Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації

Мала академія наук України

Полтавське територіальне відділення МАН України

Зіньківське наукове товариство учнів «Мала академія наук»

Відділення: філософії та суспільствознавства

Секція: педагогіка

ПЕДАГОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

 ДИТЯЧИХ ТВОРІВ ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА

ДЛЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Роботу виконала:

Демченко Юлія Владиславівна,

учениця 9 класу

опорного закладу

«Зіньківська спеціалізована школа

І-ІІІ ступенів № 1

Зіньківської районної ради

Полтавської області»

Науковий керівник:

Ангелова Валентина Володимирівна

педагог-організатор, учитель

образотворчого мистецтва,

трудового навчання

опорного закладу

«Зіньківська спеціалізована школа

І-ІІІ ступенів № 1

Зіньківської районної ради

Полтавської області»,

кваліфікаційна категорія «спеціаліст»

Зіньків 2019

ТЕЗИ

науково-дослідницької роботи «Педагогічний потенціал дитячих творів Василя Симоненка для молодших школярів»

Автор: Демченко Юлія Владиславівна, учениця 9 класу опорного закладу «Зіньківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1 Зіньківської районної ради Полтавської області»

Науковий керівник: Ангелова Валентина Володимирівна Педагог-організатор, учитель образотворчого мистецтва, трудового навчання опорного закладу  «Зіньківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1 Зіньківської районної ради Полтавської області», кваліфікаційна категорія «спеціаліст».

 Дослідження педагогічного потенціалу дитячих творів Василя Симоненка для молодших школярів є актуальним. Адже саме в час нових інформаційних технологій важливу роль у формуванні та вихованні всебічно розвинутої дитини відіграє читання художньої літератури. Якісна дитяча література живить розум і уяву дитини, відкриває їй образи та моделі поведінки та є потужним засобом духовного розвитку особистості дитини. Одним із вітчизняних представників створення такої літератури є Василь Симоненко.

Мета роботи: вивчити, проаналізувати, систематизувати й узагальнити досвід використання дитячої літератури як засобу формування та виховання особистості молодшого школяра, розкрити педагогічний потенціал дитячих творів В.Симоненка для учнів початкової школи.

Завдання роботи:

•             вивчити стан дослідження проблеми у науковій літературі;
•             узагальнити досвід використання дитячої літератури як засобу формування особистості дитини в початковій школі;
•             визначити стан, рівень, значущість, педагогічний потенціал використання дитячих творів В.Симоненка у процесі формування та виховання молодших школярів.

Структура роботи складається зі вступу, основної частини, висновків, списку використаної літератури та додатків.

Узагальнені висновки:

•            дитяча література сприяє формуванню гармонійно розвиненої особи, здійснює комплексний підхід до навчання і виховання молодших школярів;

•            твори В.Симоненка мають великий педагогічний потенціал; використання дитячих творів письменника для учнів Полтавщини дозволить ширше охопити краєзнавчий напрям освітнього процесу; інсценізація творів письменника виступає інноваційною формою навчально-виховної роботи.

Вважаю, що отримані результати можна використовувати та практично застосовувати в освітньому процесі НУШ. Використання творчості В.Симоненка на уроках в початковій школі допоможе вчителеві формувати ключові (зокрема, соціальну, загальнокультурну та громадянську) та предметні компетентності молодших школярів відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ЗАСІБ ВИХОВАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

1.1 Особливості виховання молодших школярів засобами художньої літератури

1.2 Педагогічні умови виховання молодших школярів засобами художньої літератури

РОЗДІЛ 2. РОЛЬ ТВОРІВ В.СИМОНЕНКА У ВИХОВАННІ МОРАЛЬНИХ ТА ЕТИЧНИХ ЯКОСТЕЙ

2.1 Вплив творчості В.Симоненка на виховання молодших школярів

2.2 Педагогічна специфіка казок, байок та віршів В.Симоненка для молодших школярів

РОЗДІЛ 3.  МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ В.СИМОНЕНКА

РОЗДІЛ 4.  ПЕДАГОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ІНСЦЕНІЗАЦІЇ ТВОРІВ В.СИМОНЕНКА ДЛЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

В час нових інформаційних технологій та інших засобів масової інформації важливу роль у формуванні та вихованні всебічно розвинутої дитини відіграє читання художньої літератури. Саме дитяча література розвиває розум і уяву дитини, відкриває їй нові світи, образи та моделі поведінки, допомагає пристосуватися до життя. Дитяча література є невід’ємним засобом духовного розвитку особистості дитини.

Попри те, що проблема «впливу художньої літератури на молодших школярів» досліджена на досить високому рівні, вона залишається актуальною і значущою, адже зі зміною поколінь дітей змінюються і підходи, і методи вивчення даного питання. Цю проблему досліджували такі педагоги і науковці: Шацький С., Голубєва І., Вовк Л., Золотухіна С., Бай І., Болотіна В., Бабенко К. та ін.

Ця проблема розширюється з появою нових дитячих письменників. З’являються нові автори, які пишуть для дітей, тож вибір дітей значно розширюється.

У дитячого письменника має бути особливе сприйняття світу і подій. Мова його творів повинна бути зрозумілою, лаконічною, живою та цікавою. Саме таким письменником є Василь Симоненко. І хоч його не можна назвати суто дитячим письменником, оскільки серед його творів більшість є такими, що розраховані на дорослішу читацьку аудиторію, але серед його літературної спадщини є і багато художніх творів для дітей, зокрема — віршики, казки та байки.

 Дослідження педагогічного потенціалу дитячих творів Василя Симоненка для молодших школярів є актуальним. Адже важливу роль у формуванні та вихованні всебічно розвинутої дитини відіграє читання художньої літератури.

Вивченням проблеми використання творчості Симоненка в освітньому процесі початкової школи в 2015 році зацікавились педагоги-науковці Добровольська Л.Н. та Чорновіл В.О. Вони розробили конспекти уроків та сценарії заходів для молодших школярів із використанням творів В.Симоненка. Але обрані ними твори, на мій погляд, не повністю розкривають потенціал творчості письменника для молодших школярів.

