдаровані діти»

на 2020-2024 роки

Основні напрямки	Терміни	Виконавці
Науковий напрям
Розробка прийнятної для ДНЗ системи виявлення обдарованої дитини	2020рік	Вихователі педагог-психолог
Розробка системи взаємодії з сім'єю обдарованої дитини	2020рік	Вихователі
Науково-методичний та освітній напрямок
Розробка індивідуальних освітніх програм відповідно до особливостей обдарованої дитини	2020-2024р.р.	Творча група педагогів
Створення системи додаткової освіти як умови для саморозвитку і самореалізації	2020-2021р.р.	Вихователі
Створення системи медико-психологічного та соціального супроводу дитини	2020-2021р.р.	Вихователі психолог
Апробація і впровадження програм розвитку і підтримки обдарованості	З 2020 року	Творча група педагогів
Створення і ведення банку даних, що включає відомості про дітей різних типів обдарованості і талановитості, освітніх програмах навчання обдарованих дітей, кадровому забезпеченні процесу	2020-2021р.р.	Творча група педагогів, вихователі,завідувач
Підвищення професійної кваліфікації кадрів, які працюють з обдарованими дітьми	2020-2024р.р.	Всі педагоги
Участь педагогів у наукових, науково-практичних конференціях різного рівня з проблем обдарованості дитини	2020-2024р.р.	Всі педагоги закладу
Залучення уваги громадськості до потреб обдарованих дітей	2020-2024р.р.	Завідувач Батьківський комітет
Оперативний збір та оформлення, поширення матеріалів по рубриках: - досвід педагогічної роботи з обдарованими дітьми; - батьківські замітки про особливості виховання та розвитку обдарованих дітей, а також про проблеми, з якими їм доводиться стикатися; - дитячі досягнення (малюнки, вірші, фотографії)	2020-2024р.р.	Педагоги ДНЗ
Діяльність методичного об'єднання: - розгляд матеріалів педагогічних досліджень з даної проблеми; - організація апробації методик навчання дошкільнят; - поширення педагогічного досвіду з даної теми	2020-2024р.р.	Творча група
Організаційний психолого-педагогічний напрямок
Індивідуальна робота з педагогами	2020-2024р.р.	Завідувач
Організація і вдосконалення гуртків різного спрямування	2020-2024р.р.	Творча група
Створення середовища спілкування, самореалізації, соціалізації: - укладання договорів з установами освіти різного рівня; - організація і проведення конкурсів, заходів різного рівня; - організація виставок; - організація захисту творчих проектів педагогів разом з дітьми	2020-2024р.р.	Творча група, вихователі
Соціально-економічний напрямок
Створення умов для надання обдарованим дітям соціальної, психологічної, медичної допомоги	2024-2024р.р.	Завідувач Батьківський комітет Творча група

Крім того розроблено перспективний план розвитку дослідно-експериментальної роботи по впровадженню та апробації програми «Обдарована дитина» (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Перспективний план розвитку дослідно-експериментальної роботи

по впровадженню та апробації програми «Обдарована дитина»

Напрями реалізації програми

Заходи

Дата

Відповідальні

Вивчення нормативних документів, рекомендацій та досвіду роботи педагогів, з питання «Обдаровані діти»

Методичне об'єднання «Робота з обдарованими дітьми в умовах ДНЗ»

січень 2020 року

Завідувач

Педагоги ДНЗ

Знайомство з новинками педагогічної літератури: «Особливості роботи з обдарованими дітьми»

січень 2020 року

Завідувач

Педагоги ДНЗ

Круглий стіл «Вивчення спеціальних досліджень педагогів і психолога ДНЗ

Лютий 2020 року

Завідувач

Педагоги ДНЗ

Педрада «Сучасна модель системи роботи з обдарованими дітьми та дітьми з особливостями розвитку»

Лютий

2020 року

Завідувач

Педагоги ДНЗ

Практикум «Організація індивідуальної та диференційованої роботи з обдарованими дітьми, розробка індивідуальних освітніх маршрутів»

Березень

2020 року

Завідувач

Педагоги ДНЗ

Наступність дошкільних установ і початкової школи

.Алгоритм пошуку і виявлення обдарованих дітей в дитячому садку і в школі: схожість і відмінності

Квітень

2020 року

Завідувач

Педагоги ДНЗ

Співбесіда з вихователями про інтереси і схильності дітей; анкетування батьків; організаційні батьківські збори «Розвиток здібностей дошкільника»

Квітень-травень

2020 року

Завідувач

Педагоги ДНЗ

Батьківський комітет

Створення банку даних обдарованих дітей ДНЗ

Анкетно-біографічні відомості по обдарованим дітям

Протягом

2020-2024р.р.

Завідувач

Педагоги ДНЗ

Психолог

Медична сестра

Психолого-діагностичне обстеження серед вихованців

Протягом

2020-2024р.р.

