МАН з англійської мови 11 клас

Про матеріал
МАН робота учениці 11 класу, з англійської мови на тему "Роль емоційно-забарвленої лексики у розкритті мотиваційно-вольових концептів творів Девіда Гоггінса"
Перегляд файлу

1

 

Khmelnytskyi territorial branch of the Small Academy of Sciences of Ukraine

 

Abstract

 Bezpalko Alexandrina Vasylivna

students of the 11th - A class

of KZZSO "Lyceum, 13

 of the Khmelnytskyi City Council"

 

The role of emotionally-colored vocabulary in the disclosure of motivational and volitional concepts in the works of David Goggins.

 

 The research work is dedicated to the study and analysis of the meaning of emotionally-colored vocabulary in people's lives, the role of emotional-volitional concepts in modern science and in people's lives is defined as an important factor in the formation of emotional-volitional concepts to achieve their goals in life.

      The scientific work examines the life path of David Goggins, the works of scientists, which are sources of emotional and volitional concepts and saturation with emotionally colored vocabulary to achieve their goal. It was determined that the process of development of a linguistic individual is influenced by external and internal factors, and the factors for the formation of a linguistic personality with the help of emotionally colored vocabulary are outlined. The development of David Hoggins is studied in the prism of the competence approach.

       Effective methods and forms of work in English language classes have been developed and determined as ways to develop students' language personality and improve emotional and volitional factors in motivation to study. Actual means and methods for showing and identifying emotionally-colored vocabulary while watching video interviews, presentations, documentaries and reading excerpts of David Goggins' works are highlighted, which are recommended to be used in lessons, group work, self-education and self-development, during parent meetings for a better level of formation of volitional concepts with the help of emotionally-colored vocabulary and motivational-volitional concepts in students and their parents, teachers.

 

Key words: emotionally colored vocabulary, linguistic emotional awareness and stability, methods and forms of disclosure of motivational and volitional concepts, search for motivation, language of emotions, sociolinguistic survey.

 

Supervisor:

 English teacher,

 KZZSO "Lyceum, 13 KhMR"                                             L.V. Lyadetska

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хмельницьке територіальне відділення Малої академії наук України

 

Анотація

 

Безпалько Александріна Василівна

 учениця 11- А класу КЗЗСО

 «Ліцею №13 Хмельницької міської ради»

Науковий керівник: Лядецька Любов Валеріївна, учитель англійської мови, комунального закладу загальної середньої освіти «Ліцей №13 Хмельницької міської ради»  

                                                               

Роль емоційно-забарвленої лексики у розкритті мотиваційно-вольових концептів творів  Девіда Гоггінса

 

Дослідницьку роботу присвячено дослідженню та аналізу значення емоційно-забарвленої лексики у житті людей, визначено роль емоційно-вольових концептів у сучасній науці та в житті людей як важливого чинника у формуванні емоційно-вольових концептів для досягнення своєї мети у житті.

 У науковій роботі учениця дослідила життєвий шлях Девіда Гоггінса, твори науковців, які є джерелами емоційно-вольових концептів та насиченні емоційно-забарвленою лексикою для досягнення своєї мети. Визначено, що на процес розвитку мовного індивіда мають вплив зовнішні та внутрішні чинники й окреслено фактори для становлення мовної особистості за допомогою емоційно-забарвленої лексики. Досліджено розвиток Девіда Гоггінса у призмі компетентнісного підходу.

Опрацьовано та визначено ефективні методи та форми роботи на уроках англійської мови як шляхи для розвитку мовної особистості учнів та покращення емоційно-вольових чинників у мотивації до навчання.  Виокремлено актуальні засоби та методи для показу та виявлення емоційно-забарвленної лексики під час перегляду відео-інтерв’ю, презентацій, документальних фільмів та читання уривків творів Девіда Гоггінса, які радимо застосовувати на уроках, гуртковій роботі, самоосвіти та саморозвитку, під час батьківських зборів для кращого рівня сформованості вольових концептів за допомогою емоційно-забарвленої лексики та мотиваційно-вольових концептів в учнів та їх батьків, вчителів.

 

Ключові слова: емоційно-забарвлена лексика, мовна емоційна свідомість та стійкість, методи та форми розкриття мотиваційно-вольових концептів, пошук мотивації, мова емоцій,  соціолінгвістичне опитування.

 

 

 Науковий керівник:

 вчитель англійської мови,

 КЗЗСО «Ліцей №13 ХМР»                                                                   Л.В.  Лядецька

 

 

 

 

 

 

 

 


Мотиваційний лист

Шановні члени журі!

Темою мого дослідження є «Роль емоційно-забарвленої лексики у розкритті мотиваційно-вольових концептів творів  Девіда Гоггінса».

Питання мотивації за допомогою емоційно-забарвленої лексикиі є актуальним у сучасному освітньому просторі. Щодня ми дізнаємося нову інформацію, яку вивчаємо у школі, вчимося комунікувати з однокласниками та друзями, цікавимося новітніми тенденціями. Це ті елементи, які допомагають нам сформуватися як особистості. Від наших мотиваційно-вольових концептів,  захоплень, уподобань залежить ким ми зараз є та якими станемо у майбутньому.

Чи виникало  коли-небудь у вас питання, чому деякі досягають успіху, а інші ні? Хтось був народженим виграти, а хтось програти? Чи це все доля? Чи, можливо, є якийсь секрет успіху, про який знають не всі, а дехто навіть продає його на семінарах, вебінарах  тощо, беручи за це гроші? Це питання мене турбує вже давно. Ще будучи дитиною, я обрала для себе не простий шлях, а саме – я хочу стати відомою. Відомою не тільки в Україні, а й у світі. Згодна, звучить по-дитячому, але ось уже 10 років я живу з цією мрією та прагну здійснити її.

Цього року я прочитала книгу Девіда Гоггінса “Can’t hurt me” , що в перекладі – “Не зможеш мені завдати шкоди”. Прочитане змусило мене переусвідомити життя. Чому я обрала саме цю книгу? Відповідь проста – саме цей твір є чудовим прикладом того, що кожен, хто знає секрет успіху, його досягне доклавши зусиль. Вона є прикладом  та джерелом мотивації не тільки для мене, але й для інших людей, зокрема для  моєї викладачки  іспанської мови, від якої я й дізналась про існування творів Девіда Гоггінса.

Ця книга написана в стилі автобіографічного твору. Девід Гоггінс починає її з запитання, чи дійсно ми знаємо, хто ми є насправді і чи знаємо ми, що можемо. Він старається донести думку, що навіть, якщо ми віримо у щось, то цього замало, бо потрібні дії.

Найбільше, що мене вразило це те, коли Гоггінс кинув собі виклик та доєднався до марафону, який мав бігти добу. Усі ті страждання, через які він проходив, зробили його незламним. Не маючи нічого, він отримав все. Девід сміявся, дивлячись в обличчя поганій долі, яка йому начебто була підготовлена життям.

Так чого саме мене навчила ця книга:

- віри у себе;

- бути відвертим із собою. Казати собі правду, не зважаючи, яка вона. Приймати її;

- контролю емоцій. Усе у житті - це гра розуму. Кожного разу, коли нас охоплюють життєві драми, великі чи малі, не  забувати, що яким би сильним не був біль, якими б жахливими не були тортури, усе погане закінчується.

- кожного ранку кажи собі у дзеркало: я сильний, я зможу. Працюй над собою.

Удосконалюйся та завжди йди до своєї мети, навіть, якщо для цього буде потрібно повертись на початок ще і ще. Розум, сильне тіло,  бажання, дії, уміння виходити із зони комфорту, не боятися помилятись, а вчитися на помилках – це ключ до перемоги. Це і є те, що не кожен у змозі осягнути. Це велика робота над собою, але саме це і є те, що допоможе дійти мети. Це те, що я усвідомила для себе за допомогою цієї книги.