 У ході виконання наукової роботи, у мене з’явилась потреба перевірити на практиці результати моїх теоретичних досліджень. Тому дослідження я здійснювала з учнями 4-В класу опорного закладу "Зіньківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1 Зіньківської районної ради Полтавської області".

Під час наукового дослідження був проведений експеримент, головно ідеєю якого було з’ясувати, як участь молодших школярів в інсценізації творів Василя Симоненка впливає на засвоєння навчального матеріалу та виховання моральних якостей.

Об’єкт дослідження – твори написані для дітей Василем Симоненком.

Предмет дослідження – зміст, форми, методи впливу на особистість молодшого школяра засобами дитячих творів Василя Симоненка.

Мета дослідження - вивчити, проаналізувати, систематизувати й узагальнити досвід використання дитячої літератури як засобу формування та виховання особистості молодшого школяра, розкрити педагогічний потенціал дитячих творів В.Симоненка для учнів початкової школи.

Завдання дослідження:

1.   Вивчити стан дослідження проблеми у науковій літературі.
2.   Узагальнити досвід використання дитячої літератури як засобу формування особистості дитини в початковій школі.
3.   Визначити стан, рівень, значущість, педагогічний потенціал використання дитячих творів В.Симоненка у процесі формування та виховання молодших школярів.

Методи дослідження: вивчення документів і матеріалів, спостереження, опитування, порівняння, експеримент, аналіз, систематизація, узагальнення.

РОЗДІЛ 1

ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ЗАСІБ ВИХОВАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

1.1   Особливості виховання молодших школярів засобами художньої літератури

Література для дітей або дитяча література - в нашій вітчизняній культурі та культурі людства в цілому явище порівняно пізніше, оскільки дитяча література довго відокремлювалася від загальної літератури, а також від навчальної літератури.

В житті кожної людини велике значення має, які саме перші книжки вона читала чи їй читали батьки. Про що були ці книжки, чому вони навчали, наскільки яскравими та справді дитячими вони були.

Найпоширенішим жанром у дитячій літературі є казка. Адже мова казки досить проста й легкодоступна для розуміння дитини. Казка часто виступає навіть в ролі вихователя. Казка першою знайомить дитину з літературою, з різними життєвими ситуаціями, з самим життям. Казка пропонує зрозумілі образи, які цікаві дитині, і внаслідок цього важлива інформація засвоюється сама по собі, непомітно.

Найважливіші та найперші поняття у вихованні дитини – це «добро» і «зло». Найпростіше це пояснити дитині саме через героїв дитячих казок, які завжди або «погані», або «хороші». Описані ситуації і конфлікти в дитячих казках легко зрозумілі для дітей, тому можуть щиро зачепити їх почуття: дитина співпереживає Попелюшці, яку зла мачуха примушує без відпочинку працювати [20]; розуміє, що буває в світі справедливість і несправедливість, коли старші брати кривдять молодшого [18]; переймається за долю Зайця, який рятується від Лисиці чи Вовка хитрістю [19].  Дитина не любить прямих дорослих моралей, а казка виховує дитину ненав’язливо. В цьому можна переконатись переглянувши відео «Опитування №1» (див. Додаток А).

Дитячі казки сприяють формуванню гармонійно розвиненої особи, оскільки виховують саме емоційну сферу дитини, розвиваючи її почуття й творчість. Казки не переобтяжені зайвими подробицями, не перенасичені дійовими особами. Це дає можливість фантазувати та розвивати уяву.

Читання художньої літератури впливає не лише на дітей. Особливо в тих випадках, коли дорослі читають казки дітям, оскільки в цьому випадку є важливим і зворотний процес: читаючи дитячу літературу, дорослі починають краще розуміти дітей, їх проблеми й інтереси.

1.2 Педагогічні умови виховання молодших школярів засобами художньої літератури

Люди з давніх-давен цінували книги як невичерпне джерело знань та засіб їх передачі наступним поколінням.

«…Дитяче читання, виховання книгою найтонший і найсильніший – поряд зі словом вчителя – засіб впливу на душу дитини й підлітка. Що нас особливо турбує, щоб найголовнішою духовною потребою людини було читання».  Так говорив педагог  В.О. Сухомлинський [17; 137].

В наші дні, коли школа переорієнтовується з пам'яті на мислення, роль книги незмінно зростає. А читають діти все менше. Це пов'язано з конкуренцією комп'ютера та телебачення. Діти повинні знайомитися зі світом художньої літератури в певному віці, інакше дружба з літературою буде замінена на перегляд телебачення, і привчити дитину до спілкування з книгами буде важко.

«Дитинство - світ складний, драматичний, багатий духовним життям, відповідальний період, початок особистості індивіда. Творчі відкриття дитячого письменника необхідні юному читачеві» [10; 17].

Цікавість залишається головною рисою літератури для дітей молодшого шкільного віку: вони недавно навчилися читати, читання для них - все ще праця, і зробити його цікавим - одне із завдань автора. Звідси динамічні сюжети, сюжети-подорожі та сюжети-пригоди, насичені подіями, а засобом характеристики героя найчастіше є не опис, а діалог. "Що користі в книжці, - каже десятирічна Аліса з казки Льюїса Керрола, - якщо в ній немає ні картинок, ні розмов?" [7]. Але в цей же час починає формуватися система цінностей маленької людини, тому цікавість поєднується з посиленням повчального елементу: твір будується так, щоб привести читача до висновку про те, що можна і чого не можна, що добре і що погано.

Відомо, що твори художньої літератури – важливий засіб здійснення комплексного підходу до навчання і виховання молодших школярів. Як зазначає А.Княжинський, "школа мусить не тільки призвичаїти учня до книжки, але – що більше – мусить навчити його читати, чи – скажімо виразніше – "вичитати" увесь зміст книжки..." [8; 78].