Завідувач

Педагоги ДНЗ

Психолог

Медична сестра

Анкетування батьків

Протягом

2020-2024р.р

Психолог

Діагностична робота під час проведення інтелектуальних і мистецьких конкурсів

Протягом

2020-2024р.р

Психолог

Психологічна допомога обдарованим дітям

Постійні психологічні консультації для батьків обдарованих дітей

Протягом

2020-2024р.р

Психолог

Організація психологічного супроводу в ході конкурсів, олімпіад та інших інтелектуальних і творчих заходів

Протягом

2020-2024р.р

Психолог

Психологічні тренінги, спрямовані на підвищення емоційної стійкості дітей

Протягом

2020-2024р.р

Психолог

Створення методичної скарбнички по роботі з обдарованими дітьми

Укомплектування науково-методичного кабінету відповідно навчальною та науково-методичною літературою

Протягом

2020-2024р.р

Вихователі

Творча група

Психолог

Створення методичної скарбнички (тести, діагностичні карти, картки для диференційованої роботи, завдання підвищеної складності з різних видів освітньої діяльності, розробки інтелектуальних ігор)

Протягом

2020-2024р.р

Вихователі

Творча група

Психолог

Створення тематичних картотек, добірка вітчизняної і зарубіжної літератури (монографії, статті, тези, словники і т.д.) з питань обдарованості дітей

Протягом

2020-2024р.р

Вихователі

Творча група

Психолог

Систематизація роботи вихователів з обдарованими дітьми в освітньому процесі

Використання в освітньому процесі різних сучасних засобів інформації: медіатеки, Інтернету, електронних енциклопедій

Протягом

2020-2024р.р

Вихователі

Творча група

Психолог

Застосування на заняттях сучасних технологій: ігрових, навчально-дослідних, комунікативних, проблемно-пошукових, здоров'язберігаючих.

Протягом

2020-2024р.р

Вихователі

Творча група

Психолог

Використання елементів диференційованого навчання, спрямованих на творчий пошук, високу пізнавальну активність, самостійну діяльність.

Протягом

2020-2024р.р

Вихователі

Творча група

Психолог

Проведення нестандартних форм освітньої діяльності: заняття-КВН, заняття-казка, заняття-подорож, заняття творча майстерня, заняття-дослідження, заняття-пошук і ін

Протягом

2020-2024р.р

Вихователі

Творча група

Психолог

Проведення заходів з батьками обдарованих дітей

Анкетування батьків з метою визначення їх основних підходів до даної проблеми

Серпень-вересень

2020-2024р.р

Вихователі

Творча група

Психолог

Батьківська конференція «Розвиток творчого потенціалу дитини»

Травень

2020 року

Вихователі

Творча група

Психолог

Круглий стіл «Організація дозвілля обдарованих дітей»

Жовтень 2020 року

Вихователі

Творча група

Психолог

Загальні збори «Труднощі виховання обдарованої дитини в сім'ї»

Жовтень 2020 року

Вихователі

Творча група

Психолог

Спільний з дітьми конкурс виробів «Нічого не пропаде!»

Листопад 2020 року

Вихователі

Творча група

Психолог

Підведення підсумків роботи за програмою «Обдарована дитина»

Травень 2021 року

Завідувач

Вихователі

Творча група

Психолог

Індивідуальні консультації психолога

Протягом

2020-2024р.р

Психолог

Спортивні змагання «Мама, тато, я - спортивна сім'я»

Травень 2020-2024р.р

Вихователі

Творча група

Психолог

Таким чином, проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки:

1. Дослідно-експериментальна робота не здійснює негативного впливу на здоров'я дітей.

2. Використання інноваційних технологій і інтеграція програми «Обдарована дитина» в освітній процес, створення умов для забезпечення максимально сприятливого розкриття інтелектуально-творчого потенціалу вихованців ЗДО сприяли розвитку здібностей не тільки обдарованих дітей, а всієї групи дітей в цілому, що підтверджується результатами діагностичних досліджень.

3. На практичному етапі результати дослідно-експериментальної роботи підтвердили висунуту гіпотезу.

Можна окреслити такі перспективи:

– розробка презентаційних матеріалів, поширення досвіду роботи на районному та обласному рівні;

– розробка нових педагогічно доцільних і дидактично обґрунтованих способів навчання і виховання обдарованих дітей;

– науково-методичне оформлення інновацій, що дають можливість їх масового використання;

– розробка алгоритму проведення внутрішнього контролю за якістю дослідно-експериментальної роботи, впровадження нових форм контролю, делегування контрольних функцій;

– створення освітніх програм і технологій, що забезпечують сприятливі умови для раннього виявлення індивідуальних задатків, розвитку підростаючої особистості.

Але не можна забувати, що обдаровані діти залишаються дошкільниками з усіма властивими за віком психологічними особливостями, які необхідно всіляко заохочувати, уникаючи «дорослішання» дітей. Більша частина завдань дається дітям в ігровій, максимально привабливій для них формі.

Майбутнє країни – це її діти. І те, яким воно буде, безпосередньо залежить від широти громадських поглядів на освіту, від уваги соціуму до молодого покоління. Робота педагогів полягає в тому, щоб підтримати справді талановитих дітей, яким наша сувора дійсність часом не дозволяє розкритися в повній мірі, не дозволяє застосовувати свою обдарованість для процвітання рідної країни. Безумовно, всі вони спочатку дуже різні: жваві і спокійні, наполегливі і скромні, впевнені і не дуже, але всі вони мріють про одне – про світле майбутнє і про щасливе життя в Україні, в якій вони народилися. Дуже важливо не дати розвіятися їхнім мріям і надати підтримку творчому розвитку обдарованих дітей. Важливо допомогти дітям знайти своє місце в нашому стрімкому світі і стати успішною людиною. Ефективність проведення такої роботи залежить від педагогів, від їхньої педагогічної майстерності та професійної компетентності. А розвиток останніх – від організації науково-методичної діяльності в ЗДО.

