”У теплі дні збирання винограду” Максим Рильський
У теплі дні збирання винограду
Її він стрів. На мулах нешвидких
Вона верталась із ясного саду,
Ясна, як сад, і радісна, як сміх.
І він спитав: — Яку б найти принаду,
Щоб привернуть тебе до рук моїх?
Вона ж йому: — Світи щодня лампаду
Кіпріді добрій. — Підняла батіг,
Гукнула свіжо й весело на мулів,
І чутно уші правий з них прищулив,
І знявся пил, немов рожевий дим.
І він потягся, як дитина, радо
І мовив: — Добре бути молодим
У теплі дні збирання винограду.
Дата написання: 1922 рік
Збірка: «Синя далечінь»
Літературний рід лірика
Вид лірики інтимно-філософський
Жанр: сонет
Тема твору: Зображення зародження кохання немолодого чоловіка та юної дівчини
Ідея: Возвеличення почуття кохання, яке знаходить людину в усі часи
Основна думка: Кохання найбільше пов’язане з молодістю, тому, коли вона минає, важко закохатись знову так безтурботно.
Художні засоби:
Епітети: теплі дні, на мулах нешвидких, із ясного саду, кіпріді добрій, рожевий дим.
Метафори: світи щодня лампаду Кіпріді добрій; гукнула свіжо й весело на мулів.
Порівняння: ясна, як сад, і радісна, як сміх; знявся пил, немов рожевий дим; він потягся, як дитина
Риторичне запитання: Щоб привернуть тебе до рук моїх?
Алітерація: повторення приголосних
Кінцева композиція: У теплі дні збирання винограду
Сюжет: зустріч зрілого чоловіка з молодою дівчиною він – досвід, вона – краса.
Сюжет взято з поеми «Одіссея» Гомера
Миксим Рильський написав свій вірш у жанрі сонету. Тут він, як і середньовічні поети, уславлює красу життя і головне його джерело – кохання.