Читаючи художні твори чи слухаючи їх, дитина з раннього віку прилучається до осягнення таємниць навколишнього світу, вчиться вести спостереження за ним, робити свої власні відкриття [5; 159].

Учнів початкової школи цікавлять дидактичні розповіді, що демонструють для наслідування певний приклад. Тому, наприклад, В.Сухомлинський створював свої казки, оповідання та вірші в яких добро перемагає зло [17].  Але інколи автор не робить прямих висновків про те, що погано, а що добре в поведінці головних героїв, закінчуючи питальними реченнями дитячі твори. Таким чином, автор дає можливість дітям поміркувати, замислитись, зробити самому певні висновки.

Любов і повага до книги, інтерес до читання виховується на всіх уроках і в позаурочний час, але найбільші можливості для цього дають уроки читання, на яких діти вправляються у виробленні навичок швидкого, правильного, виразного й свідомого читання, одержують знання з різних галузей науки, вчаться правильно поводити себе. Уроки читання в значній мірі сприяють вихованню в молодших школярів кращих рис майбутнього громадянина України (див. Додаток А).

РОЗДІЛ 2

РОЛЬ ТВОРІВ В.СИМОНЕНКА У ВИХОВАННІ МОРАЛЬНИХ ТА ЕТИЧНИХ ЯКОСТЕЙ

2.1 Вплив творчості В.Симоненка на виховання молодших школярів

Василь Симоненко вийшов на літературну ниву в добу шістдесятництва. Той рух – це ключ до розуміння творчого світу поета. Тому перед ознайомленням молодших школярів з творчістю письменника, вважаю, що доцільно розказати деякі факти із біографії Симоненка, щоб діти змогли зрозуміти його твори.

Мудро сказав про місце і роль В. Симоненка в літературі Олесь Гончар: «Серед літераторів трапляються такі, що стають виразниками свого часу, живими нервами його драм і борінь, відтворюють у собі самий дух епохи...» [3; 172]. А Іван Кошілевець казав: «Симоненку судилося на одному з критичних поворотів історії бути обранцем, устами якого промовляє доля нації» [14; 6].  Симоненко — яскрава та сильна особистість, як і його твори.

Василь Симоненко своїми цікавими, дотепними, мудрими й непересічними віршами, байками й казками радує, веселить і повчає. Але творчість письменника є мало оціненою літературною спадщиною для дітей, адже дуже мало його творів пропонується для вивчення учням початкової школі. В цьому я пересвідчилась в результаті опрацювання навчальної програми з «літературного читання» [11], адже в програмі твори В.Симоненка входять у 3 та 4 класах до «кола читання», яке має лише рекомендований характер. Як показали результати мого опитування, учні початкової школи малознайомі з творчістю Василя Симоненка (див. Додаток Б).

Усі твори Василя Симоненка є справжніми та щирими, власне як і він сам. Саме тому його твори можуть доторкнутися до душі дитини. Саме тому творчість Василя Симоненка може мати великий вплив на виховання молодших школярів.

Проблемою використання творчості Симоненка в освітньому процесі початкової школи в 2015 році зацікавились педагоги-науковці Добровольська Л.Н. та Чорновіл В.О. У виданій дидактичній збірці автори пишуть, що поезії Василя Симоненка мають неоціненний вплив на формування активної громадянської позиції молодших школярів, патріотизму, готовності відстоювати свободу і незалежність Батьківщини [4; 5].  У збірнику вміщено дидактичні матеріали, мовознавчі завдання, до тем, які вивчаються на уроках української мови в 2-4 класах; розробки уроків за творчістю В.Симоненка на уроках позакласного читання, проведення виховних заходів у групі продовженого дня. Це все допоможе педагогам початкової школи познайомити учнів з творчістю поета та спонукати до читання творів В. Симоненка.

Щоб наочно перевірити, як впливає творчість Василя Симоненка на виховання молодших школярів я провела урок з літературного читання для учнів 4-В класу (див. Додаток З). Протягом уроку ми переглядали презентацію з тематичними світлинами із життя письменника (див. Додаток Ж), переглянули кліп на пісню «Виростеш ти сину…», а також зробили маленький ляльковий театр. Спочатку я інсценізувала 2 байки зі збірки «Заячий дріб», а потім провела розігрування рольових ігор із молодшими школярами за іншими байками цієї ж збірки автора (див. Додаток Е). Фрагмент уроку можна переглянути на відео (див. Додаток Г).  Під час проведеного уроку мною були використані такі методи навчання молодших школярів: дискусія, мозковий штурм, рольова гра, аналіз історій і ситуацій, відео-методи. Висновки детальніше  описала в наступних розділах.

Використання творів Василя Симоненка в освітньому процесі початкової школи допоможе вчителеві викликати в учнів інтерес до творчої спадщини поета, виховувати у них патріотичні почуття та загальнолюдські цінності. Особливо актуальним буде використання дитячих творів письменника для учнів Полтавщини, це дозволить ширше охопити краєзнавчу роботу в освітньому процесі (див. Додаток В).

2.2 Педагогічна специфіка казок, байок та віршів В.Симоненка для молодших школярів

Вірші. У літературній спадщині В.Симоненка дуже багато віршованих творів. Серед них є і твори, які розраховані на дитячу аудиторію. Є і такі вірші, котрі розраховані на більш дорослу аудиторію, але з поясненням чи коментуванням вчителя, зміст цих віршів стане зрозумілим для молодших школярів. Оскільки у своїх поезіях В.Симоненко піднімає проблеми патріотизму, дружби, любові до рідної землі, висвітлює людські чесноти, то велика кількість віршів будуть цікавими і актуальними для дітей молодшого шкільного віку.

Таким є, наприклад твір «Лебеді материнства» [15; 93]. Головна ідея: найдорожчим для кожної людини є Батьківщина, яку не обирають, як і рідну маму, а люблять такою, як вона є.