Висновки

Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки.

Науково-методична діяльність займає особливе місце в системі управління ЗДО, оскільки, сприяє активізації особистості педагога, підвищенню його професійної компетентності, призводячи тим самим до підвищення якості освіти. Саме тому проблеми відбору інноваційного змісту науково-методичної роботи, організації продуктивних її форм, оцінювання ефективності на сучасному етапі стають дуже актуальними.

З’ясовано, що науково-методична діяльність – це безперервна система заходів, спрямованих на виробництво наукових знань і передачу передового педагогічного досвіду, спрямованих на оновлення змісту освіти, підвищення професійної майстерності педагогічних працівників.

Існує багато різних форм і мотодів роботи з педагогічними кадрами в ЗДО. Поміж традиційних широко використовуються тренінги, семінари-практикуми, КВК, педагогічний ринг, круглі столи, педагогічні ситуації. Поміж іноваційнійних – ділова гра, союз однодумців, майстер-клас, кейс-метод, виставки-ярмарки, творчі години. Всі форми і методи науково-методичної роботи взаємопов'язані та взаємообумовлені між собою і передбачають обов'язкову диференціацію їх за значимістю та наступністю.

Аналіз сучасного стану науково-методичної діяльності ЗДО доводить, що в неї є сильні і слабкі сторони.

До сильних сторін віднесено те, що така діяльність виступає однією з умов розвитку і подальшого вдосконалення професійної компетенції педагогів; сприяє вдосконаленню якості організації освітнього процесу ЗДО; допомагає вивченню, узагальненню і поширенню передового педагогічного досвіду колег; створює умови для впровадження інноваційних форм педагогічної діяльності; сприяє накопиченню досвіду дослідницької діяльності педагога.

Слабкі сторони пов’язані з тим, що недостатньо систематизовані структурні компоненти науково-методичної роботи в ЗДО; розробка завдань методичної роботи відбувається без вказівки конкретних бажаних результатів; слабка, недостатньо ефективна організація науково-методичної роботи; безсистемність у визначенні змісту науково-методичної роботи, тому що педагогічні проблеми, над якими працюють педагогічні колективи, вибираються випадково, без належного обґрунтування; не враховується початковий рівень професійної підготовки педагогів при плануванні змісту науково-методичної роботи; використовуються одноманітні форми організації науково-методичної роботи, адже обираються вони найчастіше без урахування індивідуальних особливостей і можливостей педагогів; відзначається недостатній рівень професійної компетентності керівника ЗДО в питаннях організації науково-методичної роботи; виявляється неспроможність умов для ефективної організації науково-методичної роботи; здійснюється формальний підхід до запитів і потреб педагогів в питаннях розвитку їх професійного рівня.

Такий стан науково-методичної діяльності в ЗДО перешкоджає вирішенню основних завдань, поставлених державою і конкретною системою освіти в питаннях безперервного підвищення професійної компетенції педагогів.

Виявлено критерії ефективності науково-методичної діяльності ЗДО, до яких віднесено: виявлення цільового замовлення (показники: чіткість поставлених цілей, адекватність завдань заявленим цілям в області підвищення професійної компетентності педагогів, забезпеченість моніторингу інструментарієм, його адекватність); аналіз рівня професійної компетентності педагогів (показники: збір та обробка інформації про результати оцінювання професійної діяльності педагогів; виявлення педагогічних проблем; вивчення та аналіз стану результатів науково-методичної роботи); відбір форм науково-методичної роботи (показники: обґрунтованість вибору форм науково-методичної роботи, розуміння і застосування особливостей їх організації, прихильність форм до стану кадрового складу, його компетентності); адекватність технічних завдань – вибір ідей, пропозицій щодо організації науково-методичної роботи (показники: оригінальність, авторство у відборі змісту та організації науково-методичної роботи); результативність науково-методичної роботи (показники: порівняльні дані за рівнями професійної компетентності педагогів, інтерпретація отриманих даних, їх використання в системі науково-методичної роботи); якість інноваційної науково-методичної продукції (показники: відповідність методичної продукції критеріям оцінювання).