Однак лише осягнення цих мудрих порад виявилося для мене недостатнім. Тому я вирішила зробити спробу наукового дослідження емоційно-вольових наративів творів крізь призму проблеми емоційно-забарвленої лексики у їхньому вираженні і впливу на читача.

16.12.23 р.                                  З повагою, Александріна Безпалько

 

Зміст

                                                                                                    

 

ВСТУП

9

РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА ЕМОЦІЙНО-ЗАБАРВЛЕНОЇ ЛЕКСИКИ НА СВІТОСПРИЙНЯТТЯ

 

1.1. Основні поняття «емоції» та «емоційно-забарвлена лексика» та їх значення 

8

1.2. Поняття «мотиваційно-вольові концепти» в науці

12

РОЗДІЛ 2. ЛЕКСИЧНЕ ВИРАЖЕННЯ МОТИВАЦІЙНО-ВОЛЬООВИХ НАРАТИВІВ ТВОРІВ Д.ГОГГІНСА.

 

 

2.1. Мотиваційно-вольові концепти творів Д. Гоггінса

17

2.2. Словосполучення та речення, які виражають емоційно-вольові концепти за твором Д. Гоггінса                                                                                                     

18

2.3. Значення емоційно-вольових концептів у житті людей                                 

21

2.4. Практичне використання емоційно-забарвленої лексики у дослідженні

24

ВИСНОВКИ       

26

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ                                                                           

29

ДОДАТКИ  

31

 

ВСТУП

«Керуйте своїми почуттями,

поки Ваші почуття не почали керувати Вами»

Публіус Сірус, римський поет, І ст. до н.е.

 

Загальна обізнаність про емоції та їх контроль є дуже важливою в усі часи. Емоції це те, що є в кожного з нас. Це невід’ємна частина нашого життя.       

Емоції мають великий вплив на людей на їх здоров’я та емоційний стан. Емоційний стан, насправді, дуже впливає на наше здоров’я. Навіть у невиліковно хворих людей якість життя може значно покращитися, коли вони не зациклюються на сумних переживаннях, а намагаються знайти щось позитивне у кожному дні. [2]   

Мета: дослідити та визначити важливість уміння контролю емоцій за допомогою емоційно-забарвленої лексики, як однієї складової під час досягання мети. Пошук мотивації, як невід’ємної частини шляху людини до успіху. Маємо проналізувати емоційно-вольові концептів творів Д. Гоггінса та їх вплив на читачів. Розбір його власних переконань та значення їх у його житті. Провести синхронізацію  різних науковців, психологів та педагогів, які також підіймали питання мотивації, та чому це є важливим завжди. Проведення опитування людей на тему мотивації та контролю емоцій за допомогою  задля дослідження відсотка тих, хто задумується та практикує це у власному житті. Підведення підсумку важливості мотивації у житті та контролю емоцій на шляху до цілі поставленої перед собою.

Об’єктом дослідження обрано твори Девіда Гоггінса, як суб’єкта аналізу впливу емоційно-забарвленої лексики при мотиваційно-вольових чинників у його житті.

Предметом дослідження визначено методику формування емоційно-забарвленої лексики на мотиваційно-вольові концепти  учнів та вчителів.

 

Завдання роботи :

1. Дослідити терміни «емоції»,  «емоційно-забарвлена лексика», та значення їх у житті людей.

2. Дослідити емоційно-забарвлену лексику ті їх мотиваційно-вольову роль  у наукових працях сучасних авторів;

3. Охарактеризувати фактори становлення мовної особистості при використанні емоційної лексики та визначити її вплив на досліджений суб’єкт; 

4. Дослідити особистість учасника освітнього процесу та вчителів у призмі компетентнісного підходу;

5. Виокремити актуальні засоби емоційно-забарвленої лексики;

6. Висвітлити вплив мотиваційно-вольових чинників  як один із ефективних елементів утвердження мовної особистості за допомогою емоційно-забарвленої лексики;

7. Розбір творів Д. Гоггінса, пошук емоційно-забарвленої лексики в його творах та тлумачення їх значення;

8. Опитування вчителів та учнів школи для визначення відсотку їх обізнання у темі мотивації та емоційно-забарвленої лексики.

Для реалізації поставлених завдань було обрано такі методи дослідження:

            метод аналізу (застосовується для дослідження термінологічної бази роботи);

            метод порівняння (порівняння понять «емоції», «емоційно-забарвлена лексика» серед наявних наукових досліджень та мовної стійкості суб’єктів інформаційної діяльності);

            статистичний метод (полягає в зібранні інформації про ефективність емоційно-забарвленої лексики та демонстративний  вплив на формування емоційно-вольових концептів особистості);

            табличний метод (допомагає висвітлити зібрану інформацію та виокремити чинники, фактори, які спрямовані на визначення ролі емоційної лексики  в житті особистості);

            метод анкетування та опитування (передбачає дослідження рівня сформованості учнів емоційно-забарвленої лексики та визначає чинники і фактори впливу на особистість мотиваційно-вольових чинників);

            метод узагальнення (використовується для формулювання висновків і пропозицій щодо формування емоційно-забарвленої лексики в сучасному  просторі).

         Практичною частиною дослідження стало соціолінгвістичне опитування серед учнів середніх та старших класів щодо визначення рівня сформованості мовної  особистості учасників освітнього процесу; дослідження, розробка та апробація актуальних засобів візуалізації на прикладі мовних та літературних тем серед учнів на уроках української мови та літератури.

           Теоретичною і методологічною базою дослідження є вітчизняні та зарубіжні наукові праці, присвячені дефініціям «мовна особистість» та «мовна стійкість», «мовна свідомість»; виокремлені інноваційні засобів візуалізації та їх термінологія «мем», «мова емоджі», «хмара слів», «комікс», «інтерактивний плакат».

            Актуальність дослідження полягає у формуванні  знань про емоційно-забарвлену лексику для мотиваційно-вольових концептів та здатність їх застосовувати в умовах інноваційного освітнього простору.

             Новизна: твори Девіда Гоггінса як джерело мотивації у досягненні мети та цілей. Як саме його книги та життєвий шлях допомагають людям у вирішенні складних питань, контролю емоцій у важких, на конкретний період часу, ситуаціях та внутрішньої сили. Його особистий шлях та емоційно-інтелектуальний ріст як людини у соціумі, те, що  змусило його та багатьох інших авторів знайти у собі сили рухатись далі, незважаючи ні на що, та досягти мети, що стало мотивацією та де її взяти, навіть у складні часи, навіть коли здається, що усе втрачено, надихає тисячі читачів на боротьбу за своє особисте  утвердження в непростих життєвих ситуаціях. Саме емоційно-забарвлена лексика є одним із важливих чинників, що забезпечує донесення до читача важливих думок і концепцій та  допомагає переконати в правдивості концептів..

Дослідницька робота складається із вступу; двох розділів, перший з яких присвячено дослідженню наукового аспектів емоцій, емоційно-забарвленої лексики,  впливу факторів та чинників на розвиток емоційно-вольових концептів особистості, другий висвітлює практичні засади формування емоційно-забарвленої лексики у творах Девіда Гоггінса; дослідження за допомогою опитувального анкетування старшокласників та вчителів; висновків; списку використаних джерел та додатків.

            Практичне значення дослідження полягає у застосуванні методичних розробок та дидактичних матеріалів для уроків англійської мови та літератури, матеріали дослідження можна використовувати під час гурткової роботи, у виховній роботі, проведенні факультативів.

Ключові слова: емоції, емоційно-забарвлена лексика, вольова мотивація, мета, успіх.

           Особистий внесок автора дослідження полягає у створені та апробації практичної частини теми щодо особливостей формування мотиваційно-вольових концептів за допомогою емоційно-забарвленої лексики.