Молитва матері звернена до Бога, до неба із проханням захистити її дитину від біди. Мати і Україна — ці поняття нероздільні, тому так плавно переростає і переплітається материнський образ у образ-символ України. Цьому сприяють образи лебедів, — символу кохання, вірності, верб і тополь — національних символів. Заключним акордом звучить у вірші рядок «Вибрати не можна тільки Батьківщину», підсилюючи значення головної думки твору.

Композитор Анатолій Пашкевич дав відомим рядкам Симоненка музичні крила, і пісня «Виростеш ти, сину...» одразу облетіла всю Україну, стала улюбленою, народною.

«Ти знаєш, що ти — людина?» [15; 96].  Вірш починається з риторичних запитань. Головною ідеєю твору є: осмислення нашого життя та історичної місії людини на землі, неповторність кожної особистості. Автор тривожиться за кожного з нас, акцентуючи увагу на найсильніших почуттях — жадобі діяти, радіти буттю. Але звісно для молодших школярів цей вірш краще читати з поясненням вчителя.

 «Задивляюсь у твої зіниці...» [15; 129].   Вірш написано у формі монологу ліричного героя, щирої розмови сина з матір'ю Україною. Цензура познущалася над твором, вилучивши «недоцільні» рядки. У той несприятливий для української мови і культури час поет насмілився заявити про своє «святе синівське право з матір'ю побуть на самоті», звіривши Вітчизні наболіле на серці:

Україно, ти моя молитва,

Ти моя розпука вікова...

Цілісність образу України подається через динамічність, глибину думки, психологічну напруженість. Цим віршем В.Симоненко хотів нагадати про синівський обов'язок любити свою Україну над усе на світі, ні в кого не питаючи дозволу на це.

Байки. Байка — це оповідання, дійовими особами якого, поряд з людьми (точніше — схематичними фігурами людей), виступають тварини, рослини, неживі предмети, котрі уособлюють певні ідеї та людські характери. Розповідь, як правило, супроводжується на початку або в кінці твору прямо сформульованим моралістичним висновком, що надає оповіданню чіткого звучання [12; 75].

Всім відомо, що людина повинна жити за законами моралі. Саме байка дає можливість з дитинства засвоїти їх, бо в ній тісно переплітається народна мудрість і авторська спостережливість, гумор та іронія.

Серед байок Василя Симоненка для дитячої читацької аудиторії можна виокремити такі: «Вовк-миротворець», «Лев ім’я змінив», «Хміль на дубі» та цілу збірку лаконічних байок «Заячий дріб» В своїх байках Симоненко переносив деякі людські якості людей на тварин, адже дітям цікавіше сприймати «повчання» через щось зрозуміле і просте для них, а особливо, якщо головними героями виступають звірі, які вміють розмовляти.

В байці «Вовк-миротворець», [15; 262] В.Симоненко зобразив вовка хитрим і підступним, а вівчарку — мудрою і розсудною. Автор показує юному читачеві, що не завжди треба вірити всьому сказаному, і що на світі є і правда і брехня, є і добрі люди, звірі, а є і погані. Така байка вчить дітей, як поводитися в життєвих ситуаціях, наприклад, з випадковими  незнайомцями чи просто з людьми, які чинять не чесно і не по правді.

Байка «Лев ім’я змінив» [15; 263] досить цікава і повчальна. Головна її мораль — як зло не називай, добром воно не стане. Тобто, як би не перекручувалися і не називалися лихі справи, їхня суть від цього не зміниться.

У байці «Хміль на дубі» [15; 264], автор висміює такі людські недоліки, як пихатість, надмірна самовпевненість, марнославство, гордість. Монолог Хмеля наскрізь просякнутий самовихвалянням. А Дуб показує, що Хміль занадто переоцінює свої можливості та свою роль у житті інших.

А в циклі «Заячий дріб» [16; 329]  усі байки можна віднести до дитячих, хоча вчителю доцільно буде пояснювати або скеровувати процес роздумів над змістом простих, але глибоких байок. Для байок автор обирав різних героїв з різними чеснотами і вадами. В кожній байці протиставляється дві сторони – чи то є «добро» і «зло», чи «дурість» і «мудрість» і т.п. Під час читання цих байки у дитини є два орієнтири: перший – на кого із головних героїв бути схожим, а другий – на кого не бути. 

Взявши за основу декілька байок із циклу «Заячий дріб» я зробила міні-виставу (див. Додаток Д), а також  провела розігрування рольових ігор із учнями початкової школи (див. Додаток Е). Особливо цікаво було слухати аналіз ситуацій після кожної байки, бо всі діти по різному розуміли зміст твору.

Завдяки байкам Василя Симоненка учні вчаться аналізувати різні моделі поведінки. Внаслідок цього дитина швидше і краще адаптується до соціуму і швидше знаходить свою роль і обирає для себе, якою вона хоче бути і якою не хоче, а також вона розуміє, які риси характеру вона хоче виховати в собі. Засуджуючи негативних героїв, яких вона зустрічає в байках, дитина розуміє, яких негативних рис вона бажає позбутися. Тому з дитинства учень вчиться критично оцінювати свої дії, вчинки, риси характеру, і формується поняття моральної межі, якої ніколи не можна переступити.

Казки. Казки відзначаються національними особливостями, відображають спосіб життя народу, його працю і побут, природні умови, а також індивідуальні риси казкаря [13; 118]. Казки вчать жити, вони стають для нас чимось на зразок «теоретичного життєвого досвіду».

Серед казок Василя Симоненка найбільш цікавими для учнів початкової школи є такі: «Цар Плаксій та Лоскотон» і «Подорож у країну Навпаки».

Казка «Цар Плаксій та Лоскотон» [15; 240], крім того, що вона є дуже цікавою, вона ще є й повчальною. В цій казці є дуже смішні та оригінальні назви: Плаксій, Плаксоград, Нудота, Плаксота, Вай-Вай, Лоскотон. Тобто імена героїв, як це часто буває у казках, говорять про характер персонажів.

