Магістерська робота на тему «Використання методу проектів для формування екологічної культури молодших школярів»

Магістерська робота на тему

«Використання методу проектів для формування

екологічної культури молодших школярів»

Миронової Євгенії Вікторівни

 

Актуальність дослідження.

Проблема рівня екологічної культури людей є надзвичайно актуальною і має велике значення для сьогодення та майбутнього. Слід зауважити, що формувати екологічну культуру важливо з дитинства. В даній роботі висвітлено можливість формування екологічної культури молодшого школяра, одним із ефективних засобів ‒ методом проектів.

Метод проектів є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам розвитку освіти щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, коли увага переноситься на набуття учнями знань, умінь і навичок, життєвого досвіду, як засобу формування життєвої компетенції.  

В основі методу проектів є:

• розвиток пізнавальних умінь і навичок учнів;

• вміння орієнтуватися в інформаційному просторі;

• вміння самостійно конструювати свої знання;

• вміння критично мислити.

У початковій школі дітей можна залучати до окремих видів праці, дослідницької діяльності. Робота над проектом у початкових класах не повинна бути вимушеною, бо результат може бути негативним. В цьому віці діти потребують особливої мотивації. Тому їм потрібно пропонувати прості завдання, давати чіткі інструкції. Теми учнівських проектів дуже різноманітні. Вони можуть бути запропоновані вчителем або ж самими учнями, а частіше за все тема проекту ‒ колективний вибір вчителя і учнів.

На сьогоднішній день застосування методу проектів ‒ одна із альтернатив класно-урочної системи, що використовується як доповнення до інших видів навчання, дає змогу отримати комплексне знання.

Головна перевага полягає в тому, що дитина з великою зацікавленістю буде виконувати ту діяльність, яку обере самостійно.

Застосування методу проектів ‒ це загальна потреба нашого часу. Метод проектів засвідчує повну узгодженість навчання з життям, з інтересами учнів, він ставить учня у становище дорослої людини.

Загальні теоретичні положення щодо методу проектів розглядаються у працях українських і російських науковців: К.Баханов, А.Касперський, О.Коберник, Є.Павлютенков, В.Сидоренко, С.Ящук, Е.Полат, Н.Пахомова, Н.Матяш, І. Чечель.

Усі етапи проектної діяльності учнів початкових класів повинні ретельно контролюватися вчителем, бо і теоретичних, і практичних знань та вмінь у молодших школярів ще мало. Основною метою вчителя є не передача знань, а організація пошукової діяльності учнів. Учитель сам повинен володіти методами досліджень, уміти висувати гіпотези, шукати розв'язання проблем. Він повинен бути зацікавлений в інтелектуальній діяльності, мати високу культуру мислення, бути терплячим. А результати пошуків широко використовувати у процесі навчальної та позаурочної діяльності, що приносить ще більше задоволення молодшим школярам.

Мета роботи полягає в обґрунтуванні теоретичних та практичних аспектів застосування методу проектів та визначення його ролі у формуванні екологічної культури молодших школярів.

У ході даної роботи була висунута наступна гіпотеза – рівень екологічної культури молодших школярів зросте за умов використання методу проектів під час здійснення навчально-виховного процесу.

Об'єктом дослідження є процес формування екологічної культури молодшого школяра.

Предметом дослідження є методика застосування методу проектів для формування екологічної культури молодшого школяра.

Апробація результатів. Попередні положення роботи обговорювались і доповідались на ІI Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції «ВОЛИНСЬКА ВЕСНА: перші паростки науки» (1 березня 2018р., м. Луцьк).

Основна частина магістерської роботи складається з двох розділів.

У першому розділі «Роль методу проектів у формуванні екологічної культури молодших школярів» розглядається рівень екологічної культури молодших школярів, метод проектів у сучасному педагогічному середовищі, висвітлюється історія виникнення методу проектів та його класифікація, а також особливості втілення проектної технології у початковій школі.

У другому розділі «Дослідно-експериментальна перевірка формування екологічної культури молодших школярів під час роботи над проектами» охарактеризовані методи науково-педагогічного дослідження та етапи педагогічного експерименту.

Отже, результати дослідження дають підстави стверджувати, що навчальний процес на уроках природознавства та в позакласний час стане більш раціональнішим, рівень навчальних досягнень та екологічна культура учнів підвищаться, а мотиваційний компонент набуде нових властивостей за умови впровадження методу проектних технологій.

Одержані результати можуть бути використані при викладанні предметів інваріантної складової навчального плану, як матеріал для лекторських груп, радіопередач, інформаційних та виховних годин, батьківських зборів, а також при проходженні студентами педагогічної практики.

* * *

 

 

Нова українська школа передбачає, що впродовж отримання повної загальної середньої освіти учень має володіти десятьма ключовими компетентностями:

1.Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами.

2. Спілкування іноземними мовами.

3. Математична грамотність.

4. Компетентності в природничих науках і технологіях.

5. Інформаційно-цифрова компетентність.

6. Уміння вчитися впродовж життя.

7. Соціальна та громадянська компетентності.

8. Інноваційність і підприємливість.

9. Обізнаність та здатність до самовираження у сфері культури.

10. Екологічна грамотність і здорове життя.