Отримані результати дослідження сприятимуть апробації матеріалів експерименту на учнях середньої та старшої школи як особистостях, які ще знаходяться на етапі формування особистісних мовних орієнтирів. Робота має практичне значення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


РОЗДІЛ 1

ПРОБЛЕМА ЕМОЦІЙНО-ЗАБАРВЛЕНОЇ ЛЕКСИКИ НА СВІТОСПРИЙНЯТТЯ

1.1. Основні поняття «емоції» та «емоційно-забарвлена лексика» та їх значення 

 

            Слово «емоція» вперше з'явилося в 1579 році, коли його адаптували з французького слова émouvoir, що літерально означає «хвилювання», «збудження». «Приблизно до 1830 року ніхто не відчував емоцій. Натомість вони відчували інші речі — «пристрасть», «події душі», «моральні почуття» — і пояснювали їх абсолютно не так, як ми розуміємо емоції в сьогоденні» - Томас Браун. [3]

           Оскільки, внаслідок історичних подій радянська наука була відділеною від світової, має сенс поглянути на розробку теорії емоцій з огляду на радянську та західну школи.

Явища єдності інтелекту та афекту розробляли Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн, П.М. Якобсен, А.Н. Леонтьєв. Л.С. Виготський зробив висновок про існування динамічної смислової системи, яка становить собою єдність афективних та інтелектуальних процесів. Така єдність виявляється у взаємозв’язку та взаємовпливі цих сторін психіки на всіх ступенях розвитку. Розвиваючи ці ідеї С.Л. Рубінштейн стверджує, що мислення, вже саме по собі є єдністю емоційного та раціонального. У радянській психології визнавався факт існування закономірного зв’язку між мисленнєвими та емоційними процесами, що створило передумови для подальшого дослідження питання поєднання емоцій та інтелекту.

         Західними вченими уміння контактувати та керувати своїми емоціями розглядалось спершу як «соціальний інтелект», тобто вміння ладнати з іншими людьми – Едвард Торндайк. Пізніше Девідом Векслером було висунуто припущення, що емоційні компоненти інтелекту можуть мати вирішальне значення для успіху в житті. Гуманістичні психологи, науковці такі як Абрахам Маслоу, описують, як люди можуть вибудувати емоційну силу. У 1975 Говард Гарднер публікує свою працю «Руйнування розуму», в якій вводить поняття множинного інтелекту. В докторській дисертації Уейна Пейна під назвою «Вивчення емоцій: розвиток емоційного інтелекту, самостійної інтеграції, які стосуються страху, болю і бажання» (1985). Рувен Бар-Он у 1988 році в своїй докторській дисертації ввів поняття емоційного коефіцієнта – EQ (англ.: Emotional Quotient за аналогією з Intelligence Quotient, IQ). У 1990 році Пітер Саловей та Джон Меєр опублікували свою основоположну статтю «Емоційний інтелект», якою фактично визначили все сучасне розуміння емоційного інтелекту. У 1995 році була опублікована книга Деніеля Гоулмана «Емоційний інтелект. Чому він може значити більше, ніж IQ», завдяки чому концепція емоційного інтелекту набуває надзвичайної популярності.

На початку ХХІ ст. продовжилась розробка концепції емоційного інтелекту, з’явилось і з’являється багато нових публікацій. Ведуться численні практичні дослідження, результати яких викладаються у наукових працях та науково-популярних виданнях.

           Емоції - це свідомі психічні реакції (такі як гнів, розпач або радість, любов і т.д.), які люди відчувають у відповідь на події або ситуації, зазвичай спрямовані до конкретного об'єкта та супроводжуються фізіологічними та поведінковими змінами в організмі. Виникають емоції, коли нервова система збуджується через певні чинники, і саме від цих чинників залежить вид емоцій, як негативних так і позитивних. Якщо ви коли-небудь відчували, що ваш шлунок ховається від тривоги зі страхом, ви вже відчували сильні фізіологічні реакції, які можуть відбуватися через емоції.

          Деякі емоції є позитивними – щастя, любов, впевненість, натхнення, радість. Інші емоції можуть здатися більш негативними - наприклад, почуття гніву, образи, страху, сорому, провини, печалі або занепокоєння. І позитивні, і негативні емоції - це нормально. [4]

        Кожного дня люди відчувають велику кількість різноманітних емоції, які так чи інакше впливають на наше повсякденне життя. У 1972 році психолог Пол Екман припустив, що є шість основних емоцій, які є універсальними у всіх народів: страх, огида, гнів, здивування, радість і засмучення. Майже 10 років потому у 1988 році видатний американський професор психології Роберт Плутчик у 1980 році окреслив 8 основних емоцій і пов'язані з ними більш складні емоції. Вийшло наочне «колесо емоцій». Роберт Плутчик представив нову класифікацію та назву системи емоцій. Зараз вона відома як «колесо емоцій». Додаток Ґ демонструє «колесо емоцій».

       Колесо емоцій – колесо (квітка) яка показує та організовує 8 різних емоцій на 8ох пелюстках: радість, довіра, страх, здивування, смуток, передчуття, гнів і огида. Ці емоції розташовані в полярній протилежності один навпроти одного. Смуток навпроти радості, гнів навпроти страху, очікування навпроти несподіванки, прийняття навпроти відрази. Ці емоції потім можуть бути об'єднанні для створення інших, таких як щастя додати очікування дорівнює хвилювання. [5]

       Роберт Плутчик припустив, що основні емоції служать для того, щоб «викликати нас» через наші інстинкти виживання і мають еволюційну мету.      

       Ми не завжди відчуваємо чисті форми кожної емоції. Змішані емоції над різними подіями або ситуаціями в нашому житті є спільними. Ми можемо відчувати як переживання перед певною подією так і нервовість.

          Емоцiйно забарвлена лексика — це слова, якi мають негативну або позитивну емоційність у своєму значеннi.

Емоційна лексика називає:

  почуття (радість, сум);

позитивну чи негативну оцінку явища (яскравий, жахливий);

поетичні вислови (ясночолий, сизокрилий);

  слова в переносному значенні (ліс дрімає);

  слова зі зменшено-пестливими чи згрубілими суфіксами (смачненький, голосяра);

  порівняння (дівчинка, як сонечко, усміхається);

       Цікаво зіставити два уривки, в яких ті самі суфікси (-еньк-, -очк-, -к-) на позначення позитивної суб’єктивної оцінки надають іменникам прямо протилежних емоційних відтінків залежно від контексту.

        Порівняймо дві портретні характеристики позитивного і негативного образів у збірці «Народні оповідання» Марка Вовчка. «Зараз послали по якогось писаря Захаревича. а нам казали коло дверей підождати, поки він прийде. Прийшов він хутко. Поганенький на личку, рябий, як решето; штані сині, широкі, якась куца свиточка і на шиї зелена хустка; під правицею шапка. Увійшов, зігнувсь, знітивсь, наче й не ступає, а чоботи здорові й добре змазані». Перед нами постає, як живий, образ хитрого, підступного панського лакею, що вміє, де треба, зігнутись у поклоні, зробитись маленьким і непомітним для панського ока.

       «Славна була то жіночка, — звали Катрею; білявенька собі, трошки кирпатенька, очиці голубоцвіті, ясненькі, а сама кругленька і свіжа, як яблучко. У червоному очіпку, у зеленій юпочці баєвій». Тут, як бачимо, весь арсенал художніх засобів: епітети «білявенька», «кирпатенька», «ясненькі», порівняння з яблучком, свіжим і червоним; зменшено-пестливі суфікси -очк-, -иць, -к-, -еньк- створюють привабливий образ простої української жінки, милої, охайної, привітної, ще зовсім молодої. [6]

 

1.2 . Поняття «мотиваційно-вольові концепти» в науці.

 

             Контроль емоцій та пошуки мотивації хвилювали людей завжди. У чому наш сенс та як досягти мети, як контролювати наші емоції та не піддаватись їх впливу? – одні із питань, які люди задали собі навіть сто років тому. Одним із таких людей став відомий психотерапевт та письменник Віктор Франкл.