Головні герої - Лоскотон і цар Плаксій - абсолютно протилежні. Це наче Добро і Зло. Дитина в процесі читання цієї казки дуже легко робить висновок: хто добрий, а хто лихий.

Сміливий дядько Лоскотон уособлення того, що добро завжди переможе. А Плаксій уособлення багатьох негативних людських вад.

Дитині після прочитання казки вже не хочеться рюмсати, скавчати через якусь дрібницю, щоб навіть у самого себе не викликати порівняння із відповідним персонажем.

Фінал казки є показовим. «Цар Плаксій помер від сміху», а Лоскотон «живе й понині!». Так автор показує свою віру в перемогу Добра над Злом. Ця казка навчає тому, що сильніший той хто має багато друзів і за кого народ, а не той хто цар.

Казка «Подорож у країну Навпаки» [15; 246] – захоплює і зацікавлює з перших рядків. Діти одразу в головних героях бачать себе, і від цього читати їм стає ще цікавіше.

В усіх дітей є спільна риса: не слухатися батьків, робити все так, як хочеться їм, тобто навпаки. А в цій казці учні мають можливість побачити, що може трапитися, якщо не слухати батьків і уникати будь-яких обов’язків.

Спочатку учні співпереживають обов’язкам головних героїв, які їм теж здаються занадто важкими:

«… Слухай маму, слухай тата,

Умивайся день при дні.

Ох, і тяжко жить мені!»;

Дуже Тоня вередує,

Розважай весь час її...»;

І безумовно багатьом учням сподобається опис країни Навпаки, адже:

Там в річках тече чорнило,

Там ніхто й не чув про мило!

Всі замурзані по вуха,

Галасують всі щодуху,

Оком чують, вухом бачать,

Догори ногами скачуть.

Але потім, коли діти побачили ще й мінуси цієї чудо-країни і полякалися наказів її правителя Невмиваки, то вони заголосили:

«Ой! Ой! Ой! Де наші мами,

Що без них тут буде з нами?»

В кінці казки всі учні розуміють, що лінь – це дуже погана риса людини, і що якби хлопчики не були такими лінивими й не тікали від відповідальності, то їм би не довелось стільки пережити страху в цій країні. І завершується казка словами хлопчиків, які трішки подорослішали за час перебування в країні Навпаки, і стали більш відповідальними і не такими легкодумними:

«— Нас тепер ніяким дивом —

 Навіть бубликом красивим! —

 Не заманите ввіки

 У країну Навпаки!»

Свої казки Василь Симоненко писав для сина, який був першим слухачем і критиком. Вже давно виріс Лесик, а повчальні казки, написані для нього, несуть радість і життєву мудрість іншим дітям.

РОЗДІЛ 3

МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ В.СИМОНЕНКА

Вивчаючи на уроках літературного читання в початковій школі творчість Василя Симоненка, вчитель повинен перш за все розповісти, про самого письменника, та його дитячі роки, а також розповісти, що першим читачем дитячих творів був його синочок Лесик, який був першим критиком, адже письменник переписував свої казочки доти, поки Олесь не починав їх розуміти. Саме тому його твори для дітей є безумовно зрозумілими і цікавими для школяриків, а мова казок проста і не переобтяжена «дорослими» словами, завдяки чому доступна дитячому сприйманню.

На уроках читання вчитель використовує різні методи та прийоми навчання учнів. Він їх органічно поєднує, та всіляко комбінує та цим самим урізноманітнює освітній процес. Це дозволяє досягти поставлених цілей і завдань.

Для вивчення творчості Симоненка під час освітнього процесу в початковій школі найдоцільніше використовувати такі методи та прийоми навчання учнів: бесіда, літературні ігри, ілюстрування, переказування, твори, коментар художнього тексту, виразно-художнє читання, використання аудіо- та відеоматеріалів, перекази, самостійна та групова робота учнів. Для кожного твору і класу можуть бути підібрані різні методи та прийоми роботи, навчання та вивчення творчості автора.

Наприклад, перед роботою над байками вчитель може розповісти про якусь тварину, нагадати, які повадки тварин і птахів відомі учням. Мета таких бесід – налаштувати дітей на слухання тексту з участю пташок, тваринок.

Аналіз байки в 2-4 класах пов'язаний з розкриттям алегорії та моралі. Тому вчитель повинен розуміти як працювати над мораллю байки: до чи після аналізу змісту?

У методиці (В. Глобчак, Т.Ф. Завадская, Е.В. Карсалова і ін.) традиційним став підхід, коли робота над текстом байки починається з розкриття її конкретного змісту. Потім треба з'ясувати алегоричний зміст (хто мається на увазі під діючими особами байки) і, нарешті, розглядається мораль [6; 57].

Кононикін Н.П., Щербакова Н.А. рекомендують не читати мораль байки, поки учні не зрозуміють зміст конкретної частини байки, поки діти не усвідомлять особливостей діючих осіб, не зроблять переноси «характерних рис тварин, зображених у байках, у реальне людське середовище» [9; 388].

Байки Василя Симоненка містять у собі великий педагогічний потенціал. Кожна байка - це влучно намальована сценка з життя, на прикладі якої автор навчає народної мудрості, просто й легко розповідаючи про різні недоліки людей. Вчитель повинен навчити дітей правильно ставити питання до байки, щоб зрозуміти її зміст. (Що засуджує байка? Чому вчить?).

Систематична та послідовна робота над змістом байок Василя Симоненка, дозволяє виховувати позитивні етичні якості в кожній дитині, розвивати мислення учнів, збагачувати мову.

Працюючи над віршами автора, не слід забувати, що об’єкт аналізу – поетичний твір. У віршах всі образи – лаконічні. Це змушує вчителя бути особливо пильним до пояснень певних слів і виразів, тлумачення змісту речень. Особливо детального пояснення потребують глибокі патріотичні вірші автора.