Серед цих компетентностей є такі, що вже певною мірою формує сучасна школа. Наприклад, оволодіння державною та іноземною мовами, математична грамотність, компетентності в природничих науках і технологіях. Але є й такі, що зараз взагалі не формуються під час навчання. Наприклад, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності, інноваційність і підприємливість,екологічна грамотність і здорове життя.

Місто Кам’янське згідно з класифікацією міст належить до групи міст з перевагою промислових функцій і посідає 4 місце в Україні за забрудненістю повітря.

Однією з основних властивостей виробничого комплексу є постійне природокористування, що значно впливає на екологічний стан міста. Характерними рисами погіршення екологічного стану виступають хімічне, фізичне та радіоактивне забруднення атмосферного повітря, а ці чинники у свою чергу активізують розвиток несприятливих природних процесів. Все це впливає на соціальні та демографічні процеси і на стан здоров’я населення у місті (особливо на стан здоров’я дітей). Тому для дослідження в даній роботі за ключову обрано компетентність «екологічна грамотність і здорове життя».

У сучасних загальноосвітніх навчальних закладах набули широкого використання ідеї проектного навчання. Важливі завдання,що покладаються вчителями на метод проектів є розвиток дослідницько-пізнавальної, експериментальної активності учнів, формування вміння школярів самостійно набувати нові знання та поєднувати їх в єдину систему, організація пізнавальних процесів учнів тощо.

Метод проектів допомагає формувати особистісні риси, які розвиваються лише в діяльності й не можуть бути засвоєні вербально. Під час роботи над проектом учні набувають досвіду індивідуальної самостійної діяльності. Метод проектів стимулює учнів до вирішення проблем, які потребують певних знань; розвиває критичне мислення; формує навички роботи з інформацією (учні добирають потрібну інформацію, аналізують та систематизують її); допомагає вирішувати пізнавальні й творчі завдання у співпраці, де учні виконують різні соціальні ролі. Це спонукає вирішенню певної проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого – інтегрування знань і вмінь з різних галузей науки, техніки, творчих галузей. Результати виконання проектів мають бути відчутними, тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її вирішення, якщо практична – готовий продукт проекту. Метод проектів можна використовувати як самостійну індивідуальну чи групову роботу учнів упродовж різного за тривалістю часу, а також з використанням сучасних засобів інформаційних технологій, зокрема комп'ютерних, телекомунікаційних.

* * *

ВИСНОВКИ

 

 В експерименті брали участь 30 дітей 4-А класу та 31 дитина 4-Б класу. Учні 4-А класу були задіяні в міні-проектах в рамках загальношкільної проектної діяльності, а учні 4-Б класу – ні.

Під час констатувального етапу педагогічного експерименту молодшим школярам було запропоновано відповісти на питання діагностичної екологічної анкети.

Результати констатувального експерименту засвідчили, що учні 4-х класів мають різний рівень екологічної культури (рисунок 1).

 

а)	б)

 

Рисунок 1 – Рівень екологічної культури дітей 4-А класу (а)

та 4-Б класу (б) до проведення формувального експерименту

 

Як видно,найбільший відсоток учнів мають середній рівень екологічної культури, а найменший – високий рівень.

Враховуючи дані констатувального експерименту, було розроблено педагогічні умови та методику використання методу проектів екологічного та природознавчого змісту в процесі екологічного виховання дітей молодшого шкільного віку.

Мета формувального експерименту полягала в розробці й апробації екологічних проектів, що можуть бути використані в процесі формування екологічної культури молодших школярів.

В рамках експерименту учні 4-А класу розробили та брали участь у чотирьох міні-проектах.

Завершальним етапом дослідження було проведення контрольного експерименту. Його мета – перевірка гіпотези, педагогічних умов та ефективності розробленої методики використання методу проектів в процесі екологічного виховання дітей молодшого шкільного віку. Для досягнення визначеної мети, було проведено повторне контрольне анкетування серед учнів 4-х класів.  Аналіз результатів контрольного експерименту представлено на рисунку 2.

 

а)	б)

 

Рисунок 2 – Рівень екологічної культури дітей 4-А класу (а)

та 4-Б класу (б) після проведення формувального експерименту

 

Порівняння отриманих результатів дозволяє зробити наступні висновки:

1. Відсоток учнів 4-А класу з високим рівнем екологічної культури збільшився у 2,7 рази (на 17%); середнього рівня – зменшився у 1,05 рази (на 3%); низького рівня – зменшився у 2,08 рази (на 14%).

2. Відсоток учнів 4-Б класу з високим рівнем екологічної культури збільшився у 1,5 рази (на 4%); середнього рівня – у 1,05 рази (на 3%); низького рівня – зменшився у 1,3 рази (на 7%).

Під час аналізу анкет встановлено, що частково вдалося досягти усвідомленого розуміння учнями принципів взаємозалежності людини і природи; підвищити рівень екологічної культури школярів, а також культури здорового способу життя; залучити учнів до природоохоронної діяльності на основі набутих у школі знань, умінь і навичок.

Загалом результати дослідження підтвердили гіпотезу про зростання  рівня екологічної культури молодших школярів за умови використання методу проектів під час здійснення навчально-виховного процесу.