           Віктор Франкл австрійський психіатр, психотерапевт і філософ, творець так званої Третьої Віденської Школи психотерапії. У 1948 році захистив докторську дисертацію з філософії на тему «Підсвідомий Бог». У 1955 році став професором Віденського університету. У 1970 році, у Сан-Дієго (Каліфорнія)  Франкл відкрив перший у світі інститут логотерапії. Сьогодні логотерапевтичні товариства є у багатьох країнах світу.  Його книги перекладено на 32 мови світу.

          В основній праці  Віктора Франкла «Людина в пошуках справжнього сенсу», що була вперше опублікована у 1946 році, викладений його екстремальний досвід виживання в концентраційному таборі. Цей досвід став філософсько-емпіричною основою для створення нового методу екзистенційної психотерапії  логотерапії.

Згідно з логотерапією, рушійною силою людської поведінки є прагнення знайти та реалізувати наявний у зовнішньому світі сенс життя. Одною з ключових, саме людських, властивостей є воля до сенсу за допомогою емоційно-забарвленої лексики.

          Віктор Франкл описує страхи, переживання, емоції та відчуття безвихідності у себе та людей у його оточенні перебуваючи у конц-таборі. Запам’ятовує та детально описує кожну емоцію яку він чи хтось інший відчував у певній ситуації. Він занурюється у джерело емоцій викликаних у тих умовах, проживає їх та знаходить спосіб їх подолати та знайти мотивацію аби вірити у краще. Також за допомогою емоційно-забарвленої лексики описує шляхи подолання важких емоцій, способи побудови мотиваційно-вольові концепти людей із його оточення.

          Науковець доносить думку, що сама людина визначає те, як вона живе, що вона відчуває, який її життєвий шлях і які рішення на цьому життєвому шляху вона приймає. Логотерапія, яку практикував Віктор Франкл, допомагає знайти сенс та мотивацію у будь-яких обставинах життя, навіть у дуже важких.

         Ще одним із науковців, який досліджував проблему мотивації за допомогою емоційно-забарвленої лексики є Кел Ньюпорт – заслужений професор комп'ютерних наук, який написав книгу «Deep work», що в перекладі українською мовою «Глибока робота». Ця книга пояснює, чому так важливо розвивати нашу здатність глибоко зосереджуватися, і як це зробити, що і є важливим складовим у шляху до внутрішньої мотивації, щоб досягти своєї мети.

         У 2016 році Кел Ньюпорт опублікував книгу «Не турбувати. Як сфокусуватися в інформаційному шумі!», в якій стверджується, що наша здатність зосередитися без відволікання стає все рідше (перш за все, через відволікаючі технології), водночас вона стає все більш цінною (оскільки економіка знань стає все більш вимогливою в пізнавальній сфері).

         Як результат, ті особистості та організації, які розвивають свою здатність виконувати «глибоку роботу», матимуть значну конкурентну перевагу. (Джерело: https://nashformat.ua/authors/kel-nyuport-books)

          Ден Шобель – це сучасний письменник, а  також директор з досліджень Future Workplace написав багато книг про його бачення варіанту досягання успіху.  Книга «Promotion Yourself»  - це ідеальне читання для молодих людей, для нового покоління Альфа та і в цілому для кожного у кого є мета чи ціль.[7]

         «Promote Yourself» є остаточною книгою про те, як побудувати видатну кар'єру. Те, як зробити це правильно за допомогою емоційно-забарвленої лексики. Адже, як люди сприймають вас на роботі, у класі завжди було життєво важливим для успішної кар'єри та мало визначну роль у мотиваційно-вольових концептів.

Однією із книг Д.Шобеля є  «Back to Human. How Great Leaders Create Connection in the Age of Isolation». Ця книга допомагає розібратись у сучасних проблемах по дорозі до успіху, а також  мотивує починати робити свою справу, а отже – перемогти у власній грі життя.

         Пізніше Девідом Векслером було висунуто припущення, що емоційні компоненти інтелекту можуть мати вирішальне значення для успіху в житті. Гуманістичні психологи, такі як Абрахам Маслоу та Говард Гарднер, описують, як люди можуть вибудувати емоційну силу. У 1975 Говард Гарднер публікує свою працю «Руйнування розуму», в якій вводить поняття множинного інтелекту.

          В докторській дисертації Уейна Пейна під назвою «Вивчення емоцій – це розвиток емоційного інтелекту, самостійної інтеграції, які стосуються страху, болю і бажання» (1985).

          Рувен Бар-Он у 1988 році в своїй докторській дисертації ввів поняття емоційного коефіцієнта – EQ (англ.: Emotional Quotient за аналогією з Intelligence Quotient, IQ). За теорією Р. Бар-Она, емоційний інтелект визначається як сукупність найрізноманітніших здібностей, які забезпечують можливість успішно діяти в будь-яких ситуаціях. Додаток Г

         Вчений виділив 5 субкомпонентів, які характеризують структуру емоційного інтелекту:

1) саморозуміння (усвідомлення власних емоцій, впевненість у собі, самоповага, самоактуалізація);

2) комунікативний потенціал (емпатія, соціальна відповідальність);

3) власне адаптаційні здібності (вміння вирішувати проблеми, долати труднощі, емоційна лабільність);

4) антистресовий потенціал (стійкість до стресів, самоконтроль);

5) загальний настрій (оптимістичність).

         У 1990 році Пітер Саловей та Джон Меєр опублікували свою основоположну статтю «Емоційний інтелект», якою фактично визначили все сучасне розуміння емоційного інтелекту. [3]

          Пітер Саловей один з засновників теорії емоційного інтелекту, який вирізнив п’ять базових складових одні з яких включають заклик до усвідомлювання своїх емоції (самопізнання), тобто могти назвати те, що ми почуваємо, ідентифікація свого емоційного стану, настрою. Вміння помічати свої емоції дозволяє краще пізнати нас самих, чому ті чи інші емоції виникають в певний момент, про що вони сигналізують, яка їхня функція в конкретний момент.

          Самомотивація – вміння управляти власними імпульсами, тобто при потребі, відкладати задоволення і приборкувати моментні бажання, щоб досягнути більшого в майбутньому. Це вміння самостійно себе надихати, знаходити особисті сенси, ставити досяжні цілі і поступово рухатися до їхньої реалізації. [8]

             Отже, провівши теоретичне дослідження з такими поняттями, як «емоції», «мотиваційно-вольові чинники», «емоційно-забарвлена лексика», ми дійшли висновку, що мотивація, як почуття внутрішньої сили виникає в більшості людей при спілкуванні та комунікації з іншими людьми, друзями, колегами, сім’єю. Із цього слідує, що велику роль у будові нашої внутрішньої мотивації відіграє наше оточення, яке впливає на нас.

 

 

 


РОЗДІЛ 2

ЛЕКСИЧНЕ ВИРАЖЕННЯ МОТИВАЦІЙНО-ВОЛЬООВИХ НАРАТИВІВ ТВОРІВ Д.ГОГГІНСА

2.1. Мотиваційно-вольові концепти творів Д. Гогінса

 

 Щоб осягнути мотиваційно-вольові концепти творів Девіда Гогінса для початку потрібно розібратись, а що ж таке концепти?

   Концепт — термін, який служить для пояснення одиниць ментальних чи психічних ресурсів нашої свідомості й тієї інформаційної структури, яка відображає знання і досвід людини; це оперативна одиниця пам'яті, ментального лексикону, концептуальної системи й мови мозку, усієї картини світу, яка відображена у людській психіці. Простими словами це те, що складає наше уявлення про світ, наші знання, та досвід. Те, що стає причиною для формування нашої думки про те, що нас оточує. [9]

         Девід Гоггінс, у свою чергу є дуже мудрою та обізнаною людиною. Його життєвий шлях є дуже насиченим та різноманітним у всіх сенсах, що і стало причиною для виникнення його сили духу, усвідомленості, та незламної волі. Гоггінс удосконалював себе, свій внутрішній світ, проживаючи проблеми, які оточували його ще у дуже ранньому дитинстві. (Додаток А) То яких життєвих концептів Гоггінс притримується? Та як вони вплинули на мене при написанні нашого дослідження?