Обґрунтувано шляхи удосконалення науково-методичної діяльності на прикладі Осокорівського ДНЗ ясла-сад «Барвінок». До них віднесено: впровадження інноваційних технологій в освітній процес закладу; підтримка творчих пошуків, нових ідей вихователів; залучення педагогічного колективу до дослідно-експериментальної роботи на тему «Формування інтелектуально-творчих здібностей дошкільнят в умовах реалізації програми «Обдарована дитина», яка передбачала підвищення ефективності науково-методичної діяльності закладу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Анкетування педагогів ЗДО. URL: https://vseosvita.ua/library/anketi-dla-vciteliv-42419.html
Баденко І. В. Використання інтерактивних форм роботи з педагогами дошкільного закладу. Таврійський вісник освіти. 2014. № 4. С. 53-59.
Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. К., 2012.
Безсонова О. Вихователь для вихователів, або Навчаємо педагогів-наставників. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2018. № 8. С. 61-71.
Безсонова О. Полілог: просто про складне. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2018. № 2. С. 32-37.
Безсонова О. Свобода самовизначення, або Формуємо успішну особистість на етапі дошкільного дитинства. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2018. № 3. С. 18-24.
Березюк В. С., Рудік О. А. Інноваційні технології в ДНЗ. Харків: ВГ «Основа», 2017. 224 с.
Білоус А.Б. Використання інтерактивних освітніх технологій у закладах дошкільної освіти. Науковий пошук молодих: збірник статей аспірантів та магістрантів. Херсон: КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2019. Випуск 3. С. 10-15.
Білоус А.Б. Організація науково-методичної діяльності закладу дошкільної освіти. Науковий пошук молодих: збірник статей аспірантів та магістрантів. Херсон: КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти", 2020. Випуск 4. С. 5-8.
Бондар Л. Готуємо і проводимо засідання педагогічної ради: крок за кроком. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2015. № 11. С. 42-46.
Букач А. Єдиний інформаційно-освітній простір міста. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2015. № 9. С. 21-24.
Вовк О. П. Сьогоденні виклики дитинству: дошкільник та девайси. Використання SCRUM-технологій у роботі з педагогами. Дошкільний навчальний заклад. 2018. № 10. С. 2-5.
Воронецька Т. Як підготувати виступ до засідання педагогічної ради. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2015. № 11. С. 37-40.
Воротня Н. Партнерська взаємодія: дошкільна та початкова освіта. Методист. 2016. № 3. С. 20-32.
Гавриш Н. Секрети методичної кухні, або Як підготувати педагога-майстра. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2015. № 2. С. 15-23.
Голосна І., Бондар Л. Методичний фестиваль «Здоров'язбережувальні технології». Вихователь-методист дошкільного закладу. 2015. № 6. С. 8-19.
Григоренко Г., Погрібняк Н. Створення предметно-ігрового середовища. Форми роботи з педагогами. Дошкільне виховання. 2019. № 2. С. 11-13.
Гузь А. Ю. Засідання методичного об’єднання практичних психологів ДНЗ. Дошкільний навчальний заклад. 2014. № 4. С. 21-32; № 5. С. 24-35.
Дорошенко З. Організація методичної роботи з педагогами на мережевій основі: використання інтернет технологій. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2014. № 11. С. 4-11.
Дралюк Я., Гриненко Л. SWOT-аналіз як інструмент стратегічного планування методичної роботи. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2018. № 4. С. 10-16.
Дружинин В. Психология общих спосібностей. Санкт-Петербург: Питер, 1999. 368 с.
Зелінська О. В. Оптимізація методичної роботи в дошкільному навчальному закладі як актуальна проблема менеджменту освіти. Таврійський вісник освіти. 2017. № 3. С. 59-64.
Імідж вихователя-методиста як керівника: компетентнісний підхід. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2018. № 1. С. 18-20.
Інтерактивні форми роботи з педагогічними кадрами дошкільного навчального закладу / за заг. ред. Т. В. Киричук. Херсон: КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2016. 83 с.
Каплуновська О. Розкриття інноваційного потенціалу педагогів засобами педагогічного проектування. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2014. № 7. С. 10-18.
Каплуновська О. Тьюторство – дієва форма методичного супроводу педагогів. Дошкільне виховання. 2016. № 3. С. 10-13.
Карабаєва І. Дослідження якості освіти в дошкільному закладі: експертна оцінка: семінар. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2015. № 12. С. 4-9.
Карабаєва І. Моніторинг якості дошкільної освіти: з'ясовуємо ключові поняття: теорія, семінар. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2015. № 11. С. 4-14.
Кіндрат І. Інтелектуальні карти в методичній та управлінській діяльності. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2018. № 9. С. 45-55.
Кіндрат І. Реалізація інтегративного підходу в побудові та організації освітнього процесу: розробка семінару-практикуму для педагогів. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2015. № 10. С. 8-16.
Кішман М. В. Інноваційні технології розвитку професійної компетентності вчителів. Завуч. Усе для роботи (Осн). 2015. № 17/18. С. 2-18; 2017. № 15-16. С. 27-43.
Коваленко А. Кафе «Дошкільник»: рецепти страв педагогічної кухні від майстрів. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2018. № 12. С. 26-30.
Коваленко А. Квест у методичному кабінеті. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2019. № 2. С. 48-51.
Кондратець І. Педагогічний плейбек. Ефективний спосіб ситуативного навчання педагогів. Дошкільне виховання. 2017. № 2. С. 20-24.