Для розвитку уяви дітей, вчитель використовує прийом ілюстрування тексту. Наприклад: діти розглядають готові ілюстрацій, слухають пісню, яка є музичним ілюструванням до конкретного твору.

Робота над казками Симоненка має свої особливості, адже його казки і чарівні, і побутові, і фантастичні. 

Вчитель повинен мати глибокі знання методики роботи над казкою, адже саме від того, як учитель буде працювати над казкою, на що буде звертати увагу учнів, і буде залежати осмислення ними цього жанру.

Всі вищеперераховані методи та прийоми будуть доцільними при опрацюванні, вивченні та осмисленні казок, байок та віршів Василя Симоненка. І в ході їх використання повністю реалізуються поставлені цілі та завдання уроку.

РОЗДІЛ 4

ПЕДАГОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ІНСЦЕНІЗАЦІЇ ТВОРІВ В.СИМОНЕНКА ДЛЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Інсценізація творів В.Симоненка виступає експериментальною й інноваційною формою навчально-виховної роботи. У процесі перегляду інсценізованих творів в учнів формується позитивний розвиток та духово-ціннісне орієнтування, виконується просвітницька діяльність, долаються міжособистісні конфлікти, весь класний колектив залучений до культурно-освітньої і творчої діяльності, створюється ситуація розвиваючого дозвілля і відпочинку.

Учні, які можуть виступати і глядачами, і акторами, мають змогу віднайти глибокий зміст виховання доброти, поваги, толерантності, мудрості, працьовитості у творах великого письменника: це стосується і віршів, і байок, і казок Симоненка.

Педагогічний потенціал, виховна цінність та експериментальність інсценування полягає в можливості визначення різних аспектів цієї проблеми, врахування різних поглядів і пошукові нестандартних шляхів її вирішення. Метод інсценування забезпечує дітям такі умови для занять, які не в змозі створити інші методи навчання – випробувати та приміряти на собі різні ролі. Водночас участь у виступах, підготовка театралізованих постановок формують у молодших школярів відповідальність, дисциплінованість, адекватно сприймати критику на свою адресу.

У ході наукового дослідження в мене з’явилась ідея провести експеримент. Головна ідея експерименту: з’ясувати, як участь молодших школярів в інсценізації творів Василя Симоненка впливає на засвоєння навчального матеріалу та виховання моральних якостей. Спочатку на проведеному уроці в 4-В класі я зробила інсценізації байок із циклу «Заячий дріб» за допомогою саморобних фетрових ляльок (див. Додаток Д). Учням це сподобалося. Тому після цього провела розігрування рольових ігор із молодшими школярами за іншими байками цієї ж збірки Василя Симоненка (див. Додаток Е).

Із проведеного експерименту я зробила висновки, що участь в інсценізації:

•      сприяє налагодженню позитивного мікроклімату в колективі;
•      підвищує рівень засвоєння навчального матеріалу (багато дітей після уроку змогли чітко і точно продекламувати декілька рядків, а деякі навіть весь текст байок Симоненка з інсценованої збірки);
•      дає більше можливостей для емоційного самовираження дитини;
•      під час пояснення моралі байок, які учні інсценізовували, вони глибше розуміють основну проблему або недолік, який автор висміював чи зображав;
•      учні сприймають інсценізацію творів як маленький театр і хочуть долучитися до його створення;
•      значно підвищує рівень зацікавлення темою уроку (див. Додаток Є).

Учням цікаво займатись інсценізацією навіть у вільний час. А використання вільного часу є своєрідним індикатором культури, кола духовних потреб та інтересів особистості [1; 4]. Отже інсценізація позитивно впливає на особистість молодшого школяра.

Інсценізація виконує широкий спектр функцій стосовно його учасників і глядачів. Серед них: пізнавальна, розвивальна, емоційна, виховна, морально-етична, терапевтична, реабілітаційна, соціально-комунікативна, дозвіллєва.

Інсценізація творів В.Симоненка сприяє формуванню у дітей та молоді ціннісних орієнтацій, ствердження здорового способу життя, мовленнєвої культури, різноманітності використання невербальних засобів впливу.

ВИСНОВКИ

Ми — це не безліч стандартних «я»,

а безліч всесвітів різних.

В. Симоненко

У ході написання наукової роботи я вивчила, проаналізувала, систематизувала й узагальнила досвід використання дитячої літератури як засобу формування та виховання особистості молодшого школяра. Стан дослідження проблеми у науковій літературі висвітлений на досить високому рівні. Але зі зміною поколінь дітей змінюються і підходи, і методи вивчення даної проблеми, тому дослідження проблеми є актуальним. Із опрацьованої літератури я зробила такі висновки:

•      дитяча література сприяє формуванню гармонійно розвиненої особи, тому що виховує саме емоційну сферу дитини, розвиває її почуття і творчість;
•      твори художньої літератури – важливий засіб здійснення комплексного підходу до навчання і виховання молодших школярів.

Під час підготовки до написання першого розділу наукової роботи я провела опитування учнів, щоб з’ясувати, яке ставлення до художньої літератури у молодших школярів (див. Додаток А). Як можна переконатись переглянувши відео «Опитування №1», майже всі діти позитивно ставляться до художньої літератури та люблять читати і знають, що читання корисніше ніж перегляд мультиків.

Під час написання наукової роботи я визначила стан, рівень, значущість та педагогічний потенціал використання дитячих творів Василя Симоненка у процесі формування та виховання молодших школярів. Аналізуючи 2, 3 та 4 розділи можна зробити такі висновки:

•      творчість письменника є не до кінця оціненою літературною спадщиною для дітей молодшого шкільного віку, адже дуже мало його творів пропонується для вивчення учням початкової школі; як показали результати мого опитування, учні початкової школи малознайомі з творчістю Василя Симоненка (див. Додаток Б).
•      проблемою використання творчості Симоненка в освітньому процесі початкової школи в 2015 році зацікавились педагоги-науковці Добровольська Л.Н. та Чорновіл В.О. Вони видали збірку з розробленими уроками та заходами за творчістю В.Симоненка. Але обрані ними твори, на мій погляд, не повністю розкривають потенціал творчості письменника для молодших школярів.
•      особливо актуальним буде використання дитячих творів письменника для учнів Полтавщини), це дозволить ширше охопити краєзнавчу роботу в освітньому процесі (див. Додаток В);
•      інсценізація творів В.Симоненка виступає інноваційною формою навчально-виховної роботи.

У ході наукового дослідження був проведений експеримент, головно ідеєю якого було з’ясувати, як участь молодших школярів в інсценізації творів Василя Симоненка впливає на засвоєння навчального матеріалу та виховання моральних якостей. Спочатку на проведеному уроці в 4-В класі я зробила інсценізації байок із циклу «Заячий дріб» (див. Додаток Д). Після цього провела розігрування рольових ігор із молодшими школярами за іншими байками цієї ж збірки автора (див. Додаток Е).

Із проведеного експерименту я зробила висновки, що участь в інсценізації:

•      сприяє налагодженню позитивного мікроклімату в колективі;
•      підвищує рівень засвоєння навчального матеріалу;
•      дає більше можливостей до емоційного самовираження дитини;
•      значно підвищує рівень зацікавлення темою уроку (див. Додаток Є).

Інсценізація творів В.Симоненка сприяє формуванню у дітей та молоді ціннісних орієнтацій, ствердження здорового способу життя, мовленнєвої культури, різноманітність використання невербальних засобів впливу.

Саме завдяки щирості, доброті, гуманності, патріотизму, позитивізму Василя Симоненка, його творчість є цікавою, актуальною і справжньою для дітей, адже діти, як ніхто інший, серцем відчувають фальш і нещирість. І тільки той зможе достукатися до серця дитини, хто зможе відкрити своє.

Вважаю, що отримані результати можна використовувати в освітньому процесі НУШ. Використання творчості Василя Симоненка на уроках в початковій школі допоможе вчителеві формувати ключові (зокрема, соціальну, загальнокультурну та громадянську) та предметні (мовну, мовленнєву, комунікативну, читацьку та ін..) компетентності молодших школярів відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти [2]. 

Дана наукова проблема є перспективною для подальшого розширеного дослідження. Адже новаторство та педагогічний потенціал творів Василя Симоненка є величезним. Педагогічний потенціал творчості письменника виявляється в самому змісті віршів, байок та казок, у широкому, непідробленому інтересі до внутрішнього світу простої людини, в розумінні і відтворенні людської гідності, самоповаги, в розумінні неповторності кожної особистості.

На мій погляд, педагогічний вплив творів відразу помітити важко. Це процес важкий і довготривалий. Адже дитяча література живить розум і уяву дитини, відкриває їй нові світи, образи та моделі поведінки, допомагає пристосуватися до життя. Дитяча література є потужним засобом духовного розвитку особистості дитини. Але на це все потрібен час.

Я вважаю, що використання творів Василя Симоненка в освітньому процесі початкової школи допоможе вчителеві виховувати у молодших школярів загальнолюдські цінності та патріотичні почуття, що особливо є важливим у наш буремний час.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.         Бочелюк В.Й., Бочелюк В.В. Дозвіллєзнавство. Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 208 с. 
2.         Державний стандарт початкової освіти [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-derzhavnogo-standartu-pochatkovoyi-osviti
3.         Дзюба І. Більший за самого себе // Наука і культура. Україна. Щорічник. – Випуск 23. – К., 1989. – 367 с.
4.          Добровольська Л.Н., Чорновіл В.О.. Використання творчості Василя Симоненка в навчально-виховному процесі початкової школи: Дидактичні матеріали до уроків української мови, літературного читання та виховних заходів у початкових класах. – Черкаси: видавництво Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради, 2015. – 61 с.
5.         Дорошенко Н. Вибір і поповнювання книжок у читальняних бібліотеках // Життя і знання. – 1933. – Ч.5. – 462 с.
6.         Завадская Т.Ф. Методика родной речи М.: Просвещение, 1985. – 258 с.
7.         Кэрролл Л., перевод А. А. Щербакова Приключения Алисы в стране чудес. Зазеркалье: (про то, что увидела там Алиса). — Москва: Художественная литература, 1977. — 304 с.
8.         Княжинський А. Доповняльна українська лєктура у народній школі // Учительське слово. – 1939. – Ч.11. – 369 с.
9.         Кононыкин Н.П., Щербакова Н.А. Методика изучения литературы в начальной школе . Л.: Учпедгиз, 1950. — 572 с.
10.    Лещенко П. Українська дитяча література. - К.: Вища школа, 1999. – 263с.
11.    Літературне читання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2–4 класи [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni -programi-dlya-pochatkovoyi-shkoli
12.    Літературознавчий словник-довідник / Роман Гром'як, Юрій Ковалів та ін. — К.: Академія, 1997. — 321 с.
13.    Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007. — 447 с.
14.    Пахаренко В. Як він ішов: Духовний профіль Василя Симоненка на тлі його доби/ В.Пахаренко// Українська мова та література.  – 2005. – №1. – С.5-21.
15.    Симоненко В.А. Твори: У 2 т. – Т.1: Поезії. Казки. Байки. З неопублікованого. Проза. Літературні статті. Сторінки щоденника. Листи / Упоряд. Г.П.Білоус, О.К.Лищенко. – Черкаси: Брама-Україна, 2004. – 424 с.
16.    Симоненко, Василь. Вибрані твори / Василь Симоненко; упор. Анатолій Ткаченко, Дана Ткаченко. — 2-ге вид. — К.: Смолоскип, 2012. — 852 с., 16 іл. — (Серія «Шістдесятники»).
17.    Сухомлинський В.О. Стежинка людяності. – Полтава., 2009. – 61 с.
18.    Українські народні казки./ М. Дорошенко. - Львів: Каменяр, 1966. - 280 с.
19.    Українські народні казки. - К.: Веселка, 1975. - 80 с.
20.    Шарль П. Попелюшка : Казка:Пер.з фр. / Перро,Шарль. - Х. : Ранок, 2004. - 10с.

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

https://uk.wikipedia.org

http://www.educationua.net

ДОДАТОК А

Відео «Опитування №1. «Читання та казки»

Відеофайл знаходиться на DVD-диску або за посиланням: https://www.youtube.com/playlist?list=PLk86jO_ABrseNv9_3ET3LCoZE69rA_FW5

ДОДАТОК Б

Відео «Опитування №2. «Творчість Василя Симоненка»

Відеофайл знаходиться на DVD-диску або за посиланням: https://www.youtube.com/playlist?list=PLk86jO_ABrseNv9_3ET3LCoZE69rA_FW5

ДОДАТОК В

Відео «Опитування №3. «Письменники Полтавщини»

Відеофайл знаходиться на DVD-диску або за посиланням: https://www.youtube.com/playlist?list=PLk86jO_ABrseNv9_3ET3LCoZE69rA_FW5

ДОДАТОК Г

Відео «Фрагмент уроку»

Відеофайл знаходиться на DVD-диску або за посиланням: https://www.youtube.com/playlist?list=PLk86jO_ABrseNv9_3ET3LCoZE69rA_FW5

ДОДАТОК Д

Відео «Зразок інсценізації»

Відеофайл знаходиться на DVD-диску або за посиланням: https://www.youtube.com/playlist?list=PLk86jO_ABrseNv9_3ET3LCoZE69rA_FW5

ДОДАТОК Е

Відео «Розігрування»

Відеофайл знаходиться на DVD-диску або за посиланням: https://www.youtube.com/playlist?list=PLk86jO_ABrseNv9_3ET3LCoZE69rA_FW5

ДОДАТОК Є

Відео «Підсумки та опитування»

Відеофайл знаходиться на DVD-диску або за посиланням: https://www.youtube.com/playlist?list=PLk86jO_ABrseNv9_3ET3LCoZE69rA_FW5

ДОДАТОК Ж

Презентація «Василь Симоненко»

Файл знаходиться на DVD-диску.

ДОДАТОК З

Конспект уроку «Творчість Василя Симоненка»

Тема. Творчість Василя Симоненка.

Мета: навчальна - поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях Василя Симоненка;  проаналізувати байки із його збірки «Заячий дріб» звертаючи увагу на ідейно-виховний та символічний зміст, образи; 

       розвивальна - розвивати вміння учнів зв’язно  й грамотно викладати свої  думки, почуття, спостереження; робити висновки;

       виховна - виховувати почуття поваги  до творчості В.Симоненка, любові до Батьківщини, повагу, синівську вдячність матері, позитивні моральні якості.

Обладнання: презентація про Василя Симоненка, книжка з творами поета, мультимедійний проектор, екран, комп’ютер.

План

І. Організаційний момент

ІІ. Вступне слово

ІІІ. Актуалізація опорних знань

ІV. Мотивація навчання школярів

V. Вивчення нового матеріалу

VІ. Підсумок уроку

VІІ.  Домашнє завдання

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Вступне слово

— У шістдесяті роки ХХ століття в українську літературу ввійшов молодий, талановитий поет, який згодом став символом правди і незрадливої любові до України. Це Василь Симоненко. Не судилося його таланту розкритися вповні, адже прожив він лише 28 років. Симоненко не думав про літературну славу – вона прийшла до нього посмертно й утвердилася на віки.

Його поезія витримала випробування протягом кількох десятиліть. Чим же бере за живе Симоненко? Простотою, щирістю вислову, глибоким проникненням у душу людини, в її зачарований світ, самобутньою образністю поетичної мови, патріотичним звучанням своєї музи.

Його світлій пам’яті, його палкому і ніжному слову присвячений наш урок.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Перегляд презентації з коментуванням та обміном думок.

Перегляд відео кліпу «Виростеш ти сину…» (Виконавець «Біла вежа»)

 Обговорення змісту пісні.

ІV. Мотивація навчання школярів

Сьогодні ми  поглибимо знання про життя і творчість Василя Симоненка, та познайомимося із байками зі збірки «Заячий дріб»

V. Вивчення нового матеріалу

— А давайте зараз організуємо маленький ляльковий театр!

Інсценізація байки «Крилатий та безкрила»

 Обговорення змісту та образів.

Інсценізація байки «За діло б’ють»

 Обговорення змісту та образів.

Розігрування рольових ігор по байці «Балакучий ліхтар». Обговорення змісту, образів

Розігрування рольових ігор по байці «Молот». Обговорення змісту, образів

Розігрування рольових ігор по байці «Дуби не гнуться до землі». Обговорення змісту, образів

Розігрування рольових ігор по байці «Пророчий сон». Обговорення змісту, образів

Розігрування рольових ігор по байці «Згадав про правду». Обговорення змісту, образів

Розігрування рольових ігор по байці «Чи додумається?». Обговорення змісту, образів

Розігрування рольових ігор по байці «Свіженька новина». Обговорення змісту, образів

VІ. Підсумок уроку

Заключне слово вчителя.

« Двадцять вісім – це дуже мало.

Двадцять вісім – це наче й не жив.

І поклали поета в хмари –

І до хмари немає стежин.»

Так про Василя Симоненка сказав дніпропетровський поет Анатолій Кравченко.

І за ці 28 років – вірші, казки, байки, статті. Досконалість, ніжність, краса, вишуканість мови – це риси його письменницького стилю, які роблять Симоненка близьким і зрозумілим кожному з нас.

 «Незакінчене речення»

« Мені сподобалось  …»

« Мене вразило …» 

« Байки мене навчили…»

VІІ.  Домашнє завдання

— Якщо вам сподобалась байки Василя Симоненка, то можете вдома почитати його чудові повчальні казки.