         Відповідь є простою, бо сила в самих нас. Кожен є своїм власним найголовнішим джерелом мотивації. в самих нас і якщо ми не зможемо нею оволодіти – ми «мертві». Все у житті це гра розуму і ми або є підконтрольними, або ми є контролерами його. Ми – найважливіше , що у нас є. Ми повинні бути в гармонії із собою, своїм тілом, та розумом. Ми не повинні чекати на допомогу від інших, наше майбутнє залежить тільки від нас самих. Першою сходинкою до вирішення того із чим людина бориться – це визнання проблеми. Приймання її тою, якою вона є, а не тою, якою ми хочемо щоб вона була. Девід Гоггінс доносить думку про те, що кожен повинен бути чесним із собою. Візуалізація та бачення проблеми такою, яка вона є, насправді допоможе нам у подальшому її вирішенні.

 

2.2. Словосполучення та речення, які виражають емоційно-вольові концепти у творах Д. Гоггінса.

 

         Насамперед, хочу процитувати вираз, який має на меті донести, що ми можемо перетворити негатив у енергію до дій :  «Whoever you're dealing with, your goal is to make them watch You achieve what they could never have done themselves» - « You Want them thinking how amazing you are. Take their negativity and use it to dominate their task with everything you've got» [1]  - Ці слова спонукають діяти, не піддаватись негативним емоціям, які часто приносять нам наші оточуючі. Робити все, що у наших силах, задля досягнення своєї мети. Заклик до перетворення негативних емоцій, почуттів у силу та мотивацію до дій. (Додаток Б)

        Другим висловленням з емоційно-забарвленою лексикою, яка є найбільш корисною при досяганні мети, на нашу думку, хочемо виділити ось ці слова : «Rather than focusing on things you cannot change, imagine visualizing the things you can» [1] – Фокусування на речах, які ми можемо змінити замість фокусування на тих, які ми не змінимо, може значною мірою допомогти нам відчувати рух вперед до спіху, а не докір до самих себе через наші мінуси. Вузуалізуючи наші мрії та цілі ми таким чином зможемо бути максимально підготовленими до подорожі, що допомагає контролювати процес мислення.

       У третьому виразі, ми вважаємо, що дуже гарно сказано та описано важливість виходу із комфортної зони заради емоційного росту, а саме : «Doing things-even small things--that make you uncomfortable will help make you strong. The more often you get uncomfortable the stronger you'll become, and soon you'll develop a more productive, can-do dialogue with yourself in Stressful situations» [1] – Що у перекладі значить: «Регулярний вихід із зони комфорту будує у нас силу волі. Це не тільки поліпшить нашу продуктивність, а й надають змогу якісніше реагувати на стресові ситуації, адже це поліпшить наш контроль емоцій. Важливо починати із малих речей, адже потім сила, яку ви збудуєте у собі допоможе вам у більш серйозніших ситуаціях».

         Гоггінс вважає, що найбільш важлива розмова, яка тільки є в людини – це розмова із самим собою, з чим ми не можемо не погодитись : «The most important conversations you’ll ever have are the ones you’ll have with yourself. You wake up with them, you walk around with them, you go to bed with them, and eventually, you act on them. Whether they be good or bad» [1] – Найважливішою людиною у своєму житті кожен повинен мати лише себе. Розмова із собою найцінніша, найважливіша яка тільки може бути, адже крім нас у нас немає нікого, тому важливо прислухатись у першу чергу до себе.

       Також, не слід забувати, що припинення роботи у момент, коли найбільше цього хочеться – програш, що перегукується із третім виразом, у якому сказано: «The reason it’s important to push hardest when you want to quit the most is because it helps you callous your mind. It’s the same reason why you have to do your best work when you are the least motivated» - У момент, коли здається, що прикладаєш максимум зусиль, робиш все можливе, але нічого не трапляється – це найважливіший момент. Сам під час цього важливо не здатись, а тиснути ще більше, що згодом покаже результат. Головне не зупинятись.

         На нашу думку, у наступному виразі автор передає свою частину мотивації через слова : «In fact, the only reason I didn’t become just another statistic is because, at the last possible moment, I got to work» - дуже проста, але в водночас дуже сильна фраза. Щоб не стати «статистикою» із тих, хто «не зміг», потрібно працювати. Потрібно підійматись кожного ранку та щось робити задля своєї мети. Нічого не роблячи легко стати одним відсотком статистики. Навіть, працюючи багато не одразу все вийде, але головне почати працювати. (Додаток В)

        В сьомому  виразі, ми вважаємо, найглибше описані почуття автора, якими він хотів мотивувати інших : “I’m haunted by my future goals, not my past failures. I’m haunted by what I may still become. I’m haunted by my own continued thirst for evolution” [9] – емоції та почуття від минулих невдач не повинні керувати вашим сьогоднішнім Я. Ми повинні еволюціонувати всередині та не зациклюватись на наших негативних емоціях, йти далі до наших цілей та мрій.

В зв’язку із тим, що більшість зупиняється після досягнення однієї мети, а не продовжує йти далі, хочеться згадати вираз, у якому автор говорить: “Mental toughness and resilience fade if they aren’t used consistently. I say it all the time: you are either getting better, or you’re getting worse. You’re not staying the same.” [9] – Ми ніколи не стоїмо на місці. Ми або розвиваємося, або деградуємо. Важливо ніколи не припиняти покращувати свої вміння та навички у тих сферах, де ми хочемо дійти успіху.

        Проблема пошуку «знаку» від життя, що все, важкі часи пройшли, можна рухатись далі, є актуальною, тому дев’ятий вираз стає своєрідним стимулом до припинення пошуків цього «знаку» : “We have to learn to stop looking for a sign that the hard time will end.” [9] – Ми не повинні шукати знак закінчення наших проблем, нашої «чорної смуги» аби це стало нашою мотивацією діяти, ми повинні обдумувати наші негативні почуття та перетворювати їх на мотивацію, а не чекати їх закінчення.

       Важливо, на нашу думку, пам’ятати, що у житті ми можемо покладатись тільки на свої сили, вміння, не чекати допомоги від інших, це доповідає нам  десятий вираз у таких словах: “We can’t rely on others to get us to where we need to be.” [9] – ми не можемо покладатись на інших людей, та чекати постійної допомоги від них, з цього слідує, що ми повинні працювати, мотивувати себе самі на шляху до мети, адже вона тільки наша, і тільки ми в змозі її досягнути. Чекати порятунку – марна трата часу, яка не заведе вас нікуди, лише все більше і більше занурить у негатив. Все залежить лише від нас

 

2.3. Значення емоційно-вольових концептів у житті людей

 

         Таким чином, ознайомившись із усім вище сказаним, можна зробити висновок, що емоції та їх контроль має велике значення у житті людей. Наша поведінка – це реакція організму на емоції, які ми відчуваємо. Саме тому, поведінка та діяльність людини  викликають позитивне або негативне ставлення до неї. Завдяки оцінці емоційного стану інших людей, ми можемо вибирати свою поведінку та спосіб взаємодії з людьми. Сигнальна функція емоцій дозволяє нам як повідомляти про свій стан, так і розпізнавати стан інших людей. Наприклад, якщо людина відчує страх або засмучення у когось з оточуючих, вона може надати допомогу. Якщо ми бачимо агресивно налаштовану людину, ми можемо уникнути взаємодії з нею, оскільки це сигнал про небезпеку. Важливість здатності керувати емоціями пояснюється тим, що їх легко стимулювати, емоції мають вплив на безліч процесів, як в особистому, так і міжособистісної реальності кожного, легко включаються і активують наші моделі поведінки.