Кондратець І. Професійна рефлекція вихователя-методиста як інструмент корекції взаємодії з педагогами. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2014. № 10. С. 39-50.
Кондратець І. Професійні забавки дорослих Рольові ігри як засіб фахового навчання. Дошкільне виховання. 2017. № 12. С. 13-17.
Кононко О. Наставництво як форма організації соціального простору початківця. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2018. № 8. С. 6-10.
Кононко О. Особливості методів підвищення фахової майстерності початківців. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2018. № 8. С. 11-17.
Краснощекова Н. Диагностика и развитие личностной сферы детей старшего дошкольного возраста. Тесты. Игры. Упражнения. Ростов-на-Дону: Феникс, 2006. 299 с.
Кривда В., Новіцька Л., Василенко І. Методичний супровід дослідно-експериментальної роботи з креативного розвитку дошкільників. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2014. № 7. С. 38-42.
Кульчицька О., Чорна Л. Діагностика рівня розвитку творчих здібностей. Обдарована дитина. 2003. № 4. С. 13-50.
Кучерява Н. Колаж: використовуємо арт-техніку в роботі профільного методичного об'єднання. Практичний психолог: дитячий садок. 2015. № 10. С. 36-43.
Лаврентьєва Г., Титаренко Г. Практична психологія для вихователя: науково-популярна література. Вип. 1. К.: ВІПОЛ, 1993. С. 34-45.
Лактіонова С. М., Пузанко В. І. Наступність на етапах «Дитячий садок – початкова школа»: методичні рекомендації. Дошкільний навчальний заклад. 2015. № 4. С. 2-16.
Ларіонова Л., Фоміна В. Методичний марафон – шлях до професіоналізму. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2018. № 12. С. 31-38.
Леус І., Смаль О. Заглянемо до скрині творчості педагогів, або Конкурс педагогічної майстерності в дошкільному закладі: положення про конкурс педагогічної майстерності, сценарій проведення ІІІ етапу конкурсу педагогічної майстерності. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2016. № 5. С. 38-43.
Мачинська Н. І., Музика О. Б. Акмеологічна модель вихователя закладу дошкільної освіти. Педагогічний альманах: збірник наукових праць / редкол. В. В. Кузьменко (голова) та ін. Херсон: КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2018. Випуск 39. С. 68-75.
Методика анкетування педагогів в ДНЗ. URL: http://mincult.kmu.gov.ua/document
Методична робота з педагогічними кадрами ЗДО. URL: https://www.pedrada.com.ua/article/2182-metodichna-robota-v-zaklad-doshklno-osvti
Миненок О., Заморока Н. Фізичний розвиток та зміцнення здоров'я вихованців: методичний супровід. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2014. № 6. С. 22-25.
Мінда Л. Інноваційні форми науково-методичної роботи – шлях до розвитку методичної компетентності педагогів дошкільних навчальних закладів. Післядипломна освіта в Україні. 2014. № 2. С. 101-106.
Мороз В., Бондар Л. Нетворкінг як принцип успішного спілкуввання. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2014. № 11. С. 12-16.
Наскільки добре я виконую свою роботу? Вихователь-методист дошкільного закладу. 2018. № 6. С. 61.
Нікітіна Н. Педагогічний геокешинг, або У пошуках освітніх скарбів. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2018. № 12. С. 39-43.
Нікітченко С., Дягло Т. Інтерактивний семінар з елементами тренінгу для помічників вихователів. Практика управління дошкільним закладом. 2015. № 9. С. 22-25.
Обшарська Р. Є проблема? Знайдемо вихід разом! Гра-тренінг для педагогів. Дошкільне виховання. 2018. № 11. С. 32-34.
Окерешко О. Welcome, або Допомагаємо початківцям самоорганізуватися. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2018. № 8. С. 26-31.
Основи педагогічної творчості та майстерності / за заг. ред. Н. В. Гузій. К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. 168 с.
Панасюк Т. Створюємо спільний освітній простір для педагогів. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2015. № 1. С. 4-8.
Пархомчук Н. Використання КВЕСТу в роботі з вихователями ДНЗ. Методист. 2015. № 8. С. 55-57.
Пентій О., Денисенко Т. Навчаємо вихователів формувати в дошкільників здоров'язбережувальну компетентність. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2015. № 1. С. 24-29.
Підготовка та проведення методичного заходу. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2014. № 10. С. 51.
Половіна О., Савінова Н. Методичний тиждень, або Лайфхаки методичного супроводу педагогів. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2018. № 12. С. 4-12.
Примірне положення про методичний кабінет закладу дошкільної освіти: Наказ від 16.04.2018 р. № 372. Дошкільне виховання. 2018. № 6. Вкладка. С. 1-3.
Програма виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина». К, 2012.
Професійна компетентність педагога. URL: http://kkdnz231.dnepredu.com/uk/site/profesiinakompetentnist-.html
Публічний виступ: відточуємо ораторську майстерність. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2015. № 11. С. 41.
Равен Д. К., Курт Д. Х. Руководство к Прогрессивным Матрицам Равена и Словарным шкалам. Раздел 1. Общая часть руководства. М.: Когито-Центр, 1997. С. 49-71.
Рибалко Л. С., Черновол-Ткаченко Р. І., Яцинік А. В. Теоретичні питання розвитку організаційної культури керівників дошкільних навчальних закладів у системі післядипломної освіти: монографія. Б-ка журн. «Управління школою» (Осн). 2015. № 11. 112 с.
Робота з молодими педагогами в дошкільному навчальному закладі: методичні рекомендації / уклад. С. В. Ковальова; за ред. Т. І. Туркот. Херсон: КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2014. 55 с.
Розвиток креативних здібностей у дітей дошкільного віку / упорядник: Молодушкіна І. В. Х.: Вид. група «Основа», 2012. С. 103-119.