          Під поведінкою розуміють зовнішні прояви системи рухових реакцій організму людини на дії об'єктивного світу, а діяльність, а це взаємодія з об'єктивним світом, у процесі якої людина активно та свідомо намагається досягти поставленої мети. При достатньому розвитку свідомості людина з об'єкту зовнішніх впливів перетворюється в суб'єкт керування своєю поведінкою. З чого слідує, що контроль та розпізнання емоцій допоможе нам краще розуміти те, що ми відчуємо, те що відчувають люди довкола нас.[10]

         Розрізняють стенічні емоції та почуття – ті, що посилюють активність

спонукають до діяльності, та астенічні – ті, що пригнічують людину, зменшують ії активність, демобілізують. Але також це може бути і  важливо їх розрізняти, та приймати у певній мірі кожні, адже через астенічні емоції, або як їх ще називають «негативні», людина відчуваючи їх може мобілізувати себе дозволивши собі досягти цілей. Але у той ж час негативні емоції можуть зіграти і погану роль у житті, наприклад «страх», який люди доволі часто відчувають, також відноситься до астенічних емоцій,  може привести до небажаної поведінки, наприклад, завмирання перед небезпекою замість втечі. Або, у  стані гніву та злості у людини може виникати руйнівна поведінка як по відношенню до інших, так і спрямована на себе (ауто агресія). У той час як стенічні емоції -  підвищують життєдіяльність людини, посилюють активність. Але не слід забувати, що такі емоції як ейфорія та радість зазвичай призводять до руйнівної поведінки. Тому, замість поділу емоцій на «хороші» та «погані», доцільніше говорити про їх значення в житті людини, яке є вагомим, адже як уже було сказано наші почуття, емоції впливають на нашу поведінку, з якої випливає ставлення людей до нас. Емоції не є хорошими чи поганими, вони можуть як і допомагати нам, так і наносити значного впливу, який у свою чергу може нам завадити. [7]

             Управління емоціями включає в себе вміння задіяти їх, задати їм напрямок – наприклад, надихнути себе і інших до діяльності, або відмовити собі у речах, які матимуть поганий вплив. Навик управління над емоціями потрібен абсолютно всім людям в усіх країнах та континентах. Емоційні реакції, різної форми та сили впливу, необхідні нам,  щоб ми пристосувалися до навколишнього світу, і коли ми вміємо керувати емоціями – адаптація відбувається краще, ми стаємо щасливішими і успішніше. Натомість – не вміння керувати ними призведе до нещастя та дезорієнтації у світі та власних думках, переконаннях, тощо. Кожна людина здатна витримати лише певний рівень емоційної напруги. При перевищенні навантаження практично будь-який починає себе неадекватно вести, що проявляється в агресії до оточуючих і ауто агресії. А тривале перебування в емоційному напруженні призводить і до психосоматичних порушень.

        З цього випливає, що ми також повинні вміти випускати емоції на волю, даючи місце новим емоціям. Для випуску емоцій на волю кожна людина повинна обрати свій власний шлях, який буде їй підходити. Найчастіше люди випускають емоції через сльози. Людина приходить до розуміння, що саме від його емоційних реакцій і вміння змінювати їх залежить його щастя. Навіть, стикаючись з негативними моментами, опанувавши контролем над емоціями, кожен може перетворювати свої реакції, а як результат – і вчинки. У цього є назва – штучний інтелект. Щоб підвищити цей вид інтелекту, потрібно навчитися розуміти власні емоції, розрізняти їх, відстежувати їх сигнали в тілі, приймати їх і вміти аналізувати, як реакції впливають на поведінку, усвідомлювати стратегії поведінки і вибирати підходящу ситуацію. Для розуміння власних емоцій люди можуть використовувати різні практики, одна з яких – виписування прожитих емоцій за день, задля того, щоб у момент проживання

 емоцій, людина була в змозі розпізнати їх та проаналізувати. Емоційно грамотна людина, яка  задається питанням про ефективність свого впливу і своє вміння відкрито висловлювати власні емоції, постійно тренується в цих навичках.[11]

 

 

2.4. Практичне використання емоційно-забарвленої лексики під час дослідження

 

         Опитування нашого дослідження було проведено серед учнів 11-х класів,  та вчителів із досвідом роботи комунального закладу загальної середньої освіти «Ліцею №13 Хмельницької міської ради». Питання опитувальника в  додаток Ж.

         Як показало наше дослідження на перше запитання про джерело мотивації відповіді збігаються як у вчителів, так і в учнів 11-х класів, де у більшості сім’я є джерелом мотивації, з цього можна визначити, що стосунки у сім’ї потрібно будувати правильно. На другому місці більша частина вчителів переглядали відео, вебінари, тощо з емоційною забарвленою лексикою, тоді як лише половина учнів 11-х класів робила це.

        На друге запитання про перегляд відео, вебінари про мотивацію, та їх вплив на розвиток особистості більша частина вчителів відповіли, що вони переглядали відео, тоді як лише половина учнів 11-х класів знали про існування мотиваційних книг, відео, документальних фільмів з емоційною забарвленою лексикою.

         На запитання про важливість контролю себе за допомогою емоційно-забарвленої лексики, більша частина вчителів відповіли, що так, це важливо, тоді як менша їх частина не замислювались над цим. Натомість, серед учнів 11-х класів більша половина вважають важливим контролювати себе, тоді як лиш 10 відсотків вважають це непотрібним.

        На запитання чи вмієте ви контролювати свої емоції всі вчителі відповіли, що так, вміють, тоді як лише частина учнів 11-х класів відповіли так. З яких 10 відсотків не вміють, тому що не знають, і 5 відсотків, які не знають, але хочуть навчитись.

       Більша частина вчителів знають емоційно-забарвлену лексику, щоб досягти своєї мети, лиш 5 відсотків не знають її. Тоді як більша частина учнів 11-х класів не зважали на існування мотиваційно-вольових концептів. Інші частина, які знають та не знають лексику – поділились порівну. Для унаочнення ми зробили таблички, які показуємо в рисунку 1.

ВИСНОВКИ

 

          Тема мотивації та контролю емоцій дуже важлива. Питання – «Як контролювати емоції?»,  «Як знайти мотивацію для чогось?» Цікавить людей, вже не один десяток років. Такі автори як: Д. Гоггінс, В. Франкл, К. Ньюпорт, Р. Плутчик, Д. Шобель, та інші можуть допомогти із цим запитанням, оскільки вони є шукачами та одними із тих, хто знайшов для себе відповідь. Читаючи їхні наукові праці  можна для себе самостійно обрати шлях для вивчення контролю емоцій та те, як правильно себе мотивувати, яку важливу роль відіграє емоційно-забарвлена лексика в мотивуванні вольових концептів. Важливо пам’ятати, що кожен сам для себе повинен знайти «ключ» до відповідей на ці запитання.

        Бути для себе джерелом мотивації дуже складно, але важливо. Роль мотиваційно-вольових концепцій – це щось, що допомагає нам підійматись зранку, робити рутинні речі, а більше того досягати наших цілей, які ми перед собою поставили.

Отже, дослідження цих та інших науковців, професорів, психологів слугують для  покращення навичок комунікації із людьми, для самовдосконалення в соціумі, допоможуть справлятись із важкими ситуаціями.

            Із нашого дослідження слідує, що все таки більша частина населення займається саморозвитком, а саме задається питаннями мотивації, шукає різні джерела мотивації.

           Мотивація, як почуття внутрішньої сили виникає в більшості людей при спілкуванні та комунікації з іншими людьми, друзями, колегами, сім’єю. Із цього слідує, що велику роль у будові нашої внутрішньої мотивації відіграє наше оточення, яке впливає на нас. Слід оточувати себе людьми, які в змозі допомогти нам рости емоційно вверх.

          Контроль емоційно-вольових чинників допомагають нам, як у повсякденному житті, так і на шляху до мети. І те, що більшість опитуваних людей вважає важливим контролювати емоції, вміє їх контролювати, або ж тільки починає цю довгу, клопітку роботу, але все ж продовжує вдосконалюватись, означає те, що суспільство продовжує покращуватись та еволюціонувати зростаючи емоційно. Наразі, під час війни – це дуже важливий навик, який так чи інакше ми всі, вже зрозуміли і продовжуємо вдосконалювати.

              Отже, ми дослідили та виконали всі поставленні завдання і можемо запевнити, що емоційно-вольові концепти - це склад людини, властивість та характеристика її почуттів та емоцій, які досягаються за допомогою емоційно-забарвленої лексики. Ці концепти виражаються в здібностях людини, що призводить до процесу перетворення особистості  з об’єкта в суб’єкт діяльності, а тобто це початок регуляції ним своєї діяльності. При розкритті теми дослідження, ми переконалися та підтверджуємо, що людина задається питанням про знання зняття несприятливих емоцій, і саме за допомогою емоційно-забарвленої лексики  може контролювати їх.

               Сучасний автор,  Девід Гоггінс піднімає такі питання у своїх творах та продовжує і наразі у соц-мережах та інших джерелах за допомогою емоційно-забарвленої лексики. Саме Гоггінс став початком зародження мотивації у багатьох верств населення рятуючи людей від їхніх думок, переживань, які заважали їм рухатися вперед. Гоггінс безумовно врятував не одне життя. Врятувавши у потрібний момент себе – він врятував і багатьох інших показавши приклад та надавши сили духу за допомогою емоційно-вольових концептів. Важливо не забувати, що кожен із нас має свій власний шлях до гармонії із собою, свій власний «ключ» до контролю емоцій, особливо у моменти, коли емоції беруть гору. Гоггінс -  один із прикладів тих,  кому вдалось прийти до рівноваги із собою.

             Дослідивши науковців, психологів та педагогів, ми запевнились, що люди з високим рівнем інтелекту показують кращі результати у житті, роботі, повсякденних справах, та навіть на шляху до цілі. Цього вони досягають вивчивши та усвідомивши роль емоційно-забарвленої лексики. Зародження та розвивання навичок контролю емоцій та емоційного інтелекту є важливим етапом у житті кожного із нас.

            Дослідивши різні джерела інформації, такі як – книги, відео, різні сайти ми дізнались теорію почуття мотивації та контролю емоцій за допомогою емоційно-забарвленої лексики. Провівши дослідження ми побачили справжній  показник того, як люди удосконалюючи себе продовжують жити новим життям, йдуть до мети та розвивають навички контролю емоційно-вольових чинників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


                                           СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Goggins D. Can’t Hurt Me: Master Your Mind and Defy the Odds. — Lioncrest Publishing, 2018. — 364 p. 

2. Як впливають позитивні емоції і обійми на здоровя. КНП. Медичний альманах.  https://6pol.city.kharkov.ua/yak-vplyvayut-pozytyvni-emocziyi-i-obijm/

3. Литовська Програми розвитку співпраці та сприяння демократії. Просвітницька ініціатива EMPATIA.PRO, інформаційний ресурс, створений командою ГС «Міжнародний інститут інтегрального розвитку»  https://www.empatia.pro/istoriya-vynyknennya-ei-ta-empatiyi/

4. Лора Гасай, сертифікована інструкторка практик mindfulness, СОО A-HR.PRO https://www.facebook.com/best.job.ua/photos/a.917353851799396/1691534994381274/?type=3

5. Аллая Кукс-Кембелл BetterUp Associate Learning Experience Designer, стаття «Як використовувати колесо емоцій, щоб пізнати себе» https://www.betterup.com/blog/emotion-wheel.

6.Г.М. САГАЧ.Слова з емоційними відтінками значень, стаття. Всеукраїнська онлайн школа.

7. Міжнародна асоціація психологів.  https://www.psyhelp.com.ua/2021/08/30/rol-emoczij-u-zhytti-lyudyny/

8. Аніщенко І. Проблема суб'єкта мовлення в ситуації інтрасуб'єктної комунікації. Актуальні проблеми філологічної науки: сучасні наукові дискусії: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, м. Одеса, 24-25 березня, 2017 року. Одеса : Міжнародний гуманітарний університет, 2017. С. 47-51.

9. Goggins D. Never Finished: Unshackle Your Mind and Win the War Within. — Lioncrest Publishing, 2022. — 312 p. 

10. Балл Г. О. Григорій Силович Костюк – видатний вчений, фундатор сучасної української психології / Г. О. Балл // Г. С. Костюк – особистість, вчений, громадянин / за ред. С. Д. Максименка; упоряд. В. В. Андрієвська. – Київ: Ніка-Центр, 2010. – С. 10–20.

11. Автор Артур Гребенюк, психологічне здоровя https://etabletka.ua/blog/psihologicne-zdorovya/yak-nashi-emotsiyi-vplyvayut-na-tilo 

12. Львівський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості -

https://lcptodcz.lviv.ua/news/17-40-30-29-07-2019/

 

 

                                                

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


ДОДАТКИ

'

 Додаток А

Портрет Девіда Гоггінса та біографія

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7d/David_Goggins.jpg/240px-David_Goggins.jpg

Девід Гоггінс (англ. David Goggins; нар. 17 лютого 1975 р. в м. Баффало, США) —американський ультрамарафонець, ветеран спецназу морської піхоти США. Учасник бойових дій в  Афганістані та Іраку. Здобув популярність після видання книги Джессі Ітцлера (Іцлера) «Living with a SEAL: 31 Days Training with the Toughest Man on the Planet», в якій виступив головним героєм. Випустив автобіографічну книгу в 2018 році.

 

 

Біографія

  •                   Goggins D. Can’t Hurt Me: Master Your Mind and Defy the Odds. — Lioncrest Publishing, 2018. — 364 p.  ISBN 978-1-5445-1228-0.
  •                   Goggins D. Never Finished: Unshackle Your Mind and Win the War Within. — Lioncrest Publishing, 2022. — 312 p.  ISBN 978-1544536828.

Примітки[ред. | ред. код]

  1.                ATHLETIC ACHIEVEMENTS | David Gogginsdavidgoggins.com. Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 19 серпня 2019.

 

продовження додатка А

 

  1.               Help the Children of the FallenSpecial Operations Warrior Foundation (амер.). Архів оригіналу за 20 серпня 2019. Процитовано 19 серпня 2019.

 

Література - Itzler J. Living with a SEAL: 31 Days Training with the Toughest Man on the Planet / Jesse Itzler. — New York : Hachette Book Group, 2015.  ISBN 9781455534678.

 

Відео з YouTube https://www.youtube.com/watch?v=bklrNzdtU3Q&t=144s

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

Обкладинка книги Девіда гоггінса Never Finished.

 

https://static.yakaboo.ua/media/catalog/product/7/1/712bda3b6zl.jpg

 

продовження додатка Б

 

Це не книга для самодопомоги. Це тривожний дзвінок!

«Не можеш мені завдати шкоди» , мемуари Девіда Гоггінса , які стали хітом, продемонстрували, скільки невикористаних здібностей ми всі маємо, але це було лише ознайомленням із силою розуму. У цьому випуску Never Finished без лайок Ґогінс перенесе вас у свою розумову лабораторію , де він розробив філософію, психологію та стратегії, які дозволили йому зрозуміти, що те, що він вважав своєю межею, було лише його початком і що пошуки бо велич нескінченна.

Історії та уроки в цих необроблених, відвертих, непохитних мемуарах пропонують читачеві схему, за допомогою якої вони можуть піднятися з дна бочки в абсолютно нову стратосферу, яка колись здавалася недосяжною. Незалежно від того, чи відчуваєте ви збій із життєвого шляху, прагнете максимізувати свій потенціал чи вичерпати душу, щоб пробити свою так звану скляну стелю, це єдина книга, яка вам коли-небудь знадобиться.