Романюк І., Боднарук С. Визначаємо та плануємо шляхи розв'язання пріоритетних завдань дошкільного закладу. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2016. № 5. С. 31-35.
Романюк І., Ткачук Л. Консультації в роботі вихователя-методиста: види та особливості проведення. Дошкільне виховання. 2018. № 3. С. 22-27.
Романюк І. Методичні об'єднання: працюємо ефективно: з досвіду роботи міського науково-методичного центру. Дошкільне виховання. 2015. № 9. С. 20-24.
Романюк І. Модулі методичного супроводу професійного зростання керівників дошкільних закладів. Практика управління дошкільним закладом. 2015. № 10. С. 18-25.
Романюк І., Колчик В. Педагогічними стежками до шляху професійного успіху. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2015. № 10. С. 17-23.
Романюк І. Річний план роботи дошкільного закладу: структура та етапи розроблення. Дошкільне виховання. 2016. № 7. С. 12-15.
Романюк І., Пушкаренко Л. Структура методичної роботи дошкільного закладу. Дошкільне виховання. 2014. № 7. С. 22-25.
Романюк І. Формулюємо завдання на новий навчальний рік. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2018. № 4. С. 4-9.
Рудик Я. Стратегії навчання обдарованих студентів у контексті їх підготовки до наукової діяльності: монографія. К.: ЦП «КОМПРИНТ», 2013. С. 95-118.
Салабуда Ю.О. Сутність та зміст професійної компетентності вихователів закладу дошкільної освіти. Науковий пошук молодих: збірник статей аспірантів та магістрантів. Херсон: КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2019. Випуск 3. С. 170-174.
Самойлова С., Лисенко О. Технологія індивідуалізації освітнього процесу. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2014. № 12. С. 7-14.
Святенко О. Секрети оперативного управління для вихователя-методиста. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2018. № 1. С. 11-17.
Сигида С. Нестандартні форми методичної роботи. Музичний керівник. 2015. № 7. С. 16-23.
Сокач Ю. Патріотичне виховання: як зробити дієвим. Коучинг для педагогів. Дошкільне виховання. 2017. № 8. С. 7-9.
Статут Осокорівського дошкільного навчального закладу «Барвінок». 15 с.
Степенкова Т. М. Ми знаємо права дитини. Ділова гра для педагогів (з використанням ІКТ). БВДС. 2019. № 1. С. 120-123.
Стиль керівництва та спілкування вихователя-методиста: анкета. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2018. № 1. С. 22-23.
Структура авторської програми: пам'ятка для вихователя-методиста. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2014. № 7. С. 37.
Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. К.: Радянська школа, 1988. С. 137.
Сучасний вихователь-методист – стратег професійного зростання педагогів: методичні рекомендації / уклад. Т. І. Туркот, Л. О. Літвінко. Херсон: КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2018. 27 с.
Статут Осокорівського дошкільного навчального закладу «Барвінок». Херсон, 2015. 15 с.
Таранець С. В. Національно-патріотичне виховання в ЗДО. Інтерактивна ділова гра з педагогами. Дошкільний навчальний заклад. 2019. № 1. С. 15-19.
Творча група як форма методичної роботи з педагогами дошкільних навчальних закладів: з досвіду роботи Кудрявцевої І. А., методиста Комунальної установи «Бериславський районний центр по обслуговуванню закладів освіти», спеціаліста вищої ка-тегорії / уклад. Т. В. Киричук, І. А. Кудрявцева, Т. С. Терещенко. Херсон: КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2014. 68 с.
Тесмінецька Ж. В. Організація роботи з молодими вчителями. Завуч. Усе для роботи (Осн). 2018. № 1/2. С. 19-28.
Три етапи роботи з педагогом-початківцем. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2018. № 8. С. 18-19.
Тріфонова М. В. Розвиток професійної майстерності педагогів з питання мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку. Таврійський вісник освіти. 2019. № 1. С. 113-119.
Трофімченко І. Творча лабораторія – альтернатива традиційним об’єднанням педагогів. Музичний керівник. 2015. № 7. С. 23-30.
Туженкова Ю. Методичне об'єднання – ефективна форма роботи з підвищення фахової майстерності вихователів. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2014. № 8. С. 46-53.
Форми методичної роботи педагога. URL: :http://osnova.com/ua
Формуємо соціальний простір початківця. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2018. № 8. С. 39-41.
Харитонова Г., Юшко І. Хай вогник творчості яскраво сяє: ділова гра для вихователів. Дошкільне виховання. 2016. № 4. С. 18-19.
Хомулешо Л. Організовуємо засідання методичного об’єднання. Музичний керівник. 2015. № 7. С. 13-16.
Черешнюк О. Визначаємо готовність вихователів до економічного виховання дошкільників. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2018. № 1. С. 36-40.
Чікрижова Т. Сучасні підходи до організації роботи над науково-методичною проблемою ДНЗ: семінар для вихователів-методистів ДНЗ міста. Методист. 2017. № 1. С. 65-77.
Шамрай А., Вусик Т. Методичне об’єднання: каталог напрацювань. Музичний керівник. 2015. № 7. С. 4-13.
Швайка Л. А. Методична робота в ДНЗ. Харків: ВГ «Основа», 2017. 304 с.
Шевченко М.П. Аналіз методичної роботи в Осокорівському ДНЗ «Барвінок». 2019. С. 2-7.
Шевченко Т. Педагогічний міст – інноваційна форма методичної роботи: розробка. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2014. № 3. С. 50-53.
Штилюк Н. Тиждень Доброго Янгола. Сценарій методичного тижня. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2018. № 12. С. 14-25.
Як допомогти педагогу-початківцю. Пам'ятка. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2018. № 8. С. 38.

Додаток А

Інструменти збирання інформації

Додаток А.1

Анкета для вивчення рівня мотивації вихователів до робота за новітніми освітніми технологіями.

Будь ласка, уважно прочитайте запропоновані Вам запитання, дайте щирі відповіді. Прізвище та ім'я вказувати не потрібно.

1) Для Вашого бажання працювати за новітніми освітніми технологіями необхідно:

- збільшити кількість інформації про новітнє;

- упорядкувати графіки роботи вихователів;

- розмежувати обов'язки працівників;

- внести зміни у навчальну та виховну діяльність;

- внести зміни у дошкільні методики;

- змінити стиль спілкування адміністрації закладу та вихователів;

- розробити систему матеріального і морального стимулювання

- створити мотиваційне середовище співробітників закладу

2) Чи почуваєтесь Ви готовими до засвоєння нововведень?

- Не зовсім готова; - Не готова; - Не знаю; - Буду готова, якщо...

3) Чи вважаєте Ви себе здатними до:

- рефлексії (здібності до самопізнання);

- саморозвитку ( активний вплив на зовнішній і внутрішній світ з метою її перетворення);

- самоактуалізації ( виявлення та розвитку своїх особистісних можливостей);

- професійного самовдосконалення ( формування та розвитку в собі позитивних і усунення негативних якостей особистості);

- розвитку( досягнення бажаного рівня професійної компетентності)

Чи користуєтесь інтернетом у пошуці:

- мовного матеріалу;

- наочності;

- музикальних творів

5) Чи придбали Ви сучасні розробки:

-занять

- зразків зображувальної діяльності

- тематичного планування

6) Чи впровадили ви у практику матеріали психологічної служби:

- стосовно себе

- стосовно відносин з дітьми

- стосовно навчально-виховного процесу

7 ) Чи застосовуєте у зображувальній діяльності:

- нові матеріали

- нові техніки виконання

- музичний супровід

8) Пригадайте назви професійних друкованих видань, якими користувались останнім часом:

9) Чи маєте власну систему планування

- з зображувальної діяльності

- рухливих ігор - навчання грамоти

- розвитку зв'язного мовлення -

лексичних тем

10) Ви вважаєте:

- здатними себе використовувати досвід інших педагогів;

- що новітні технології можуть бути застосовані лише їх авторами

- треба йти на експеремент,обирати адекватні запозичені методи, прийоми, способи роботи.

- володієте новітніми технологіями і створюєте власні

11) За період підвищення кваліфікації бажаєте підвищити свій науково-методичний рівень з питань: філософії; соціології; педагогіки; психології; сучасної дошкільні методики; інноваційних технологій; інформаційними та телекомунікаційними технологіями; інших (записати).

12) На Вашу думку, соціальна активність залежить від :

- виховання

- темпераменту

- бажання

- характеру

- амбіціозності

13) Якої допомоги Ви потребуєте в оволодінні новітніми освітніми технологіями:

- самодопомога, особиста психологічна мотивація та налаштування на роботу

- дидактична

- методична підтримка

- відпрацювання актуальних питань на психологічних тренінгах;

- адміністративна підтримка

- інша допомога

14) Ваші пропозиції щодо роботи на наступний рік.

Додаток А.2

Анкета «Я і базова програма розвитку дитини дошкільного віку»

1. Як Ви оцінюєте свою майбутню участь у впровадженні вимог Програми щодо вікової групи, на якій працюєте, за десятибальною шкалою?

2. Які питання ви б хотіли обговорити, з’ясувати, уточнити?

питання планування
питання контролю вашої роботи
питання змісту розвиваючої роботи
питання орієнтовних результатів роботи
питання організації графіку Вашої роботи на групі

3. Яким був Ваш перший крок на шляху впровадження програми?

4. Яку допомогу Ви готові прийняти для роботи по Програмі?

- самодопомога;
- особиста психологічна мотивація та налаштування на роботу
- грошова мотивація
- методична підтримка
- відпрацювання актуальних питань на психологічних тренінгах
- адміністративна підтримка
- інша допомога...

5. Ви вважаєте, що програма буде реалізовуватись ефективніше, якщо відповідальними за неї будуть;

- Ви особисто на вашій віковій групі
- Основний вихователь, закріплений за віковою групою
- Методична служба ЦРД
- Методична служба міста
- Адміністрація ЦРД

6. Чи є у Вас певні внутрішні перешкоди для роботи в умовах модернізації дошкільної освіти? Які?

7.Чи маєте окреслений план дій щодо впровадження вимог нової Програми?

8. Яка термінологія в Програмі вимагає більш глибокого ознайомлення?

- креативні освітні технології; поняття норми розвитку співбуття з дитиною, співтворчість; особистісно орієнтована модель дошкільної освіти; чинники невротизації дошкільника ціннісне самоставлення дошкільника до себе; екологія особистості як пріоритет педагогічної діяльності розвивальний життєвий простір; гуманістична педагогіка.

9. Яких умов праці Ви потребуєте для оптимальної віддачі?

- матеріальна база;
- психологічний клімат;
- стимули до діяльності:
- чіткі та послідовні зовнішні інструкції І розпорядження;
- надання творчої свободи та підтримка Ваших ініціатив;

10. Чи готові Ви до особистісного розвитку та змін?

Так
Не зовсім готова
Не готова
Незнаю
Буду готова, якщо...
-Буду готова, коли...

Додаток А.3

Анкета «Чинники, які негативно впливають на саморозвиток педагога»

Чинники, що перешкоджають вашому професійному розвитку	Так	Радше так	І так, і ні	Радше ні	Ні
.Власна інерція.
.Розчарування через невдачі, що траплялися раніше.
. Відсутність підтримки з боку адміністрації.
.Негативне ставлення оточуючих, які негативно сприймають ваше бажання і прагнення до нового.
. Відсутність системи роботи в цьому напрямку в методичному об'єднанні.
Стан здоров'я.
Брак часу.
Обмежені ресурси, скрутні життєві обставини.
Відсутність об’єктивної інформації про мою діяльність у керівництва і членів колективу.
.Втрата інтересу до педагогічної діяльності.
. Відсутність фахівців, у яких можна було б повчитися

Укажіть стаж роботи педагога в ДНЗі перші 5років, 6-10 р., 11-15 р., 16-20 р., 21-25 р., .понад 25р.

Додаток А.4

Анкета «Керівник очима педагога»

Шановний колего! Оцініть за п’ятибальною шкалою правильність кожного судження стосовно дошкільного навчального закладу. Проставте оцінку у відповідній графі.

№ з/п	Риси керівника	Оцінка
1	Вимогливий до людей
2	Уміло спонукає педагогів до підвищення якості їхньої роботи
3	Перш ніж вимагати, чітко пояснить, що необхідно зробити і у який термін
4	Керує, використовуючи демократичні методи, радячись із колективом
5	Якщо потрібно «підтягнути» когось, уміло опирається на допомогу колективу
6	Користується повагою у колективі
7	Уміє переконувати
8	У праці педагога швидше відзначить позитивне, ніж негативне
9	З теплотою ставиться до педагогів, уважний до їхніх потреб
10	Показує іншим приклад педагогічної майстерності
11	Надає педагогам кваліфіковану методичну допомогу
12	Пропагує і впроваджує досягнення педагогічної науки і перспективного досвіду
13	Прислухається до зауважень педагогів, не переслідує за критику
14	Уміє підтримувати у колективі бадьорий, хороший настрій
15	Ініціативний і винахідливий у роботі
16	Береже працю і час педагога
17	Витриманий, не гарячкує, не підвищує голос на співрозмовника
18	Об’єктивний у всьому, не ділить людей на «своїх» і «чужих»
19	Уміло сприяє розв’язанню конфліктів, згуртуванню колективу
20	Працює з повною віддачею сил
21	Турбується насамперед не про відсотки та показне благополуччя, а про високу якість освітньої роботи
Усього:
Середньоарифметичний бал:

Додаток А.5

Анкета для оцінювання психологічного клімату

у педагогічному колективі

№	Питання	Повністю задоволені	Швидше задоволені ніж ні	Важко сказати так чи ні	Швидше не задоволені	Абсолютно не задоволені
1.	Вашою роботою в ДНЗ
2.	Вашими взаємовідносинами з колегами ( дружба, товаришування)
3.	Турботою ДНЗ про задоволення Ваших потреб
4.	Настроєм в колективі ( його життєрадісністю, оптимізмом)
5.	Готовність колег допомогти в роботі
6.	Культурою і інтелектуальною атмосферою в колективі
7.	Тим , в якій мірі адміністрація дошкільної установи прислухається до Ваших зауважень і пропозицій, що стосуються роботи в ДНЗ
8.	Культурно масовими заходами
9.	Тим , наскільки доброзичливо та об’єктивно оцінюється Ваша робота
10.	Ставленням колективу до роботи
11.	Організованістю і порядком роботи в ДНЗ
12.	Творчою атмосферою в колективі
13.	Вашими стосунками з керівниками
14.	Узгодженістю та єдністю педагогів
15.	Тим , наскільки раціонально використовуються Ваші сили і час на роботі
16.	Навчально - матеріальною базою та умовами Вашої роботи
17	Відсутність показухи і формалізму в роботі

Додаток А.6

Анкета №6 для працівників дошкільного навчального закладу

№	ЗАПИТАННЯ	Відповіді ( кількість)
№	ЗАПИТАННЯ	так	ні	Ввагаюсь відповісти
1.	Чи вважаєте ви , що у вашому колективі досягнуто взаємопорозуміння між колективом та керівником?
2.	Чи ведете ви відверті розмови з керівником?
3.	Чи радитесь з керівником з особистих питань?
4.	Чи виникає у вас бажання порадувати або зробити щось приємне керівникові?
5.	Чи одержуєте ви задоволення від спілкування з керівником?
6.	Чи вважаєте ви , що в колективі створено сприятливий психологічний мікроклімат?
7.	Чи задовольняє вас стиль роботи керівника?
8.	Хотіли б ви наслідувати ділові якості свого керівника?
9.	Чи вважаєте ви правильним ,з урахуванням психологічної сумісності, добір і закріплення кадрів за групами?
10.	На ваш погляд, чи є об’єктивно оцінюється робота працівників?

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Білоус Альона Борисівна

Пов’язані теми

Дошкільна освіта, Матеріали для друку

Додано

14 квітня 2020

Переглядів

8354

Оцінка розробки

Відгуки відсутні