Відео-рецензія на книгу Never Finished - https://www.youtube.com/watch?v=-ulFhHlLDQ8&t=72s

 

 

 

 

 

 

 

Додаток В

Ілюстрації сторінок книги Never Finished

 

https://static.yakaboo.ua/media/mediagallery/image/0/1/01_996_17.jpg

 

 

продовження додатка В

https://static.yakaboo.ua/media/mediagallery/image/0/2/02_1009_15.jpg

 

 

продовження додатка В

https://static.yakaboo.ua/media/mediagallery/image/0/3/03_991_16.jpg

 

продовження додатка В

https://static.yakaboo.ua/media/mediagallery/image/0/4/04_902_17.jpg

 

продовження додатка Вhttps://static.yakaboo.ua/media/mediagallery/image/0/5/05_846_12.jpg

продовження додатка В

 

 

 

 

Додаток Г

Модель емоційного інтелекту Р. Бар-Она

https://eq-ap.com/wp-content/uploads/2022/08/Bar-On.png

      Ізраїльський психолог та науковець Рувен Бар-Он є одним із провідних теоретиків і дослідників в області емоційного інтелекту.

       Ранні роботи Дарвіна про важливість емоційного вираження для виживання та адаптації вплинули на поточний розвиток моделі Бар-Она,  яка одночасно підкреслює важливість емоційного вираження та розглядає результат емоційно та соціально розумної поведінки в дарвінівських термінах ефективної адаптації. 

       У його сприйнятті термін ЕІ  втілює: «перетин взаємопов’язаних емоційних і соціальних компетенцій, навичок і фасилітаторів, які впливають на розумну поведінку».

Існує п’ять основних маркерів емоційного та соціального інтелекту за визначенням Бар-Она, а саме:


  • Міжособистісні стосунки, емпатія, соціальна відповідальність
  • Вирішення проблем, перевірка реальності, імпульсний контроль
  •    Емоційність, напористість, незалежність
  • Самоповага, самоактуалізація, емоційна
  •  Гнучкість, стресостійкість, оптимізм самосвідомість


продовження додатка Г

     

        Модель Бар-Она забезпечує теоретичну основу для EQ, яка спочатку була розроблена для оцінки різних аспектів цієї конструкції, а також для вивчення її концептуалізації. Згідно з цією моделлю, емоційно-соціальний інтелект — це перетин взаємопов’язаних емоційних і соціальних компетенцій, навичок і фасилітаторів, які визначають, наскільки ефективно ми розуміємо та виражаємо себе, розуміємо інших і стосунки з ними, а також як справляємось із щоденними потребами.

       Згідно з цією моделлю, бути емоційно та соціально розумним означає ефективно розуміти та виражати себе, розуміти інших і добре спілкуватися з ними, а також успішно долати щоденні вимоги, виклики та тиск. Це базується, перш за все, на внутрішньоособистісній здатності людини усвідомлювати себе, розуміти свої сильні та слабкі сторони, а також недеструктивно виражати свої почуття та думки.

       При правильному застосуванні модель передбачає такі фактори, як академічна успішність, кар’єрний шлях, дидактична та організаційна ефективність, професійна ефективність і лідерство, і навіть психологічно-фізичне здоров’я та благополуччя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Ґ

Колесо емоцій Роберта Плутчика.

 

колесо-емоцій-позитивної-психології

 

 

 

 

 

Додаток Д

Автографи Девіда Гогінса

 

Picture 1 of 7

 

 

продовження додатка Д

 

Picture 4 of 7

 

Picture 7 of 7

Додаток Є

Обкладинка книги Девіда Гоггінса

 

Picture 5 of 7

 

 

Додаток Ж

Девід Гоггінс з автографом «Не зашкодить мені»

Книга «Морська печатка» в рамці

 

Picture 1 of 2

 

            For David Goggins, childhood was a nightmare -- poverty, prejudice, and physical abuse colored his days and haunted his nights. But through self-discipline, mental toughness, and hard work, Goggins transformed himself from a depressed, overweight young man with no future into a U.S. Armed Forces icon and one of the world's top endurance athletes. The only man in history to complete elite training as a Navy SEAL, Army Ranger, and Air Force Tactical Air Controller, he went on to set records in numerous endurance events, inspiring Outside magazine to name him "The Fittest (Real) Man in America."

         In Can't Hurt Me, he shares his astonishing life story and reveals that most of us tap into only 40% of our capabilities. Goggins calls this The 40% Rule, and his story illuminates a path that anyone can follow to push past pain, demolish fear, and reach their full potential.

 

 

продовження додатка Ж

 

         David Goggins is a Retired Navy SEAL and the only member of the U.S. Armed Forces to complete SEAL training, Army Ranger School, and Air Force Tactical Air Controller training. Goggins has completed more than seventy ultra-distance races, often placing in the top five, and is a former Guinness World Record holder for completing 4,030 pull-ups in seventeen hours. A sought-after public speaker, he’s traveled the world sharing his philosophy on how to master the mind. When he’s not speaking, he works as an Advanced Emergency Technician in a big city Emergency Room and, during the summer, as a wildland firefighter in British Columbia.

          Відео-резцензія на книгу Девіда Гоггінса Can’t Hurt Me by David Goggins 

https://www.youtube.com/watch?v=TnR8UWVdrWQ&t=13s

          Аудіо-рецензія на книгу Can’t Hurt Me by David Goggins 

 https://www.youtube.com/watch?v=Wh2nzKXLvIQ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток З

Опитувальник, таблиця результатів дослідження

Опитувальник  науково-дослідницької роботи на тему «Роль емоційно-забарвленої лексики у розкриті мотиваційно-вольових концептів творів Девіда Гоггінса».

 

  1.     Що є для Вас джерелом мотивації ?

  1.       Сім’я
  2.      Друзі, колеги, успішні люди 
  3.       Книги, фільми, пісні.
  4.      Не знаю, не маю мотивації.

  1.     Чи читали Ви книги, переглядали відео, вебінари про мотивацію з емоційно-забарвленою лексикою науковців, що сприяли розвитку Вас як особистості?

  1.       Ні
  2.      Так
  3.       Хотів/ла б дізнатись, які є

  1.     Чи вважаєте Ви важливим вміти контролювати себе за допомогою емоційно-забарвленої лексики?

  1.       Так, важливо.
  2.      Неважливо.
  3.       Не замислювався , бо не знаю про таку лексику нічого

  1.     Чи вмієте Ви контролювати свої емоції?

  1.       Так
  2.      Не вмію, але хочу навчитись
  3.       Не вмію, бо не знаю як це можна робити

  1.     Чи знаєте Ви емоційно-забарвлену лексику, щоб досягти своєї мети?

  1.       Так, знаю
  2.      Не знаю
  3.       Незважав/ла раніше, що існують мотиваційно-вольові концепти.

 

 

Продовження додатка З

Результати опитувальника вчителів КЗЗСО «Ліцею №13 ХМР»

Варіант

відповіді/Номер питання

 

1

 

2

 

3

 

4

 

5

 

а

 

40 %

 

5%

 

95%

 

100

 

95%

 

b

 

40%

 

95%

 

-

 

-

 

-

 

c

 

20%

 

-

 

5%

 

-

 

5

 

d

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

 

Результати оптувальника старшокласників КЗЗСО «Ліцею №13 ХМР»

Варіант

відповіді/Номер питання

 

1

 

2

 

3

 

4

 

5

 

a

 

40%

 

50%

 

80%

 

85%

 

30%

 

b

 

30%

 

50%

 

10%

 

5%

 

30%

 

c

 

30%

 

-

 

10%

 

10%

 

40%

 

d

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

 

 

 

 

docx
До підручника
Англійська мова (10-й рік навчання, академічний рівень) 11 клас (Калініна Л.В., Самойлюкевич І.В.)
Додано
20 січня
Переглядів
467
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку